Середина 80-х. Время, овеянное легендами. К примеру, одна из них
гласит, что в 1984 г. в голове у молодого сотрудника столичного
Вычислительного центра Академии наук СССР Евгения Веселова, проводившего
свой отпуск в Крыму, родилась идея многооконного текстового редактора E-9.
Позже он станет прототипом всем известного «Лексикона», автор которого,
опять же по легенде, в процессе тестирования продукта будет поощрять
наиболее отличившихся «баг-хантеров» пивом...
Золотая осень программирования в
СССРВ ВЦ АН СССР в те годы работало немало людей, к
которым впоследствии прочно и вне зависимости от их желания приклеился
ярлык «легендарных личностей»: Евгений Веселов, Антон Чижов, Аркадий
Борковский. Был среди них и Алексей Пажитнов — человек, которому судьба
уготовила стать своеобразным зеркалом перемен, начавшихся с приходом к
власти Михаила Горбачева.
Работая в ВЦ АН СССР, Пажитнов занимался проблемами искусственного
интеллекта и распознавания речи. По его словам, в ту пору ему довольно
часто приходилось писать игровые программы — неплохой инструментарий для
тестирования нового оборудования. Больше всего Алексея привлекали
игры-головоломки. Особенно нравилась ему классическая головоломка
Pentomino Puzzle, в которой плоские фигуры двенадцати типов, состоящие из
расположенных различным образом пяти квадратных элементов, нужно
складывать в определенном порядке так, чтобы получить заданную форму1.
Для начала Пажитнов написал программу, которая изменяла положение
фигур, поворачивая их на 90 градусов относительно центра тяжести. В тот
момент, как он вспоминал позже, он подумал, что в реальном времени это
смотрелось бы потрясающе. Однако для того чтобы игра «шла» в реальном
времени, требовались вычислительные ресурсы, которыми тогдашние
микрокомпьютеры не обладали. И Пажитнов упростил головоломку, взяв фигуры,
состоящие не из пяти, а из четырех квадратных элементов, что и определило
название игры — «Тетрис» от греческого tetra («четыре»).
На дворе стоял 1985 г. На написание «Тетриса» на языке Pascal для
«Электроники-60» у Пажитнова, как говорит он сам, ушло около двух недель.
Коллеги Алексея по работе были в восторге от его программы, но сам он
понимал, что расширить аудиторию игры можно лишь в том случае, если она
будет портирована на IBM PC. В этом Пажитнову помог его приятель Вадим
Герасимов, и через несколько недель вся компьютерная Москва уже знала, что
такое «Тетрис».
Дорога на Запад
Дальнейшая история «Тетриса» полна приключений. В 1986 г. игра
выходит на международную арену — венгерские программисты портируют
«Тетрис» на платформы Apple II и Commodore 64. Эти программы попадают на
глаза Роберту Стейну (Robert Stein), президенту британской компании
Andromeda. Поначалу, как свидетельствует ряд источников, Стейн намеревался
приобрести права на PC-версию «Тетриса» непосредственно у Пажитнова или у
АН СССР, на все остальные — у «венгерских товарищей». Однако, еще не начав
переговоры с советской стороной, Стейн предоставляет компании Mirrorsoft и
ее американской дочерней фирме Spectrum Holobyte права на все вариации
«Тетриса», за исключением консольных и версий для карманных устройств.
Лишь несколько месяцев спустя Стейн появляется в Москве и пытается
вступить в переговоры по поводу приобретения им прав на «Тетрис» —
безрезультатно. Как позже напишут западные источники, русские
компенсировали недостаток знаний в области авторского права своим
невероятным упрямством.
Тем временем Spectrum Holobyte и Mirrorsoft выпускают собственный
вариант «Тетриса», добавив к игре качественные по меркам того времени
графику и звук, а также «русский колорит» — в фоновых заставках программы
появляются Юрий Гагарин, Матиас Руст, незадолго до этого совершивший
посадку своего спортивного самолета на Красной площади, и другие
подобающие случаю персонажи. На глазах рождается сенсация — первая игра
из-за «железного занавеса»!
К осени 1987 г. настойчивый Стейн получает права на версии
«Тетриса» для IBM PC-совместимых и «всех прочих компьютерных систем»,
но... у него по-прежнему нет никаких договоренностей с советскими
организациями. План Стейна по установлению контроля над «Тетрисом», минуя
все, что связано с СССР, почти удался. Но в дело неожиданно вмешивается
телекомпания CBS — в ее эфире появляется интервью с Алексеем Пажитновым,
который представлен зрителям как разработчик игры.
К переговорам со Стейном подключается внешнеторговое объединение
«Электроноргтехника», созданное при Министерстве внешней торговли (эта
организация существует и сейчас, естественно, в виде акционерного
общества, причем довольно скромного). Трудно оценить, насколько
могущественной была эта структура в 80-е гг., но известно, что сотрудников
ее зарубежных представительств высылали домой по подозрению в шпионаже.
Впрочем, то же самое периодически случалось и с работниками других
советских внешнеэкономических ведомств.
