Канівщина – колиска козацтва

Автобусний, автомобільний маршрут: Канів – Прохорівка – Келеберда – Ліпляве – Пекарі - Канів

Гетьман реєстрового козацтва Михайло Дорошенко у 1625 р. заснував канівський реєстровий полк. 

До полку входили сотні: Литвинецька, Пекарська, Костянецька, Келебердинська, Клепачівська, Леплявська, Канівська, Бубнівська (Прохорівська), Дев’ята сотня, Межиріцька, Трахтемирівська, Іржищівська, Кононоцька, Маслівська, Михайлівська, Стайківська. 

За часів гетьманування Богдана Хмельницького у Канівському полку відомі сотники: Стародуб – Литвинецька, Волинець – Пекарська, Кулага – Костенецька, Богданенко – Келебердянська, Петро Ращенко – Леплявська, Юхим Рощенко – Прохорівська (Бубнівська); третя Канівська Костянецька сотня: Богдан Щербаченко – полковник у Б.Хмельницького.

У травні 1649 року Б.Хмельницький послав до Криму “стражника” Келебердянської сотні Антна Бута.

Матвій Козаченко – сотник Шостої Ліплявської сотні Канівського полку. Найбільш впливовий полководець після Б.Хмельницького під час Берестейської битви (сповіщав білгородського воєводу Б.Рєпніна про відсутність у нього повноважень від гетьмана розбирати прикордонні справи). Розстріляний за наказом Богдана Хмельницького й похований 7.05.1652.

Послами Б.Хмельницького з листом від 23.03.1655 (написаним у Богуславі) в Москву до російського царя Олексія Михайловича були: канівський сотник Осип Томиленко, писар Федор Томиленко і товариш Клим Дубовик ( через хворобу залишився у царській ставці в Смоленську).

Григорій Дорофійович Дорошенко внук Михайла Дорошенка у другому шлюбі був одружений з Оленою Яненко, сестрою Павла Яненка, племінника Б.Хмельницького. Завдяки цьому шлюбу він став свояком Хмельницьких.

Петро Дорошенко брат Григорія другий шлюб мав з Єфросинією Павлівною Яненко донькою київського полковника Павла Яненка та племінницею свого брата Григорія.

Канівськими полковниками 1659, 1662 рр. були Іван Кіндратович Лизогуб та з 1666 по 1669 рр. його брат Яків. Син Якова Юхим Лизогуб (1675-1749), майбутній генеральний бунчужний, у лютому 1673 р. одружується з дочкою гетьмана Петра Дорошенка. Весілля проходить у Каневі. За їхнього сина Семена виходить дочка гетьмана Івана Скоропадського Ірина (1679-1744). Їхній син, бунчуковий товариш Семен Семенович Лизогуб був прадідом письменника М.В.Гоголя.

Гетьман Павло Тетеря 23.02.1663 підписав універсал-привілей Канівському монастирю на володіння маєтностями в селах Беркозівка, Бобриця, Пекарі, Ржавці, Студенець.

 Старости Канівські – Гетьмани України:

1. Князь Дмитро Іванович Вишневецький – староста - 1550, гетьман Запорізької Січі 1551-1563.

2. Князь Михайло Олександрович Вишневецький, староста 1559 – 80, гетьман з 1556.

3. Остафій Іванович Ружинський, підстароста – 1569 –73, гетьман до 1574.

4. Іван Петражицький-Кулага – староста 1630, наказний гетьман реєстрового козацтва до 1632.

5. Яків Іванович Лизогуб, полковник канівський 1666–69, наказний гетьман від Петра Дорошенка 1670-1673, кандидат Московського уряду у задніпровські гетьмани 1673.

6. Миколай Якович Потоцький староста канівський 1741-1782, великий коронний гетьман 1646.

7. Петро Дорофійович Дорошенко – полковник канівський 1665, гетьман 1665-1667.

Козацькі гетьмани поховані в Каневі:

1. Іван Підкова – 1578
2. Яків Шах – 1578
3. Самійло Кішка – 1 602
4. Іван Петражицький – Кулага  –  1632
5. Яків Остряниця – 1638

Авторські туристичні маршрути Галини Андрієнко,
відділ культури і туризму Канівської райдержадміністрації.