У Другій світовій війні перемогли не ми, не вони, перемогли НАМИ. Так виглядає ця перемога з точки зору УКРАЇНЦЯ.
Деяка аргументація тут:
http://lib.galiciadivision.com/articles/ukr_ww2.html
http://www.volyn.rivne.com/ua/1923
http://www.mfa.gov.ua/germany/ua/publication/content/45145.htm Читати...
Для тих, хто невпевнено почувається, коли сперечаються на тему хто ж головніший - "старший брат" москалик, чи "малий" - українець, поділюсь радістю недавнього "відкриття". В книзі Галини Лозко "Українське народознавство" (є в інтернеті), в розділі "Україна" читаємо таке:
Звідки ж узявся термін Малоросія? В Україні досить довго вважалося, що його вигадані "московити", щоб підкреслити периферійність українських земель. Хоча Михайло Грушевський у праці "Велика, Мала і Біла Русь" вказує, що це справа наших же "землячків", котрі після Переяславської Ради самі запропонували цареві Московському взяти титул "всея Великія и Малая Руси самодержца".
Вперше назва Мала Русь (Russia Minora) зафіксована італійським мандрівником Амвросієм Контаріні, який здійснив подорож по Україні в 1473 р.
Однак слід зазначити, що в XVII ст. самі українці ще не бачили в такій термінології нічого принизливого. В універсалах гетьманів, листах, ділових паперах того часу зустрічаємо такі словосполучення: "малоросійська нація", "малоросійський народ", "Україна наша малоросійская" тощо. Такі назви вважалися державницькими на противагу народним, просторічним (таким, як українці, Україна).
На думку Агатангела Кримського та Євгена Маланюка, така традиція в Україні поширилася завдяки грекам: свою метрополію вони називали Мікра Еллада — Мала Греція. Слово метрополія (гр. мати + місто) означає місто-державу, яке володіє колоніями, тобто поселеннями, заснованими нею в інших землях. Ці колонії, як ширше коло своїх державних володінь, греки називали Мегалє Еллада — Велика Греція. За такою ж аналогією греки-візантійці називали Київську Русь — Мікра Росія (Мала Росія), а її колонії на півночі (Володимир, Суздаль) — Мегалє Росія, тобто Велика Росія.
Надалі великодержавники дуже вдало скористалися цією класичною термінологією, і, звичайно, не на нашу користь, назвавши українців "меншим (молодшим) братом". Навіть нині, коли для кожної мислячої людини таке блюзнірство є цілком очевидним, росіяни вперто починають свою історію на чужій території, а свою державу називають чужим ім'ям. М. Грушевський ще на початку XX ст. намагався виправити хибну схему історії східного слов'янства, однак його праці були виключені з офіційної історіографії.
Назва Росія, як і Русь, вперше почала вживатися в Україні(!) для позначення нашої землі, а не Московії. Про це писав у 1868 р. Михайло Максимович. Він наводить цитати з книг, актів, документів XVI—XVII ст. і стверджує, що замість традиційного Русь почали вживати грецьку форму з коренем Рос- за короля Жигимонта III, тоді, коли Київська земля і все князівство Литовське було приєднане до Польщі (Люблінський сейм 1569 р.).
З цього часу почали писати Россия Мала, Россия Кіевська, а народ стали називати російським. Так писали Іов Борецький, Захарія Копистенський, Памво Беринда, Галшка Гулевичівна-Лозчина, Ісаія Копинський, Петро Могила та інші українські діячі. Так писали і в Києві, і у Львові, і в Галичі, і в Литві. Цю ж традицію перейняла і Москва. Хоча офіційно таку назву за Московією затвердив Петро І своїм указом лише на початку XVIII ст.
Галина Лозко, "Українське народознавство" Читати...
Старик, Руда, Решітки, Селище, Острів Канівський і ще багацько топонімів зникло з карти Канівщини і помалу стираються з пам'яті. Народжені у післягесівські часи канівці вже не уявляють, як виглядали лівобережні землі, які стали морем. Але, як кажуть, карти не горять. На сайті "Старі мапи України" є американська армійська карта 1953 року. А на ній у верхньому правому куті... Одним словом, дивитися тут: http://www.oldmaps.org.ua/map/275 Читати...
З достовірних джерел: Лише два дні (вихідні) можна побачити фотовиставку "Серце Росі-Русі" в Канівському музеї народного декоративного мистецтва (біля Успенського собору). Відкрито з 8-ї до 17-ї год. (дивний як для музею графік).
Нині в практичну площину переведена давня ідея — спорудження на правому березі Дніпра трохи вище Канева гідроакумулюючої електростанції. Як нібито обов’язкове доповнення до вже існуючої Канівської ГЕС. Радянськими стратегами промислової політики цей об’єкт вписувався у «Схему розміщення ГЕС і ГАЕС на території Європейської частини СРСР до 1990 року». 1984-го почалися підготовчі роботи, а наступного з’явився й проект. А далі — як у Шевченка про «блідий місяць»: проект «то виринав, то потопав». Читати...
Хочу подякувати рідним, друзям, сусідам, колегам, знайомим та всім небайдужим за підтримку в скрутну хвилину.
Щиро
Довженко Надія.
Опубліковано: "Дніпрова зірка", № 87-88 від 4 листопада 2011 р.
Це щасливий кінець історії, яка починалася так: http://www.kaniv.net/news.php?p=11664&vc=0 Читати...
З канівчанкою Надією Довженко (54 роки) сталася біда. Вона впала і зламала ногу. Лікар лише розвів руками – дуже складний випадок перелому шийки стегна. Вже минуло чотири місяці, але жінка працездатного віку прикована до ліжка, медицина їй не може допомогти – кістки не зростаються.
У таких випадках хірурги радять зробити операцію, щоб замінити тазово-стегновий суглоб на штучний. Читати...
Ну, ось знову перевели. Годинники на літній час. Моя ж бабуся вживала слово “перевів” в іншому сенсі. Перевів річ, значить зіпсував її. Час, який змінюють в останню суботу щоквітня я також сприймаю по-бабусиному, як безнадійно переведений. Читати...
Святковий настрій витрясло з нас ще по дорозі до Канева. І оцією дорогою, яку ніби чорти ціпами молотили, мають їхати гості з усього світу до Тараса? Їдучи, гадаємо, чи повезе нею Віктора Януковича його свита. Дійшли висновку, що не повезе, якщо тій свиті дорогі свої посади і голови. Єдиний шлях — повітрям, на гелікоптері. Читати...
0 
0