Руководители «Электроноргтехники» быстро понимают, что Стейн,
фактически не имея никаких прав на «Тетрис», вовсю ими распоряжается.
Самой «Электроноргтехнике» права формально тоже не принадлежат. Она
оперирует ими от лица государства — в СССР только начинают зарождаться
новые экономические отношения.
К маю 1988 г., когда «Тетрис» уже прочно держится в списке
бестселлеров компьютерных игр в США и Великобритании, Стейну наконец
удается заполучить от советской стороны права на компьютерные версии игры,
но не на ее вариации для игровых приставок и карманных компьютеров. Удача
улыбается ему, и Стейн торопится обеими руками схватить ее за хвост.
Англичанин пытается уговорить руководство «Электроноргтехники» передать
ему права и на консольные версии «Тетриса». Стейн хочет слишком много и
сразу, но в вопросах финансовых выплат он совсем не торопится, что не
может не вызывать досаду у партнеров с советской стороны.
Пока Стейн тратит попусту время на уговоры руководителей
«Электроноргтехники», Spectrum Holobyte и Mirrorsoft на условиях
сублицензирования продают права на разработку консольных версий «Тетриса»
соответственно фирмам Bullet-Proof Software и Atari Games. При этом первая
получает возможность разрабатывать программы только для систем,
продающихся на японском рынке. Условия второй гораздо выгоднее — ее «зона
ответственности» включает Японию и США.
Трое в лодке. Сначала в одной
Обе фирмы — Spectrum Holobyte и Mirrorsoft — по сути, принадлежат
медиа-магнату Роберту Максвеллу. Конфликт между ними неизбежен, но пламя
его разгорится не сразу. Пока же Максвелл принимает сторону Mirrorsoft —
британская рубашка ближе к телу. В дальнейшем это еще отразится на ходе
событий. Bullet-Proof Software вновь получает права на выпуск консольного
«Тетриса» для японского рынка. В ноябре 1988 г. компания представляет
«Тетрис» для игровых видеоприставок Famicom, аналог которых известен в
Америке под торговой маркой Nintendo Entertainment System. Всего будет
продано 2 млн картриджей с «Тетрисом» для Famicom.
Начало 1989 г. В Nintendo полным ходом идет разработка карманного
игрового компьютера Game Boy. Глава американского отделения фирмы Минору
Аракава (Minoru Arakawa) убеждает президента Bullet-Proof Software Хенка
Роджерса (Henk Rogers) вступить в переговоры со Стейном по поводу
возможности разработки версии «Тетриса» для Game Boy. Тот согласен, однако
Стейн не отвечает на попытки войти с ним в контакт. Тогда Роджерс летит в
Москву. Чувствуя неладное, следом за ним в столицу СССР отправляется и
Стейн. Туда же летит и Кевин Максвелл — сын медиа-магната. Развязка
приближается — все трое прибывают в Первопрестольную практически
одновременно.
Первым в «Электроноргтехнике» встречают Роджерса. Президент
Bullet-Proof Software уже знает Пажитнова и Владимира Похилко, который до
того, как присоединиться к разработке компьютерных игр, был профессором
психологии МГУ. Роджерс производит благоприятное впечатление на
собеседников и заключает контракт, согласно которому его компания теперь
может разрабатывать версии «Тетриса» для карманных устройств. После этого
он с гордостью демонстрирует своим новоявленным партнерам... версию
«Тетриса» для Famicom. Немая сцена. Чиновники из «Электроноргтехники» в
шоке — Роджерс не имел права создавать консольные версии игры!
Здесь нужно сделать небольшое отступление. Все, о чем говорится в
этой статье, имело место в советские времена, когда информированность
граждан о происходящем в стране и за ее пределами оставляла желать
лучшего. В силу разных причин участники событий тех лет в большинстве
своем не очень охотно делятся воспоминаниями, и потому сведения приходится
собирать буквально по крупицам из самых разных источников. Проверить их
также не всегда просто, поэтому мы не можем ручаться за абсолютную
достоверность всех изложенных в данном материале фактов. Однако все они
были подвергнуты тщательному анализу, в ходе которого версии различных
источников сопоставлялись друг с другом, а факты, правдоподобность которых
вызывала подозрения, отбрасывались. У нас нет оснований утверждать, что на
самом деле все происходило иначе, но мы будем благодарны за уточнения,
коррективы и дополнения к имеющейся у нас информации.
Итак, мы оставили президента Bullet-Proof Software в февральской
Москве 1989 г. в весьма интересном положении. Осознавая, что сделка на
грани срыва, Роджерс пытается объяснить природу своих взаимоотношений с
Spectrum Holobyte, Mirrorsoft и Tengen — подразделением Atari Games,
занимающимся разработкой консольных игр. Ему-то пришлось приобретать права
на свой японский «Тетрис» еще и у Tengen. А та в свою очередь, имея
лицензию на разработку программ для Nintendo Entertainment System, сделала
специальный чип, позволяющий обходить защитные механизмы Nintendo и
создавать картриджи для этой игровой системы фирмам, не являющимся
лицензиатами Nintendo. Противоречия между Nintendo и Atari (с Atari Games
и Tengen) настолько глубоки, что практически никто не сомневается в
длительном судебном противостоянии этих фирм. Забегая вперед, нужно
отметить, что так в итоге и вышло — разбирательства между Nintendo и Atari
продолжались вплоть до 1993 г.
Понимая, что настал решительный момент и есть шанс получить все
права и на консольные версии «Тетриса», Роджерс отбрасывает все сомнения
по поводу Atari (ведь на его стороне Nintendo, что тоже неплохо). Он
достает... чековую книжку, чтобы оплатить авторские отчисления за уже
проданные картриджи с «Тетрисом» для Famicom. В тот же день в
«Электроноргтехнике» принимают Стейна. Тот подписывает дополнение к уже
имеющемуся у него контракту, в котором компьютер характеризуется как
система, обладающая такими компонентами, как процессор, монитор, дисковый
накопитель (один или несколько), клавиатура и операционная система. Позже
он поймет, что это было составной частью плана, задуманного Роджерсом.
Пока же Стейну обещают, что, хотя он и не может пока получить права на
версии «Тетриса» для карманных компьютеров, контракт по поводу консольных
версий ему, если он того желает, заключить удастся.
Стейн, разумеется, желает, но контракт с ним будет заключен тремя
днями позже — после того, как в «Электроноргтехнике» побывает Кевин
Максвелл и ему продемонстрируют картридж с «Тетрисом» для Famicom. Будучи
совершенно неосведомленным о действиях компании, основанной его отцом,
Кевин поначалу отказывается верить своим собеседникам. Однако на картридже
явственно видна надпись — Mirrorsoft. Младшему Максвеллу ничего не
остается, кроме как заявить, что это, по всей вероятности, пиратская
копия. Но тут уже русские не верят Кевину.
Момент истины
В марте 1989 г. Роджерс вновь в Москве, куда следом за ним
прилетают Аракава и главный исполнительный директор американского
отделения Nintendo Ховард Линкольн (Howard Lincoln). В
«Электроноргтехнике» их заверяют, что если тема «Тетриса» всплывет в
судебном разбирательстве между Atari и Nintendo (а она всплывет!), то в
Nintendo могут рассчитывать на «помощь Москвы». Встреча завершается
подписанием контракта, сумма которого различными источниками оценивается
от 3 до 5 млн дол.
Nintendo официально уведомляет Atari Games, что у той нет прав на
легальный выпуск «Тетриса» для Nintendo Entertainment System. Лишь две
недели спустя Tengen подаст заявку на получение авторских прав на этот
продукт.
Роберт Максвелл в ярости — позиции Mirrorsoft и Atari нужно срочно
укреплять. Пытаясь переломить ситуацию, он задействует ресурсы своей
империи, в которую входят газетный концерн Mirror Newspaper Group (в
Англии) и издательство Macmillan (в США). Связи Максвелла обширны —
недаром его в то время называли «вероятно, не только советским агентом».
Правительства Великобритании и СССР вступают в диалог с магнатом. Из
Москвы Максвеллу приходит уверение в том, что ему «не нужно беспокоиться
по поводу японской компании». Некоторые источники и по сей день уверены,
что сообщение было послано лично Михаилом Горбачевым.
Близится момент истины. В апреле Линкольн еще раз прилетает в
Москву и убеждается в том, что «Электроноргтехника» не желает уступать
властным структурам. В мае выходит «Тетрис» для Nintendo Entertainment
System от Tengen. В июне начинаются слушания по делу Nintendo против
Tengen и Atari Games. 15 июня судья Ферн Смит (Fern Smith) принимает
решение в пользу Nintendo — Tengen запрещены производство и продажа
«Тетриса». Проходит еще немного времени, и Nintendo представляет Game Boy,
в комплект поставки которого, конечно же, входит «Тетрис».
Грустный эпилог
Финал нашей истории, увы, вполне типичен для «перестроечных»
событий. Расходясь в точных оценках, большинство аналитиков сходятся в
том, что с 1989 г. было продано свыше 30 млн экземпляров Game Boy. Алексею
Пажитнову это, однако, не принесло никакого дохода. Не получал он,
«естественно», и отчислений с многочисленных клонов «Тетриса», далеко не
все создатели которых были столь же бескорыстны. Впрочем, говорить о том,
что автор «Тетриса» претерпевал лишения, было бы преувеличением — по
советским меркам жизнь Алексея выглядела вполне благополучной.
В 1988 г. с помощью Роджерса ему и Похилко удалось организовать в
Москве фирму AnimaTek. Как и «Электроноргтехника», эта компания тоже не
прекратила своей деятельности, только ее штаб-квартира перебазировалась в
Сан-Франциско. Сейчас в AnimaTek по-прежнему занимаются средствами
генерации трехмерных виртуальных миров. Технологии этой фирмы успешно
использовались в таких известных проектах, как Age of Empires (Microsoft),
War Zone 2100 (Pumpkin Studios/Eidos), Final Fantasy Tactics (Square).
В 1991 г. Пажитнов уехал в Америку. Роджерс остался его другом и
помог организовать фирму Tetris. Через нее Алексей наконец-то начал
получать доходы от «Тетриса» с помощью... еще одной фирмы Роджерса — Blue
Planet Software.
В том же 1991 г. при невыясненных обстоятельствах оборвалась жизнь
медиа-магната Роберта Максвелла, роль которого во всех перипетиях вокруг
«Тетриса» сейчас, по прошествии десяти с лишним лет, кажется довольно
странной.
Уехал в Америку и Владимир Похилко. Он оставался президентом
AnimaTek вплоть до своей трагической смерти в сентябре 1998 г., когда
44-летнего Похилко, его жену и сына нашли мертвыми с признаками
насильственной смерти в их доме в Пало-Альто.
В октябре 1996 г. Пажитнов присоединился к команде разработчиков
Microsoft, создающей новые компьютерные головоломки. В сентябре 1999 г.
Microsoft выпустила серию головоломок Pandora’s Box, особо подчеркнув, что
во главе этого проекта стоял «прославленный разработчик «Тетриса» Алексей
Пажитнов»…
Сьогодні у Канівській філії СУЕМ відбулась радісна подія - вручення дипломів. Об одиннадцятій годині, біля приміщення КФ СУЕМ по Київській 37 зібрались випускники з батьками та друзями, і святкування розпочалось гімном України.
Вітати випускників вийшли директор філії університету А.О.Леонтьєв, заступник міського голови М.В.Москалець, викладач філії Р.А.Кучеренко та інші.
Дипломи вручались молодшим спеціалістам, бакалаврам та спеціалістам:
Після урочистого вручення, за традицією філії усі студенти та батьки перейшли до кафетерію відвідати традиційного торту. На цей раз торт мав вагу 20 кг і виглядав так:
Щиро вітаємо випускників філії з отриманням кваліфікації!
Не в перше за декілька останніх днів чую від знайомих про якісь отруєння на фабриці. Позавчора казали, що десь близько десяти чоловік у лікарні з діагнозом "Сальмонельоз", вчора казали - тридцять, сьогодні повідомили нову цифру - сімдесят. Кажуть, що зараз вже не пишуть цей діагноз, пишуть "харчове отруєння". Є інформація, що не усі "отруєні" вже живі. Ще кажуть, що якийсь з наших міністрів (мабуть МНС) приїзжав на вертольоті проясняти ситуацію. Слухів багато, але усі вони до мене прийшли з різних джерел. Схоже, ситуація дуже серйозна.
Бо були зразками
недобросовісної конкуренції - наслідуванням відомих торгових марок -
"Гала" та "Рафаелло", відповідно. Протягом 2006 року органами Антимонопольного комітету України було
відпрацьовано до 150 заяв суб'єктів господарювання про недобросовісну конкуренцію, 72% яких стосується об'єктів промислової власності. 42 порушення припинено, загальна ж сума штрафів, накладених на порушників, склала 567 тисяч гривень. За словами голови Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Володимира Соколовського, 5 з цих заяв розглянуто територіальним відділенням
- і 3 порушення вже припинено, по 2 заявах ще триває розгляд. За результатами розгляду однієї із заяв порушення припинено шляхом укладення мирової угоди між конкурентами. Про те, як в області
попереджають недобросовісну конкуренцію та неправомірне використання торгових
марок і упаковок, йшлося 26 червня на засіданні Черкаського
прес-клубу.
Територіальним відділенням розглянута заява ТОВ „Сан Інтербрю Україна" (м. Київ) про те, що воно є власником промислового зразка „Пляшка", має патент на промисловий зразок, пріоритет на його використання (2001) та використовує промисловий зразок для розливу пива за марками „Чернігівське", „Янтар", „Рогань". В той же час, колективне підприємство „Пивзавод „Богдан" (м. Черкаси) з 2002 року при розливі пива в пляшки ПЕТ 1 л
коричневого кольору марок „Буржуй" та „999 світле" використовував упаковки промислового зразка, власником якого є ТОВ „Сан Інтербрю Україна".
Спеціалістами було доведено, що КП
"Пивзавод "Богдан" при виробництві вищезазначених марок пива неправомірно
використовувало упаковку, пріоритет на використання якої належить ТОВ "Сан
Інтербрю Україна", що могло призвести до змішування продукції споживачами і
ввести їх в оману відносно товаровиробника. Крім того, такими діями КП
"Пивзавод "Богдан" могло бути завдано шкоди інтересам та діловій репутації
ТОВ"Сан Інтербрю Україна". Такі дії КП "Пивзавод Богдан" визнано порушенням
Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції". На порушника
накладено штраф.
На підставі заяви ЗАТ "Ольвія Бета
Клининг Продактс Ко" (м. Дніпропетровськ) тервідділенням розглянута справа про
порушення антимонопольного законодавства ВАТ "Золотоніська парфумерно-косметична
фабрика "Злата ". ЗАТ „Ольвія Бета Клининг Продактс Ко" має пріоритет на
вироблення засобу для миття посуду „GALA" (2000 р.). З 2001 року ВАТ
„Золотоніська парфумерно-косметична фабрика „Злата" почало виробляти засіб для
миття посуду „GALIA".
Порівняльний аналіз зовнішнього
оформлення етикеток показав, що загальне кольорове, композиційне та графічне
оформлення етикеток, місце і порядок розташування практично співпадають. Отже,
комплекти етикеток „GALIA" та „GALA" схожі до ступеня змішування. Можливість
змішування товару підсилюється тим, що пляшки мають однакову стандартну форму
(фото 1).
Такі дії ВАТ „Золотоніська парфумерно-косметична
фабрика „Злата" визнано порушенням законодавства про захист від недобросовісної
конкуренції у вигляді використання без дозволу уповноваженої на те особи
рекламних матеріалів, упаковки товарів, що може призвести до змішування з
діяльністю іншого суб'єкта господарювання, який має пріоритет на їх
використання.
Під час розгляду справи залишок
етикеток відповідачем знищено, розроблено новий дизайн етикетки засобу для
миття посуду „GALIA", який є відмінним від етикетки миючого засобу „GALA". На
порушника накладено штраф.
Територіальним відділенням за заявою
ВАТ „Золотоніська парфумерно-косметична фабрика" розглянута справа про
недобросовісну конкуренцію з боку ТОВ „Парфумерно-косметичне виробництво
„Золотоноша" у вигляді неправомірного використання без дозволу уповноваженої на
те особи, чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг,
інших позначень, що може призвести до змішування з діяльністю іншого
господарюючого суб'єкта, який має пріоритет на їх використання.
Заявником було встановлено факт, що ТОВ
„ПКВ „Золотоноша" виробляє одеколони з позначенням (реквізитами) заявника без
його згоди на таке використання. ВАТ „Золотоніська ПКФ" в роздрібній торгівлі
була виявлена продукція виробництва ТОВ „ПВК „Золотоноша", де на етикетках зазначені
реквізити ВАТ „Золотоніська „ПКВ".
Територіальним відділенням спільно з
представниками управлінь: СБУ в Черкаській області, податкової міліції
Державної податкової адміністрації в Черкаській області здійснено перевірку
щодо наявності парфумерної продукції на складі ТОВ "ПКВ "Золотоноша", зняття її
залишків та проведено відбір зразків готової продукції. Виявлено у наявності 30
видів парфумерної продукції, із них 15 видів парфумерної продукції на етикетках
мали позначення, що виробником є ВАТ „Золотоніська парфумерно-косметична
фабрика".
У ході розгляду справи ТОВ ПКВ
„Золотоноша" виготовлено нові етикетки із позначенням, що виробником є ТОВ ПКВ
„Золотоноша" і вся наявна на складі продукція була переклеєна етикетками, на
яких відсутнє неправомірне позначення, що виробником є ВАТ „Золотоніська
парфумерно-косметична фабрика", етикетки з неправомірним позначенням знищено.
Матеріалами справи доведено, що ТОВ
"ПКВ "Золотоноша" при маркуванні виробленої ним продукції неправомірно
використовувало позначення товару, зазначаючи, що виробником є ВАТ
"Золотоніська парфумерно-косметична фабрика". Це могло призвести до змішування
продукції споживачами та ввести їх в оману відносно товаровиробника. Такі дії
ТОВ „ПКВ „Золотоноша" визнано порушенням законодавства про захист від
недобросовісної конкуренції та накладено штраф.
Територіальним відділенням розглянуто
заяву ТОВ „Брілюкс" про порушення приватним підприємством „ДЕН" (м. Київ)
законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. ТОВ „Брілюкс" і ПП
„ДЕН" є конкурентами, оскільки працюють на ринку надання послуг по прибиранню
приміщень, прилеглих територій тощо. ТОВ „Брілюкс" було укладено договір по
наданню послуг по прибиранню приміщень та територій з ВАТ „Черкаський будинок
торгівлі" термін дії якого закінчувався у травні 2007р. Однак, починаючи з
лютого 2007 року представниками ПП „ДЕН", з метою укладання договору по наданню
послуг з ВАТ „Черкаський будинок торгівлі", проводились певні дії, що
суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій
діяльності.
Так, ПП „Ден" розповсюджувало
недостовірну інформацію щодо діяльності конкурента, а також пропонувало
працівникам конкурента майнові блага, зокрема, роботу в ПП, за неналежне
виконання ними своїх службових обов'язків.
Адміністративною колегією
територіального відділення було визнано, що такі дії ПП „ДЕН" суперечать
правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності та
могли призвести до отримання ПП „ДЕН" певних переваг відносно конкурента та
надано рекомендації. Наразі ПП „ДЕН" зобов'язалося не вчиняти подібні дії в
подальшому.
Розглянуто заяву мешканців м. Черкаси
щодо розміщення однією із новостворених кредитних спілок м. Черкаси реклами, в
якій повідомлялось про виплату дивідендів на вклади у розмірі 33%. Згідно Закону
України „Про рекламу", забороняється повідомляти розміри очікуваних дивідендів,
а також інформацію про майбутні прибутки, крім фактично виплачених за підсумками
не менш як одного року. У результаті вчинення порушення чинного законодавства,
кредитна спілка могла отримати неправомірні переваги у конкуренції. Адміністративною
колегією відділення були надані відповідні рекомендації, а управлінням у
справах захисту прав споживачів Черкаської області було накладено штрафні
санкції. За результатами розгляду заяви розміщення реклами здійснюється
відповідно до чинного законодавства.
Мають місце випадки, коли кредитні
спілки у боротьбі за отримання вкладників вдаються до протизаконних заходів -
поширення неправдивої інформації з метою підриву ділової репутації конкурента. Наприклад,
було зафіксовано факт розміщення у приміщенні однієї із кредитних спілок міста
листівки-застереження щодо незаконної діяльності іншої кредитної спілки на
ринку фінансових послуг. Зазначені дії могли завдати шкоди діловій репутації конкурента.
У результаті розгляду відділенням заяви щодо порушення вимог законодавства про
захист від недобросовісної конкуренції за взаємною згодою кредитними спілками
укладено мирову угоду, згідно якої некоректна поведінка на ринку фінансових
послуг між конкурентами припинена.
Територіальним відділенням розглянуто
заяву ТОВ „Фармацевтична фірма „Ваше здоров'я" (м. Черкаси) та ТОВ „Торговий
дім „Кірус" (м. Київ) щодо порушення законодавства про захист від
недобросовісної конкуренції Чорнобаївською центральною районною аптекою (смт.
Чорнобай, Черкаська область).
Встановлено, що у районній пресі було
розміщено ряд статей завідуючого центральною районною аптекою, зі змісту
публікацій яких вбачалась недобросовісна конкуренція у вигляді дискредитації
підпорядкованих заявникам аптечних закладів, розташованих у Чорнобаївському
районі, шляхом поширення неправдивих, неточних та компрометуючих матеріалів
стосовно діяльності аптечних закладів недержавної форми власності.
У публікаціях зазначалось, що аптеки
тільки державної форми власності мають відповідні ліцензії на здійснення
діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами та досвідчених
фахівців-фармацевтів. За результатами розгляду заяви територіальним відділенням
надані рекомендації відповідачу щодо спростування у пресі поширення ним
неправдивих, неточних відомостей, які могли завдати шкоди діловій репутації
господарюючих суб'єктів недержавної форми власності, які діють на ринку
роздрібної торгівлі лікарськими засобами та у подальшій діяльності утримуватись
від поширення неправдивих, неточних відомостей.
Практика припинення порушень
законодавства про захист від недобросовісної конкуренції Антимонопольним
комітетом України
На ринках товарів масового споживання
поширеним проявом недобросовісної конкуренції є імітація етикеток товарів
успішного конкурента, що здатне призвести до змішування однорідних товарів.
Недобросовісний конкурент керується прагненням продавати свій товар під
виглядом товару конкурента, що користується попитом.
Антимонопольний комітет України
розглянув справу за заявою державного підприємства „Луцький спиртогорілчаний
комбінат" про недобросовісну конкуренцію з боку державного підприємства
„Уманський лікеро-горілчаний завод» при виробництві та реалізації горілки
особливої «ВОЛИНСЬКА казка». Комплект етикеток «ВОЛИНСЬКА» є об'єктом
промислової власності комбінату і захищений патентом як промисловий зразок. Порівняльний
аналіз зовнішнього оформлення етикеток горілок особливих «ВОЛИНСЬКА казка» та
«ВОЛИНСЬКА» показав, що загальне кольорове, композиційне та графічне оформлення
етикеток, місце і порядок розташування на них домінуючого позначення
«ВОЛИНСЬКА», інших позначень і написів, друкарські шрифти практично
співпадають. Отже, комплекти етикеток горілок «ВОЛИНСЬКА казка» та «ВОЛИНСЬКА»
схожі до ступеня змішування. Можливість змішування товару підсилюється тим, що
пляшки мають однакову стандартну форму. У рамках розгляду справи, за заявою заводу,
Комітет прийняв попереднє рішення про заборону використання Заводом спірних
етикеток до завершення розгляду справи.
Доведено, що використання заводом при
виробництві та реалізації горілки особливої «ВОЛИНСЬКА казка» етикетки,
зовнішнє оформлення якої є схожим до ступеня змішування із зовнішнім
оформленням етикетки горілки «ВОЛИНСЬКА», відбувалося без дозволу комбінату як
уповноваженої на те особи і може призвести до змішування з діяльністю комбінату,
який має пріоритет на її використання. Такі дії заводу визнано порушенням
законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладено штраф.
Охорона від змішування для
загальновідомих (добре відомих) знаків з високою репутацією має певні
особливості. Наприклад, якщо знак використовується для широкого асортименту
продуктів, активно рекламується і є загальновизнаним у зв'язку з конкретною
репутацією власника споживачі будуть пов'язувати такий знак з певним
походженням і якістю, а не з товарами чи послугами конкретного виробника. Саме
в таких випадках можуть застосовуватися закони про недобросовісну конкуренцію.
У грудні минулого року Комітет прийняв
рішення, яким захистив ділову репутацію державного підприємства «Завод
шампанських вин «Новий Світ» від недобросовісних дій виробників і реалізаторів
фальсифікованого вина з назвою «Новий Свет».
Завод шампанських вин «Новый Свет»
заснований князем Л.С. Голіциним у 1878 році, і протягом майже півтора століття
історія та ділова репутація підприємства нерозривно пов'язані з географічною
назвою селища міського типу Новий Світ, де розташовано підприємство. Різноманітні
комплекти етикеток містять традиційні для продукції Заводу елементи дизайну,
зокрема: домінуюче позначення «Новый Свет» («Новий Світ»), фірмовий медальйон з
літерами «НС», геральдичний герб князів Голіциних, барельєфне зображення князя
Л. С. Голіцина. Особливим елементом (вінцем) виступає кольєретка з композицією
із словесного («Новый Свет») і зображувального («НС») знаків для товарів і
послуг та геральдичного герба князів Голіциних посередині. Саме такий дизайн
зовнішнього оформлення комплекту етикеток забезпечує продукції Заводу
розрізняльну здатність і є добре відомим для споживачів.
З 2000 року заводом введено у
господарський обіг комплекти етикеток для колекційного шампанського «Крымское
«Новый Свет» (брют), а пізніше для шампанського «Новый Свет» (брют) у традиційному
художньому оформленні.
У січні 2006 року заявником було
виявлено на ринку біле напівсолодке вино (шампанське «Шансон») із назвою «Новый
Свет», на етикетці якого зазначено, що воно вироблено ТОВ «НВП «Нива» (Одеська
обл.) на замовлення ТМ «Новий Світ» .
За результатами аналізу зовнішнього
оформлення комплекту етикеток вина (шампанського «Шансон»), виробленого ТОВ
«НВП «Нива» за замовленням ЗАТ «Кримський торгово-промисловий дім»,
встановлено, що за загальною художньою композицією та окремими домінуючими
елементами комплект етикеток є схожим до ступеня змішування з комплектами
етикеток для класичного колекційного шампанського «Крымское «Новый Свет» та
«Новый Свет» (брют), яке виробляється Заводом з 2000 року. Роздрібна ціна цього
вина знаходиться у тій же ціновій ніші, що і класичне шампанське (22-25 грн),
що дає додаткові підстави для введення споживачів в оману.
Матеріалами справи доведено, що дії ТОВ
«НВП «Нива» і ЗАТ «Кримський торгово-промисловий дім» щодо використання
зазначеного комплекту етикеток для вина (шампанського «Шансон») із назвою
«Новый Свет» є порушенням, передбаченим Закону України «Про захист від
недобросовісної конкуренції».
З метою з'ясування думки учасників
ринку щодо вчинення ЗАТ «Кримський торгово-промисловий дім» та ТОВ «НВП «Нива»
зазначених дій у конкуренції, Комітет звернувся до підприємств галузі, зокрема
виробників шампанських вин. Позитивну оцінку таким діям не надав жодний з
опитуваних.
Рішенням Комітету на ЗАТ «Кримський
торгово-промисловий дім» та ТОВ «НВП «Нива» накладено штрафи на суму відповідно
350 та 100 тисяч гривень.
Антимонопольний комітет України
розглянув заяву компанії COPEMAPTEK C.A. (надалі - компанія) (Бельгія), яка
входить до складу корпорації «Ferrero Group» (Італія), та ТОВ «Ферреро Україна»
(надалі - Товариство) (м. Київ) про порушення державним підприємством
«Севастопольський виноробний завод» (надалі - Завод) законодавства про захист
від недобросовісної конкуренції при виробництві та реалізації ігристого вина
(шампанського) з назвою «Raffaell». Реалізацію здійснювало ТОВ «Фірма
«Торгівельний дім «Маркет-Груп» (м. Дніпропетровськ).
Корпорація «Ferrero Group» (Італія) з
1996 року постачає на український ринок кондитерські вироби в асортименті, у
тому числі з торговою маркою «Raffaellо». Дизайн упаковок цукерок «Raffaellо» є
практично незмінним, продукція активно рекламується і добре відома споживачам.
Порівняльний аналіз зовнішнього
оформлення упаковки і комплекту етикеток вина ігристого «Raffaell», та упаковок
цукерок «Raffaellо» показав, що загальне кольорове, композиційне та графічне
оформлення упаковок вина «Raffaell», місце і порядок розташування позначення
«Raffaell», друкарські шрифти є тотожними або практично співпадають з
відповідними елементами оформлення упаковок кондитерських виробів «Raffaellо»,
які постачає на український ринок корпорація «Ferrero Group» .
Матеріалами справи доведено, що дії заводу
і торгівельного дому щодо використання при виробництві та реалізації вина
ігристого «Raffaell» зовнішнього оформлення упаковок та позначення «Raffaell»,
які є схожими до ступеня змішування з упаковками та знаком для товарів і послуг
«Raffaellо», що належать корпорації «Ferrero Group», здатні спричинити
змішування (плутанину) відносно діяльності корпорації «Ferrero Group» і є
порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, яке
передбачене частиною першою статті 1 Закону України «Про захист від
недобросовісної конкуренції» та пунктом 1 частини третьої статті 10bis
Паризької конвенції з охорони промислової власності, у вигляді дій у
конкуренції, які здатні спричинити змішування відносно діяльності конкурента,
що суперечить торговим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.
Схожість зовнішнього оформлення обох
товарів здатна привернути увагу споживачів, які обізнані з якістю кондитерських
виробів «Raffaellо» або принаймні впізнають ці вироби через рекламу, а також
може викликати у споживачів асоціативний зв'язок між продукцією корпорації
«Ferrero Group» та продукцією Заводу, або створити враження у споживачів, що
виробництво вина ігристе «Raffaell» (через схожість позначень сприймається як
«Raffaellо») пов'язане з виробництвом відомих кондитерських виробів
«Raffaellо», і це могло вплинути на вибір покупців вина. Тобто, йдеться про
використання виробниками вина «Raffaell» ділової репутації виробників цукерок
«Raffaellо».
Рішенням Комітету дії Заводу і
Торгівельного дому визнані недобросовісною конкуренцією.
Відповідачам було заборонено
використання спірних комплектів етикеток та упаковок, які містять позначення
«Raffaell». Крім того, Комітет зобов'язав їх знищити залишки картонних упаковок
та комплектів етикеток, а також вилучити вино «Raffaell» із торгового обігу. На
порушників накладено штраф.
Можна навести інші приклади імітування
упаковок продукції торговельної марки «Raffaellо» на ринках споживчих товарів.
Ініціатива захисту належить корпорації «Ferrero Group» і не рідко питання
врегульовуються не адміністративними методами, а шляхом переговорів.
Антимонопольним комітет України на
підставі заяви ВАТ «Галактон», розглянута справа про порушення законодавства
про захист від недобросовісної конкуренції ЗАТ «Білосвіт - Умань» та ДП
«ФудМастер» при розповсюдженні реклами. У телевізійних програмах ЗАТ «Новий
канал» та ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія «1+1» було розповсюджено рекламний аудіовідеоматеріал
з умовною назвою «Лактонія. Чужі бактерії». Ця реклама молочних продуктів
«Лактонія» супроводжується текстом, який має такі фрагменти: «Все, що ви не
знали про біопродукти! Чужі бактерії потрапляють у ваш організм. Чужі завдають
удару! Наш організм так само сприймає чужі бактерії»; «На зміну біопродуктам
прийшла «Лактонія»! «Лактонія» не насаджує чужих бактерій, як біопродукти, а
пробуджує власні ресурси організму».
Виходячи з тексту реклами, особи, які
поширили цю рекламу, намагалисяся переконати споживача, що вживання молочних
біопродуктів шкідливе через потрапляння в організм людини «чужих» бактерій
(біфідобактерій), які завдають удару, а «Лактонія», яка не насаджує «чужих»
бактерій, є корисною для вживання. Тобто, зазначена реклама ґрунтується на
порівнянні та протиставленні двох видів кисломолочних продуктів - біо та з
лактулозою. Фраза «На зміну біопродуктам прийшла «Лактонія!» здатна викликати у
споживачів думку, що «Лактонія» є прогресивним замінником молочних
біопродуктів, які мають порівняно з нею гірші властивості або можливості яких
вже вичерпано.Рекламу продуктів «Лактонія» було обговорено на засіданні Ради
Директорів Спілки молочних підприємств України, членом якої було ЗАТ «Білосвіт
- Умань». ЗАТ «Білосвіт - Умань» було рекомендовано принести публічні вибачення
у засобах масової інформації всім виробникам молочних біопродуктів за поширення
некоректної реклами і визначено, а невиконання рекомендацій потягне за собою
виключення ЗАТ «Білосвіт - Умань» зі складу Спілки. За результатами розгляду
справи встановлено, що аудіовідеоматеріал «Лактонія. Чужі бактерії», містить
порівняльну інформацію продуктів «Лактонія» з молочними біопродуктами, яка є
недостовірною та необ'єктивною стосовно присутності, у молочних біопродуктах
«чужих» бактерій, які насаджуються молочними біопродуктами і завдають шкоди
(удару) організму людини, що вводить в оману і не є корисним для інформування
споживачів та через дискредитацію молочних біопродуктів завдало та могло
завдати шкоди діловій репутації виробників молочних біопродуктів.
Поширення зазначеної реклами призвело
до отримання ЗАТ «Білосвіт - Умань» та ДП «ФудМастер» протягом певного періоду
неправомірних переваг у конкуренції на загальнодержавному ринку молочної
продукції. На порушників накладено штрафи на загальну суму 200 тисяч гривень.
0 
0
