Всі проблеми від того, що в Каневі не запровадили військову адміністрацію. Ваш мер якось викрутився. А перевибори в військовий час, здається, не проводяться. Війна війною, а вся верхівка влади продовжує дерибанити кошти, допомоги, гуманітарку і т.п.
При остаточному формуванні нації виникає питання формування націогнальної еліти. Національної за духом.
Теперішня еліта вийшла із радянської, або сформована під її впливом, схильна да всіх її фобій і недоліків.
І Україна не виключення, таке відбувається на всій пострадянському просторі. Кожен керівник вважає себе першим секретарем райкому/обкому, а президент - генеральнім секретарем.
Відбувається просто відзеркалення дій. «Государственная Дума РФ» засекретила відомості про доходи депутатів - Верховна Рада дохволила не повідомляти про доходи. Міністерство оборони РФ базкарно розкрадають - у нас теж не все гаразд. Російська еліта виводить гроші-нерухомість за кордон, тому що не довіряють самі собі - наші теж задніх не пасуть.
Все по Орвеллу - метою влади є влада.
Не для того її брали вкрай відповідальні громадяни з підвищеними потребами, щоб самим відмовитися від плюшок та ништяків, що та влада дає їм. При будь-яких обставинах залишатися при владі. Будь якою ціною.
Всі реформ стосуються простих українців, яким реально закручують гайки, пояснючи це важкими часом.
З цього один висновок- продовжується стара радянська практика (а чи може буте інша з такою елітою?) реформування саме народу, який не дотягує до розуміння величі влади. Але ж без реформування влади змін не буде.
Тут колишній генпрокурор на дії окремих працівників МО України закликає об’єднатися. Трошки дивно, але Лі Куан Ю радить посадити трьох друзів задля вирішення проблем. Трошки інший підхід і трошки інший результат.
Нехлюйство одних призводить до героїзму інших.
Вихід - формування націогнальної еліти. Національної за духом.
WayBe, депутати міської ради виконують свої депутатські обов'язки на громадських засадах не отримуючи за це зарплату. Але брати участь у сесіях їх обов'язок перед виборцями, які обрали їх, щоб вони працювали на округах з виборцями, в депутатських комісіях готували проекти рішень міськради і на сесіх приймали рішення, вирішуючи проблеми громади і виборців. Зарплати в міській раді отримують міський голова, секретар ради і штатні працівники виконавчого комітету. (На посаду секретаря ради обирається один з депутатів, який потім працює в міській раді на постійній основі - організовує роботу депутатів, готує матеріали для чергових сесій, заміщає міського голову в періоди його відсутності).
Як вдалося взнати з достовірних джерел, близько 20 працівників виконавчого комітету в перші дні війни з російськими окупантами ..ні не стали на захист України, свого міста, а бігом чкурнули за кордон.
Скажіть мені будь ласка, яке моральне право мають працювати дані працівники у виконавчому комітеті, починаючи від Тетяни Стаднік та завершуючи Вікторією Воюцькою.
Якщо їм наплювати на долю міста на початку війни. Вони думають лише про себе.
Також на сьогоднішній день ще 10 осіб працівників виконкому перебувають за кордоном. До цього часу не повернулися додому
Мадж, у "Свободи" в тилу діди, такі як я чи Гамалій та інваліди, яких до війська не беруть. Але ми не без діла. Хтось має ініціювати і домагатися виконання вичищення з нашої топонімики руского міра. А ті свободівці, які мають силу тримати в руках зброю воюють в батальйонах "Свободи" Національної гвардії та в інших підрозділах ЗСУ (Легіон "Свободи") там де найгарячіше.
Олександр Скорина, Тоді відкрию Вам "жахливу" таємницю. В місті Канев є не тільки вулиці, які мають призвища військових, які служили на бронепоїзді НКВС. Є вулиця ГЕРОЇВ БРОНЕПОЇЗДА НКВС, а ще Є ПАМ*ЯТНИК БРОНЕПОЇЗДУ НКВС!!! Де логіка в ваших діях???
Мадж, внесені пропозиції щодо перейменування вулиць не є безальтернативною вимогою. Вони внесені для обговорення перед прийняттям рішень по кожній вулиці. У виконкомі працює комісія, створена для розгляду всіх аргументованих пропозицій. Тож зверніться туди і аргументуйте ваші погляди на проблему.
Зауважу Вам, що наше місто має назву Канів, а не Канев. Сподіваюся, що в своєму коменті помилилися Ви випадково.
WayBe,вони зарплату не отримують за те ,що вони депутати.Але склавши присягу, отак себе поводити- це вже в ніякі рамки не йде.І вважаю ,що міський голова тут нідочого.Якщо з чимось не згідні,то приходьте і вирішуйте в сесійній залі всі питання.А ото що за цирк на всю Україну,не знаю....
GINKA, маємо те що виборці собі навибирали на минулих виборах. Тож треба думати краще і нереальну локшину, навішану агітацією, обіцянками тв підкупами перед виборами з вух познімати перш ніж зробити вибір своїм бюлетнем. Тепер всі, хто проголосував за тих депутатів Канівської міськради, які відмовляються брати участь в сесіях, мають усвідомити, що вибором своїм спільно відповідають за ситуацію, що склалась в нашому місті.
