100 лет назад родился человек, завидуя популярности и дьявольскому обаянию которого Хрюша и Степашка уходят в трехдневный запой, а Смешарики с Телепузиками дружными рядами идут топиться в ближайшем болоте. Этот статный дедуган с шикарными усами лелеял чистые души детворы 60х – 80х, проникал в детское подсознание и оставался там навсегда. Связав свою судьбу с Мельпоменой еще до войны, он, сбежав из немецкого плена, создает не партизанский отряд, а театр. После войны – снова театр, несколько десятков фильмов, роли на радио и телевидении.
Но настоящей всенародной любви он добился в 1962, когда был отобран на роль главного сказочника из 200 претендентов и оставался им до конца своей жизни, проработав 25 лет в прямом эфире. Именно он ввел на телевидении такое понятие, как "вечерняя сказка", а тети Вали и дяди Володи уже просто шли по его стопам.
Со временем дети взрослели, и уже их дети требовали сказки на ночь, а дед Панас оставался все тем же, уже полуреальным, полумифическим существом. Несколько раз его пытались сократить – вышиваночный национализм привлекал пристальное внимание органов, но тут же редакцию заваливали мешками писем мамаши, чьи дети не могли заснуть без любимого деда, и Панас снова возвращался на экран.
Тем же, кто родился после 80–х, остались лишь одна запись и самый известный матерный мем советского периода. Нет у народного любимца ни музея, ни сайта, ни мемориальной доски. Но мы–то помним. Ось така краса, малята.
Да-а-а... Колоритна була постать. А головне - працював у прямому ефірі і завжди міг викрутитись. Пам"ятаю: починає дід Панас розповідати якусь казочку, - спочатку казочка як казочка. А потім у відому казочку вплітаються якісь нові звірі, сюжет розвертається по-новому. Та дід Панас завжди дасть ділу раду і кінець казочки виходить щасливим і повчальним. Мабуть, він як Остап Бендер надавав перевагу імпровізації., бо іноді дід Панас примовкав і замислювався. Творчо підходив до справи.
Ось ще трохи про
І діти любили дивитись "Вечірню казку".
Літо, вечір, саме розпал ігр - підходить час казки - всі додому, подивитись.
А опісля - я ще трішки погуляю....
А байки про відому фразу діда Панаса - це вже кумедна історія, що добавила українському діду Панасу ще більшої популярності, та казки почали дивитись і дорослі... .
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом