| Автобусний, автомобільний маршрут: Канів – Прохорівка – Келеберда – Ліпляве – Пекарі - Канів Гетьман реєстрового козацтва Михайло Дорошенко у 1625 р. заснував канівський реєстровий полк.  До полку входили сотні: Литвинецька, Пекарська, Костянецька, Келебердинська, Клепачівська, Леплявська, Канівська, Бубнівська (Прохорівська), Дев’ята сотня, Межиріцька, Трахтемирівська, Іржищівська, Кононоцька, Маслівська, Михайлівська, Стайківська.   За часів гетьманування Богдана Хмельницького у Канівському полку відомі сотники: Стародуб – Литвинецька, Волинець – Пекарська, Кулага – Костенецька, Богданенко – Келебердянська, Петро Ращенко – Леплявська, Юхим Рощенко – Прохорівська (Бубнівська); третя Канівська Костянецька сотня: Богдан Щербаченко – полковник у Б.Хмельницького. У травні 1649 року Б.Хмельницький послав до Криму “стражника” Келебердянської сотні Антна Бута. Матвій Козаченко – сотник Шостої Ліплявської сотні Канівського полку.  Найбільш впливовий полководець після Б.Хмельницького під час  Берестейської битви (сповіщав білгородського воєводу Б.Рєпніна про  відсутність у нього повноважень від гетьмана розбирати прикордонні  справи). Розстріляний за наказом Богдана Хмельницького й похований  7.05.1652. Послами Б.Хмельницького з листом від 23.03.1655 (написаним у  Богуславі) в Москву до російського царя Олексія Михайловича були:  канівський сотник Осип Томиленко, писар Федор Томиленко і товариш Клим  Дубовик ( через хворобу залишився у царській ставці в Смоленську). Григорій Дорофійович Дорошенко внук Михайла Дорошенка у  другому шлюбі був одружений з Оленою Яненко, сестрою Павла Яненка,  племінника Б.Хмельницького. Завдяки цьому шлюбу він став свояком  Хмельницьких. Петро Дорошенко брат Григорія другий шлюб мав з Єфросинією Павлівною  Яненко донькою київського полковника Павла Яненка та племінницею свого  брата Григорія.  Канівськими полковниками 1659, 1662 рр. були Іван  Кіндратович Лизогуб та з 1666 по 1669 рр. його брат Яків. Син Якова Юхим  Лизогуб (1675-1749), майбутній генеральний бунчужний, у лютому 1673 р.  одружується з дочкою гетьмана Петра Дорошенка. Весілля проходить у  Каневі. За їхнього сина Семена виходить дочка гетьмана Івана  Скоропадського Ірина (1679-1744). Їхній син, бунчуковий товариш Семен  Семенович Лизогуб був прадідом письменника М.В.Гоголя.
 Гетьман  Павло Тетеря 23.02.1663 підписав універсал-привілей Канівському  монастирю на володіння маєтностями в селах Беркозівка, Бобриця, Пекарі,  Ржавці, Студенець.  Старости Канівські – Гетьмани України:   1. Князь Дмитро Іванович Вишневецький – староста - 1550, гетьман Запорізької Січі 1551-1563. 2. Князь Михайло Олександрович Вишневецький, староста 1559 – 80, гетьман з 1556. 3. Остафій Іванович Ружинський, підстароста – 1569 –73, гетьман до 1574. 4. Іван Петражицький-Кулага – староста 1630, наказний гетьман реєстрового козацтва до 1632. 5.  Яків Іванович Лизогуб, полковник канівський 1666–69, наказний гетьман  від Петра Дорошенка 1670-1673, кандидат Московського уряду у  задніпровські гетьмани 1673. 6. Миколай Якович Потоцький староста канівський 1741-1782, великий коронний гетьман 1646. 7. Петро Дорофійович Дорошенко – полковник канівський 1665, гетьман 1665-1667. Козацькі гетьмани поховані в Каневі: 
Іван Підкова – 1578Яків Шах – 1578Самійло Кішка – 1 602Іван Петражицький – Кулага  –  1632Яків Остряниця – 1638 Авторські туристичні маршрути Галини Андрієнко, відділ культури і туризму Канівської райдержадміністрації.
 |