Олена Гурова відмовилася від 200 тисяч гривень

21-річна Олена Гурова у п’ятницю 25 вересня зайшла у справах на пошту в райцентрі Тальне Черкаської області. За 5 хв. поверталася додому. Біля газетного кіоску зупинилася й купила два білети державної квартирної лотереї ”Хто там?” — за 6 грн. Стерла захисну смугу й прочитала, що обидва білети треба відправляти на телебачення до Києва. — Особливої радості не було, бо таке траплялося, — каже Гурова. — Однак у Київ так ні разу й не запрошували.
Олена — безробітна, закінчила профтехучилище. Каже: на подальше навчання не було грошей. Її батьки живуть у селі Левада за 5 км від райцентру. У Тальному з 28-річним чоловіком Володимиром винаймають кімнату в будинку на вул. Петровського. Одружені три роки. Окрім Гурових, у господині Лариси квартирують іще два хлопці. У хаті чотири кімнати й ванна. Володимир Гуров працює охоронцем у центрі зайнятості.
— Наступного дня поїхали до свекрухи в Майданець (село за 6 км від Тального. — ”ГПУ”) колоти кабана, — згадує жінка. — У мене свекруха на пошті робить, то я попросила її вкинути листа.

За тиждень Олена дивилася лотерею ”Хто там?” на каналі ”1+1”. Коли переможець виграв квартиру, лягла поспати. Чоловік за кілька хвилин зателефонував із роботи. Сказав, що наприкінці передачі серед наступних учасників назвали й Олену.
Гурова чекала на дзвінок зі столиці. Увечері з Володимиром поїхала до батьків у Леваду. Мобільний телефон залишила заряджатися. Повернулися пізно.
— Тобі дзвонили з Києва, з оцеї передачі, як же ж вона? ”Хто там?”, — сказав сусід-квартирант. — Просили передзвонити.
По телефону попросили приїхати в суботу 4 жовтня до готелю ”Феофанія”. Олена з чоловіком зібралися в дорогу. Перед від’їздом до Гурових зайшла сусідка Анна, благословила їх. У столиці ночували в 19-річної сестри Тетяни, яка працює в магазині ”Спортмайстер”. Вона винаймає кімнату ще з двома дівчатами.
— Не могла заснути до двох годин ночі. Думала про передачу, — згадує Олена.
Хвилинку подумала, плакати чи сміятися. Вирішила заплакати
Біля ”Феофанії” її з 35 учасниками передачі посадили в автобус і повезли на зйомки.
— Привезли в якийсь великий ангар, де була студія. У гардероб здали речі, паспорти. Усім дали по 300 гривень. Ведучі Макс Неліпа та Наталка Орделян провели репетицію. У дев’ять почалися зйомки. У мене був фіолетовий сектор і номер 5. У кожному секторі — шість учасників. Про квартиру не мріяла. Однак тайна думка совращала: ”Може, й мені на роду написано”.
Фіолетовий колір ніяк не випадав. Учасники виходили, крутили барабан, забирали призи: холодильники, портативні програвачі. Коли дійшли до квартири, назвали номер 5.
— Я глянула на колір. Замість фіолетового світився червоний. Я опустила голову. Але софіти спричинили обман зору. Насправді випав фіолетовий! На ватних ногах дійшла до ведучого. Виявляється, треба було ще й кидати шестигранного кубика. Якби випала цифра менша ”четвьорки”, виграла б домашній кінотеатр. Макс мені так і сказав: ”Твої шанси — 50 на 50”.
Володимир Гуров дивився передачу у квартирі Тетяни. У момент, коли дружина кидала кубика, упав на ліжко й закрив голову подушкою, щоб нічого не чути й не бачити. За хвилину до нього докричалася Тетяна: ”Вставай, ви виграли квартиру. Альоні випала шістка!”
— Я розтєрялася, — каже Олена. — Хвилинку подумала, плакати чи сміятися. Вирішила заплакати. Замість квартири можна було взяти гроші — 200 тисяч гривень. Я відмовилася. Організатори сказали, що квартира буде не в Києві, а у Василькові. Та байдуже де! Дали посвідчення переможця і сказали приїхати за тиждень у Черкаси в представництво фірми ”МСЛ”. Білет забрали на експертизу. Сказали, що квартиру дадуть протягом року.
Володимир Гуров зустрів дружину з букетом квітів. Купив його за 100 грн. Назад на квартиру до Тетяни їхали в метро.
— Зайшла якась бабуся попрошайнічати. Нібито внукові грошей на операцію просила, — згадує Олена. — Я дістала 5 гривень і дала. Танька сердилася: ”Вона тебе дурить”. ”Байдуже, — відповідаю, — Бог мені сьогодні більше дав”.
20 років тому Оленин дядько в лотерею ”Спринт” виграв ”запорожця”. Машину продали й купили імпортну стінку. Меблі й досі стоять у його квартирі.