Школу у селі Кононча Канівської громади закрили у червні 2021. Дітям та вчителям запропонували перейти у школи села Межиріч, Хмільна чи в місто Канів, розповіла Суспільному розповіла начальниця відділу освіти Канівської міської ради Надія Голда. 25 дітей та четверо педагогів після закриття Конончанської школи розпочали навчальний рік у Хмільнянському ліцеї Канівської громади.
"Коли в класі сидить п’ять учнів, то зрозуміло, що дітям вже нецікаво. Їм хочеться, щоб були більші класи, щоб були гуртки, спілкування", – розповіла вчителька української мови та літератури Ольги Волощенко, яка перейшла працювати у школу в Хмільному.
Вчителька вдруге змінила школу через оптимізацію. Жінка розповіла, що дуже шкода закритої школи:
"Було дуже боляче. Маленька школа – це маленька сім’я. Діти звикають до вчителя, і зміни ці болючі. Але ми розуміємо, що більша школа – більше можливостей. Взагалі колектив тут дуже хороший, прийняли нас тут із радістю".
У новій школі Ольга Волощенко навчає трьох учнів-шестикласників, яких навчала раніше у Конончанській школі. Серед них – Максим Сігорський:
"З нашого класу в цю школу зі мною перейшли Маргарита і Вадим. Інші однокласники поїхали вчитися хтось у Канів, хтось в Межиріч. Мені тут краще: більший колектив, нові друзі", – зазначив школяр.
Однокласниця хлопчика Маргарита Карнадська зазначила, що до школи у Конончі було ближче добиратись, тепер доводиться вставати раніше:
"Щоб добратись до школи в Хмільному, я встаю на пів години раніше. З усіх вчителів мені знайома була тільки одна – вчителька української мови та літератури".
Зі слів школярки Софії Лисенко, відколи в їх школу перейшли новенькі, клас став більшим і з’явилося більше друзів:
"Зараз у нас у шостому класі навчається десятеро учнів. Мені це подобається – стало більше друзів. Я вважаю, що їх треба підтримати, з ними подружитись і розповідати, показувати їм все тут".
Десятикласник Ігор Кобзар розповів, що хоч і знав усіх однокласників у новій школі, все одно хвилювався:
"У перший день було незвично, хвилювався, а на другий вже нормально почувався. Мене сприйняли з радістю, з цікавістю, ніхто не виганяв".
Нині найбільший клас у школі налічує 17 дітей, а найменший - дев’ять:
"Зараз діти ще адаптуються, ми їх поки не навантажуємо. Вони ще себе, може, ніяково почувають, оскільки змінилися вчителі, але, думаю, протягом вересня-жовтня, вони повністю адаптуються і все буде добре. Вчителів я прошу дати дітям змогу влитися у шкільний колектив, щоб вони могли відчувати себе повноцінним членом команди", – розповіла директорка Хмільнянського ліцею Ольга Пустовойт.
Мама двох учнів Тетяна Василега розповіла, що засмучена закриттям Конончанської школи:
"Мої діти нині навчаються у двох різних закладах. Живемо біля школи, а мусимо їздити в інші. Хоч ті школи гарні, і колективи теж, але для кожного села добре, коли є своя школа".
Закрита школа в селі Кононча
44 учні ліквідованої Конончанської школи перейшли на навчання до Канева, Межиріча та села Хмільна.
"Коли у класі є лише троє-п’ятеро дітей з одного села, з однієї вулиці, вони звикають один до одного. Потім їм складно, коли потрапляють у великі колективи, де треба відстоювати своє право на життя. Якби зберігся Конончанський навчальний заклад, то дитина нам би обходилася у 200 тисяч гривень на рік. На такий же період у школі №4 дитина обходиться у дві тисячі", – розповіла Надія Голда.
З її слів, приміщення Конончанської школи залишається комунальною власністю громади, нині вирішують, хто там працюватиме.
Авторка Ірина Філенко
Джерело: Суспільне |