Новини Блоги Бізнес Оголошення Афіша Галерея Радіо "Кручі" Мапа Wi-Fi

Головна > Блоґи > Олекса

Олекса 10 червня 2011, 09:39

Теги статті: Юрій Іллєнко.

Голосів: 9 18

	Всього коментарів: 7 Сторінка коментарів: 1
Haydamaka 16 червня 2011, 10:12 IP: 78.137.22.xxx	Рейтинг: 1
	Присвячую пам’яті універсального автора- оператора, кінорежисера, сценариста, художника, публіциста, літератора, політика - Юрія Іллєнка Білий Птах Життя – кіно, мов кадри двадцять п’яті, Які складаються у пам'ять глибини. Життєві істини вандалами розп’яті, Що мають серце й душу Сатани. Він не продав свого суперталанту, На торг не ставив власний Божий дар, Його душа – величини Атланта, Яку поклав на кінотворчий свій алтар. Його життя – це був безцінний злиток, Ізроблений з безмежної любові, Народжений з бузкових ніжних квіток, Що так цвіли у пахощах довкола. Любив Життя, Свободу, Україну, За них не мав спокійних тихих снів. Безмежним почуттям любив дружину, Не в рабстві жити вчив своїх синів Він відійшов від нас, а, може, відлетів, Залишив нам Любов, Мудрість, Горіння… Напевно споглядає з тих світів, Які вже стали вічністю нетління. Та серед зграї коршунів і вороння, Яка злослівно і нестерпно каркає, Іллєнко-Майстер виділявсь щодня : Був Білим Птахом з чорною ознакою… Він бачив те, що іншим не до снаги, На його серці – рани й мозолі. Юрій Іллєнко заслужив поваги Від рідних, друзів, рідної землі. Віра Носенко 15.06.2011
Олекса 16 червня 2011, 10:37 IP: 94.153.224.xxx	Рейтинг: 1
	Я хочу знімати кіно, а не липучу стрічку для мух-глядачів. Юрій Іллєнко
Олекса 16 червня 2011, 10:41 IP: 94.153.224.xxx	Рейтинг: 1
	Садиба Іллєнків - Будинок Садиба Іллєнків - Склеп Садиба Іллєнків(Прохорівка) - Вороняче пугало з корчів(ПетроІ на коні)
Haydamaka 16 червня 2011, 11:26 IP: 78.137.22.xxx	Рейтинг: 1
	Іллєнко Юрій PR-мовна війна Мовна умовна, або віртуальна війна – так розпочалося ХХІ століття для неньки України. Нічого. Нам не звикати. Україна – колиска війни і агрокультури. Є жито на ланах, і є порох у порохівницях, щоб їх підпалити війною. А більше нічого для війни і не потрібно. Знову, ніби за батька Хмеля, саджають на мовний кіл вірних, розпинають на хрестах зради націонал-тубільців, ревуть ТіВі-гармати, палають стріхи мас-медіа, голосять вдовиці загиблих героїв по обидва береги телеекранів… Дитячі очі на лівому і правому березі мови наливаються ненавистю як розтопленим свинцем, з якого відливають піар-кулі і чого починаються піар-“каракулі”. Піар-війна в ропалі – це віртуальна реальність інформаційного простору. А ми все ще вживаємо в своїх розмовах граматичну будучину, майбутній час, якого насправді в нас вже немає і ніколи насправді і не було для України. Тому українці так полюбляють майбутній час. Ми говоримо одне одному: “будьмо”, або “ми зірвемося в прірву”, “на нас чекає кінець світу”, “ми наближаємося до катастрофи”, “ми втратимо рідну мову”, “ми загубимо душу”, або “ми полюбимо, нарешті, себе”… Граматичну форму будучини треба викреслити з рідної мови, як таку, що завжди заважає нам опинитися в сьогоденні. Аж доки ми чесно не відповімо собі на лише єдине питання, яке, до речі, поставив перед Адамом сам Господь Бог ще за райських часів: “Де ти?” – доти ми і не зможемо опанувати власним життям. Ми бо або не знаємо, де ми, або не хочемо знати, або нам навмисне замулюють очі різними віртуальними байками про демократію, незалежність, державність і Конституцію. На довічне питання Бога до людини – “де ти?” – має відповісти кожен без винятку, без ухилення від цього питання, і з собору відповідей на те питання і створюється реальність нашого життя. Ми і відповідаємо, але боїмося сказати правду. Сума наших неправд і є реальність нашого життя. До речі, через те, що Адам не зумів відповісти Богові, де він, Адам, знаходиться (а перебував він на той час в раю), його, Адама, було вигнано з раю. Не знаєш, де ти, не розумієш, не цінуєш – то й гуляй, Вася. Де ми? Нас вчили, а ми вірили, що колись був матриархат, потім якось вийшло, що запанував рабовласницький устрій, значно потім ніби впала на людей капіталістична формація, потім вища стадія загниваючого капіталізму – імперіалізм, коли перегнило – почався соціалізм, а там вже років за десять (в рамках саме нашого життя) мав розпочатися комунізм. Відразу і назавжди. Віра ця будувалася на тому, що два німецьких єврея бачили привід комунізму в різних європейських країнах поодинці, а кілька разів спостерігали примару разом. В Бабиному Яру євреям жорстоко помстилися за їхню маячню, - якщо дивитися впритул під дулом шмайсера, комунізм виявився звичайним фашизмом і дійсно в рамках нашого життя. Половина мого п’ятидесятимільонного народу теж зазирнула перед смертю в очі того комуністично-фашистського оборотня. Чомусь я і зараз відчуваю на своїй потилиці його крижаний погляд, а може, то просто генетична пам’ять моїх згеноцидених предків пече мою потилицю. Так де ж ми? Кажуть – в постіндустріальному устрою суспільств. Що це? А це коли все разом: рабство, капіталізм – як вільний ринок, колгоспний феодалізм, олігархічний соціалізм – як кримінальне управління і розподіл, імперіалізм – як засіб панування над олігархічними державними угрупованнями, фашизм як форма розвинутої демократії. Схоже, кажуть правду про постіндустріальну формацію, але головна характеристика цієї формації – непрозорість для споживачів цієї формації. Назва “постіндустріальна” лише евфемізм, що має приховати справжнє ім’я. А справажнє ім’я страшне, як ім’я Вія. Хто зазирне йому в очі, той помирає. Наш земляк Микола Васильович Гоголь був месією, що розповідав людям провидчеські казки. Той Вій називається інформаційна формація. Ми живемо в добре темперованому інформаційному просторі-часі, і це єдина автентична реальність нашому буттю, а те, що ця реальність віртуальна, лише підтверджує факт нашого єства, як бітів інформації інформаційного простору. Гомо сапієнс – це вже в минулому, зараз ми гомо інформус – людина як об’єкт маніпулювання в інформаційному просторі. А щодо застереження Гоголя ні за яких обставин не дивитися в очі Вію, то ми й не помітили, як порушили його застереження – лише те й робимо, що з вечора до рання і з рання до вечора п’ялимося в екрани телеящиків, прямо у вічі Вію ХХІ. Тому і стали гомо-інформус, що не зводили очей з абсолютно непрозорої для нас, споживачів, інформаційної віртуальної реальності телеекрану. Щоправда, вищезгаданий привид бачили багато хто і раніше і не лише в Європі, але не впізнавав ніхто, бо то був привид зовсім невідомого ще інформаційного устрою цивілізації – перші прояви наступаючої інформаційної формації. Вибудовуватись вона почала дуже давно, біблійні тексти старого і нового заповіту – це одні з перших алгоритмів праінформаційної доби. Першим, хто впізнав того привида і не помилився, був Ленін. І то ідентифікував він той привид по одягу, по білому балахону екрану: “Кіно є важливішим з мистецтв!” – вигукнув він, як славнозвісне: “Евріка!” – бо ухопив за поділ інформаційної операційної системи. А він знав, за що хапатися сперш в боротьбі за владу. Таки він був великим провидцем, бо кіно тоді ще не породило свою ублюдочну дитину – телебачення, а до внучатого племінника – екрану комп’ютерного монітору – було ще як до кінця світу. Проте кінець доінформаційного устрою світу вже наступав. Перший добре структурований інформаційний Простір-Гулаг збудовано Сталіним на одній шостій частині земної кулі (як згодом виявилось – більше ніж на одній шостій) і навіть встановлено непрозору для інформації завісу, яку назвали залізною, бо терміну “віртуальна” ще не існувало. Інформаційний сталінський простір був настільки досконало налаштований, що коли найбільшому фантасту світу Уелсу дозволено було подивитися на нього зблизька, зсередини, а не через завісу, Уелс не зміг побачити в тому віртуальному раю 10 мільонів трупів голодомору 33 і ще удвічі більше ніж 10 мільонів напівтрупів, що дивилися йому прямо у вічі з-за колючого дроту таборів. Тепер, після бліцспроби відповісти на запитання “де ти”, можна поставити наступне питання: “а як той інформаційний простір функціонує? Якою мовою, чи мовами він опановується і управляється?” Відомом, щоправда, всім, окрім лінгвістів, що основна функція мови – забезпечити виживання певному угрупованню людей у смертельно ворожому соціумі. Мов, що живуть, вмирають, постають з мертвих, перевтілюються, хворіють, воюють між собою, любляться, народжують симпатичних мутантиків – більш ніж треба людині інформованій, тобто інформфікованій. Є мови, що вибились в панство, шляхетні, елітні мови. Бо еліта – то більш-менш закрита частина суспільства. Важко досяжна. Тому що забезпечена гарантованими засобами виживання. Чим більш замкнена – тим більш елітна, тим більш впакована виживанням. Еліти взаємостворюють власні мови. Це може бути запозичена мова – скажімо, французька для еліти російського суспільства, так званого вищого світу. Мовні фантоми музикантів-лабухів створювали надійний мовний захист від вторгнення та зазіхань на їхню завжди прибуткову діяльність або специфічний музичний інформаційний простір сторонніх. Воровська феня фактично не була мовою, а лише лексичним мутантом пануючої в суспільстві мови, що створювала замкнену воровську еліту (лексічний матеріал – це обсяг того, що я думаю про життя, синтаксис – це як я думаю про те життя). Фантастичне поширення фені в сучасному російськомовному соціумі є ознакою проникнення нових прошарків соціуму в воровську еліту. Тотальне панування воровського жаргону означає тотальну криміналізацію суспільства. Президент, який проголошує програмні дії по фені – “будем мочить в сортирах” – звертається до тих, хто розуміє по фені – і, диво, вся неосяжна руськоязична країна шаленіє від щастя і вигукує у відповідь: “мочили, мочим и будем мочить”. Прийшов час замочить в сортирі і найбільшого ворога російськомовної імперії – українську мову, бо імперія знає, що вона все ще існує, як імперія, аж поки існує її мовний монолітний руськоязичний простір, хоча й рухнув політичний інформаційний “моноліт” СРСР. Залізна завіса впла, єдиний елітний, заідеологізований інформаційний простір СРСР розпався на друзки. Уламки, у вигляді етнічних або геополітичних незалежностей, за такий короткий час виявились неспроможними створити сильні незалежні інформаційні простори. Україні бракувало не національної ідеї для раптового створення свого суверенного інформаційного простору, а розуміння, що ми живемо в інформаційній формації розвитку цивілізації і що національна ідея – це і є національна операційна система управління суверенним інформаційним простором, тобто її суверенна державна мова. ХХ століття закінчилось черговим перерозподілом світу, на цей раз не географічним, а за принципом інформаційних просторів, що існують паралельно і конкурентно, за принципом якості інформаційної сили і суверенності тих віртуальних реальностей. Обернемося і кинемо погляд через плече трохи назад… До певного часу людині для виживання вистачало природних мов – жестів, дистанціювання, міміки, інтонованих вигуків, сміху й плачу – загальної і зрозумілої мови для всього тваринного світу. При виникненні необхідності створення принципово нових ринків джерел харчування при катастрофічному зникненні основних об’єктів полювання та збирання під час льодового періоду та пошуках умов, придатних для народження та виживання нащадків, людина почала виділятися в елітне об’єднання серед тваринного світу. Ця закрита еліта тваринного світу створила знаряддя для свого елітного спілкування , фактично для виживання в умовах смертельної війни – мову, що відокремила тварину-людину від решти тварин. Людину створила не праця, як стверджував ідеолог комунізму (один з тих, хто бачив його привид на власні очі), а мова. Праця постійно навертає людину до тваринного стану. Тому мова постійно працює над піднесенням технологічного рівня праці, що в свою чергу підіймає людину на новий щабель, так би мовити, людяності. Людина інформована (інфікована інформацією) – це елітна людина, так би мовити найбільш людяна людина. Інформаційний простір сьогодні – це середовище існування і виживання інформінфікованої людини. Інформаційний простір опановується мовами. Мов для опанування інформаційним простором повинно бути багато. Але в цьому всесвітньому інформаційному просторі створюються елітні угруповання – національні незалежні держави і наднаціональні екстратериторіальні імперії за принципом елітної (державної або імперської) мови. Україна знаходиться в ситуації вибору: або відмова від власної національної елітної операційної системи управління (іншими словами – виживання) в інформаційному просторі і перехід в імперську структуру за принципом пануючої імперсбкої мови (російської або англійської) або створення мовних умов (власної національної операційної системи опанування інформаційним простором) для існування і виживання, як незалежна національна еліта (держава) в соціумі рівноправних іншомовних еліт. Вибору, як завжди, немає: або пан, або пропав. Пан в дослівному розумінні слова. Або повноцінна особистість в повноцінній еліті, або раб в імперії. (Раб в сучасних інформаційних імперіях може бути дуже комфортною позицією, раб може стати високооплачуваним слугою у сфері обслуговування імперських інтересів, скажімо – міністром, або нардепом, телеведучим, культовим режисером і навіть президентом якоїсь інформколоніальної псевдонезалежності). Мені вже байдуже, доживу я свій вік з тавром раба на лобі, бо помру я все одно вільним, бо я так вирішив ще в шістдесятих, але не байдуже, чи проявиться це тавро в душах моїх синів як генетична програма для українців, розроблена піартехнологіями сучасної генної інформаційної інженерії. І я знаю, що єдиний порятунок і гарант мого генетичного незалежного виживання в сучасному агресивному інформаційному гіперпросторі є володіння операційною системою управління суверенним сектором цього простору, а це і є моя рідна мова. Бо чужа мова (будь-яка) захистить не мене, а чужого, носія тієї чужої мови. Чому б це чужаку так раптом закортіло замочити мою рідну мову, якби то не сулило йому абсолютної імперської влади наді мною? Товаришувати можемо і двома мовами, а то й трьома. Відома ж формула дружби народів: на троїх. Але я про інше… За десять років вимушеного безробіття за основним фахом (не знімаю як режисер вже десять років) почав вперто думати: чому б це? І додумався до дурниць і передумав ті дурниці наново, без наукових упереджень. Несподівано для самого себе дійшов висновку, що знімати фільми (в традиційному розумінні) вже не варто. Варто застосувати метод кінорежисури для створення нової віртуальної реальності. Написав кілька сценарієв для деміургічної мегарежисури. Перший з цих сценаріїв називався “Агн і Агасфер” і передбачав не створення фільму про Христа, а по-перше створення (режисуру) умов для другого пришестя Христа, і постановку (мегарежисуру) саме другого віртуального пришестя. Віртуальна реальність в сучасному світі – то є єдина сильна і справжня реальність, щоб ви не сумнівались. Бо крутимося в інформаційному просторі як тріска в ополонці. Другий сценарій (“Молитва за гетьмана Мазепу”) зараз у роботі. Третій сценарій, на мій погляд, найбільш доленосний і актуальний. Умовна назва “Рідна мова”. Чому я, кінорежисер, почав цим перейматися. Те, що зараз так пишномовно називають піартехнологіями, хоч і вважається безбатченком, байстрюком, проте батько тих технологій всім відомий – пан Кінорежисер. Піар-технології – це не що інше, як режисура інформаційного простору на новому витку самопізнання піар (публічних відносин). Сьогодні цій режисурі, цим піартехнологіям підвладне все, коли ці технології застосовані грамотно і талановито. Скажімо, за півроку можна з абсолютної порожнечі (навіть добре, що з порожнечі) створити царя для російської імперії. Царя, про якого мріє Росія (а Україна навіть і помріяти про таке неспроможна). Білі, сірі, чорні піари можуть примусити весь світ носити лише джинси і пити виключно кока-колу. Примусити половину населення земної кулі дивитися стерильно бездарний блокбастер “Титанік” з захопленням, адекватним захопленню від спілкування з Богом. Мегарежисурі піартехнологій інформаційного простору підвладне все. Навіть знаходження грошей на забезпечення власної програми. Я написав сценарій піаракції “Рідна мова”. За якийсь час (вісімнадцять місяців (?)) гарантую повернення державній мові повноти функціонування в повному спектрі мовних існувань, а за три роки (?) – тотальний розквіт і панування рідної мови на благо носіїв тієї державної української солов’їної мови. (Сценарій – це лише перший варіант, лише перше наближення до кінцевої форми). Сценарій з певного моменту (створення критичної маси концептуальності) має бути самозавершеним, самоудосконаленим і прегнантно підігнаним до вимог виконавчого апарату реалізаторів цієї піарпрограми. Нижче викладено лише лібрето, конспект намірів, алгоритм війни.
Олекса 16 червня 2011, 11:42 IP: 94.153.224.xxx	Рейтинг: 0
	Садиба Іллєнків(Прохорівка) - Будинок Садиба Іллєнків - Склеп Садиба Іллєнків - Вороняче пугало з корчів(ПетроІ на коні)
МТролль 16 червня 2011, 18:41 IP: 91.124.135.xxx	Рейтинг: -1
	Непагано живуть патріоти, кожного тижня в телевізорі, краще б представили декларації про доходи та розходи.
Олекса 17 червня 2011, 08:46 IP: 94.153.224.xxx	Рейтинг: 0
	МТролль, патріоти (господарі СВОГО життя — не раби) й повинні жити добре!!! Доречі — багато чого в своєму дворі зроблено Юрієм Герасимовичем власноруч. Знаю — в помічниках при будівництві довгий час в Іллєнка був лише один чоловік (сусід по двору)

