В 9.00 бабуся вийшла з дому
в подвал за картоплею,не було її дома майже 45 хвилин. Прийшовши додому
старенька побачила виламані двері в її однокімнатну квартиру. Бабуся
недовго думаючи кинулась до грошей які зберігала собі на подальше
користування.
Коли побачила шо немає 2500 тисячі гривень відразу
звернулася до правоохоронних органів, але затриманих чомусь відпустили
додому через 2 дня.
Ты живешь в провинциальном городе. Население - 20-100 тысяч человек. Тебе 17-27 лет. Привет! Ты не один! Нас...
...миллионы!
Что делать
молодежи, живя ИМЕННО в этом родном маленьком стандартном городе? Не
уезжая работать и жить в более крупный город? Занятий много.
Пить алкоголь
В
провинции с этой национальной бедой вообще трагедия. Это кусок жизни.
Вырвать с корнем невозможно. Тут пьют не все, конечно, но довлеющее
большинство. Пьют в ночь на вторник. Среда - маленькая суббота. Пятница
и суббота - без комментариев. В воскресенье, для здоровья - и дальше по
рельсам. Понедельник - похмелье. Практически всегда пьют. Пьем.
Люди
среднего класса, совкового и полусовкового возраста пьют дома. Пьют,
как все, обычно. На кухне, с соседями, телевизором, кошкой, женой,
тестем, другом детства и т.д. Иногда вылезают в пространство. Не о них
речь, ладно с ними.
Про молодежь. На первом месте для
большинства провинциальных ребят - задорно гулять-бухать-орать по
центральной улице и во дворах микрорайонов.
Можно купить пива в
«полторашке» (брэнд!) или 5-литровой пластиковой канистре, водки с
соком/яблоком, спирта в соседнем подъезде за пятёрку пол-литра,
самогона с ядерным осадком, крашеного вина в коробке, адского портвейна
с чудо-пробкой, токсичного «джина» в полторашке/банке/бутылочке. С
«джина» вообще косит в ноль, чуваки! Советую, две полторашки - и утром
даже не помнишь, косячил или нет.
Косяки - это такая клевая
штука, когда ты очень пьяный и делаешь странные, нелогичные, иногда
шокирующие вещи. В общем, косячишь. Не помнить ничего - не мучаться
душой. Мне повезло - у меня легкая амнезия наступает, даже когда я
просто пьяный.
Крепкое топливо бухать с горла, как мужик, -
вообще почетно. После 40-градусной атаки на печень пьем обязательно
пиво. Это аксиома, никуда не деться. Зимой пиво с ледком - полчаса
перетаптываний (это откровенный кошмар) на морозе, без перчаток.
Можно
все это выпить на дискотеке (отдельная история), у магазина, на
скамейке, в детской беседке, в подъезде, у подъезда, на крыше, в
подвале, даже на тропинке/дорожке/дороге можно встать с пластиковыми
стаканчиками и разливать, и пить, чтобы все-таки стать пьяным.
Вякнувшие люди идут автоматом в очень далеком направлении, замшелые
визжащие бабки заставляют вяло ответить матом и сменить место
дислокации.
Быть «своим» пацаном
C2H5OH + C2H5OH + провинция = гопник удалой. Бухают на улице в основном, разумеется, гопники. Зимой - почти всегда именно гопники.
Про
местных гопников. Провинциальный молодой гопочеловек - объект
несложный. Ему тесно в стенах микрорайона, тесно в маленьком городе.
Ему хочется уйти хотя бы душой из опостылевшего города, надоевшей
школы, училища, института, от хреновой работы на раме... Скучно и
плохо. Делать нечего - надо пить злое бухло. С друзьями детства,
случайными знакомыми, с теми, у кого есть деньги, с крутыми пацанами
вообще не выпить - грех, с бабами - чтобы потом их клево без труда
трахнуть, даже в одно жало пить - можно просто так, по привычке.
Клево
орать толпой «Коня» ночью, у домов или проходя по центральной улице.
Весело бить бутылки рядом с забитыми мусорками. Ненавязчиво, но с
фишкой достебаться до «человека отличающегося» - верх гоп-искусства.
Грубо достебаться - выглядеть лохом. По-пьяни получается в основном
последнее. Логика есть - просто она в голове субъекта. Там свой мир.
Параллельный. Ну и понятно, что когда деньги кончились, а догнаться
зачем-то надо - надо либо искать, у кого взять, либо искать, у кого
отнять.
Как гоп-ловеласы с обычными девушками на улице знакомятся - я не могу писать. Это видеть надо.
Самки
гопников. Мда. Этакие 14-18-летние ходячие ошибки. «Я родилась в 90-е,
дефлорацию не помню». Новая волна будущих мам. Женская логика +
философские учения пацанов. Мотивации поступков - никакой.
Пьяная
самка гопника - внимание! Вам оно встретилось и пытается вступить в
контакт - не пытайтесь спорить, что-то доказывать, удерживать,
успокаивать, вообще разговаривать не рекомендуется - надо осторожно
свалить в тихом ужасе.
Клубиться, резвиться
C2H5OH + n гопников = party
Основная
масса молодых людей в холодную погоду пьет дома или в барах. В доме -
все понятно. Родители ушли/на даче - скидываемся, берем побольше
синьки, девок. Стандартно.
О кабаках/барах. В большинстве своем
это накуренный «трактир» с пятью столиками, десятью в жопу вежливыми
гопарями и ленивыми аморфными созданиями в роли «девушка, которая
приносит счет». Иногда счастливая рядовая семья приходит туда
родственниками и детьми обмыть какой-нибудь пылесос. Папа с мамой,
дядей, тетей успешно обмывают, мелкий ребенок корешится с гопниками.
Никотиновый выхлоп - топор вешай. Нетрезвый дядя киндера хочет набить
лицо одиноко курящему в углу парнишке. «Не кури при детях, б…!».
Единственная
романтично выглядящая молодая парочка - средний парень,
заработавший/занявший денег для пробухать/потрахаться, и девка,
пришедшая выжрать-побольше-на-халяву/потрахаться. Завтра опять придут.
Есть
заведения с танцполом и вроде как охраной. Пьяная «охрана» танцует
вместе с синими пати-мэнами на танцполе. Бармен - под амфетаминами. В
туалете - капли крови на полу и заваленная салфетками урна. Без
ежедневной драки тут - чудеса. Драки либо пьяные, со смещенным центром
тяжести и опрокинутым предметом мебели, зажигается свет - избитого
вытаскивают охранники, либо по сценарию - мелькают Офигенные Кроссовки
и «логоПумы», задевая некоторых танцующих, объект избиения
деформируется и в принципе перестает быть желанным гостем на данном
празднике жизни. Победителей не судят. Может, они уже судимы.
Есть
гламурные сообщества - платный вход, вип-комнаты со стриптизом,
курильни, живой джаз и встроенные барби-куклы (2 шт.) за каждый пятый
столик. Интерьер в стиле «чокурили». Хозяин живет в столице. Джаз-банда
играет «централ», двое некогда серьезных дядь пьяно воют почти в
унисон.
В другом зале так называемый «диск-жокей» (сидит на
стуле непонятный гуинплен в «ушах», иногда трясет крашеной башкой)
крутит посетителям чумовые фишки – «Мой drum-&-bass на
колене», «Унца-унца-клон» и, разумеется, творение перспективного
гангста Тимати. На танцполе - местная «золотая передоросль». Мальчики
цедят крутой «Миллер» и кричат «по делам» в свои патефоны, девочки пьют
только «Загадочный коктейль за червонец» и крутят в такт «айронби»
своим мясом/костями.
Гуманоиды, не прошедшие пытку солярием -
белые вороны aka холодец. Пара ботанических обмороков тупо стоит у
танцпола и втыкает. Иногда дрыгается. «Мы в элите, чувак!».
На
вообще крайний случай можно терять мораль в рЭсторане. Их два. Или три.
Один, самый серьезный, для сильных города сего и их выводка. Там каждый
когда то был. На выпускном балу или по-пьяни с зарплаты. Остальные
рестораны - для шведов и нормальных людей. Дорого. Чисто и иногда
радует.
Нещодавно у Києві відбулась науково-практична
конференція з питань національно-патріотичного виховання молоді. На конференції було нагороджено лауреатів
Всеукраїнського конкурсу для освітян „З Україною в серці”. З 38 переможців –
десять представників Черкащини.
Як повідомляє прес-секретар обласного
осередку УНП Наталія Писарева, на конкурс
було подано понад 160 сценаріїв, методичних розробок шкільних свят, тематичних
уроків тощо. Першою премією журі відзначило вчителів
фізики, подружжя Наталю й Вадима Дерев`янків з Канева за сценарій уроку присвяченого внеску
українців в освоєння космосу. Також серед лауреатів – Л. Бойко і В. Чорна з Канева, Н.Іщук з
с.Тетерівка Жашківського району, В. Мусієнко з Городища, Н.Удовенко з
смт Чорнобай та єдиний серед переможців колектив дитячого
садка „Сонечко” А. Паранічева, Н. Черниш, С. Середа з Золотоноші. Голова секретаріату Української народної партії Богдан Соколовський вручив нагороди переможцям, закликавши їх до спільної
праці задля побудови демократичної України.
Розробки
уроків планується видати окремою брошурою, яку буде розповсюджено серед усіх освітян України.
Станом на квітень 2007 року розмір середньої
заробітної плати в Черкаській області становив 933 грн. Як повідомляють у
Держкомстаті України, в січні 2007 року цей показник дорівнював 879 грн.
Найбільший розмір середньої заробітної плати в Україні зафіксовано в Києві
(1 979 грн.), найменший – у Тернопільській обл. – 798 грн. Середній розмір
зарплати в Україні становить 1 176 грн.
"Мені
наказали прибрати з могили Шевченка вінок від Ющенка, бо Вікторові
Федоровичу неприємно це бачити. Я сказав, що Шевченкова могила велика,
і тут є місце для вінків усіх політичних сил... Дикі свині, які завів у
заповіднику Бакай, повиздихали від чумки... Азаров забрав у нас з
рахунку 51 мільйон гривень..."
Екс-міністр культури та туризму відповів на запитання УНІАН.
Ігорю
Дмитровичу, Ви зовні дуже змінилися за останній рік, костюми вам дуже
пасують. Узагалі на націонал-демократах костюми добре сидять...
Це, очевидно, говорить про відповідність форми нашому змісту.
А як за цей час змінився зміст?
Мабуть,
я більше почав розуміти своє місце у цьому світі. І почав дивитися на
світ дещо по-іншому, оскільки член уряду має можливість побачити
більше, ніж директор Національного заповідника.
Ви могли
б просвітити, як Ви потрапили на посаду міністра? Завдяки тому, що
боронили заповідні землі від Бакая та Ко чи мали якусь особливу
концепцію розвитку культури?
Якщо брати хронологію, то
це відбувалося приблизно так: спочатку був дзвінок Президента, який
запитав, як справи в заповіднику, і сказав, що потрібно побачитися й
порадитися. Наступного дня я мав планову поїздку до Києва, і коли ми
зустрілися на одній з мистецьких подій, Віктор Андрійович сказав:
давай, берися за міністерство.
Доти я шістнадцять років працював
керівником Шевченківського Національного заповідника, безпосередньо
підпорядковувався Мінкульту і був досить обізнаний у його роботі.
Звісно, Канів не Київ і навіть не Львів, однак він займає в
національному культурно-мистецькому просторі чільне місце, щоб
сформувати бачення розвитку культури як в Україні, так і у світі.
Але цьому передувала історія, коли влада відмовилася продовжувати з Вами контракт. Що стало причиною?
За чотирнадцять років можна було знайти чимало, але оскільки жодного серйозного недоліку не підшукали, то скористалися приводом.
У
травні 2003 року приїхала група депутатів з “Нашої України”, поклала
вінок на могилу Шевченка зі стрічкою, де написано “Великому Кобзареві
від Блоку Віктора Ющенка”. Згодом прибув тодішній прем’єр-міністр
Янукович, і заступник губернатора попросив мене забрати той вінок, бо
“Вікторові Федоровичу неприємно це бачити”. Я відповів, що оскільки я
його не клав туди, то не й забиратиму. Шевченкова могила велика, і тут
є місце для вінків усіх політичних сил, які шанують батька нації. Знову
ж таки приїхав посланець, який сказав, що йому наказали прибрати той
вінок. Я відповів: ви його туди не клали, то й не будете забирати.
Це
навіть не через мою прихильність до “Нашої України”… Мене обурив сам
факт, що мені Українською державою призначеному хранителеві
національної святині наказують забрати вінок. Така непоступливість
керівника на території, яку тоді повністю контролювала одна з
провладних партій, стало предметом розмови на нараді в Міністерстві
культури, що тоді відповідало формулі “Аннушка вже розлила олію...”
Але
була ще одна причина мого усунення. На той час уже і Конча-Заспа, і
Пуща-Водиця, і Козин були поділені, Канів став привабливим для тих,
кому було замало мисливських угідь. Тодішній керівник ДУС був першим,
хто взяв там чотири тисячі гектарів. Неподалік почали будуватися відомі
брати соціал-демократи, які підганяли під свої володіння всю
інфраструктуру.
Ті, хто вкладав інвестиції, цікавилися, що чи хто може їм завадити.
У
1990 році заповідник з підтримки українських та зарубіжних громадян
зупинив будівництво величезного комплексу заводів Міненерго та
Мінгазпрому Союзу РСР. Я тоді через Бориса Олійника дійшов до Раїси
Горбачової та Дмитра Лихачова. Раїса Максимівна була заступником голови
Фонду культури Лихачова. Завдяки Борисові Олійнику вона прийняла мене.
Горбачова сказала: я дуже поважаю Тараса Шевченка, і я вам допоможу.
Поки я повернувся з Москви, сюди вже Віталій Масол приїхав – тоді
голова Ради Міністрів УРСР, нагримав на обласну, районну та міську
владу – усе було вирішено на користь заповідника та українського
народу.
2000 року в Каневі знову почали будуватися. Тоді це
вже був Інтерсплав з Донбасу. Вони хотіли перенести зі Свердловська
завод із виробництва вторинного алюмінію. Але на моє щастя,
прем’єр-міністром став Віктор Ющенко. А міністром екології тоді був
Іван Заєць. Ющенко провів на Тарасовій горі виїзне засідання Кабінету
міністрів, і питання також було зняте. Сподіваюсь, назавжди.
Мені
здалося, що позиція влади була така: якщо ми зламаємо Ліхового з
Шевченківського заповідника, то й інші заповідники не пручатимуться.
Керівник ДУСі Бакай знайшов форму, щоб легально орендувати ці
території. Але це все виглядало смішно навіть в очах канівських селян.
Огородив ліс, поставив двадцять п’ять кілометрів сітки-рабиці, охорону,
побудував вертолітний майданчик, купив диких свиней та оленів. Та
оскільки дикі свині живуть за законами природи і не посвячені в
бізнес-плани Бакая, то вони повиздихали від чумки, інші пішли по
людських городах. Згодом розповідали, виникла ідея створити ферму для
гадюк, які порозповзалися, люди сапками по городах рубали яскравих,
небаченого кольору плазунів. Коли гроші даються задарма, то вони й
течуть між пальців. Шкода, що для таких дослідів використовують
національні пам’ятки та сакральні святині.
Повертаючись до сьогодення. Ваше міністерство, яке об’єднало культуру та туризм, було мішенню для насмішок...
Якось
я був на прийомі в посольстві Туреччини. Мене тоді своїм численним
гостям представили як головного в Україні міністра. І це не тільки
данина протоколу – турки розуміють, чим може бути туризм для економіки
країни. А мене на одному з перших засідань нового уряду запитали: “А що
робить у вашому міністерстві туризм?!”
З чим я категорично не
погоджуюся – то це з бажанням виділити туризм у окрему галузь. Це вже
буде його десята реорганізація. До того ж створить сприятливі умови для
фінансових зловживань. Ми втрачаємо матеріальну базу, напрацьовані
контакти, губимо віру людей у те, що потрібно служити народові, а не
окремим персоналіям. І при цьому всьому ми втрачаємо об’єкти:
туристичні бази, цінні території. Хтось, звичайно, набуває при цьому...
Хіба
можна любити Україну, якщо ти не подорожуєш, не знаєш її народу, не
відвідуєш святинь? Зараз, до речі, у регіонах згортається діяльність і
станцій юного туриста та шкіл мистецтв. Людей попереджають, що
фінансування не буде. А це величезна шкода, ми втрачаємо молодь.
Ігорю
Дмитровичу, а кінематографісти на Вас ображалися за те, що Ви
,нібито, завжди недофінансовуєте якісь їхні проекти. Можу написати
поіменно: режисери фільму “Штольня”, потім молоді кінематографісти...
Не
бачу підстав. Це така вже українська ментальність – ще на етапі
народження проекту треба вже визначити, хто буде призначений
відповідальним за його провал. Жодного разу ті, хто робив “Штольню”, не
звертався до мене безпосередньо як до міністра. Хоча більшої кількості
відвідувачів, ніж прийняв за цей час я, не приймав жоден з моїх
попередників. У кінематографі збереглося інерційне мислення – що коли в
нас є геніальний проект, то держава має його профінансувати. Держава
лише частково може взяти участь у кіновиробництві. І не тому, що ми не
хочемо, а тому, що маємо обмеження. Тільки для того, щоб розпочати
роботу над фільмом, потрібно пройти щонайменше чотири-п’ять тендерів.
Це дуже складний процес, і коли з 1 липня ми ввели тендерне
законодавство, то з’ясувалося, що нікому брати в них учать – кіностудії
не готові.
Торік держава виділила на кіновиробництво 49 мільйонів
гривень, освоєно – 26, цього року –майже 50 мільйонів... Коли я прийшов
в уряд, було сорок два фільми в процесі виробництва. Це немало. Зараз,
за місяць до звільнення, я підписав програму кіновиробництва. І при
мені, до речі, було створено Державну службу кінематографії.
А
віце-прем’єр з гуманітарних питань Дмитро Табачник казав, що виділені
на кіно гроші повертаються назад у бюджет – причому в кінці року – у
грудні.
Тому що гроші надходять у кінці року. У серпні
2006-го прийшов новий міністр фінансів (Азаров), який забрав у нас з
рахунку 51 мільйон гривень і повертає тільки зараз, у кінці року. До
речі, про це віце-прем’єр не згадував? Ми ж тоді всередині року не
встигли проплатити навіть виконані для закладів культури роботи.
Кіновиробництво – складний процес. Це не піти в магазин і купити
готовий товар, його ще потрібно організувати. Тим більше на руїнах
українських кіностудій. Ті, які ще працюють, то виконують замовлення
здебільшого закордонних партнерів.
Проекти фільмів проходять
експертну раду. Звісно, кожен автор вважає свій твір геніальним, але
він ще повинен переконати в цьому експертну групу і, даруйте, міністра
культури теж. До речі, (я це вважаю своєю заслугою) кожен випускник
творчого факультету кіно і телебачення має право реалізувати свій
перший проект за бюджетні кошти.
Зараз
на одному з каналів показують серіал, який ми жартома називаємо
“технологією підготовки російського гарматного м’яса”. Так чи інакше
оспівуються російські військові, російські амбіції. А Ви мали якісь
важелі для створення українських серіалів?
Коли в червні
ми затверджували положення про службу кінематографії, то
прем’єр-міністр Юрій Єхануров делікатно, але настійливо порадив: пане
міністре, розпочніть з українського “мила”. І я з ним погодився, але
часу було замало. Гроші підуть тільки зараз...
Порівняйте досвід праці в урядах Єханурова та Януковича...
Це
не до порівняння (сміється). В уряді Єханурова була команда, була
довіра. Мені імпонував демократизм, можливість вільно висловлювати свою
позицію. Відзначив би інтелігентність манер Єханурова... Він казав:
колего, я розумію, чому ви так дієте, але ставимо на голосування...
Те з чим ми зараз зіткнулися, – це зовсім інший підхід.
Віктор
Федорович не вітає точку зору, яка не збігається з його баченням, але
він дозволяє вступати в дискусію, інколи навіть погоджуючись з позицією
меншості...
А які ініціативи віце-прем’єра Табачника ви підтримуєте?
А
Ви самі б не могли назвати мені якісь ініціативи Табачника за цей
короткий час? Я добре пам’ятаю ініціативи В’ячеслава Кириленка. Це те,
що стосувалося дублювання та титрування українських фільмів, розвитку
культурного туризму, анімаційного кіно, вшановування національних
героїв...
Табачник хоче підняти українську російськомовну літературу.
Я
чув цю фразу –що нам, мовляв, не слід відмовлятися від російськомовної
української культурної спадщини. Але насправді я не знаю, що стоїть за
цією фразою. Оскільки міністерство культури має бюджетну програму, якою
передбачено задоволення культурних потреб національних меншин в
Україні. Це завжди було складником української культури...
Два
тижні тому суд прийняв рішення про скасування постанови про
субтитрування та дублювання фільмів українською . Кабмін тоді був
відповідачем. А позивачем – товариство сліпих з Херсонської чи
Миколаївської області. На жаль, Кабінет міністрів, відповідач у цій
справі, поводиться, наче на виборах. Його поводження зіставне з
поводженням відомого адвоката Василя Стуса, завдяки якому Стусу ще
додали тюремного строку. Тож і Кабмін поводився так, щоб задовольнити
позивача.
Позивач і відповідач задоволені. Чого не скажеш, про
десятки мільйонів громадян України, чиї права обмежено таким
безпрецедентним для сучасної Європи рішенням суду. Постанова про
дублювання та титрування кіно скасована. А 18 стаття закону про кіно
чітко каже, що на території України фільми мають бути дубльовані.
До
речі. Я із задоволенням подивився мультфільм “Тачки” і фільм “Пірати
Карибського моря” українською. Український дубль був більш
відвідуваний, ніж російський...
А чого чекати від Кабінету
міністрів, члени якого поміж собою говорять не українською? Кабмін тут
діє у світлі обіцянок північному сусідові, який панує в інформаційному
просторі. Відбувається також перетік туристів у російські регіони на
гребні “протестів” проти НАТО в Криму.
Коли нам кажуть, що при
дубляжі російських фільмів на українську “искажается жестикулиция”, то
мені смішно. Весь світ дублює іншомовні фільми!
Чи вам доводилося виявляти свою незгоду з офіційною позицією уряду Януковича?
За
цей час стало зрозуміло: ми належимо до різних світоглядних команд.
Дуже гостро проходила дискусія щодо підготовки офіцерів української
армії – де їх готувати: у Львові чи в Одесі? Я брав участь у дискусії,
бо вважав, що це й моя компетенція. Я отримав попередження від
прем’єр-міністра, як і при розгляді інших важливих для діяльності уряду
питань.
А як він вас попереджав?
Для мене
це було щось на кшталт: “Зважте на недискусійність політичної
ситуації”. А для інших “нашоукраїнців”: “Вам небагато залишилося” чи “Я
бачу, в когось будуть неприємності. Нагадую вам: у вас будуть великі
неприємності”.
Дивна позиція. Адже Конституція чітко визначає
роль члена уряду, його права та відповідальність. І перша моя реакція
на повідомлення, що ми маємо вийти з уряду, була така: без міністрів
“Нашої України” шкода цей уряд, без демократичних засад користі від
нього Україні – мало. Тепер в уряді діятиме принцип: слухайся старшого.
Деколи відбувалися заборонені ходи, коли на стіл клали буквально
за п’ять хвилин документи, і ти не маючи часу, щоб їх прочитати,
повинен приймати рішення.
Тепер кадрові питання пішли великими
пакетами. раніше порядок був такий: міністр Кабінету міністрів зачитує
кожен пункт, і ми заслуховуємо бодай прізвища кандидатів. Зараз же
поводяться з кадровими питаннями, як із котом в мішку – ніхто не знає,
чи він білий, чи чорний... І так по сорок прізвищ пакетом проходять.
А чим Ви займаєтеся зараз? Чи вже відчули себе киянином?
Я
– Близнюки за знаком зодіаку, тому звикаю до змін дуже швидко. Зараз я
облаштовую побут, упорядковую архів. Приводжу до ладу думки та папери.
Чим плануєте займатися у майбутньому?
Тим, чим збирався завжди, – збереженням культурної спадщини України.
А ще жити – дуже люблю це заняття.
Довідка.
Ігор Ліховий - екс-міністр культуры та туризму. За фахом –
інженер-електромеханік, закінчив Одеський політехнічний університет,
також має кваліфікацію соціолога. З 1989 року до призначення в уряд
Єханурова Ліховий керував Канівським державним музеєм-заповідником
Т.Г.Шевченка, а також обіймав посаду генерального директора
Шевченківського національного заповідника. У жовтні 2005 року став
міністром культури та туризму, змінивши на цій посаді Оксану Білозір. 1
листопада 2006 року звільнений з посади міністра відповідно до поданої
заяви про звільнення.
Після глобальної реконструкції набирає потужності ВАТ "Канівський маслосирзавод", що входить до корпорації "Клуб сиру".
Наразі щоденно підприємство переробляє 500 тонн молока, яке збирається в чотирьох сусідніх з Черкаською областях України.
Більшість
виготовлених на підприємстві сирів залишаються на Батьківщині – близько
80 відсотків продукції відправляється практично в усі регіони України.
Надійних партнерів і постійних споживачів сиру канівці мають у багатьох
країнах Європи, Азії, Америки. Найбільше сирів (нині їх виробляється 14
видів) експортується в Казахстан, Вірменію, Молдову, Ізраїль, США.
Кілька
років тому Канівський маслосирзавод, як і інші підприємства молочної
промисловості України, втратив російський ринок. Колишні партнери з
Росії приїжджали до Канева, зробили позитивні висновки щодо дотримання
усіх необхідних норм і правил виробництва, навіть дали попередню згоду
щодо співпраці. Проте замовлення на продукцію так і не надійшло.
Канівці вбачають у цій ситуації суто політичні мотиви.
До Канівського інтернату дружина та діти Президента завітали з добрим настроєм і подарунками
У Каневі Віктор Ющенко вшановував минуле України та говорив про її майбутнє.
Ушанувати пам'ять Кобзаря приїхав до Канева Президент України Віктор
Ющенко у дні відзначення 146-ої річниці перепоховання Тараса Шевченка
на Чернечій горі. Президент також поклав квіти до монумента Слави
загиблим у роки Великої Вітчизняної війни.
"Чернеча гора – святе місце нашої історії"
Не
обминув Віктор Андрійович і древній Успенський собор, в якому з 20 по
22 травня 1861 року стояла домовина з тілом великого поета. Президент
подарував храму ікону та ознайомився з ходом реставраційних робіт.
Поминальну службу у соборі відправив архієпископ Черкаський і
Канівський Софроній.
Відтак відбувся піший перехід на Чернечу
гору, який у травневі Шевченківські дні уже став традиційним. Шлях до
могили Шевченка йде повз нещодавно відкритий пам'ятник українському
гетьманові Іванові Підкові – його пам'ять учасники процесії вшанували
квітами.
Виступаючи на Тарасовій горі, Президент наголосив, що
роль Тараса Шевченка в історії української держави та самоідентифікації
нашого народу є й залишається надзвичайно важливою.
"Чернеча
гора – це святе місце для кожної української людини, святе місце нашої
історії. Ми ходимо сюди вже десятки років і завжди будемо ходити, тому
що ми щиро схиляємося перед тим, що зробив Тарас Григорович Шевченко
для нашого народу, для нашої нації", – сказав Віктор Ющенко.
Особливістю творчості поета Віктор Андрійович назвав те, що він "із
перших рядків своєї поезії й до останнього вірша говорив про волю".
Тарас
Шевченко закликав український народ бути вільним, зазначив Віктор
Ющенко, а це означає "формувати правдиву, чесну українську політику,
мати чесну владу, яка поділяє українські цінності, шанує українське
слово, історію, ставиться з великою шаною до тих, хто боровся за
українську правду". "Переконаний, що українська нація упорається з цим
іспитом – іспитом демократії", – наголосив Президент.
Після
урочистої частини заходу Віктор Ющенко оглянув перший народний музей
"Тарасова світлиця". Цей музей збудували на народні кошти у 1884 році,
одночасно встановивши на могилі Шевченка чавунний хрест.
У
заходах узяли участь заступник глави Секретаріату Президента Віктор
Бондар, голова Національної ради з питань культури і духовності при
Президентові Микола Жулинський, голова Черкаської обласної державної
адміністрації Олександр Черевко з дружиною, голова обласної ради
Володимир Гресь, Канівський міський голова Василь Коломієць, творчі
колективи області, громадські й політичні діячі та жителі області.
Дату виборів буде названо наступного тижня
Під
час спілкування з представниками засобів масової інформації керівник
держави повідомив, що вже досягнуті домовленості, достатні для
прийняття політичного рішення щодо дати виборів. Віктор Ющенко вважає,
що дату проведення дострокових виборів буде названо вже наступного
тижня.
Президент очікує більш ефективної роботи, зокрема, від Генеральної прокуратури України.
"Мені
важко допускати, що Генеральний прокурор до сьогодні не може
відреагувати на безвідповідальні дії чи то ЦВК, чи то уряду, наприклад,
із забезпечення проведення чесних виборів", – наголосив Глава Держави.
Віктор
Андрійович висловився за організацію роботи судових і правоохоронних
органів таким чином, щоб вони не заважали "вирішувати політичними
методами політичну кризу".
Україну відродить її народ
Також
у Каневі Віктор Ющенко взяв участь у Раді Українського козацтва.
Виступаючи під час засідання, він наголосив на важливій ролі, яку мають
відігравати громадські козацькі організації у відродженні національної
спадщини українського народу.
Керівники козацьких організацій
заявили про готовність докласти зусиль для відродження і розвитку
історичних, патріотичних, культурних традицій Українського козацтва, а
також висловили підтримку Президенту України Вікторові Ющенку у
здійсненні ним курсу на демократизацію суспільства та європейський
вибір держави.
Цього ж дня дружина Президента, голова наглядової
ради Міжнародного благодійного фонду "Україна 3000" Катерина Ющенко з
дітьми відвідала Канівську загальноосвітню школу-інтернат. Від імені
Фонду перша леді країни передала школі-інтернату комп'ютери для
оснащення комп'ютерного класу. Під час візиту першу леді країни
супроводжували: перший заступник голови Черкаської обласної державної
адміністрації Петро Гаман, дружина губернатора Катерина Черевко та
народний депутат Лілія Григорович.
Підводячи підсумки дня,
Президент наголосив: "Шевченко вчить нас, як підніматися з колін, яка є
довга і непроста іноді дорога до свободи, демократії, але цією дорогою
варто йти". На думку Віктора Андрійовича, саме виборці сьогодні мають
"зробити суд над політичними зрадниками... І не важливо, чи йдеться про
політичні сили, чи про окремих персон".
Сіла
Червона Слобода, Леськи, Геронімовка і Хутори через пару років можуть увійти до
складу Черкас. Про це на прес-конференції, що відбулася на минулому тижні,
заявив начальник управління земельних ресурсів і землеустрою черкаського
міськвиконкому Руслан Алдаганов.
— Місто
задихається в тих межах, які були затверджені в 1964 році, тому його необхідно
розширювати, — вважає чиновник. — Для цього проводитимемо відповідну роботу з
сільськими радами. На організацію цього процесу необхідно приблизно 2 роки.
Жителі
довколишніх сіл, можливо, і підтримають цю ініціативу. Проте для остаточного
включення сів до складу міста необхідне відповідне рішення Верховної Ради
України.
Визначення
нових меж міста передбачене програмою розвитку земельних відносин, яку в квітні
прийняв Черкаська міськрада. Програма передбачає актуалізацію
нормативно-грошової оцінки землі і розмежування земель комунальної і державної
власності. На реалізацію програми розвитку земельних відносин цього року
передбачено 1,2 млн. грн.
Руслан
Алдаганов також повідомив, що сьогодні вартість черкаської землі "не
відповідає собівартості". А нормативно-грошова оцінка землі проводилася
востаннє 8 років тому.
Заплановано
здійснити комплекс робіт для актуалізації нормативно-грошової оцінки землі,
завдяки якій орендна плата за землю зросте удвічі, — заявив Алдаганов.
Зараз
один квадратний метр черкаської землі коштує 40 грн., передбачається, що його
ціна зросте в середньому до 100–110 грн.
Сіла
Червона Слобода, Леськи, Геронімовка і Хутори через пару років можуть увійти до
складу Черкас. Про це на прес-конференції, що відбулася на минулому тижні,
заявив начальник управління земельних ресурсів і землеустрою черкаського
міськвиконкому Руслан Алдаганов.
- Місто
задихається в тих межах, які були затверджені в 1964 році, тому його необхідно
розширювати, - вважає чиновник. - Для цього проводитимемо відповідну роботу з
сільськими радами. На організацію цього процесу необхідно приблизно 2 роки.
Жителі
довколишніх сіл, можливо, і підтримають цю ініціативу. Проте для остаточного
включення сів до складу міста необхідне відповідне рішення Верховної Ради
України.
Визначення
нових меж міста передбачене програмою розвитку земельних відносин, яку в квітні
прийняв Черкаська міськрада. Програма передбачає актуалізацію
нормативно-грошової оцінки землі і розмежування земель комунальної і державної
власності. На реалізацію програми розвитку земельних відносин цього року
передбачено 1,2 млн. грн.
Руслан
Алдаганов також повідомив, що сьогодні вартість черкаської землі "не
відповідає собівартості". А нормативно-грошова оцінка землі проводилася
востаннє 8 років тому.
Заплановано
здійснити комплекс робіт для актуалізації нормативно-грошової оцінки землі,
завдяки якій орендна плата за землю зросте удвічі, - заявив Алдаганов.
Зараз
один квадратний метр черкаської землі коштує 40 грн., передбачається, що його
ціна зросте в середньому до 100-110 грн.
22 травня
Президент України Віктор Ющенко відвідав Канів з нагоди 146-ї річниці
перепоховання Тараса Шевченка. На Тарасову (Чернечу) гору Президент з
родиною та свитою піднявся у вишиванках. Зокрема, у вишиванки була одягнена й особиста охорона Президента.
У
цивілізованому світі про видатних особистостей минулого згадують з
нагоди дня народження або смерті. З Тарасом Шевченко ситуація
неординарна. Його було поховано в Петербурзі й через 2 з половиною
місяці труну з прахом поета перепоховали на Чернечій горі в Каневі.
Власне, такою була доля багатьох геніїв – їх спочатку ховали, потім –
перепоховували.
Ми
запитуємо: чому з року в рік українські державні діячі використовують
цю дату, більше цікаву для істориків та літературознавців, щоб вдягнути
вишиванки за 400-500 «баксів» і зайвий раз продемонструвати перед
камерами свою українськість. Добре, що ми не команчі! З урахуванням
тяги вчорашніх комуністів ( Ющенко, здається, перебував у лавах КПРС з
1973-го по 1991 роки, а наші достойники Черевко й Гресь теж носили в
кишенях комуністичні партквитки) наряджатись в дороге автентичне
вбрання!
До речі, академічне видання творів Шевченка за часів української незалежності не перевидавалося жодного разу.
Розпочалася
підготовка до створення в Черкасах хоспісу та обласного пологового будинку.
Днями буде створено робочу групу з фахівців від обласної та міської медицини,
що вивчить нюанси відкриття обласного пологового будинку, який
фінансуватиметься з обласного бюджету і прийматиме "складних"
породіль зі всієї області, на базі черкаського
пологового будинку №2. І вже створено
координаційну раду з питань розвитку паліативної допомоги*, яка
працюватиме над відкриттям на Черкащині першого
хоспісу*.
За словами начальника Управління охорони здоров'я Черкаського міськвиконкому Олега Стадника, координаційна рада, що складається з представників влади та громадських
організацій, представників медицини та
релігії, працюватиме над створенням міської програми з розвитку паліативної
допомоги та відкриттям хоспісу, видатки на що сподіваються отримати вже з
наступного міського бюджету. Створення цьогоріч аналогічного закладу у Харкові
потребувало близько 3 мільйонів гривень з міського бюджету. За словами Олега
Стадника, необхідність створення такого закладу у нас очевидна: за даними
минулого року, 85% онкохворих черкащан помирали вдома, і разом з ними щодня їх
останні страждання спостерігала і переживала уся родина.
Хоспіс допомагатиме полегшити
страждання невиліковно хворих та родин онкохворих, хворих на СНІД та
серцево-судинні недуги. Хворі потраплятимуть туди на останніх стадіях невиліковних хвороб і в
хоспісі їм буде гарантовано медичну,
соціальну, психологічну та духовну підтримку,
а їх родинам допоможуть пережити період до та під час втрати близької людини.
Олег Стадник повідомив, що з приводу створення хоспісу 30 травня до
Черкас прибуває французько-польська делегація - щоб поділитися з нашими
лікарями досвідом підготовки волонтерів та медперсоналу для роботи в хоспісі.
Інше медичне нововведення стосується можливості створення "Міського
комунального некомерційного підприємства черкаської міської ради "Міська
поліклініка №5" - пілотний проект буде реалізовано на базі відповідної
міської поліклініки. Зміни полягатимуть у розширенні спектру платної медичної
допомоги "для людей, що можуть за це заплатити". Олега Стадника
обурює, що наразі поліклініка, як і інші медзаклади міста, віддає вільні площі
в оренду підприємцям, які надають свої платні медпослуги пацієнтам
державного закладу. Відповідне рішення -
щодо зміни статуту поліклініки і надання
їй можливості заробляти самій - найближчим часом буде винесене на розгляд
депутатів міської ради.
У перспективі Олег Стадник бачить також
необхідність синтезу станції "Швидкої допомоги" та міської
лікарні №3.
- Усі зміни, необхідні для перетворення нашого закладу на лікарню
"Швидкої допомоги", уже зроблено, - констатував головний лікар
міської лікарні №3, голова Асоціації лікарів м. Черкаси Олександр Федорук.
- Практично усі відділення працюють в ургентному режимі, збільшено потужність
ліжок інтенсивної терапії, посилено
діагностичну базу - і наразі вирішується питання її цілодобової роботи. Ми відкрили першу в області нейрореанімацію.
Але нам ще потрібен томограф, потрібне
ангіохірургічне відділення - адже серцево-судинна патологія виходить на провідні
місця в загальній захворюваності ... Справа ж не у зміні вивіски - лікарня невідкладної допомоги повинна
працювати з новими технологіями і мати сучасне обладнання.
Для довідки:
Паліативна
допомога* - допомога, що полегшує стан хворого, зменшує симптоматику хвороби.
Хоспіс*
- заклад, призначений для госпіталізації
хворих з невиліковною патологією для забезпечення паліативної допомоги.
Президент Віктор Ющенко заявляє про постійні погрози йому і його родині.
Про це він заявив журналістам у Каневі Черкаської області.
"Якби я реагував на ці погрози, я б не мав нормального життя. Те ж
стосується й моєї родини. Я не стану виходити на журналіста й
розповідати, які обставини супроводжують мій кожний візит будь-куди,
які дзвінки, які записки, які натяки", - сказав він.
Ющенко зазначив, що він давно розуміє, що це не жарти.
"Я б навіть сказав навпаки: мене "заводить", коли починається метушня", - сказав він.
Глава держави зазначив, що він добре розуміє, хто його опоненти, і чому вони так діють.
Як повідомляло агентство, фракція Комуністичної партії у Верховній
Раді просила Генеральну прокуратуру порушити кримінальну справу за
фактом заяв керівника головної служби з питань діяльності
правоохоронних органів Секретаріату Президента Валерія Гелетея про
загрозу життю відомих політиків.
Президент України Віктор Ющенко заявляє, що вже цього тижня оголосить про дату дострокових парламентських виборів.
"На цьому тижні українська громада та закордонна громадськість почують дату дострокових виборів", - сказав він, виступаючи на Чернечій горі у Каневі, пише Українська правда.
Після
своєї промови Ющенко разом з представниками "Нашої України", серед яких
Юрій Єхануров, Петро Порошенко, Олександр Третьяков, Ксенія Ляпіна,
Ліля Григорович, Борис Беспалий поклали квіти до могили Тараса
Шевченка.
У
цей час біля могили були присутні понад 200 прихильників опозиції з
прапорами БЮТ, "Нашої України", "Народної самооборони" та національними
прапорами.
Коли
президент зайшов на Чернечу гору, він і майже все його оточення були
одягнені у вишиванки. Зокрема, у вишиванки була одягнена і особиста
охорона президента.
Фото прес-служби Президента України
За матеріалами інформаційно-аналітичного видання "Провінція"
Нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості "Об’єднаймося ж, брати мої!" відбулося 20 травня у Каневі.
Серед численних гостей, які зібралися в місті на Дніпрі з цієї
нагоди, – голова Верховної Ради України Олександр Мороз, міністр освіти
і науки Станіслав Ніколаєнко, голова обласної ради Володимир Гресь,
перший заступник губернатора Петро Гаман.
В м.Канів, затриманий місцевий житель 1971 р.н., у якого під час особистого огляду виявлено та вилучено 13,3 мл ацетильованого опію та 665 мл екстракційного опію. В скоєному зізнався. Затриманий за ст.106 КПК України.
За повідомленням МРВ УМВС в Черкаській області, о 18:00 годині в КАНІВСЬКИЙ МРВ УМВС звернувся непрацюючий, житель м.Канів 1985 р.н., з заявою про те, що 21.05.2007 року, близько 12:00 год, в м.Канів по вул.Залізничній, невідома особа, із застосуванням фізичної сили, відкрито заволоділа його мобільним телефоном "Соні- еріксон К 750і" вартістю 1050 грн.
Встановлено, що злочин скоїв житель м.Канів, 1985 р.н. Затриманий. В скоєному зізнався, речові докази вилучено.
Во вторник, 15 мая, на персональный информационный сервер лидера
Партии регионов, Премьер-министра Виктора Януковича была осуществлена
вирусная атака, - сообщает Интернет-издание "Корреспондент". Сейчас специалисты пытаются восстановить работу ресурса
В ночь на 13 мая в результате хакерской атаки был уничтожен
персональный сайт политолога, народного депутата от Блока «Юлии
Тимошенко» Дмитрия Выдрина, сообщает пресса-служба Партии вольных
демократов. Эту акцию Выдрин расценивает как покушение на свою
интеллектуальную собственность и «виртуальную сущность».
Народный депутат подал заявление в Генеральную прокуратуру Украины с
просьбой установить лиц, заказчиков и исполнителей покушения на его
интеллектуальную собственность.
10 мая неизвестные хакеры разместили на Форуме сайта Союза молодежи
регионов Украины провокационный текст и фотографию Степана Бандеры.
Изображение появляется на экране пользователя при попытке зайти в любой
из разделов форума.
Как сообщает Корреспондент.net, текст под фотографией гласил: «Нехай
живе Українська Національна Революція!!! Слава Україні!!! Смерть
москалям!!! Цей сайт, що є оплотом кацапського шовенізму, був взятий
штурмом двома нашими передовими бійцями - Миколою Поросюком та Міськом
Западенським! (тишу в залі обривають оплески) Честь героям!».
Напомним, 5 мая подвергся хакерской атаке сайт Компартии Украины.
Пока не ясно, связан ли инцидент с интернет-хулиганством или с
действиями политических противников украинских коммунистов.
Як повідомляє інформаційне представництво Президента України, у вівторок, 22 травня, Президент України Віктор Ющенко здійснить робочу поїздку до Черкаської області.
Планується, що у Каневі Глава держави покладе квіти до Монументу Слави та відвідає Успенський собор.
З нагоди 146-річниці перепоховання Тараса
Шевченка Президент підніметься на Тарасову гору та покладе квіти до
могили Великого Кобзаря.
У Канівському природному заповіднику Київського національного
університету ім. Тараса Шевченка Віктор Ющенко поспілкується з
представниками ЗМІ та візьме участь у засіданні Ради Українського
козацтва.
Урочистості розпочнуться о десятій ранку на Соборній площі Канева.
Планується, що в них візьме участь Президент України Віктор Ющенко.
Після
покладання квітів до пам’ятника полеглим у Другій світовій війні та
молебню в Успенському соборі, розпочнеться піша хода на Тарасову Гору.
Мітинг пам’яті Тараса Шевченка, котрий відбудеться там, закінчиться
покладанням квітів до могили Великого Тараса.
Орієнтовний час закінчення урочистостей – 14 година.
Очікується також збір
козаків на Тарасовій могилі у Каневі 22 травня.
Це захід державного рівня за участю громадських, у тому числі, і
козацьких організацій. Це річниця перепоховання Пророка Української
нації Тараса Шевченка. Цей захід проводиться щорічно, але в цьому році
Президент України Гетьман України Віктор Ющенко хоче зібрати на
Чернечій горі керівників Всеукраїнських козацьких організацій для
участі в загальній програмі свята.
"Яку
вам треба рибу? Почекайте тут, зараз до вас підійдуть" - саме так у період
нересту у прилеглих до черкаських базарах, дворах, тепер продають рибу. Навести
лад у цій прихованій торгівлі з-під поли працівники обласної прокуратури
пообіцяли 17 травня, на засіданні Черкаського прес-клубу реформ.
За словами Черкаського
міжрайонного природоохоронного прокурора
Ірини Колодчиної, незаконна
риболовля під час нересту, незаконний вивіз піску з кар'єрів та незаконна
порубка дерев складають переважну більшість справ, якими доводиться займатися
представникам обласної прокуратури, що стежать за дотриманням вимог
природоохоронного законодавства.
Старший
помічник прокурора області з питань нагляду додержання вимог природоохоронного
законодавства Юрій Юрченко повідомив, що за три
місяці цього року прокуратура Черкаської області порушила 19 кримінальних справ
у сфері довкілля, 4 з яких вже направлено до суду. Внесено та задоволено 39
протестів, за прокурорського втручання до держбюджету надійшло понад 1 млн. 100
тисяч гривень. Притягнуто до
відповідальності понад 240 службових осіб, підготовлено та внесено до суду 63
позовних заяви, 18 з яких уже розглянуто і задоволено на суму в 51 тисячу грн. Три
кримінальні справи було порушено стосовно контролюючих органів.
Юрій Юрченко
розповів, як у березні цього року Звенигородською міжрайонною прокуратурою було
порушено кримінальну справу проти майстра обходу Вільхівецького лісництва
державного підприємства "Звенигородське лісове господарство". Через
нехтування службовими обов'язками, у підзвітному майстру лісі було незаконно
вирубано дерева - збитки склали 411 тисяч грн. Цього ж місяця ще одну кримінальну у справу
було порушено щодо іншого майстра, але цього ж лісництва, що допустив
самовільних вирубок на 40 тисяч гривень.
Кримінальну справу
відразу за кількома статтями кримінального кодексу було порушено проти
сільського голови села Жовнино Чорнобаївського району, що організував
самовільну вирубку на 217 тисяч гривень. Було зрубано 551 дерево. Справу вже
передано до суду.
Помічник
прокурора області з питань нагляду додержання вимог природоохоронного
законодавства Петро Паламар повідомив, що наразі
значною проблемою є відсутність органів охорони довкілля в числі тих, що
погоджують виділення у користування земельних ділянок. Відтак, земельні ділянки
в Черкасах виділяються без погодження з органами охорони довкілля, а через
один-два місяці - коли на ділянці вже почалося будівництво, державна екологічна
інспекція може цілком законно його призупинити, оскільки з екологічної точки
зору воно може не відповідати екологічним інтересам навколишніх мешканців та
суперечити екологічному законодавству. Незадоволеними залишаються не лише
навколишні мешканці та екологи, а й забудовники, які вважають, що отримали
землю за рішенням міськради, а значить - все законно.
Прокуратура
Черкаської області вносила протест щодо порядку оформлення права користування
земельними ділянками, затвердженого рішенням міськради. Проте днями - майже одностайними голосуванням - депутати
протест відхилили.
Петро Паламар розповів,
про причини виникнення деяких сумнозвісних черкаських будівництв. За його
словами, крім двох міських парків (Перемоги та Ювілейний), жоден інший міський
парк не оформлений документально. Тому і з'явилася у парку Хіміків АЗС. І, якщо
за паперами, парк парком не є, про які порушення начебто може іти мова? Однак
прокуратура міста внесла протест на рішення міськради щодо цього будівництва і
матеріали цієї справи зараз знаходяться в суді. Вищезазначена проблема
стосується і Соснівки, що за паперами вважається лише "земельною ділянкою,
вкритою зеленими насадженнями". Якщо вірити документам, ніякого лісу
Черкаси не мають.
Петро Паламар зауважив,
що влада Черкас має якомога швидше вирішити проблеми з узаконенням міських
лісів та парків, оскільки бізнесмени сьогодні готові платити будь-які штрафи,
аби побудуватися саме там, де вони хочуть.
0 
0
