За словами голови правління ВАТ «Ватутінський м’ясокомбінат» Сергія
Степаненка, сьогодні комбінат переживає нестачу сировини і працює
лише наполовину. На повну проектну потужність Ватутінський м’ясокомбінат не
може вийти четвертий рік поспіль. Селянам стало не вигідно тримати худобу – щомісяця дорожчає пальне, зростають ціни на
енергоресурси, комунальні послуги, корми, фураж. Тваринництво поступово
занепадає - торік у селі Козацькому комбінат купував худобу 8 разів, цього року
лише двічі. За рік поголів’я ВРХ в
області скоротилося на 20 тисяч голів – цього б вистачило на 9 місяців роботи
комбінату.
За словами Сергія
Степаненка, з кожним роком м’ясо зростає в ціні. Це ж очікує нас і з початком
наступного року – через майбутнє подорожчання газу, електроенергії, бензину. М’ясо,
яке сьогодні продає комбінат, коштує від 14 до 15 грн. за кілограм, але на
ринку воно продається за 22-27 грн. На думку керівника Ватутінського м’ясокомбінату,
зростання ціни відбувається через відсутність прямого контакту покупців із
виробниками - на ринку працює надто багато
посередників та перекупників.
Крім того, боляче
вдарила по поголів’ю українських свиней відсутність державного захисту свого
виробника. За словами Сергія Степаненка, українські селяни не витримують
жорсткої конкуренції з боку польських фермерів, яким дозволили завозити свинину
в Україну. В Польщі тваринництво, на відміну від України, дотується державою. І
якщо поляк, витратить на відгодівлю свині, скажімо, 50 гривень, а зможе продати
її за 40 гривень, то при наявності відповідних документів держава компенсує
йому недоотриману різницю та мінімальний відсоток рентабельності. В Україні
продати свиню можна максимум за 1500 грн., а на її відгодівлю необхідно витратити
вдвічі більше. Тож селянам невигідно тримати свиней. Якщо порахувати всі
витрати на відгодівлю корови - вона
сьогодні мала б коштувати щонайменше 5 тисяч гривень. Але реально продати її
селянин зможе лише за 2500 гривень.
За словами Сергія
Степаненка, м’ясокомбінати, що працюють з м’ясом легального походження,
починають втрачати свої позиції на ринку. Вони не витримують жорсткої
конкуренції з боку м'ясопереробних підприємств, що використовують для
виготовлення своєї продукції контрабандне м’ясо. Сергій Степаненко не розуміє,
як у країні, яка має свої кордони та митну службу, м'ясо може потрапляти за
700-800 кілометрів,
у Центральну Україну. Свинина, офіційно імпортована з Польщі, коштує 10 грн., а
неофіційно - у 10 разів дешевше. Відтак - і ковбаса з цього м’яса буде дешевшою, і «нечистий
на руку» виробник «давитиме» ціною підприємства, які працюють легально.
Якість м’яса, яке
завозиться в Україну контрабандою, гарантувати не може ніхто. Воно надходить в
країну замороженими блоками по 10-15 кілограмів. І нікому не відомо, скільки
разів дорогою воно розморожувалося і
заморожувалося знову, хто робив його експертизу. Заморожене м'ясо не зможе
перевірити на якість жоден ветеринар,
неможливо визначити, чи не знаходиться
в брикеті, замість свинини або яловичини,
баранина або конина. Загалом же, за оптимістичними підрахунками Сергія Степаненка,
25-30 % м’яса на українському ринку - контрабанда.
Сергій Степаненко переконаний,
що Технічні умови (ТУ) виготовлення ковбасних виробів значно відрізняються від жорстких
ГОСТівських нормативів. Будь-хто, розуміючись на харчових технологіях, може
змішати «сире м’ясо з вареним та пареним», назвати цю ковбасу як завгодно і
отримати дозвіл на її промислове виготовлення. Сергій Степаненко впевнений, що
ковбаса, вироблена із м’яса за ГОСТівською технологією, в магазині не коштуватиме
8-10 грн. за кілограм. Ціна нормальної копченої чи вареної ковбаси має
починатися з 40 грн. за кілограм, а сосисок – з 18-20 грн. За словами директора
комбінату, на «Докторську» ковбасу, що коштує 10 грн. за кілограм, лікар має
видавати рецепт. Технологія її виготовлення обумовлює наявність в цьому сорті
ковбаси до 70% м’яса вищого ґатунку, що «не дозволяє» їй коштувати так дешево.
За словами Сергія
Степаненка, споживач в магазині завжди може перевірити якість і свіжість ковбаси
– на доторк вона не повинна бути слизькою і не повинна залишати на долонях та
пальцях червоні сліди від барвника. При нинішньому розмаїтті сортів ковбаси покупцям
в магазині мають пропонувати її дегустацію - вважає Сергій Степаненко - або
хоча б можливість роздивитись її зріз. Він, до речі, має бути гладеньким, сало в
ковбасному батоні має бути не товщим 5-6 мм і рівномірно розподіленим. А якщо на зрізі
ковбаси видно синеньке кільце - це також ознака неякісної ковбаси – м’ясо у ній
містить аміак чи солі натрію.
До складу м’ясокомбінату входять: база передзабійного
утримання худоби, санзабійня, цех первинної переробки худоби (ЦППХ): -
субпродуктове відділення; - кишкове відділення; - жирове відділення; -
шкурозасолювальне відділення; - цех технічних фабрикатів, холодильник, ковбасний цех (на реконструкції).
Основною діяльністю підприємства є закупка, переробка великої рогатої худоби,
свиней, овець, забезпечення споживачів України м'ясопродуктами, виробництво
напівфабрикатів, м'ясних блоків, сухих тваринних кормів, конкурентоспроможної
продукції. 24 жовтня 2006 р. підприємство отримало дозвіл на експорт м'яса
яловичини глибокої заморозки до Російської Федерації. ВАТ «Ватутінський
м'ясокомбінат» спеціалізується на виробництві м'яса яловичини та свинини 1 та 2
категорії глибокої заморозки, субпродуктів 1 та 2 категорій, жирів тваринних
топлених харчових, сухих тваринних кормів, напівфабрикатів, шкірсировини.
Досягнення
(нагороди) ВАТ «ВМК»:
2000 рік - нагороджено Дипломом III ступеня Міністерством
Аграрної політики України за досягнення в сфері агропромислових виробництв;
дипломант Першого Акціонерного дегустаційного конкурсу м'ясних виробів; 2004
рік - Лідер харчової та переробної промисловості України; 2005 рік - Переможець
дегустаційного конкурсу Державного департаменту продовольства.
0 
0