www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій,
оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом

Вхід
	Login:
	Пароль
	Пам'ятати?
Реєстрація
Забули пароль?

Нові теми:

Росія запускає тисячі ІПСО для дискредитації топпосадовців та ЗСУ, – керівник кібербезпеки СБУ Вітюк

СБУ обіграла російські спецслужби по всіх ключових напрямках, - Василь Малюк

JCfUZQsq

JCfUZQsq

JCfUZQsq

JCfUZQsq

JCfUZQsq

JCfUZQsq

JCfUZQsq

JCfUZQsq

Популярні за тиждень:

Про що зараз спілкуються:

Весна надії
Мені б тоже цікаво було б послухати пяк вона голосувала?
Коли звітується депутат Черкаської районної ради Горьова Наталія? [2]

slavikf
Те, що сталося після квітня 2019 року нічому вас не навчило
Щодо участі парламентської делегації у щорічній Мюнхенській конференції з безпеки [1]

semko
Та Горьовій буде про що звітувати, аби ще всі депутати так працювали.
Коли звітується депутат Черкаської районної ради Горьова Наталія? [2]

semko
А що молодших та і взагалі нових людей немає? Нам в Місту потрібно енергійного, грамотного, ініціативного місьного голову до 50 років, який хотів і мав сили та бажання трудитися для людей. Хорошу.. [весь]
Канів через 100-98 років [3]

klimenko_2015
ПЕВНО ЩО НАМ ПОТРИБНИЙ АКТИВНИЙ ЗНАЮЧИЙ НАШИ ГРОМАДСЬКИ ПРОБЛЕМИ ХАЗЯЙНОВИТИЙ МУДРИЙ ТА ПРОКАТАНИЙ ЖИТТЯМ ДЯДЬКО З МИСЦЕВИХ, В НИВЯКОМУ РАЗИ НЕ З ЧИНОВНИКИВ КАНИВСЬК.. [весь]
Канів через 100-98 років [3]

Космонавт
Тільки Саня Рябошлик зможе навести порядок в Каневі
Канів через 100-98 років [3]

WayBe
Буду дуже усім Вам вдячний! Зараз це критична потреба, як для мого підрозділу, так і для мене особисто. Дякую, куме! Дякую друзі!
Збори для Володі Буренка [1]

voskresennai
Мій телефон 0938834311
Продам будинок [2]

voskresennai
Доброго вечора. Ви не залишили номер телефону. Цікавить будинок.
Продам будинок [2]

Vlad999
Нехай з Богом спочиває! Вічная пам*ять Герою!
На війні загинув 27-річний розвідник із Канева Руслан Анісімов [1]

Активні оголошення:

Продам
Куплю
Робота
Послуги
Продается дом
Здам квартиру
Послуги
Міняю
Оголошення

Розділи новин: