80 років тому, 20 серпня 1940 року, було скоєно замах на Льва Троцького, на наступний день він помер.
20 серпня 2020 року було отруєно росийского націоналіста Навального. Він вижив.
Якщо останній на всіх шпальтах, то про першого декілька слів для зацікавлених історією.
Річниця вбивства Троцького. Як пройшла ліквідація
Лев Троцький родом з України, він народився в 1879 році в українському селищі Янівка (нині - село Береславка Кіровоградської області) в сім'ї заможного землевласника з числа єврейських колоністів. Шкільні роки провів в Одесі і Миколаєві.
До 1917 року Троцький встиг пожити в Австро-Угорщині, Болгарії, Румунії, Франції, Іспанії і США, ведучи активну марксистську пропагандистську діяльність.
Троцький був членом Російської соціал-демократичної робітничої партії, прародительки партії більшовиків, де спочатку критикував в майбутньому головного комуністичного вождя Володимира Леніна. У травні 1917 року Троцький одним з останніх серед ватажків більшовицького руху приїжджає в Петроград, де на той час царський режим знаходиться на межі краху.
Після захоплення влади більшовиками Троцький формує Петроградський військово-революційний комітет, його заяви стають все більш радикальними. Саме Троцький був одним з головних ідеологів червоного терору. Також він вважається засновником і першим головнокомандувачем Червоної Армії.
З відходом Леніна від справ Троцький веде запеклу боротьбу за владу в партії і всій країні з Йосипом Сталіним. Троцький цю боротьбу програв, в 1928 році Троцького відправляють на заслання в Алмати, перед цим виключивши з Більшовицької партії. Не погодившись з ультиматумом з боку Сталіна, який зажадав від нього відійти від політики, верхівка комуністів приймає рішення вислати Троцького за кордон. У 1932 році його позбавили радянського громадянства.
Спочатку радянський революціонер, потрапив в опалу, вирушає до Франції, потім до Норвегії, а в 1937 році - в Мексику, де живе в будинку легендарних художників Фріди Кало і Дієго Рівери. У Мексиці його і вбили.
План ліквідації
Дістати Троцького на іншому кінці світу виявилося важкувато. Але Сталін вважав, що ненависний їм недавній член політбюро повинен бути знищений.
План ліквідації Троцького, представлений начальником 5-го відділу Головного управління держбезпеки НКВС старшим майором Павлом Фітіним, Сталін схвалив в серпні 1939 року.
Ліквідувати вигнанця переконали групу мексиканських комуністів, серед них був художник Давид Альваро Сікейрос, якого з тих пір особливо полюбили радянські керівники. Наприкінці травня 1940 року два десятки осіб у поліцейській формі закидали гранатами й обстріляли з кулеметів будинок Троцького. Але промахнулися.
Знайшли іншого виконавця - іспанця Рамона Меркадера. Він працював офіціантом в готелі Ритц в Барселоні. Його мати, Карідад дель Ріо Ернандес, народила п'ятьох дітей, потім залишила чоловіка і захопилася анархістськими ідеями. Вона стала агентом НКВС і запропонувала радянським товаришам звернути увагу на сина.
20 серпня 1940 року Меркадер прийшов до Троцького. Незважаючи на спеку - в плащі і капелюсі. І попросив прочитати його статтю. Коли Лев Давидович взявся за читання, Меркадер, який стояв у нього за спиною, вийняв льодоруб з укороченою ручкою і, закривши очі, з усією силою обрушив його на голову Троцького. Він сподівався вбити Троцького одним ударом і втекти. Але смертельно поранений Троцький вступив в боротьбу. Від розгубленості Меркадер навіть не зумів скористатися пістолетом. Почувши шум, вбігли охоронці і схопили вбивцю.
Льодруб, яким вбили Троцького // AFP
На наступний день Троцький помер в лікарні.
У ці ж дні в радянській Правді з'явилася стаття без підпису під назвою Смерть міжнародного шпигуна, яку Сталін правив власноруч.
Доля вбивці
Учасників операції відзначили орденами. Одне прізвище було відсутнє в списку - безпосереднього виконавця. Меркадер не отримав тоді нагороди, тому що не знали, як він поведе себе на суді і в тюрмі. Нелегалам заборонялося визнавати, що вони працюють на радянську розвідку.
Меркадер провів в мексиканській в'язниці 20 років, а на суді відкидав будь-який зв'язок з СРСР: він наполягав на тому, що Троцький перешкоджав його наміру одружитися на Сільвії Аґелофф і намагався залучити до таємної терористичної організації, члени якої ставили своєю кінцевою метою вбивство Сталіна. Вбивця стверджував, що смерть Троцького була єдиним способом цього уникнути.
Перші шість років Меркадер провів в камері без вікон і регулярно піддавався побоям. Згодом умови його утримання змінилися, і Меркадер став жити в якійсь подобі VIP-камери, ні в чому собі не відмовляючи і навіть одружившись. Влада Мексики намагалася встановити його особу і національність, але змогла прийти лише до висновку про те, що Меркадер не є ні бельгійцем, ні французом, ні канадцем. Його вдалося викрити лише до початку 1950-х, але визнати істинні мотиви, що спонукали його вбити Троцького, Меркадер відмовився.
Повністю відбувши термін ув'язнення, Меркадер відправився на Кубу, звідки був таємно переправлений в СРСР, де тодішній глава КДБ особисто вручив йому орден Леніна - вищу радянську державну нагороду - і медаль Золота Зірка.
Згодом Меркадер був зарахований на посаду старшого наукового співробітника в Інститут марксизму-ленінізму, де він займався історією громадянської війни в Іспанії. Крім того, він отримав пенсію від КДБ, а також квартиру в Москві і державну дачу. У середині 1970-х років Рамон Меркадер переїхав на Кубу, де працював в Міністерстві закордонних справ.
Помер Меркадер в 1978 році на Острові свободи, і його прах був з почестями похований в Москві, а Троцький був реабілітований навіть під час перебудови. Рішення про його реабілітацію було прийняте вже в 1992 році, коли країни, у створенні якої Троцький брав безпосередню участь, вже не існувало.
Льодоруб, за допомогою якого був убитий радянський діяч, вважався втраченим більше 70 років, поки не був виявлений у дочки мексиканського поліцейського, яка в 2000-х виставила його на торги. Знаряддя вбивства придбав американський колекціонер Кіт Мельтон, в 2018 році передавши його в Міжнародний музей шпигунства у Вашингтоні.
|