Канівське водосховище можна спустити. Києву потрібні альтернативи мостам

Після російських ударів по київських мостах автор пропонує альтернативне рішення для транспортного сполучення столиці — спорудження земляної дамби через Дніпро та спуск Канівського водосховища. Як може працювати цей задум, скільки часу й ресурсів він потребує та які має ризики?
На жаль, ворожа балістика стала надто точною. Маємо влучання в київські мости, цього разу пошкоджено дорожнє полотно. Але війна триває, і обстріли триватимуть. Імовірність того, що поцілять у критичні частини моста, постійно зростає. Діяти треба швидко.
Черкаська дамба. Її довжина — понад 13 км. Крім автомобілів нею курсують поїзди.
Нині уражень зазнали два автомобільних мости Києва. Неушкодженими залишаються чотири, два з яких в аварійному стані через поважний вік.
Міністерство інфраструктури заявило про підготовку проєкту будівництва тунелю під Дніпром. Але очевидно, що навіть за оптимістичних розкладів його реалізація затягнеться на роки. З урахуванням безпекових ризиків та обережності західних партнерів, які можуть надати гроші, фахівців, технології та обладнання, терміни реалізації планів збільшаться.
Розглядається варіант наведення понтонних переправ за зразком військових. Однак і тут є обмеження. Пропускна спроможність таких інженерних конструкцій невисока, тоді як на лівому березі живе 40% населення Києва. Крім того, місто слугує транспортним вузлом доставки вантажів із заходу країни на схід і навпаки. Це суттєво збільшує автомобільний трафік.
Які є інші варіанти?
У межах Києва можна насипати земляну дамбу, вмонтувавши в неї труби великого діаметра для проходження води, облаштувати невелику мостову ділянку для проходження катерів (цивільна навігація на Дніпрі нині закрита), укріпити дамбу камінням та бетонними плитами.
Варто спустити Канівське водосховище. До війни середньорічна робоча потужність становила 343,3 МВт. Це декілька відсотків від всієї генерації. Так. вони важливі, бо це маневрова генерація, яка включається в пік навантаження. Але, по-перше, цієї осені в Україні вистачає електроенергії через зупинку виробництв, а проблеми зі світлом через знищення росіянами енергомереж. По-друге, в нашій ситуації немає хороших рішень і цим відсотком електроенергії варто пожертвувати заради надійного сполучення в Києві.
Спуск водосховища приведе до зниження рівня води в Києві на кілька метрів, а річкове плесо звузиться приблизно на третину. Глибина фарватеру на основному руслі становитиме близько 10–12 м.
Такі споруди багато разів будувалися і розбиралися
Чи зведення дамби є чимось надзвичайним? Ні, такі споруди багато разів будувалися і розбиралися. Наприклад, під час будівництва Дніпровського каскаду гідроелектростанцій та шлюзів, мостів.
Дамба протяжністю 13,5 км і нині сполучає береги Дніпра в районі Черкас.
Для втілення в життя таких інженерних рішень в Україні є спеціалісти, досвід, техніка. Та навіть доступні будівельні матеріали. Гранітні брили, щебінь добувають буквально за пів сотні кілометрів від Києва. Ці матеріали можна дешево доставляти залізницею прямо до берега річки.
Хаджибейська дамба в Одесі
Переваги дамби
Тепер, мабуть, головне. Чому саме дамба?
По-перше, це відносно дешеве тимчасове рішення.
По-друге, дамба може бути широкою, 50–70 м і більше. Це дасть змогу прокласти нею достатню кількість автомобільних смуг.
По-третє, дамба не боїться ракет. Пряме влучання балістики загрожуватиме хіба що утворенням великої вирви, яку легко засипати й швидко відновити рух транспорту.
Ризики
Звісно, є ймовірність підтоплення дамби весняним водопіллям. Але й тут нюанси. Далеко не щовесни Дніпро в Києві піднімається до загрозливих позначок, радше навпаки. Рівень води зазвичай вдається балансувати можливостями Київського водосховища, що вище за течією.
Та навіть велика повінь не матиме для київського трафіку критичних наслідків. На допомогу завжди прийдуть мости.
Джерело: texty.org.ua, Сергій Шевчук
Розмова громади
КОМЕНТАРІ
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Коментарів ще немає. Будьте першим.