Тактика російської дезінформації, спрямована на ескалацію конфлікту
20 січня Держдепартамент США опублікував перелік висловлювань російської сторони щодо конфлікту навколо України, які Вашингтон розцінює як дезінформацію. Необхідно зазначити, що Вашингтон підтвердив виявлену раніше українськими фахівцями тактику російської дезінформації – Росія насамперед поширює дезінформацію серед свого населення, щоб переконати власних громадян у необхідності військової операції РФ на українській території, а країни Заходу – у тому, що поведінка Києва загрожує спровокувати глобальний конфлікт.
якщо Західні країни легко виявляють і припиняють російські фейки, то в Росії питання свободи преси є риторичним. Наприклад, понад 15 років тому в під'їзді будинку на Лісовій вулиці в Москві була застрелена найзнаменитіша журналістка і правозахисниця свого часу — Ганна Політковська, яка без страху критикувала найвпливовіших людей країни, допомогла людям, які опинилися в тяжкому стані через війну в Чечні, та переконала терористів, які захопили театральний центр на Дубровці, дати воду заручникам.
Вбивство Політковської, без перебільшення, вразило не лише Росію, а й міжнародну громадськість, а його розслідування влада поставила на особливий контроль. Проте імена організаторів і виконавців злочину досі залишилися загадкою. Не притягнуто до відповідальності замовників убивств та багатьох інших правозахисників, журналістів та блогерів.
Все частіше у відкриті джерела просочується інформація про те, що журналісти зазнають силового пресингу з боку російських спецслужб. Також відомо про жорсткі обмеження на поширення онлайн-контенту, блокування та кримінальну відповідальність, до якої журналістів тепер залучають набагато частіше.
За останні 10 років законодавство у сфері масової інформації РФ змінилося так сильно, що навіть далекі від політичного порядку денного журналісти усвідомлюють небезпеку своєї роботи. Таким чином, у ситуації, що склалася, російська влада абсолютно безперешкодно поширює необхідну для реалізації імперських амбіцій агресора інформацію в російському інфопросторі. Але ні на Україну, ні на Західні країни подібні "зліплені" фейки не діють!
ASPI news інформувало, що усі засоби масової інформації, фейкові органи влади та бізнес в окупованих Донецьку та Луганську контролюються ФСБ Росії. Куратори з країни-агресора вказують журналістам про що і як саме вони мають писати. Також ми писали про те, що відеохостинг YouTube заблокував без попередження акаунти основних інформаційних ресурсів т.зв. "ДНР" та "ЛНР".
"Цього тижня подорожував у справах. В неділю зранку лечу додому на Київ. Такої зворушливої підтримки і зацікавленості Україною, яку побачив цього тижня, не бачив ніколи.
Чорношкірий водій таксі у Нью-Йорку, який нон-стоп слухає трансляцію CNN, аби чути, що відбувається в Україні... Австрійський журналіст, який роками трохи збиткувався з «корумпованої» України, а зараз запитує, що я можу зробити, як допомогти... Група членів парламенту, яка пише: готові приїхати хоч зараз, аби продемонструвати підтримку...
За опитуваннями, навіть у глибоко нейтральній Австрії 70% людей вважають, що поведінка Росії дестабілізує ситуацію у світі. Коли ще таке могло бути?
З цієї точки зору Путін вже програв. Ця російська орда на українському кордоні, ця пихата поведінка ненажерливої імперії, ці очевидні паралелі з 1930-ми роками відштовхнули від Росії навіть тих, хто хотів лишатися сліпим і глухим.
Я завжди скептично ставився до розмов про «світову коаліцію на підтримку України». Так, була коаліція світових лідерів, для яких 2014 рік став особистим ляпасом. Але то була коаліція ситуативна. В останні роки ці лідери один за одним відійшли від влади.
На їхнє місце прийшли ті, для кого 2014 рік був прорахунком попередників. Вони мали ту ж саму ілюзію, що і багато лідерів перед ними: приїхати в Москву, поглянути Путіну в очі, продемонструвати повагу і тим самим «дати дипломатії шанс». В останні тижні Путін надавав ляпаси і цим.
Всі путінські інвестиції в обдурювання світу, всі ці Russia Today і «супутники» пішли коту під хвіст. Навіть найбільші путінферштеєри зараз здебільшого або мовчать, або відгавкуються.
Але найбільш вражає поведінка України. Народу, який готовий до найгіршого, якому страшно, але він не панікує. Який стоїть на своєму. Тим більше, що йому потрібно не так багато: щоб його лишили у спокої.
Тут нема ніяких американських літаків, за якими біжать українці. Тут навпаки - американці, які до останнього відмовляються сідати у свої літаки і кинути українців напризволяще.
Що б не було попереду, яка б темрява не чекала на нас - ми зустріли її достойно."
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом