Сюрпризи місцевих виборів: що треба знати, щоб не "зламати мозок"

Місцеві вибори цього року відбуваються за новими правилами. І вони виглядають ще складнішими, ніж ті, які були у 2015 році. 

Тому ми вирішили розкласти механіку і пояснити правила, встановлені на цих виборах. (скорочена версія)

Голови громад (мери)

Резюме: Майже нічого не змінилося з 2015. "Два тури" на виборів мерів — у містах з 70 тис виборців і більше (було — 90 тис виборців і більше)

Правила обрання голів сільських, селищних та міських голів практично не змінились. Лише знизився з 90 до 70 тисяч виборців поріг використання мажоритарної системи абсолютної більшості для виборів голів міських громад. 

Кандидати висуваються в "одномандатному окрузі", що покриває всю територію міської громади, і можуть бути як представниками партій, так і безпартійними. 

Втім, щоб стати міським головою, кандидат повинен отримати не просту, а абсолютну більшість голосів – його мають підтримати більше 50% виборців, що проголосували в першому турі.

Якщо жоден кандидат не отримує таку абсолютну більшість, то має бути проведено повторне голосування – так званий "другий тур".

У "другий тур" виходять два кандидати, що набрали найбільшу кількість голосів виборців. Щоб стати переможцем – і міським головою – кандидат має у другому турі набрати просту більшість голосів, уже не обов'язково більше 50%.

Ради громад до 10 тисяч виборців

Резюме: Багатомандатна мажоритарка. Кандидати — як від партій, так і самовисуванці. Від кожного округу — від 2 до 4 депутатів.

Вибори депутатів сільської, селищної, міської ради (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч) проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах – багатомандатна мажоритарка.

Це значить, що територія кожної селищної чи сільської ради буде поділена на округи, від кожного округу буде обрано від 2 до 4 депутатів місцевої ради. Яка кількість депутатів обиратиметься від округу, визначає місцева ТВК, коли формує округи.

У кожному окрузі балотуватимуться різні кандидати – можуть бути і безпартійні. Депутатами стають ті, хто набрав кількість голосів, яка дозволить потрапити у групу лідерів, кількість яких дорівнює кількості мандатів на округ. 

Тобто, якщо від округу обирається троє депутатів, то мандати отримають троє кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів.

Така виборча система вже застосовувалась в Україні на виборах до обласних та районних рад в 1998 та 2002 роках.

Обласні, районні, районні у місті ради та ради громад від 10 тисяч виборців

Резюме: Пропорційна система з відкритими списками. Лише кандидати від партій (без самовисуванців). Все складно. Можна набрати багато голосів і не стати депутатом. Можна набрати мало голосів і стати. Від округу може не бути жодного депутата.

Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також депутатів міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) проводяться за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками.

Можемо сміливо повторити слова, які були сказані 5 років тому відносно тодішньої нової виборчої системи: 

"Вибори до цих місцевих рад будуть відбуватися за абсолютно новою системою, яка в Україні раніше ніколи не застосовувалася. Система є найскладнішою з усіх, що існували в Україні, дуже непростою для розуміння, просто не очевидною. Її не розуміють громадяни. Її не розуміють державні службовці. Її не розуміють навіть представники осередків та штабів партій. Нова виборча система породила нові проблеми і загострила старі, які були у попередніх системах"

Партійні "списки"

По-перше, до цих рад кандидатів можуть висувати тільки партії. "Самовисуванець" не зможе балотуватися, і, відповідно, стати депутатом.

Партії затверджують виборчий список, який складається з першого кандидата – лідера списку, який автоматично проходить у раду, якщо партія отримала мандати – та інших кандидатів, які також закріплюються/висуваються за певними територіальними виборчими округами у відповідній раді. 

На партійних зборах всім кандидатам від партії (окрім першого) присвоюють два номери: 

• порядковий номер у єдиному (міському) списку та 
• порядковий номер у територіальному (окружному) списку. 

Округи

Територія міської, районної, обласної ради ділиться на округи. Кількість округів залежить від кількості депутатів у раді. Розраховуть кількість округів так: 

(кількість депутатів у раді / 10) ± 2 

В одному окрузі партія може закріпити від 5 до 12 кандидатів.

Вимога про мінімум 5 кандидатів в окрузі діє на момент реєстрації. Після реєстрації списку, партія може відкликати кандидатів. Тому, на момент голосування у окрузі взагалі може не бути кандидатів від партії, тоді виборець зможе проголосувати лише за партію.

Ми у нашому моделюванні дозволили трохи перевищити норму висування кандидатів на округ (12 кандидатів), щоб врахувати результати всіх кандидатів, які балотувалися у 2015 році.

Як голосувати?

На кожному окрузі буде окремий бюлетень для голосування.

Виборець може:

– проголосувати просто за партію: поставивши відмітку біля назви місцевої організації партії;

– проголосувати за партію і кандидата, для цього треба додатково вписати номер кандидата.

Увага: якщо виборець не поставить "галочку" спочатку для партії, а лише впише номер кандидата — бюлетень буде недійсним.

Джерело: УП