Як роздержавлювали консервний комбінат

Ще пам?ятають черкасці відоме за радянських часів потужне промислове підприємство Черкаський консервний комбінат, створений з метою виробництва консервів та іншої високоякісної продукції для забезпечення потреб населення України. Нині комбінат переживає не найкращі часи. За результатами діяльності у 2004, 2006, 2007 роках Комбінат отримав збитки, відповідно 825 тис.грн., 87 тис.грн., 599 тис.грн. З прибутком підприємство спрацювало лише 2005 року і той склав трохи більше 5 тисяч. Аналіз діяльності за основними коефіцієнтами характеризує підприємство як неплатоспроможне. Види діяльності, які ним здійснюються, не відповідають меті створення та завданням визначеним у статуті. Що стало причиною такої неприглядної ситуації з’ясовували фахівці КРУ у Черкаській області під час аудиту фінансово-господарської діяльності ДП «Черкаський консервний комбінат». Одним з факторів, що негативно вплинув на ефективність роботи консервного комбінату та змінив профіль його діяльності, – це відчуження основних засобів підприємства. Адже через те, що з серпня 1998 року майно комбінату знаходилося у податковій заставі, Черкаською державною податковою інспекцією (за погодженням з Міністерством аграрної політики України) свого часу було реалізовано частину основних засобів комбінату, загальна первісна вартість яких склала 3 млн. 697 тис.грн. Тож новими власниками майна, зокрема реалізованих будівель та споруд, підприємства, стали суб’єкти підприємницької діяльності-фізичні особи та недержавні підприємства. Для комбінату такий розпродаж практично став фатальним: підприємство повністю втратило можливість здійснювати свою основну діяльність – виробляти консерви.
Не найкращим чином впливають на функціонування підприємства і те, що на його балансі перебувають об’єкти соціальної сфери (два гуртожитки та два житлові будинки). Протягом 2004-2007 років сума нарахованої амортизації на ці об?єкти склала понад 623 тис. грн.
Нічого окрім збитків не додає і утримання бомбосховища, яке не знадобилося новим власникам та залишилось у віданні консервного комбінату.
25,7 гектарів землі, що свого часу перебували у постійному користуванні комбінату, теж виявились відчутним тягарем. Адже, не зважаючи на те, що за останні роки значна частина землі відійшла разом із будівлями до нових власників, в документації гектари подовгу рахувалася за підприємством. Процес купівлі-продажу споруд відбувався значно швидше, ніж приймались рішення виконкомом Черкаської міської ради стосовно відведення відповідної земельної ділянки. Тож кошти черкаського консервного, а це близько 6 тис.грн. щомісяця, відволікались на сплату земельного податку за землю, яка використовується іншими господарями.
У вересні 2007 року комітет кредиторів комбінату уклав Мирову угоду у справі про банкрутство, яку погоджено Міністерством Аграрної політики України та затверджено ухвалою Господарського суду Черкаської області. Відповідно до цієї угоди одне із закритих акціонерних товариств взяло на себе зобов’язання з погашення заборгованості Підприємства перед кредиторами в сумі 3 млн. 576 тис. грн. в обмін на активи, експертна оцінка яких склала 7 млн. 99 тис. грн. За умовами угоди інвестор, після погашення кредиторської заборгованості, перераховує решту вартості майна боржнику в сумі 3 млн. 522 тис. грн. До списку нерухомого майна, яке відійшло інвестору згідно Мирової угоди, потрапили майже всі основні засоби комбінату, які були джерелом отримання доходів (цех каналізації та водопостачання, водонапірна вежа та резервуари, артезіанські свердловини, колектор умовно чистої води, трансформаторна підстанція; каналізаційні та кабельні мережі, електропровід та теплотраса зовнішні; водогін загальний, трубопроводи до цехів №1, 2 тощо). Тож, якщо раніше послуги з водопостачання, водовідведення та передачі електроенергії були прибутковими видами діяльності комбінату, то тепер підприємству доведеться самому отримувати і оплачувати ці послуги. І це не останні розходи консервного. Адже, згідно з нормами чинного законодавства, в результаті реалізації умов Мирової угоди комбінату необхідно сплатити до бюджету податок на додану вартість (1 млн. 183 тис. грн.), податок на прибуток (1 млн. 300 тис. грн.). За таких розрахунків на розрахунковому рахунку комбінату на розвиток виробництва залишиться трохи більше мільйона гривень (14,6 % від вартості переданого Інвестору майна).
