Міст, що луснув. Шеф СБУ Василь Малюк уперше детально розповів про те, як його команда двічі підривала Кримський міст

«Ці кадри бачили лише обрані», — каже голова СБУ Василь Малюк, демонструючи на екрані свого телефону відео, датоване 17 липня 2023 року.

На ньому група співробітників спецслужби переглядає на моніторі комп’ютера зображення з камери морського дрона. Апарат старанно лавірує на хвилях, ковзаючи в напрямку масивної конструкції, в якій можна впізнати одну із секцій так званого Кримського мосту, побудованого росіянами через Керченську протоку після окупації півострова. На зад­ньому фоні чути голос самого Малюка, який звертається до оператора дрона: «Тихіше, тихіше». Хвилі перехльостують через корпус безпілотного корабля, що невблаганно зближується з опорою мосту. Мить — і зображення з камери тьмяніє, а присутні навколо монітора люди радісно підхоплюються.

Ховаючи телефон, Малюк пояснює, що на відео зафіксовано другу атаку на міст, унаслідок якої обвалилася час­тина прольоту його автомобільної частини. «Це було непередаване відчуття. Багато місяців розробки й успіх — словами важко таке описати», — каже про свої емоції шеф СБУ.

Операцію з повторного підриву Кримського мосту в СБУ, за ініціативи особового складу, назвали символічно — Морський малюк. До слова, так само називається й нове покоління надводних дронів, які використовує СБУ.

За вісім місяців до цієї спец­операції команда Малюка вперше націлилася на міст, який є ключовим сегментом російських військових постачань до Криму і на окупований південь України.

Удар № 1 стався похмурим ранком 8 жовтня 2022 року. У той момент мостом ішов численний потік автомобілів. У цьому трафіку о 5:40 камера російської системи відео­стеження зафіксувала навантажену фуру, яка на великій швидкості рухалася в бік Криму. За мить довгомір вибухнув, пошкодивши два прольоти і підпаливши залізничний потяг із цистернами, наповненими пальним, який рухався паралельно. Від удару загинули, за даними російської сторони, п’ять осіб, включно з водієм фури, а рух мостом повністю зупинили.

За тим вибухом стежили не тільки окупанти — була ще одна камера, відео з якої в режимі реального часу дивився у своєму кабінеті в Києві Малюк. Де вона містилася, шеф СБУ не розкриває, але запевняє, що спостерігав вибух у всіх деталях.

Перша операція на Кримському мосту розлютила російського диктатора Володимира Путіна, для якого ця переправа стала символом власної успішності. Після підриву, який стався наступного після 70‑річчягосподаря Кремля дня, росіяни провели потужну ракетну атаку на Київ і взялися методично обстрілювати енергетичну інфраструктуру України. Крім того, у РФ створили спецкомісію з розслідування обставин вибуху, до якої увійшли представники МНС, Мінтранспорту, ФСБ, МВС і Росгвардії. Згодом російський суд відправив у СІЗО вісьмох підозрюваних, проте наразі провину жодного з них не доведено. Московське «слідство», за оцінками СБУ, продемонструвало крайню ступінь непрофесійності, адже оголосило в розшук керівника ГУР Кирила Буданова, який не мав стосунку до операції.

Повторний же удар по мосту справив на Кремль гнітюче враження, зміцнивши Москву в розумінні того, що Україна здатна зруйнувати цю незаконно побудовану масштабну конструкцію. Хоча російська сторона неодноразово декларувала невразливість мосту для будь-яких видів зброї і створила навколо нього спеціальну систему охорони.

«Керченський міст став вигаданим граалем для Кремля. Тому його руйнування не тільки порушило логістику, а й показало, що путінський режим такий самий крихкий і нестійкий, як і конструкції мосту, — вважає Олександр Коваленко, військово-політичний експерт групи Інфоспротив. — У цій спецоперації були військові та політичні цілі, і всі вони неймовірно успішні».