Канівська ГЕС отримала Акт готовності до роботи в період проходження весняної повені 2021 року

Комісія виконала перевірку готовності до роботи філії «Канівська ГЕС» в період весняної повені 2021 року, стосовно питань забезпечення збереження будівель, гідротехнічних споруд, безперебійного електропостачання споживачів, запобігання виходу з ладу електроенергетичного обладнання.

Загалом по Канівській ГЕС розроблено та затверджено до виконання «Заходи по підготовці обладнання, гідротехнічних споруд, виробничих та службових приміщень, засобів транспорту та зв´язку Канівської ГЕС до роботи по пропуску весняної повені у 2021 р», загалом 34 заходи.

31 березня в апараті управління Укргідроенерго відбулась прес-конференція  щодо готовності Товариства до весняної повені та основних заходів по підготовці гідротехнічних споруд компанії до пропуску водного стоку.

Генеральний директор Ігор Сирота розповів про те, що упродовж осінньо-зимового періоду 2020-2021 рр. склалися сприятливі умови для формування весняного водопілля. Процес снігонакопичення протягом цієї зими був малоактивним, з чергуванням періодів встановлення снігового покриву та відлиг. Максимальні запаси води у сніговому покриві р. Дніпро до міста Києва сформувались 20 лютого та дорівнювали 64 мм, що становить 123% норми максимальних за зиму снігових запасів.

За даними Укргідрометцентру від 25 березня водопілля р. Дніпро біля м. Києва очікується об’ємом 16 – 18 км³ (13,8–15,4 км³ - приплив до Київського водосховища та 2,2 – 2,6 км³ - приплив   р. Десна).  Такі параметри водопілля нижчі за середньобагаторічні  - норма 25,4 км³, проте вони вищі за минулорічні. Максимальні витрати води р. Дніпро біля м. Києва у період весняного водопілля очікуються у третій декаді квітня – 2 480 – 2 840 м³/с.

«З початку повені у водосховищах акумульовано 0,8 км³. Станом на кінець березня маємо наступні рівні основних водосховищ дніпровського каскаду ГЕС: Київське – 102,30 м, Кременчуцьке – 79,40 м, Каховське – 15,65 м, при цьому вільна ємність - 4,8 км³», - зазначив Ігор Сирота.

Об’єм припливу води за період водопілля (з 5 до 31 березня) до Київського водосховища дорівнюватиме 3 км³, а до Канівського –  0,5 км³, що відповідає прогнозу водопілля.

У ході прес-конференції Ігор Сирота наголосив, що згідно з висновками комісій з перевірки готовності до пропуску льодоходу, повені та паводків, в яких брали участь представники Держенергонагляду України, всі філії Укргідроенерго отримали Акти готовності до проходження повені.

«При нинішніх та прогнозованих гідрологічних умовах гідротехнічні споруди Укргідроенерго здатні забезпечити надійну та безаварійну роботу. Усі гідроспоруди, які перебувають на балансі компанії, мають працездатний стан, відповідають проєктним вимогам і можуть виконувати своє функціональне призначення в заданих режимах. Компанія на поточний момент виконує увесь необхідний обсяг робіт із забезпечення їхньої безпечної експлуатації. Тож пропуск весняного водопілля через водосховища дніпровського та дністровського каскадів не матиме негативного впливу на об’єкти господарювання та інфраструктури.

Також під час прес-конференції генеральний директор розповів про роботу Укргідроенерго в Об’єднаній енергетичній системі України в період водопілля. Так, Товариство прогнозує в 2021 році підвищення виробітку електроенергії на ГЕС та ГАЕС на 20-25% внаслідок більш сприятливих гідрологічних та кліматичних умов у порівнянні з минулим роком. Ці умови дозволили компанії збільшити обсяги продажу електроенергії на електронних аукціонах торгівельного майданчику Української Енергетичної біржі з подальшим укладенням двосторонніх договорів з переможцями торгів.

Весняне водопілля – фаза водного режиму річки, яка характеризується найбільшою водністю і значним відносно тривалим підняттям рівня води внаслідок весняного танення снігу і спостерігається щороку в один і той же час.

За інформацією Черкаського обласного гідрометеоцентру, календарна зима 2020-2021 років видалася однією із найбільш холодних та найбільш сніжних за останні 5 років. Нестабільне і нерівномірне снігонакопичення, неглибоке промерзання ґрунту, збільшення запасів вологи у ньому порівняно із осіннім періодом.

Однак дефіцит опадів на Черкащині спостерігається ще із лютого 2019 року і становить від 25 до 40%. Тобто ґрунт здатний до подальшого прийняття талих вод.

На річках Черкаської області зберігається низька водність, по бічному припливу води до Кременчуцького водосховища також відмічається маловоддя