KibOrg отримали доступ до серверів «АСКОН» — розробника ПЗ для російських ракет і танків

Спеціалісти KibOrg провели операцію з проникненням на сервери російського АТ «АСКОН» — одного з ключових розробників інженерного ПЗ для оборонної промисловості Росії. Наразі робота холдинга паралізована: системи доступу, відеонагляду й резервного копіювання не працюють, тоді як у нашому розпорядженні опинилися понад 10 ТБ внутрішніх даних, включно з бекапами пошт співробітників та інформацією про клієнтів «АСКОН». В самій компанії запевняють, що жодних витоків не було, проте KibOrg має докази — розповідаємо та показуємо, що варто знати про нашу кібероперацію та роль АТ «АСКОН» у повномасштабній війні Росії проти України.

Що сталося?
З різницею в один день у VK-групі «Компания АСКОН» зʼявилися два повідомлення.
«Шановні підписники, хочемо попередити вас про шахрайську схему, з якою днями зіткнулися наші замовники. Зловмисники розсилають підприємствам електронні листи, що імітують повідомлення від Роскомнадзора, з вимогою припинити використання програмного забезпечення АСКОН і надати персональні дані співробітників», — йшлося у публікації від 8 грудня.
«Шановні підписники, вчора ми повідомили вам про розсилку фальшивих листів. Сьогодні атака триває, зловмисники поширюють неправдиву інформацію. АСКОН працює в штатному режимі, інфраструктура компанії та дані наших замовників надійно захищені», — йшлося у публікації від 9 грудня.
Неправдива інформація, про яку йдеться у повідомленні, це докази проникнення на сервери акціонерного товариства «АСКОН», яке провели спеціалісти KibOrg.

Внаслідок операції, що тривала впродовж кількох місяців 2025 року, нашій команді вдалося отримати бекапи пошт усіх працівників АТ «АСКОН», записи відеочатів, а також дані про клієнтів компанії — великих гравців на ринку російського озброєння. Під удар також потрапили системи контролю доступу, відеонагляду, зберігання та резервного копіювання інформації, то ж фактично робота холдингу була паралізована.

«АСКОН»? Вперше чую — хто вони?
Російські розробники інженерного програмного забезпечення з 35-річним досвідом роботи у галузі. Компанія була заснована 1989 року, і нині позиціонує себе «системоутворюючою організацією російської економіки у сфері інформаційних технологій».
Того ж 1989 року «АСКОН» випустили свій перший і донині флагманський продукт «КОМПАС» — інтерактивний графічний редактор, який у наступні 10 років модернізували до 3D-системи моделювання. Компанія має власне геометричне ядро C3D — простими словами це «мозок» 3D-моделювання, який власне й будує обʼєкти у редакторі.
Ось детальний перелік продуктів, з якими АТ «АСКОН» вийшло на ринок:
• «КОМПАС-3D» — система 3D-моделювання;
• «ВЕРТИКАЛЬ» — автоматизація технологічних процесів;
• «ЛОЦМАН:PLM» — управління інженерними даними та життєвим циклом виробу;
• «ПОЛИНОМ:MDM» — управління нормативно-довідковою інформацією;
• «Pilot-BIM» і «Pilot-ICE Enterprise» — BIM-системи для будівництва та управління проектами;
• «Renga» — BIM-система для проектування;
• «ГОЛЬФСТРИМ» — управління виробництвом;
• «8D. Управление качеством» — контроль якості продукції;
• «C3D Toolkit» — геометричне ядро для розробників;
• «Delta Design» — проєктування електронних пристроїв;
• «APM FEM» і «KompasFlow» — аналіз міцності та моделювання потоків;
• «ADEM CAM» — для ЧПУ-обладнання [автоматизація роботи станків і машин через керування з компʼютера];
• «Технология: ТХ» — документація для промислових об’єктів;
• «ЛОЦМАН:КБ» — управління проєктуванням та архівом.
Крім цього компанія активно залучена в російську програму імпортозаміщення. Продукти «АСКОН», зокрема, витіснили з Росії програмне забезпечення від Autodesk і Siemens.


А серед цих клієнтів, випадково, немає українських замовників?
Були, принаймні до 2017 року.

Разом із першими великими замовленнями в Росії (як-от робота з Ленінградським металічним заводом) на початку 90-х АТ «АСКОН» вийшло й на український IT-ринок. В архівах на сайті компанії можна знайти повідомлення про роботу, зокрема, з холдингом Рината Ахметова «Метінвест» та щонайменше сотнею українських технічних вишів.

Ба більше — компанію внесли до офіційного Реєстру виробників і розповсюджувачів програмного забезпечення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Але ситуація кардинально змінилася 2017 року.

28 квітня 2017 року Ради національної безпеки і оборони України ухвалила рішення «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Обмеження ввели проти 468 юридичних та 1228 фізичних осіб — до цих списків потрапило не тільки АТ «Аскон», а й його дочірнє ТОВ «АСКОН-КР», що офіційно займалося справами головної компанії в Україні.

Внаслідок санкцій компаніям заблокували активи та будь-яку комерційну діяльність, а також заборонили, зокрема, виводити капітал за межі України та передавати технології, права на об’єкти інтелектуальної власності.15 травня 2017 року рішення РНБО вступило в силу після відповідного указу тодішнього президента України Петра Порошенка.

Україна єдина, хто ввела санкції проти компанії?
Ні. 2023 року США включило АТ «АСКОН» до SDN-листа [Specially Designated Nationals and Blocked Persons List — буквально «Список спеціально визначених громадян та осіб, щодо яких введено обмеження»].

На той момент компанія вже була залучена до оборонно-промислового комплексу Росії, який у значних масштабах виробляв зброю для війни проти України. Ось перелік конкретних прикладів роботи АТ «АСКОН» у цій сфері:


Хто стоїть за діяльністю компанії?


Алєксандр Голіков — засновник і голова ради директорів.
Саме він заснував компанію в 1989 році і нині керує її стратегічним розвитком. У своїх публічних заявах Голіков підкреслює важливість імпортозаміщення в IT, і ще 2015 року критикував поверхневий підхід Росії до заміщення іноземного ПЗ.

Максим Богданов — генеральний директор.
Богданов керує компанією з 2008 року, фокусуючись на розвитку PLM-рішень, BIM-технологіях і виході на глобальний ринок. У 2024 році оголосив про створення важкого PLM-комплексу на базі власного ядра.

Анатолій Гуревич — генеральний директор «Аскон-Інтеграційні рішення».
Гуревич очолює інтеграторський бізнес з 2013 року і відповідає за регіональне розширення (офіси в Іркутську та інших містах), підтримку замовників та імпортозаміщення. Підкреслює стратегію «бути поруч із замовником».


Дмітрій Дьомін — директор дивізіону BIM.
Дьомін керує розвитком BIM-рішень (наприклад, Pilot-BIM) і коментує ринок після відходу західних вендорів. У 2024 році відзначив зростання продажів BIM-продуктів і перехід на вітчизняне ПЗ в будівництві.
Ігор Волокітін — директор з продукту КОМПАС-3D.
Волокітін відповідає за розробку флагманського продукту КОМПАС-3D і 2024 року відкрив центр його розробки в Нижньому Новгороді. Підкреслює командну роботу для створення складних інженерних рішень.
 Прикріплені зображення: