«ПУЛЬС» - ЭТО АЛЬТЕРНАТИВА ТЕМ РАДИО, КОТОРЫЕ КРУТЯТ ПОПСУ ЗА ДЕНЬГИ
Елена ЗАСЛАВСКАЯ
Узнать
о буднях ди-джейской работы я согласилась с удовольствием. Начать
решила с истинно луганского радио «Пульс». На встречу ди-джей радио
«Пульс» Бадана (Богдана Гайворонская) пришла в сопровождении своего
более опытного коллеги Макса Михайлова. Постепенно интервью
превратилось в дружескую беседу
– Дана, как тебя «занесло» на радио?
Бадана: – Случайно.
Никогда не думала и не собиралась здесь работать. Когда у меня вышла
книга «Геніальні твори», меня пригласили на проводное радио, чтобы
сделать передачу. Пока я сидела и ждала, какая-то женщина сказала, что
на радио «Пульс» требуется ди-джей. И я решила попробовать.
– И что, сразу взяли?
Бадана: – Я прошла собеседование и, конечно, большую роль сыграло то, что я могу свободно говорить на украинском языке.
– Что означает твой псевдоним «Бадана»?
Бадана: – Особого
смысла в нем нет. Просто забавно. В детстве я ездила в Германию и так
меня называли немцы, которые не могли выговорить мое полное имя.
– И все-таки, что необходимо знать и уметь, чтобы работать ди-джеем?
Бадана: – Прежде всего, чтобы работать на радио «Пульс», необходимо разбираться в музыке. В новом роке и старом.
Макс Михайлов: – Иметь
свое мнение, а не прочитать где-то в глянцевом журнале высказывания
критиков и выдавать за свои. Нужно уметь заинтересовать слушателя.
Бадана: – Пожалуй,
не лишним будем умение работать в стрессовой ситуации. Вот недавно
наушник из гнезда выпал: себя на слышу, что в эфире происходит, не
слышу, но сработала!
Макс Михайлов: – Важно
владение языком, причем русским, украинским и желательно английским.
Наши ди-джеи не только говорят, они делают «Playlist» – выбирают песни,
которые будут звучать в эфире, выполняют работу операторов, сами делают
радиопередачи.
Бадана: – Можно сказать, что мы не ди-джеи, а редакторы радиовещания.
– Чем отличается «Пульс» от других радио?
Бадана: – Очень
сильно отличается – во-первых, оно некоммерческое: рекламы нет, денег
за поздравления мы тоже не берем. Можно сказать, мы работаем в свое
удовольствие и удовольствие слушателя.
Макс Михайлов:
– Но основное отличие – это то, что «Пульс» радио роковое. Хотя в самом
начале и не было таким, но потом постепенно «переоковалось». Пульс –
это альтернатива тем радио, которые крутят попсу за деньги.
Бадана: – Да, у нас
особый контингент – люди, предпочитающие качественный рок. На волне
радио «Пульс» звучит весь спектр рок-музыки от бард-рока (Веня Дыркин,
Башлачев) до блэк, дез, треш-рока («Pantera», «Сannibal corpse»,
«Cradle of fiels»).
Макс Михайлов: – Большой
упор мы делаем на местных исполнителей: крутим «Царство небесное» из
Стаханова, «Замок Иф» из Луганска, «Jaffa» из Алчевска, «Мертвые
груши». Ставим также группы из других городов, например «Оркестр Че» из
Харькова, оркестр из Канева «Unnamed Selection».
– Насколько мне известно, радио «Пульс» – государственное…
Бадана: – Да. В Украине всего около четырех государственных радио, которые вещают в Fm-диапазоне.
Макс Михайлов: – К сожалению, наша
власть не заинтересована в развитии радио, у нас нет покрытия даже на
всю Луганскую область. У нас старая аппаратура – это сказывается на
качестве вещания. И главное, нет спонсоров, наверное, потому, что они
не видят перспектив развития радио, не видят целевой аудитории, а ее
диапазон широк – наше радио слушают иногда и 12-летние и те, кому за
сорок.
– А что еще вы знаете о своих слушателях?
Бадана: – Тех, кто часто звонит, мы знаем по именам, по голосам.
Макс Михайлов: – У
нас образовался своеобразный радио-чат. Нам звонят, передают приветы,
назначают встречи – как правило на «Факе» (так на сленге рокеров
называется сквер ВОВ с памятником журавлям – авт.)
или библиотеке машинститута – именно там любят потусоваться рокеры.
Иногда те, кому передают привет, сразу же перезванивают с ответной
речью.
– Обратная связь радует?
Бадана: – Конечно. И хотя наша работа – это 50% энтузиазма, я на работу иду с удовольствием – музыку послушала, еще и деньги получила.
Макс Михайлов: – Иногда можно подобрать музыку под свое настроение, под погоду. Конечно, этим злоупотреблять нельзя, нужно думать о слушателе.
– Помните, «как вы лодку назовете, так она и поплывет». Почему радио называется «Пульс»?
Бадана: – Пульс
– хорошее название, не будет пульса, человек не будет жить, мы дышим в
такт, наше сердце пульсирует в такт – и все идет хорошо.
Макс Михайлов: –
У каждой музыкальной композиции есть своя пульсация – сильные доли,
слабые доли, поэтому когда мы настраиваемся на волну радио «Пульс» –
103,6 Fm, то живем в одном ритме – это и есть гармония.
З 25 по 28 січня у Каневі відбувся турнір з волейболу пам'яті тренера Лариси Ніконоровни Макаренко,серед дівчат віком до 18 років. У змаганнях брали участь 5 команд з різних міст України, та дві канівські команди.Змагання проходили у запеклій боротьбі.Команди показали усе нащо були здатні.Високий клас гри продемонструвала команда з Запоріжжя,яка й зайнала перше місце.Відзначемо гарну гру канівських команд.Завершували змагання команди Канева (1) та Запоріжжя,де з великими усиллями перемогу здобула запорізька комада.
За рузультатами змаганнь команди посіли такі місця:
Учора в Канівській РДА відбулася нарада з
питань будівництва та здавання в експлуатацію в районі відокремленого
підрозділу "Миронівська птахофабрика" відкритого акціонерного товариства
"Миронівський хлібопродукт". У нараді брали участь керівники області, міністр аграрної
політики Юрій Мельник, голова Держкомзему М. Сидоренко, головний державний
санітарний лікар України С. Бережнов. Учасники наради також відвідали
будівельний майданчик забійного цеху птахофабрики, оглянули будівництво очисних
споруд в с. Степанці.
Не часто в
последнее время увидишь на концертах такое единение публики и артистов.
Аплодисменты, овации, танцы... Просто «ненормальный», как сказали бы люди
старшего поколения «ажиотаж».
Но, факт. Парни
«Unnamed Selection»
чувствуют себя на сцене открыто и дружелюбно. Коммуникативность устанавливается
с первых аккордов. Почему группа из украинской глубинки назвалась по-английски?
С дальним прицелом.
- Чтобы, -
сказал в интервью солист группы Клим
Апальков, - когда будем выступать за границей не мучались переводчики.
История «UNNAMED
SELECTION» начинается не датой первого выступления в Киеве. И тем более, не
первым выпуском компакт-диска. ( На сегодняшний день их три). История началась
слиянием двух коллективов «Королева Виктория» и «Философия сердца» в один. Из
первого пришли гитарист, он же автор-иполнитель Клим Апальков и бас-гитарист
Виталий Курганский ( заметим, парням было соответственно 16 и 15 лет) из другой
- соло-гитарист и вокалист Роман Куприн и ударник Александр Кириченко. (25 и 20
лет). Сплав юности и молодости дал гремучую смесь. Квартет заиграл с таким напором и азартом,
что по иному, нежели «UNNAMED SELECTION» (неназванный выбор) и назваться группа
не могла. Слияние двух коллективов в 2005 году получилось настолько удачным,
что большая половина песен, записанных на первом диске, возбудила интерес у
многих слушателей, попала на передачи FM-станций разных регионов Украины. Очень скоро состоялись записи
и на всеукраинском радио.
Уже первые
выступления, записи на радио показали оригинальный драйв и перспективность
молодой круппы. Пошли публикации в
региональных и международных СМИ, прямые радио-эфиры на центральном украинском
радио и FM- частотах.
Альфа и омега
рок-музыки, оригинальный ритмо-моциональный комплекс композиций «UNNAMED
SELECTION», торил дорогу к сердцам слушателей. А философские тексты будоражили
мысли.
«UNNAMED SELECTION» - страна идей.
-Поиск
истины, - говорят парни, - наша задача.
Отсутствие
необходимости корректировать имидж в угоду шоу-бизнеса, - вот тот порядок
верности принципам «UNNAMED SELECTION»: играть как можно более
стилеобразно.
Тут и хеви, и
корд, и треш, и блюз, и т.д.
Да, за годы
существования рок-музыки возникали тысячи групп. Сотни из них добивались
известности. Десятки - славы. Дорога к признанию терниста. Многие теряют
желание постоянно бороться. Тяжело, трудно. Да по-иному и не должно быть.
Однако, почему нынешний рок-пятачек Украины, сведенный смехотворным образом до
киевского просцениума, топчется на одном месте - непонятно. Иные коллективы
упрекаются в москальстве. Дескать, поют по-русски, и не место им в Украине. «UNNAMED
SELECTION» создаёт и исполняет песни на трёх языках (по-украински, русски и
по-английски). Тут, вроде бы всё чин-чинарём. Тем не менее, пробиться сложно.
Проект «UNNAMED
SELECTION» - сам результат. Это подтверждает публика, довольно искушенная
обилием своих и забугорных исполнителей, слышавшая их композиции. Как правило,
песни «UNNAMED SELECTION» трёхчастные, со сложной , но весьма мелодичной
структурой.
Четвёрка
бравых парней из провинциального Канева ( а, почему провинциального? Ведь чуть
ли не каждый культуртрегер речиствует на схилах Тарасовой горы, что де Канев
-то и Мекка и Говерла духовности Украины...) отыгрывают сложные музыкальные вещи
на одном дыхании. И качество живого выступления отнюдь не уступает
знаменитостям. Дискография - и подавно. Попробуйте выпустить два альбома за год
«Королева Виктория» и «Воздушный коридор». Причём, полноформатных. Ну, а тем
временем, ценители фонотеки «UNNAMED SELECTION» уже наслаждаются новым диском « Треба йти». Альбом назван так, что бы
доказать умение музыкантов делать музыку и брать новые вершины, путём
неукротимого движения. Именно «делать свою музыку», а не какие-нибудь каверы
или ремейки на чужие композиции.
Впрочем,
ребятам не чужда и аутентическая музыка. Но, они предпочитают её слушать, а не
«снимать».
Новый этап
карьеры «UNNAMED SELECTION» начался участием в хит-параде ШТУРМ, на FM-101.
Группа имеет
своё лицо. Причем, если попытаться разобраться в их музыке, то музыканты
сделали что-то невообразимое и принципиально новаторское. Все их композиции
пронизаны бурей и натиском, дождями и зноем, свойственным только молодым. Не
будем пафосно называть «UNNAMED SELECTION» лучшим квартетом Украины, но достойным - бесспорно. И хотя, «самородков» в
наших краях всегда хватало, не следует забывать - прочие самородки оставались
и, к сожалению, остаются в плену конюнктуры. «UNNAMED SELECTION» - антипод этому
явлению. Хотя бы потому, что ещё неизбалованны.
И хотя, клипы
«UNNAMED SELECTION» «крутят» лишь региональные телекомпании, тем временем
немецкие продюсеры уже побывали на выступлениях группы. И вежливо отсняв
видеоматериал, попросили компакт-диски. Для «размышлений».
Кому как не
нам, славянам, подходит слоган «несть пророка в своем отечестве»? Но, число
поклонников «UNNAMED SELECTION» возростает. Не смотря на то, что тексты группы
становятся более сложными. Может, именно от того, что творчество «UNNAMED
SELECTION» пронизано тревогой за судьбу нынешних тинейджеров, тем и созвучно
проблемам и настроениям их сверстников, в первую очередь. Музыканты по прежнему
скромны, ценят искренность и дружбу. И, главное, верят в свою звезду!
Александр Кизилов
Газ.
«ВЕДОМОСТИ», январь 2007
WayBe: Від себе додам, що гурт "US" постійно бере участь у канівському фестивалі рок-музики "Symposium of Pathologic". Зараз йде підготовка до нового фестивалю, тому слідіть за афішами на сайті та по місту!
Шостий рік поспіль у день Водохреща влаштовується благодійний обід для мешканців Канева.
У різні роки його організаторами були міська влада, місцева церковна
громада, місцеві благодійники. Нинішнього року організаторами обіду
виступили міське відділення товариства Червоного Хреста, міський
комбінат громадського харчування і міський територіальний центр з
обслуговування одиноких громадян. Починаючи з 11-ї години, до кафе
"Сніжинка", що розташоване в центрі міста, почали заходити люди.
Упродовж трьох годин в кафе побували близько 180 осіб переважно
похилого віку. Їм пропонували борщ, кашу з тушонкою і компот. Смачного
обіду вистачило всім охочим, а хто не зміг прийти сам, тим борщ і кашу
принесли додому соціальні працівники. Цьогоріч на благодійний обід
людей прийшло на кілька десятків більше, ніж у попередні роки. Наразі
невідомо, що на це вплинуло: чи гарна, майже весняна погода, чи те, що
люди стали менш заможними.
Перший в Україні дитячий будинок сімейного типу для 15
осиротілих канівських дітей 1 вересня
відкриється в Каневі. В цьому міні-дитбудинку виховуватимуться лише діти, що
осиротіли на території Канівського району. За словами начальника Служби у справах неповнолітніх Черкаської
облдержадміністрації Тетяни Прітченко, перебування канівських сиріт на
території району дасть можливість дітям бути ближче до рідні, яка у них
залишилась, а органам опіки - краще
захищати майнові та житлові права дітей. Реалізація цього пілотного проекту
стала можлива завдяки Міжнародній
громадській організації «Християнський дитячий фонд», який 3 роки поспіль
працював в канівському районі. Про деталі цього проекту та вирішення проблем
дитячого сирітства на Черкащині журналісти дізнавалися 19 січня, на засіданні
Черкаського прес-клубу реформ.
Начальник Служби у справах неповнолітніх Черкаської облдержадміністрації
Тетяни Прітченко розповіла журналістам, що
вартість реалізації безпрецедентного проекту складає 370 тисяч гривень, виділених
«Християнським дитячим фондом». За 300 тисяч гривень в грудні 2006 року Фонд придбав
у Каневі триповерховий будинок, реконструкція та адаптація якого - для
постійного проживання там 15 дітей та їх вихователів - наразі триває (вартість
робіт - 50 тисяч гривень). Решту коштів -20 тисяч гривень - буде витрачено на
навчання персоналу та адаптацію дітей. По
завершенні облаштувальних робіт унікальний дитячий будинок буде передано в
оренду державі. Зараз вирішується питання, за кошти якого бюджету він буде
утримуватися: якщо Канівська міська рада не зможе вишукати необхідні кошти,
тоді його утримання фінансуватиметься з обласного бюджету.
За словами Тетяни
Прітченко, канівський дитячий будинок покладе початок реформуванню системи інтернатних
закладів для дітей-сиріт. Кабінетом Міністрів вже прийнято концепцію
реформування інтернатних закладів впродовж наступних 10 років. Подібні
Канівському, міні-сиротинці сімейного типу планується створити в кожному районі
України. Щоб діти (без вад у розвитку), які осиротіли на території певного району,
залишалися виховуватися в цьому ж районі. Це дозволить не поривати стосунків дітей
з ріднею, дозволить запобігти випадкам втечі сиріт
додому. Згідно затвердженої концепції, планується розукрупнити всі дитячі
будинки, щоб максимальна кількість дітей
в одному сиротинці не перевищувала 50 дітей.
За останні 3 роки в
Україні кількість усиновлених дітей зменшилася вдвічі. В Черкаській області цей
показник за останні 5 років зменшився на 40%. В той ж час, збільшилася
кількість національних усиновлювачів. Тетяна Прітченко розповіла журналістам,
що нині держава вважає усиновлення пріоритетною формою влаштування осиротілої
дитини. А тому, незабаром в державі планують запровадити матеріальну підтримку
сімей, що усиновили дитину. Планується, що вже з 2008 року сім'я, що всиновила
дитину, отримуватиме щомісяця на її утримання один прожитковий мінімум, планується
і виплата одноразової державної допомоги у розмірі 8500 гривень та надання
трьохмісячної відпустки членам сім'ї, щоб дитина і сім'я змогли адаптуватися
один до одного.
За словами головного спеціаліста сектору опіки,
піклування та усиновлення служби у справах неповнолітніх Соснівського
райвиконкому Лариси Лисенко, зараз практично всі сім'ї, які хочуть
всиновити дитину, мають таку можливість. Сім'ї, що наразі всиновлюють дітей, за
її словами, не можна охарактеризувати ні як заможні, ні як бідні - навіть
сім'ями з середнім рівнем достатку їх важко назвати. Як правило, це подружжя,
які не мають, але б хотіли мати власних дітей. Всі, хто звертається до служби з
бажанням всиновити дитину, вимальовують таку собі ідеалістичну картину: це має
бути блакитноока, білява дівчинка до 2 рочків, яка при першій же зустрічі обійме
та назве мамою і татком. Але насправді дитина не відразу йде на контакт, тому з
майбутніми батьками проводять семінари-тренінги, де їх навчають коректному
поводженню з дитиною для її найшвидшої адаптації в сім'ї.
За словами Тетяни
Прітченко, головна мета органів опіки - мінімалізувати кількість дітей, які
виховуються в інтернатах. Адже в сиротинці-інтернаті дитина не отримає тієї
турботи і любові, якої вона прагне. На думку Тетяни Прітченко, пріоритетними
формами виховання дітей-сиріт є дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім'ї
та усиновлення. І саме ці форми отримують державну підтримку, що засвідчує
статистика. Якщо станом на 1 січня 2006 року в області налічувалося 3 дитячих
будинки сімейного типу та 14 прийомних сімей, то на 1 січня 2007 року на
Черкащині існує 43 прийомні сім'ї та 9 дитячих будинків сімейного типу, в яких
виховується 113 дітей. З початку року в області створено ще 3 прийомні сім'ї, в
яких виховується 4 дитини.
За два тижні нового, 2007 року відділом боротьби зі
злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми УМВС України в Черкаській області
було перекрито канал продажу неповнолітніх дівчат до борделів Москви. Цей канал
постачання черкащанок до Москви налагодила жителька Умані. Своїм жертвам уманчанка
розповідала казки про високі заробітки повій у Москві і запевняла, що ті
обов'язково знайдуть собі на цій "роботі" багатих женихів. Крім
повнолітніх дівчат, цього разу до московських борделів мала їхати і 14-річна
черкащанка. Про це журналісти дізналися 18 січня, на засіданні Черкаського
прес-клубу реформ, від начальника відділу
боротьби зі злочинами пов'язаними з торгівлею людьми УМВС України в Черкаській
області Івана Афанасьєва.
13 січня кримінальну
справу було порушено проти черкащанки, яка займалася звідництвом та
сутенерством у обласному центрі. Вона навербувала молодих дівчат і пропонувала їх
послуги в барах та саунах. Впродовж 2006 року відділом боротьби зі злочинами,
пов'язаними з торгівлею людьми УМВС України в Черкаській області було виявлено
10 фактів торгівлі людьми (за ними порушено кримінальні справи), 7 фактів звідництва
та 4 - сутенерства (2 з них - у складі організованих груп. Судами розглянуто
дві кримінальні справи і прийнято рішення щодо осіб які займалися сутенерством
в Черкасах, а ще по одній кримінальній справі очікується рішення за кілька
тижнів.
Іван Афанасьєв
розповів журналістам, що напередодні нового року Міністерство внутрішніх справ перевіряло
усі області щодо стану криміногенної обстановки. І, за результатами цієї
перевірки, Черкащина має найкращі показники по боротьбі зі злочинами, пов'язаними
з звідництвом та сутенерством. Працівники міністерства намагалися відшукати у
черкаських саунах, готелях та
розважальних закладах звідників, сутенерів та проституток. Але марно. За
словами Івана Афанасьєва, відкрита проституція, "коли дівчата виставлялися
у кафе, як товар на вітрині", вже не
притаманна нашому місту.
За словами Івана
Афанасьєва, головна задача відділу - не допустити вивозу наших жінок за кордон,
бо визволити їх із закордонного рабства дуже складно. Якщо з Туреччиною чи Росією
контакти налагоджені і з боку турецьких
та російських правоохоронців черкаські колеги завжди отримували допомогу і розуміння, то із
Об'єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) дівчат повернути дуже важко. Між Україною
та ОАЕ не існує угоди про взаємодопомогу правоохоронців. За словами Івана
Афанасьєва, відділу відомо, що в ОАЕ є наші дівчата, відомі їхні адреси, телефони та імена тих, хто їх
завербував. Тому працівники відділу все ж намагаються через Інтерпол та треті
країни надіслати запити в поліцію ОАЕ щодо депортації черкащанок. Добрі стосунки у наших
правоохоронців склалися з поліцією Ізраїлю і перешкод з визволенням із неволі дівчат
та їх депортацією не виникає. Як і з покаранням українських громадян, що займаються
там звідництвом та сутенерством: наразі кілька
українців очікують в Ізраїлі на вирок
суду.
За словами Івана
Афанасьєва, з минулого року в Черкасах з'явилася тенденція: жінки в ролі
сутенерів. Яскравий приклад - останній випадок, виявлений правоохоронцями: жінка
стояла на чолі цілої компанії чоловіків-сутенерів.
Легалізація
проституції, яку останнім часом багато обговорюють на різних рівнях, матиме для
України лише негативні наслідки - як вважає Іван Афанасьєв. В цивілізованих
країнах, де проституцію узаконено, паралельно існує маса обмежуючих правил. Зокрема
в Німеччині, повія, що працює на вулиці, має стояти не ближче, ніж за 500
метрів до найближчого магазину, за 3 кілометри - до найближчого навчального закладу і 1,5 км - від
лікарні. Тобто, їй відводять для "роботи" невеличкий "п'ятачок",
а, якщо вона спробує запропонувати свої послуги за межами своєї території - проти
неї буде складено адмінпротокол за чіпляння до перехожих. В Україні, де місцями
(як, приміром, у Черкасах) ніяк не можуть врегулювати питання щодо стоянок
автотранспорту, взяти під контроль проституцію просто не зможуть - переконаний Іван
Афанасьєв. Для Черкас, де повій з великими "боями" було загнано до підпілля, легалізація проституції обернеться парадами
повій, порівняно з якими гей-паради в США просто зблякнуть. "За кордоном повія
- це професія: кожна з них має трудову книжку, соціальну страховку, щомісяця
проходить медичні обстеження, сплачує всі податки, в неї хіба що немає касового
апарату на грудях. Це не для наших трасовичок - наркоманок. Легалізація
закінчиться тим, що проституція заполонить наші вулиці. До цього суспільство з нашим рівнем культури і через
100 років не буде готове", - вважає
начальник відділу боротьби зі злочинами пов'язаними з торгівлею людьми УМВС
України в Черкаській області Іван Афанасьєв.
Торік у листопаді розпочалися роботи з благоустрою території
нижнього парку (узвишшя між Чернечою та Пилипенковою горами)
Шевченківського національного заповідника.
Тут, згідно з
Генеральним планом розвитку Заповідника та відповідно до Державної
програми „Золота підкова Черкащини” на 2006–2009 роки, передбачено
встановлення пам’ятного знака українському гетьману Івану Підкові та
виконання робіт з відновлення козацької церкви Покрова Пресвятої
Богородиці. 13 грудня, в день Святого Андрія Первозванного, пам’ятний
знак було встановлено.
Іван Підкова – козацький отаман і
господар Молдови. За підписом під єдиним збереженим у польському
альбомі початку XVII ст. портретом Підкови, він „був таким сильним, що
не лише ламав підкови, а й таляри, а коли увіткнув таляр у дерев’яну
стіну, то його треба було вирубувати”. Разом з отаманом Яковом Шахом
Підкова на прохання молдовських бояр пішов на Молдову і 29 грудня 1577
року здобув Ясси. Підкову було проголошено господарем, але згодом
турецько-волоська армія змусила козаків залишити Молдову і повернутися
в Україну. На вимогу турецького султана король Польщі Стефан Баторій
наказав стратити козацького ватажка. Йому було стято голову у Львові на
площі Ринок 16 червня 1578 року.
Канів – козацька святиня. У
Канівському монастирі, що стояв під Чернечою горою, доживали віку літні
запорожці. Як свідчать Козацькі літописи, в 1578 році козаки, виконуючи
заповіт, привезли у Канівський монастир і тут поховали страченого
гетьмана Івана Підкову, прозваного в народі Серпягою.
Меморіальний
знак славетному гетьману Івану Підкові та в його образі – всім
українським козакам-лицарям, які знайшли, як і пізніше Шевченко, вічний
спочинок на Чернечій горі, є гармонійним прологом до відтворення
Козацької церкви, збудованої у 1701–1702 роках з ініціативи гетьмана
Івана Мазепи та Переяславського єпископа Захаревича козаками-ченцями в
урочищі Монастирок під Чернечою горою. Церква була невіддільною
частиною стародавнього Канівського монастиря, в якому поховані славетні
українські гетьмани Іван Підкова, Яків Шах, Самійло Кішка...
Нещодавно у Луганську проходили міжнародні змагання з гирьового
спорту серед спортсменів-ветеранів. Учасником випробувань солідного
рівня був і ветеран-гирьовик із Канева Ігор Циганок.
Досягненнями канівця, вихованця тренера Миколи Кобелякського, свого
часу захоплювалися колеги-спортсмени не лише України, але й країн
колишнього Союзу РСР. У 16 років Ігор став срібним призером всесоюзного
юнацького турніру. Наступного, 1980-го олімпійського, року юнак увійшов
до зіркового складу непереможної юнацької збірної м. Канів, яка єдина в
Україні представляла маленьке районне містечко на всесоюзних змаганнях
нарівні зі збірними командами областей України, Росії та збірними
Литви, Молдавії, Казахстану, Комі РСР, Башкирії, Красноярського краю та
Західного Сибіру (всього 41 команда). Тоді Ігор Циганок виборов три
золоті медалі, одну срібну і встановив три всесоюзні рекорди. По кілька
золотих, срібних і бронзових медалей завоювали також Ігор Кобелякський,
Олександр Фещенко, Віктор Литкін, Володимир Назаренко. Того
олімпійського року відзначилися і Михайло Роговий, Євген Науменко,
Іларіон Скляренко. Загалом на всесоюзному юнацькому турнірі канівці
вибороли 24 медалі, з них 19 – золоті, і стали недосяжними для
суперників. За ними – перше місце.
Наступне двадцятиріччя
проходило під знаком перемог канівської команди на республіканських та
всесоюзних змаганнях з гирьового спорту. Останні золоті медалі здобуті
канівським спортсменом Віктором Шульгою на міжнародному турнірі у 1993
році.
І ось знову 2006 року в Луганську на ХХV міжнародному
турнірі з гирьового спорту зазвучало ім’я канівського важкоатлета.
Після тринадцятирічної перерви Ігор Циганок довів, що є ще порох у
порохівницях наших спортсменів. У ваговій категорії понад 90 кілограмів
у своїй віковій групі він завоював срібну медаль за ривок і третє місце
за поштовх. У двоборстві канівець посів третє місце. Це чудовий
результат, адже у змаганнях брали участь багато чемпіонів і призерів
світового рівня.
Тепер 44-річного працівника Канівської ГЕС
Ігоря Циганка вже не називатимуть екс-рекордсменом, екс-чемпіоном,
екс-переможцем. Він повернув своє високе спортивне звання і дав поштовх
для відродження канівського гирьового спорту. Як зауважує багаторічний
тренер Ігоря Циганка, чинний суддя Микола Кобелякський, ця перемога
засвідчила, що у місті таки варто відродити гирьовий спорт. Для цього є
і потенціал, і бажання спортсменів.
У вересні 2007 року в Каневі відбудеться
відкриття дитячого будинку для місцевих сиріт без вад. Це стало можливим
завдяки ініціативі й фінансовій підтримці Міжнародного християнсько-дитячого
фонду. Про це сьогодні на засіданні Черкаського прес-клубу реформ повідомила начальник служби в справах неповнолітніх Черкаської
ОДА Тетяна Прітченко.
3-поверхове приміщення було куплено за 300 тис. грн. Ще 50 тис. грн. було
виділено для реконструкції будинку, 20 тис. грн. - на навчання фахівців, які
будуть працювати з вихованцями закладу. Утримування дітей і їхніх вихователів
здійснюватиметься за кошти місцевого або обласного бюджетів.
Т. Прітченко зауважила, що цей дитячий будинок на 15 осіб є першим в
області й в Україні.
- Я вважаю, що діти повинні проживати за місцем свого народження. Це
дозволить родичам сиріт відвідувати їх, - зауважила Т. Прітченко.
Сутенерством на
Черкащині почала займатися прекрасна половина людства. Хоча ще рік тому
більшість сутенерів були чоловічої статі. Начальник відділу боротьби зі
злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, УМВС України в Черкаській області
Іван Афанасьєв не може пояснити, чим спричинена така тенденція. Щодо чоловічої
проституції, то її на Черкащині не виявлено.
Правоохоронцям попадалися сутенери і
проститутки від 11 до 45 років. Більшість сутенерів - розведені. Серед
проституток зустрічалися і заміжні жінки. Щодо вищої освіти, то Іван Афанасьєв
каже, що це досить рідке явище. Щодо віку проституток, то на Заході
користуються популярністю дівчата від 18 - до 25 років, а в Арабських Еміратах
ті, яким за 28.
На шлях проституції стає багато дівчат середнього
достатку з сільської місцевості. Зустрічаються поодинокі випадки, коли на шлях
розпусти стають дівчата з багатих сімей. Іван Афанасьєв до цього часу з подивом
згадує випадок річної давності, коли на цей шлях потрапила дочка черкаського
бізнесмена. Дівчина не знала що таке матеріальні проблеми. Вона їздила з татом
на відпочинок за кордон, завжди мала вдосталь одягу та прикрас. Але коли батько
загинув у автокатастрофі, мати невдовзі знайшла собі іншого чоловіка, а той
повністю відмовився від її дочки, яку вони виставили на вулицю. Тоді дівчина
стала проституткою.
Іван Афанасьєв каже, що інколи дівчата стають
„нічними метеликами" з примусу. Чоловіки знайомляться з дівчиною і, не шкодуючи
грошей, гуляють деякий час з нею „на всі". А потім ставлять перед фактом, що
платити треба порівну. Коли у дівчини немає чим віддати, вони забирають її в
проститутки.
Мінометний снаряд став Різдвяним подарунком для жителів Канева. Його
знайшли у центрі міста на березі Дніпра (район автовокзалу). На місце події
оперативно прибула група черкаських саперів і швидко знешкодила „знахідку".
Труп
невідомого чоловіка близько 40 років виявив у Дніпрі рибалка. Сталося це в
Каневі неподалік від Канівської ГЕС. Як повідомила старший інспектор ЦП ГУ МНС України в
Черкаській області. Віта Кириченко, тіло загиблого було піднято на поверхню працівниками Черкаської обласної комунальної
аварійно-рятувальної служби та направлено в морг Центральної районної лікарні.
Особа чоловіка на даний час встановлюється.
Подарунок вагою 13 тонн отримали вихованці Канівської
школи-інтернату від німецьких друзів. Вантаж вартістю 20 тис. євро надіслали з
м. Швальмталь. Серед одягу, іграшок, шкільного приладдя діти знаходили навіть
індивідуальні посилки. Всі подарунки міський фонд допомоги розділив між
вихованцями школи-інтернату, дітьми-інвалідами, сільськими дітьми та дітьми з
малозабезпечених родин.
Довідка: за 11 років співпраці з Каневом побратими з м.
Швальмталь (Німеччина) подарували Канівській школі-інтернату міні-пекарню,
мікроавтобус та виплачують стипендію її випускникам.
У 2006 році контрольно-ревізійним управлінням в Черкаській області
проведено 893 перевірки. На 650 підприємствах виявлено фінансові порушення
більше як на 83 млн. грн. Розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджено
основні напрями роботи КРУ на 2007 рік.
Ревізори
перевірятимуть:
використання бюджетних коштів, виділених на придбання підручників і
посібників для студентів та учнів черкаських навчальних закладів, а також на
комп'ютеризацію цих установ;
кошти, виділені для закладів Міністерства охорони здоров¢я на заходи з подолання епідемії туберкульозу і СНІДу;
використання бюджетних коштів, що виділялися у 2005-2006 роках на
санаторне лікування ветеранів війни;
використання коштів субвенцій, виділених для збереження історичної
забудови міст, об¢єктів історико-культурної спадщини,
упорядження та соціальний розвиток історичних населених пунктів;
використання коштів державного бюджету, які були виділені для
компенсації громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень за 2005-2006
роки;
використання субвенцій,
спрямованих для надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату
комунальних послуг.
Про це повідомили у
прес-службі КРУ в Черкаській області.
Анті-гоблін Я трохи підкину на вентилятор: - «Я буду сидіти на яхті та їсти омарів, а що буде з вами?
Реформи – це реформа ВЛАДИ, а не громадян. І аж ніяк не навпаки.
Анекдот. Зах.. [весь] Влада людей з особливими потребами [1]
WayBe tzs, це ж треба. 13 років тому :)
Вітаю! вірші. [8]
tzs В мене ще його є багато, на ФБ, запрошую у друзі, кому подобається
Мужик впіймав чарівну рибку…
«Пусти мене й бажання швидко
Тобі я виконаю в дар».
«Багатим хочу буть, я.. [весь] вірші. [8]
tzs Знайшов свою творчість на сторінках Вашого сайту, дякую за підтримку вірші. [8]