«Освоєння» в неороговозному стилі канівської набережної Дніпра продовжується.
З’явився ще один тентовий «заклад», цього разу вже в офіційно-парковій зоні безпосередньо на набережній дорозі («парковій алеї») в районі будинку №35 по в. Героїв Дніпра. Щоправда тент розмальований рекламою оболоньського «Живчика» і мабуть буде подаватись як дитячий, що втім ніяк не змінює суті проштовхуваної з своєї подоби в маси культури ранньонеандертальського дебілізму, одною з складових якої є заливання півом народних мозгів вже з дитсадківського віку, аби більше ніякі смутні думки не лізли в голову.
Кидаються в око також і таблички з суворим написом «Купатися заборонено», що рясно з’явились в районах розташування оазисів новітньої культури, і очевидно мають убезпечити від зайвих турбот власників і «кришу» на випадок, якщо який-небудь піпл перенаситившись новітньою культурою з затуманеної голови раптом надумає потонути поблизу «завідєнія».
1.В зв’язку з таким передбачуваним розвитком «благоустрою» міських відпочинкових зон ( з таким же успіхом сюди можна віднести і інші ініціативи розбудови «Нового міста» ) хочеться донести до виразників міської влади слідуюче:
Оскільки згадувані вище дії мають непересічне значення і наслідки для жителів міста та відбуваються з волі чи з відома міської влади без врахування думки більшості населення та всупереч передвиборчим обіцянкам теперішньої владної команди, очевидним є порушення прав та інтересів громадян.
Ситуація загострюється тим, що на даний час влада на всіх рівнях жодним чином не відображає інтереси громадян будучи при цьому за визначенням (послідовне порушення конституції на кожному етапі формування) ще й нелегітимною. Часткова легітимність діючого президента, представником якого фактично є міський голова, що вслід за своїм поводирем сам собі визначив десятирічний термін, ситуацію не рятує, особливо якщо згадати хід міського виборчого процесу жовтня 2010р.
Оскільки в своїй суті держава як така є не більше як суспільний договір, втілений в конституції і законах, між громадянами які делегують частину своїх прав і ресурсів на провадження загальносуспільних потреб, а носії державної влади є знову ж таки не більше як виконавцями вказаного договору, то в умовах коли конституція не виконуються, а закони діють не для всіх, той таки договір не виконується, тобто де-факто його не існує, не існує держави, а значить не існує носіїв державної влади. Є певним чином зорганізована група людей, що користується суспільними фондами , відстоюючи власні інтереси фактично з допомогою псевдодержавних силових структур. .
Відтак , якщо узгодженого алгоритму взаємодії немає, все вирішується чисельною масою, тобто силою. Відповідно ніхто немає ніяких зобов’язань і гарантій.
Отож ситуація з прибережною смугою виглядає так, що малочисельна група людей, не маючи на те ніяких прав і повноважень, розраховуючи виключно на силову підтримку своїх спільників обмежує життєвий простір та інтереси цілої спільноти. І тут знову треба повернутись до вищесказаного.
2.Звертаючись до відповідальних людей, які мають намір не заради наживи взяти на себе обов’язки по управлінню міськими чи державними справами після того як сяде ( а іншого варіанту за загальнозрозумілим баченням не існує) діюча владна команда, доцільно запропонувати включити до своєї програми (не як довершений варіант, а як ідею) слідуюче:
Надати прибережній зоні Дніпра на протязі від терміналу «Авто-Ріка» (заклад « Т&Т») до мису, за яким розташовується затока колишнього дитячого пляжу (Лиса гора) без виключень та обмежену в. Г.Дніпра, буд.№35, №39, № 45, №47по в.Г.Дніпра, з ділянкою, яка відводилась під проект «Кобзареве поле» включно, статус міського прибережного парку.
Безпосередньо прилеглу до Дніпра набережну дорогу перепроектувати в пішохідну центральну паркову алею з можливістю проїзду по ній виключно автомобілів спеціальних служб. Заборонити в’їзд на територію прибережного парку будь-яких інших транспортних засобів за винятком велосипедів.
Відповідним службам розглянути можливості винесення насосно –каналізаційної станціі за межі парку та житлового масиву чи її модернізації.
Вирішити перспективне завдання знесення закладу «Двойка» разом з господарчим двором та під’їздною дорогою, натомість запропонувавши власнику пільгову участь в будівництві на основі (чи на місці) недіючого танцювального майданчика критого молодіжного танцювального залу, виконаного за сучасним оригінальним проектом.
На території прилеглій до теперішньої доріжки, що йде від авто зупинки по в. Г.Дніпра («стара Господарка») до танцмайданчика дозволити встановлення дитячих атракціонів, чи створення дитячого містечка.
На території колишнього проекту «Кобзареве поле» передбачити можливість створення відкритої концертної площадки (зеленої галявини).
Заборонити на території прибережного парку будь-яке інше будівництво, встановлення стаціонарних і тимчасових малих архітектурних форм, торгових палаток, тентів і т. д. окрім прокладення пішохідних доріжок, встановлення паркових лавок та урн для сміття.
Берегову піщану смугу прибережного парку поставити під контроль водно-рятувальної служби з метою використання її як природного пляжу.
На прибережній території, що прилягає до Лисої гори від «Кобзаревого поля» до човнової станції створити офіційний міський пляж з атракціонами, торговими точками і т.д . які повинні розміщуватись не ближче 20м-30м до води.
3.Звертаючись до громади міста, закликаю не тільки згадати про свою людську гідність, а й повсякчас відстоювати її.
|