"Фольксваген вибирає майданчик у Східній Європі для свого нового заводу з виробництва батарей для електромобілів. У списку країн-кандидатів є Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща. А ось України немає". Думка.
Фольксваген вибирає майданчик у Східній Європі для свого нового заводу з виробництва батарей для електромобілів. У списку країн кандидатів є Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща. А ось Україна немає.
А навіщо їм наша країна? Кілька років тому вони вже намагалися увійти на наш ринок. І що? Піймали облизня. Коли інвестор запросив від української влади перелік стимулів, які йому пропонують інші країни, йому в Києві просто відмовили. Мовляв, у нас для всіх однакові правила. Так, для деяких обраних вони рівніші, ніж для інших, але це все нюанси. Для всіх інших вони мають бути рівними. Ну, така політика була тоді популярна.
Мене завжди дивувала ця позиція. Ну як можна рівняти всіх під одну гребінку? Візьмемо той же Фольксваген. Це 1,4 млрд дол. інвестицій. 300 тис. автомобілів і 4,5 млрд дол. експорту в рік. Один інвестор міг зробити експорту більше, ніж вся Україна експортує зерна або соняшникової олії. Всього 4 таких заводи в Словаччині забезпечують експорт 25 млрд дол! Половину сьогоднішнього експорту України.
Мовчу вже про сукупний ефект для економіки у вигляді тієї ж зайнятості і появу постачальників для інвестора. Все це вилилося б в колосальне збільшення купівельної спроможності населення і зростання ВВП.
Адже, крім експорту, цей інвестор міг би створити 5 тис. робочих місць на самому заводі і ще в 40-50 тис. додаткових робочих місць в інших галузях. Це вирішення питання безробіття одного міста! Вольфсбург, найбагатше місто Німеччини (за рівнем доходу на душу населення), тільки тому, що там половина населення міста працює на заводі Фольксваген!
Ну ок. Гаразд тоді профукали. Тільки що заважає зараз повернутися? У нас вже є стимули. Той же закон про індустріальні парки та інвестнянь.
Так, нас немає у списку і що з того? Словаччину автовиробник теж свого часу не розглядав як потенційного кандидата. Однак, словаки їздили, зустрічалися з керівництвом компаній, переконували, що не гіршы за інших. І перемагали. Що заважає це робити нам?
І коли йдеться про інвестиції в мільярд доларів, десятках тисячах робочих місць, мільярди експорту на рік, сотнях мільйонів податків, то я не розумію, як в принципі можна ігнорувати боротьбу за такого інвестора.
Я цього не розумію і не хочу розуміти. Особливо, коли бачу, як інші, розвиненіші країни борються за таких інвесторів.
Першоджерело.
Павло Вернівський
Економіст, аналітик
22 жовтня 2021 в 19:33
Завод Фольксвагена в Калузі (Росія)
"Відшити" інвестора. Як Україна втратила Volkswagen
Два роки тому Україна втратила великого інвестора — Фольксваген. 1,5 млрд дол інвестицій., 300 тис автомобілів і 4,5 млрд дол експорту в рік. Один завод міг зробити експорту більше, ніж уся Україна експортує зерна або соняшникової олії. Чому ж ми раз по раз втрачаємо можливість втратити саму можливість?
Коли я був у Данії в дуже потужній місцевій бізнес-асоціації, то мені добре запам'яталися слова одного досвідченого данського лобіста. "Якщо ти в чомусь впевнений, то повторюй це знову і знову. Поки тебе не почнуть чути" — говорив він. І я згоден, що є речі, які потрібно повторювати постійно!
Два роки тому Україна втратила великого інвестора — Фольксваген. Навіть не втратила, а просто відшила! Інвестора не злякала корупція в Україні. Він не просив реформи судової системи. Він виставив дуже прості умови.
Ми готові відкрити виробництво, якщо представите нам стимули, які нам дають в інших країнах: митні та податкові стимули, такі ж, які діють у вільних економічних зонах, законопроекти підтримки галузі, кредитування експорту або доступ до дешевого фінансування, і зрозумілий план довгострокового розвитку галузі електромобілів.
Йому відмовили. Просто тому, що ми не виділяємо окремі галузі і для всіх компаній в Україні повинні бути однакові умови.
Ось така примітивна до тупості логіка.
Для всіх рівні умови. Плювати, що в кожного бізнесу свої особливості. Різна структура витрат. Різна маржинальність. Різний ефект для економіки держави зрештою.
Тому інвестора відшили. І втратили 1,5 млрд дол інвестицій., 300 тис автомобілів і 4,5 млрд дол експорту в рік.
Це всього один інвестор. Один завод міг зробити експорту більше, ніж уся Україна експортує зерна або соняшникової олії. Уже мовчу про те, що такий завод може забезпечити замовленнями приблизно 200-300 компаній-постачальників середнього і малого бізнесу.
Кумулятивний вплив зайнятості і поява постачальників для інвестора вилилися б у колосальне збільшення купівельної спроможності населення і зростання ВВП. І кожне створене робоче місце на такому заводі призвело б до створення ще 10 робочих місць в інших галузях.
Нагадаю, що кілька таких інвесторів створюють і тримають економіки цілих країн, таких як Угорщина чи Словаччина.
Також мовчу про те, що це не поодинокий приклад, коли в нас відшили великого інвестора. Можна згадати, як директор Пежо-Сітроен хотів зустрітися з прем'єр-міністром Юлією Тимошенко, але йому відмовили... і вони завод відкрили в Росії.
Прикладів багато, але в основному про них знають лише одиниці.
ВАЖЛИВО
Хоча після бою руками не махають. Навіщо говорити про втрачені можливості? Краще поговорімо про сучасні можливості.
Нещодавно Фольксваген оголосив, що до 2025 року електромобілі становитимуть 50% продажів, а до 2030 вже 80%. А це означає, що компанія буде інвестувати в нове виробництво.
Це зайвий привід відновити переговори і спробувати знову намагатися їх зацікавити.
Ось тільки, на жаль, я так і не бачу зрушень у цьому напрямі. Як завжди в принципі. В Україні не втратять можливості втратити саму можливість.
Першоджерело.
Павло Вернівський
Економіст, аналітик
24 березня 2021 в 11:44
Поборотися за Ілона Маска. Чому завод Tesla хочуть відкрити в Росії, а не в Україні
Мережу сколихнули новини про те, що Ілон Маск високо оцінив досягнення радянської космічної науки і планує будувати завод у Росії. А знаєте, що він озвучив лише частину своїх планів на майбутнє? І я хочу сказати більше. Маск побудує ще не один завод!
Знаєте, чому? Раніше Маск заявляв, що він планує вийти на обсяги виробництва 20 млн авто щорічно до 2030 року. Якщо подивитеся на потужності у Фрімонті, Шанхаї, Берліні (в процесі будівництва), то всі разом вони можуть виробляти +- 500 тис авто.
Це означає, що якщо Маск будуватиме фабрики такого ж розміру, то їх (при заявлених планах за об'ємом випуску продукції — Ред), знадобиться ще 40 штук! Розумієте? Не одна в Росії, а ще 40 фабрик! І це зовсім небагато, адже у Фольксвагена налічується 116 заводів у 30 різних країнах світу. Звісно, що він буде їх десь відкривати. І Росія розглядається як один з потенційно можливих майбутніх майданчиків.
Тільки хіба це вирок Україні? Ні.
Уже не раз публікував кейси, як різні країни конкурують за інвестиції. Неодноразово бували випадки, що інвестор планував відкривати завод в одній країні, а потім передумував і відкривав в інший. Неодноразово бували випадки переманювання.
ВАЖЛИВО
Неодноразово інвестор вибирав країни, регіони, які були далеко не найпривабливішими. Тому це не вирок.
Проблема в іншому. У тому, що в нашій країні плювали на таких інвесторів. І ніхто навіть не почухається, щоб зацікавити або переманити Маска. Наводитимуть купу причин чому ні, замість пошуку відповіді на питання, як зробити, щоб він відповів "так".
Як я писав раніше, питаннями залучення інвесторів потрібно займатися професійно. І це не повинно закінчуватися одним запрошенням відвідати батьківщину Корольова або листом з пропозицією інвестувати в Україну. Цілком очікувано, що це нічого не дасть. Тут потрібна системна і досить важка робота.
Першоджерело.
Павло Вернівський
Економіст, аналітик
25 травня 2021 в 10:07
|