Не на користь підприємства спрацювали і ряд внутрішніх факторів. Одним з них є практично незмінна значна сума кредиторської та дебіторської заборгованості протягом довгого періоду, що свідчить про недостатній рівень претензійно-позовної роботи і втрату доходів. З січня 2005 року по січень 2008 сума кредиторської заборгованості підприємства зменшилась з 4 млн. 104 тис.грн. до 3 млн. 858 тис.грн. за рахунок списання кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності.
У січні 2008 року в обліку підприємства рахується дебіторська заборгованість майже на 212 тис.грн., яка є безнадійною і підлягає списанню з балансу. При цьому слід зазначити, що претензійно-позовну роботу по поверненню вищевказаної суми заборгованості комбінат не проводив.
Один з прикладів безвідповідального ставлення до повернення дебіторської заборгованості свідчить і ситуація із 2 житловими будинками, які знаходяться на балансі комбінату. Розмір дебіторської заборгованості по житловому фонду, який нараховує 380 квартир, у січні 2008 становив більше 300 тис.грн. Мешканці 266 квартир (70% від загальної кількості) є боржниками по квартплаті. Основна частина боржників проживає у приватизованих квартирах. При цьому, борги по квартплаті в своїй більшості є безнадійними, оскільки термін їх давності становить понад 3 роки. Зрозуміло, що все це негативно позначається на фінансовому стані підприємства.
Інший фактор, що став причиною втрати консервним комбінатом доходів та збільшення розміру витрат, – це прийняття неефективних управлінських рішень.
Про який рівень менеджменту можна говорити, коли підприємством замість того, аби використати холодильний цех для отримання прибутку (наприклад, надаючи послуги по зберіганню та заморожуванню продукції), передали його в оренду підприємцю. Розмір орендної плати у 2004 році склав 8,2 тис. грн., а нарахованої амортизації – 41,3 тис.грн.
Крім того, видобуваючи з артезіанських свердловин питну воду з добрими якісними характеристиками, підприємством не розглядалось питання про реалізацію її як товару (фасованого, нефасованого) для населення міста і регіону. А ось ЗАТ «Компанія СЕСА», яка придбала приміщення недобудованого цеху комбінату та пробила артезіанську свердловину, здійснює виробництво безалкогольних напоїв.
Крім цього, підприємство не скористалося на свою користь тією ситуацією, що всі будівлі та споруди розташовані у колишніх межах комбінату об’єднані єдиною системою комунікацій (система електропостачання, водопостачання, водовідведення), а відтак не розширювало сферу надання послуг поставки води, електроенергії суб’єктам господарювання, які користуються його комунікаціями, водними і енергетичними ресурсами.
Протягом 2004-2007 років, порушуючи законодавчі норми, без оформлення договору оренди держмайна, підприємством здійснювалась передача в користування «на технічне обслуговування» каналізаційного колектору.
Не забезпечує ефективне використання коштів та майна існуюча на комбінаті система внутрішнього контролю, яка є недостатньою для попередження всіх суттєвих порушень і недоліків у його діяльності, що в подальшому, може негативно вплинути на формування статей доходів і витрат, збереження активів та формування достовірної фінансової звітності.
Зважаючи на вищевикладене аудиторська група внесла ряд пропозицій на рівні Кабінету Міністрів України, органів управління державним майном, Міністерства аграрної політики України, а також комбінату.