ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНОЇ ЗНАХІДКИ

Минуло багато десятків років від тоді, як закінчилася Друга світова війна, але із регулярністю вона нагадує про себе небезпечними знахідками. Заіржавілі артилерійські снаряди, міни та авіабомби, що не розірвалися тоді, знаходять своїх жертв у сьогоденні.

Знайти «небезпечну іграшку» можна практично скрізь: у лісі, старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі і, навіть, на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої великого зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до інструкції, то саморобні вибухівки, що можуть з’явитися на вулицях міст і селищ, виявити набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами досить актуальним.

Вибухонебезпечні предмети – це будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, які здатні за певних умов (або під час зовнішнього впливу на них) вибухати

Вибухонебезпечні предмети

До вибухонебезпечних предметів відносяться:

– вибухові речовини – хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удару, тертя, вибуху іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення з виділенням великої кількості енергії й утворенням газів;

– боєприпаси – вироби військової техніки одноразового використання, призначені, для ураження живої сили, техніки та інженерних споруд супротивника;

До боєприпасів відносяться:

• ракети і їх бойові частки;
• авіаційні бомби, торпеди;
• артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
• інженерні боєприпаси (протитанкові й протипіхотні міни);
• ручні гранати;
• стрілецькі боєприпаси (патрони до пістолетів, карабінів, автоматів, кулеметів тощо);
• піротехнічні засоби: патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні), вибухові пакети, петарди;
• ракети (освітлювальні, сигнальні): гранати, димові шашки;
• саморобні вибухові пристрої – це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення: саморобні міни-пастки, міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Як правило, знаходячи серійні міни, снаряди, гранати, дорослі люди негайно викликають фахівців, які убезпечують територію й знешкоджують небезпечні знахідки в установленому порядку. Інша справа – діти: природна цікавість спонукає їх на страшні експерименти. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробовують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, школу.

Тому в разі виявлення незнайомих предметів або схожих на вибухонебезпечні:

-        у жодному разі не можна торкатися знахідок власноруч і дозволяти це робити іншим;

-        про знайдені підозрілі предмети слід негайно повідомити дорослих (ДСНС, у школі, поліції, найближчій установі);

-        не можна розпалювати багаття поблизу знахідки;

-        слід запам'ятати дорогу до того місця, де була виявлена знахід­ка, й поставити застережний знак.

Категорично забороняється:

-        брати вибухонебезпечний предмет у руки, зберігати його, нагрівати та ударяти по ньому;

-        переносити, перекладати, перекочувати його з місця на місце;

-        намагатися розібрати;

-        використовувати для розведення вогню, кидати, класти у вогонь;

-        заносити в приміщення;

-        закопувати в землю;

-        кидати в криницю або річку;

-        здавати на металобрухт;

-        використовувати для виготовлення саморобних піротехнічних засобів - петард чи вибухових пакетів.

Невиконання цих вимог і правил може призвести до тяжких наслідків, що, на жаль, трапляється дуже часто.

ПРИ ВИЯВЛЕНІ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ ТЕЛЕФОНУЙ ЗА НОМЕРОМ «101»