Мадж, Цитую одного з своїх друзів-свободівців, одного з лідерів ВО "Свобода". В минулому - активного депутата Верховної Ради та Київської міськради Юрія Сиротюка:
"Я - солдат
Ти солдат? З невимовним подивом запитує щоразу більшість знайомих і незнайомих людей.
Як так?!
Був нардепом, працював у комітеті з питань національної оборони і безпеки, маєш найвищий ранг державного службовця («генеральське звання» в цивільній ієрархії), створив безпекову аналітичну структуру, і…всього лиш рядовий солдат:)?
Так. Я всього лиш солдат. І це був мій свідомий вибір …каже моя гординя.
Відчути війну ногами солдата, в окопі, на позиції, серед простих людей, які стали солдатами.
Тим паче, роками закликаючи на бій з Москвою - є час показати власним прикладом силу своїх слів.
Тому я солдат.
І досі вважаю це кращою альтернативою, ніж скажімо адʼютанство в глибокому запіллі.
Зрештою, хтось же ж має бути солдатом.
Зірочок на всіх не вистачить.
І щоб хтось отримував ордени в Києві, почасти «непричетний», ти тут мусиш діставати «люлєй» від алкоголіка з червоним носом чи сцикуна, але з зірочкою на погоні.
Хоч у цивільному житті, навіть генералам армії не дозволяв підвищувати на себе голос.
Але зараз я солдат. «Мамай».
Бреду в пилюці стежками війни з книжкою і автоматом замість кобзи і сумлінно виконую покладені малі обовʼязки і поставлені дрібні завдання.
Але це моє его переконує мене, що солдат - це лише мій суверенний вибір.
Я солдат ще з інших причин.
Це вказання мені і мені подібним справжнього місця на шахівниці.
Увірвавшись в парламентську політику з вулиці, ми так і залишилися білими воронами, яких пошвидше треба було викинути назад. На вулицю. І бажано покарати ще й за зухвальство.
Після закінчення карʼєри парламентаря (короткого двохрічного парламенту 2012-2014) з непоганим здавалося б бекгоаундом: написаними за той короткий час з командою 75 законодавчими ініціативами 10 з яких стали законами я намагався залишатися корисним у здається фаховій для мене сфері - національній безпеці і обороні.
Ми заснували недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень» щоб продовжувати експерту роботу в цій царині і почали стукати в різні двері - безкоштовно пропонуючи державі свої мізки, час, впертість. Тим паче війна тривала.
Зверталися і в Національний інститут стратегічних досліджень, Генштаб, Міноборони, СБУ, ГУР, СЗР, - скрізь крізь перешкоди презирства дивилися як на білу ворону.
У грудні 2014 року за два тижні після складання повноважень нардепа пішов добровольцем у «Карпатську Січ».
Повернувся.
Продовжували дослідження у побудові так званної швейцарської системи оборони країни, намагалися окреслити контури майбутнього розвалу Росії, кричали про загрозу повної окупації Білорусі Росією. Створили унікальний в українському вимірі проект «Індекс війни» та «Глобальний прогноз».
А від нас і далі зневажливо відмахуватися, мовляв «вискочки» ви ніхто і звуть вас ніяк.
Більшу частину часу був безробітним. «УССД» то ж для душі:), жодних прибутків з цього ми не мали.
Ба більше, деякі «попутники» по революції Гідності вважали, що моє «дім тюрма» і запекли в застінки Лукʼянівського СІЗО.
Тим ми не були потрібні.
і Цим теж.
Тому я солдат - це певна угода між моїм бажанням і бажанням не моїм, констатація реальних обставин.
Але це ще й хороший життєвий урок.
Одного разу потрапивши на вершину залляту сонцем на зовсім короткий час треба памʼятати, якщо не скурвишся і не відмовишся від мети, тебе чекає похмурий низ і ти маєш знати чи готовий долати нову вершину.
Без регалій, орденських колодок.
З нуля.
Тому я солдат.
Свідомо йду цим шляхом.
За рік зальотів не мав, але й відзначень жодних.
Накази виконую.
Ініціативу зробити армію більш українською не припиняю, але йду тепер знизу до верху, а не зверху.
Бо верхам ніколи і ні до цього.
14 місяць крокую дорогами війни.
В хорошій штурмовій бригаді.
Зброю освоїв добре.
Побратими «терплять».
Тому стоїчно крокую далі.
Втішився як дитина, коли дослужився до посади головного сержанта взводу і отримав звання «молодшого сержанта».
Якби були наполеонівські часи ще мав би шанс закінчити маршалом.
У нас такі соціальні ліфти як у наполеонівській Франції не працюють.
Тому тішу себе місцем у задньому ряду «старої гвардії».
Наступна вершина зрозуміла БутиЛюдиною.
Я її завжди ношу у собі. І на собі.
Сподіваюсь я відповів на питання зацікавленої публіки, чому я солдат і досі:)"
Джерело: https://www.facebook.com/yuriy.syrotyuk
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]