"Как закалялся Кишинев" - Ясско-Кишиневская операция 1944 года стала одной из самых успешных в Великой Отечественной войне

Вєлікой Отєчєствєнной?

А де ваше Отєчєство брало танки, літаки, сталь, пальне, порох, хліб врешті-решт?

Де подяка союзникам?

Что такое Великая Отечественная война? Что же тогда происходило в Африке Италии Франции? Там тоже была Великая Отечественная война?

slavikf, а им благодарность ухолида золотом, сразу же... Почитай те, если что...

it-kanev, перший раз чую, але навіть якщо це правда, допомога союзників неоціненна

Я теж про раніше ні сном ні духом.

Шановний it-kanev, я ! я хочу почитати про це!

Будь ласка, надайте джерело вашої правди!

"Ленд-лиз — программа «кредитования» союзников США в годы Второй Мировой войны. Поставки включали в себя военную технику, продукты питания, оборудование и сырье...

Суммарно объем американских поставок составил около 11 миллиардов долларов США. По закону о ленд-лизе, оплачивать нужно было только то, что уцелело в ходе войны. Согласования по итоговой сумме выплаты начались в 1948 году...

Установили новый срок погашения ленд-лиза — 2030 год и окончательная сумма в 674 миллиона долларов...Долг США по ленд-лизу был окончательно выплачен и закрыт в рамках расчета с Парижским клубом 21 августа 2006 года..."

"...По прямому пересчёту поставки по ленд-лизу в СССР составили в современных ценах 160 млрд долларов (при этом встречный ленд-лиз из СССР был на 2 млн долларов, а последующие выплаты от СССР и России признаны на 0,7 млрд долларов и оплачены частично).

Также, совокупная помощь США, оказанная по ленд-лизу СССР, соответствует 50 000 тонн золота (оценка на основе золотого стандарта 1944 г.), что почти в два раза превышает современные совокупные золотые запасы всех стран мира (включая США)[37].

"Збережіть відпрацьовані жири для вибухівки "

По условиям Ленд-лиза, СССР не должен был оплачивать поставки США в годы Великой Отечественной Войны, размер оплаты должен был быть определён после окончания войны....

Сразу после войны США направили странам, получавшим помощь по ленд-лизу, предложение вернуть уцелевшую военную технику и погасить долг для получения новых кредитов. Поскольку закон о ленд-лизе предусматривал списание использованного военного оборудования и материалов, американцы настаивали на оплате только гражданских поставок: железнодорожного транспорта, электростанций, пароходов, грузовиков и прочего оборудования, находившегося у стран-получателей по состоянию на 2 сентября 1945 года[40]. За уничтоженную в ходе боёв военную технику США возмещения не потребовали...

...Уже в ноябре 1941 года в своём письме к президенту США Рузвельту И. В. Сталин писал:

Ваше решение, господин Президент, предоставить Советскому Союзу беспроцентный кредит в размере $ 1 000 000 000 в обеспечение поставок военного снаряжения и сырья Советскому Союзу было принято советским Правительством с сердечной признательностью, как насущная помощь Советскому Союзу в его огромной и тяжёлой борьбе с общим врагом — кровавым гитлеризмом."

І це пишуть в рунеті, який аж ніяк не запідозриш в прихильности до колишнього товариша по зброї.

Шановний it-kanev, прошу ваші пруфи!

Анті-гоблін,

У квітні 1942 року, під час останнього походу супроводжував конвой QP-11 (28.04.1942 Мурманськ — 7.05.1942 Рейк'явік). На борту мав близько 5,5 тонн золота — часткова оплата радянських закупівель у Великої Британії і США, зроблених по програмі ленд-лізу. 2 травня 1942 року потоплений у Баренцевому морі британським тральщиком HMS «Харрієр», після отримання пошкоджень від торпедної атаки німецької субмарини U-456 під командуванням капітан-лейтенанта М.-М. Тайгерта та есмінців Z7 «Герман Шоманн», Z24 і Z2.

Почему чиновник США был с визитом на колыме в годы войны?

25—27 мая 1944 года в Магадане находился вице-президент США Генри Эгард Уоллес, который посетил ряд предприятий «Дальстроя».

Почему не Москва или Ленинград?

Шановний it-kanev, ви самі знаєте відповіді (ваш префікс it про це нагадує), а запитуєте у мене. Можливо, для подовження спілкування зі мною.

Це як про місячну змову - всі знають відповіді (так були вони, були - підтверджено китайскіми та індійскими супутниками), а постійно заперечують.

Якщо воно вам приємне...

"Почему чиновник США был с визитом на колыме в годы войны?

Почему не Москва или Ленинград?"

В травні 1944 року делегація уряду США, в яку входили три цивільних фахівця і троє військовослужбовців, а очолював її віце-президент Генрі Уоллес, попрямувала через Аляску до Китаю для зустрічі з генералісимусом Чан Кайши. Чому через Аляску зрозуміло - США разом з Китаєм воювали з Японією.

"Весной 1944 г. на китайском фронте возникла критическая ситуация и Рузвельт, как пишет М. Шалле, «стал рассматривать возможность переориентации на другие политические силы в Китае» [56].Одновременно Чан Кайши было предложено передать Стилуэллу командование всеми китайскими вооружёнными силами и координацию всеми союзными ресурсами [57].

Чан Кайши рассматривал давление американцев на переговоры с коммунистами как вмешательство в дела Китая. Он не собирался ни при каких обстоятельствах отказываться от роли лидера."

Перевіряємо

" 14 апреля 1944 года части 12-й японской армии Северного фронта перешли в наступление против китайских войск 1-го Военного района (ВР) в направлении гг. Чжэнчжоу, Цюэшань, прорвав китайскую оборону с помощью бронетехники. В ходе операции японцами был захвачен стратегически важный город Чжэнчжоу (19 апреля), а также Лоян (25 мая). В руках японцев оказалась большая часть территории провинции Хэнань и вся железнодорожная линия от Пекина до Ханькоу.В мае — сентябре 1944 года японцы продолжают вести наступательные операции в южном направлении. Активность японцев привела к падению Чанши и Хэньяна. За Хэньян китайцы вели упорные бои и в ряде мест контратаковали противника, тогда как Чанша была оставлена без боя."

Тобто метою делегації США був Китай, зустріч з Чан Кайши, бажаннея виправити сітуацію на японо-китайскій війні через спробу скоординувти сумісни дії урядових і комуністичних війск Китаю.

Згадуємо, що через Аляску переганяли літаки по ленд-лізу до СРСР - Алсиб. "В США первая партия боевых самолётов была закуплена в августе 1941 года, а с октября 1941 года поставки в СССР стали происходить в рамках ленд-лиза." . Ось вам і само собою відповідь навіщо золото - ну не сприймали буржуїни радянські фантики за гроші. Навіть з портретом вождя всіх народів.

А летів він по тому самому маршруті - через підготовлені аеродроми у Сибіру. Хто їх будував та підтримував теж зрозуміло - це передбачає наявність системи ГУЛАГА задля їх функціонування. І була влаштована вистава приховування сучасних рабів - щоб високий американський гість не подумав чогось поганого про найгуманніший лад. ( пройдіться по цьому посиланню, там, як на мене, ну дуже-дуже багато чого цікавого)

Начальник ордена Трудового Червоного Прапора Головного Управління будівництва Далекої Півночі НКВС СРСР «Дальстрой» Іван Никишов і віце-президент США Генрі Уоллес.

Як бачимо по орденам, вбивство людей- це дуже поважна справа, яка високо відзначається державою.

  "Наблюдательный Уоллес заметил на «горняках» американские сапоги: «Мы были удивлены, увидев на колымских горняках американские резиновые сапоги, так как наша политика ленд-лиза не позволяла какие-либо поставки для добычи золота в любую точку мира, включая Советскую Россию. „Они были куплены за наличные в первые дни войны”, — объяснил Никишов». [53] Очевидно, Уоллес купился на ложь Никишова и ничего не сказал, даже когда увидел, что американское оборудование, полученное по ленд-лизу, используется в Дальстрое повсюду. Уоллес писал о Магадане: «Многие полученные по ленд-лизу товары, в том числе грузовики „Студебекер”, хранились на обширных складах в порту под брезентом. „Они будут работать на Колымской трассе”, — сказал Никишов. Это круглогодичное 350-мильное шоссе тянется от порта на север через горы к Берелёху». [54] А грузовики составляли лишь часть от тех 450 грузовиков, 40 тракторов, и 20 экскаваторов, которые Дальстрой ожидал получить по ленд-лизу только в 1944 году. [55] Но Никишов не сказал, что дальстроевская трасса была построена заключёнными и использовалась главным образом для доставки заключённых в отдалённые лагеря на грузовиках.

  Позже Сговио задал риторический вопрос: «Оглядываясь назад, я часто задаюсь вопросом... что было бы [с Дальстроем], если бы не техника и оборудование, полученные по американскому ленд-лизу... Всё вокруг нас было американским: техника, машины, механизмы, грузовики „Студебекер”, паровые лопаты, бульдозеры „Даймонд”, аммонал, обёрнутый вощёной бумагой, детонаторы и т. п.» [56] Сговио добавил, что среди работников Дальстроя распространился слух, будто бы «американцы посетили Дальстрой, чтобы своими глазами увидеть, как распоряжаются ленд-лизовской техникой и оборудованием». [57]"

" Наше двухдневное пребывание в Магадане завершилось посещением концерта, данного местными талантами — балетом Полтавской труппы, эвакуированной сюда с Украины, и оркестром, состоящим из местных непрофессиональных музыкантов."

І полетів далі шановний віце-президент США Генрі Уоллес не до Петербурга, не до Москви, а до Китаю - така була його мета.

Все що треба знати про Ленд-ліз і оплату золотом (4% і мистецтво історичної махінації з боку СССР-Росії)

Все, що треба знати про Ленд-ліз і оплату золотом

Ну не платив СРСР золотом за ленд-ліз

Ну і все, тема розкрита?

Анті-гоблін, І полетів далі шановний віце-президент США Генрі Уоллес не до Петербурга, не до Москви, а до Китаю - така була його мета. - официально, хоть к пингвинам. Зачем ЗК заменили на конвоиров на выработке и его водили.

Что за золото на крейсере - не понятно.

Главное - лендлиз. Никто в долг не дает, когда страна завтра перестанет существовать. Темболее во время военной экономики.

Можете дальше переписывать лабуду с источников РФ и гордится этим до упаду.

Я тему не открывал.

Если Вы хотите верить всему - Ваше право.

Шановний it-kanev, ви самі згадали крейсер Единбург, а потім самі ж від нього і відкритилися "Что за золото на крейсере - не понятно". Та це й зрозуміло - навіщо докази, достатньо віри. Просто вірять і все тут. Справжня віра не вимагає доказів.

І мало хто у що вірить. Вірять в астрологію, вірять в хіромантію, вірять в потойбічні сили (до речі, ви в плоску Землю не вірите часом?). Я до всього цього відношусь відносно спокійно. Але ж окремі особи на ціх уподобаннях піднімають непогані гроші.

І ми тут переходимо до банального запитання - а кому це вигідно7 Ну це про золото за ленд-ліз. А піднімають цю хвилю росіянські ортодоксальні ура-поцріоти - коли, мовляв, Радянський Союз відбивався від фашистів, кровожерливі янки вимагали золото за вкрай необхідну зброю, техніку... ну і далі за списком. Тому що їх поцріотизм (патріотизм у їх уявленні) - це їх головна "скрепа".

Конечно, советские руководители знали и понимали ценность ленд-лиза. Но об этом говорят только в узком кругу. Вот что Хрущев писал о Сталине в его полу “воспоминаниях”:

“Он просто сказал, что если бы США нам не помог, мы бы эту войну выиграли… эта тема официально никто не пострадал, и Сталин нигде, я думаю, не оставил письменных следов своего мнения… он не специально разговаривал по этому вопросу, но при случайном разговоре природе, перенес международные вопросы прошлого и настоящего и когда мы возвращались к прошлому этапу войны, то он уже высказал.”

Однако, Хрущев ошибался, считая, что Сталин “не оставил письменных следов своего мнения.”

30 ноября был день рождения Черчилля. Сталин предложил тост:

“Я хочу сказать вам, что с советской точки зрения, президент и Соединенные Штаты, чтобы выиграть войну. Самые важные вещи в этой боевой машине. Соединенные Штаты доказали, что они могут производить от 8 000 до 10 000 самолетов в месяц. Может производить более 3000 самолетов в месяц. Англия производит 3000-3500 в месяц, главным образом тяжелых бомбардировщиков. Таким образом, США-это страна машины. Без этих машин, поставляемых по ленд-лизу, мы бы проиграли эту войну”.

Эти слова Сталина, записанные в журнал ежедневных мероприятиях президента США во время Тегеранской конференции. Впервые опубликован в США в 1961 году, в сборнике международных отношений Соединенных Штатов: дипломатические бумаги, конференций в Каире и Тегеране, 1943. (Внешняя политика Соединенных Штатов. Каирская и Тегеранская конференции, 1943).

"Можете дальше переписывать лабуду с источников РФ и гордится этим до упаду."

Російські джерела? Як на мене - неважливо якого кольору кішка, головне, щоб вона добре ловила мишей.

ЛЕНД-ЛІЗ - Електронна бібліотека - Інститут історії України "ЛЕНД-ЛІЗ (від англ. lend-lease – позика-оренда) – заг. назва системи надання одними країнами-союзницями по антигітлерівській коаліції ін. країнам-союзницям допомоги у військ. техніці, зброї, боєприпасах, спорядженні, сировині, продовольстві та послугах. Походить від назви закону США про Л.-л. від 11 березня 1941, згідно з яким уряд США мав право на умовах позики-аренди поставляти зброю, боєприпаси, спорядження тощо до д-в, чия оборона в роки війни вважалася життєво важливою для безпеки самих США (по закінченні війни поверненню або компенсації підлягали лише ті матеріали, що не були використані, перероблені або втрачені в ході бойових дій, причому США на оплату відповідних компенсацій надавали довгостроковий кредит). "

"Your decision, Mr. President, to give the Soviet Union an interest-free credit of $1 billion in the form of materiel supplies and raw materials has been accepted by the Soviet government with heartfelt gratitude as urgent aid to the Soviet Union in its enormous and difficult fight against the common enemy – bloodthirsty Hitlerism," Stalin wrote to Roosevelt.

"Ваше рішення, пане президент, надати Радянському Союзу безвідсотковий кредит у розмірі 1 мільярда доларів у вигляді матеріальних поставок та сировини, було прийнято радянським урядом із щирою вдячністю як невідкладну допомогу Радянському Союзу в його величезній і важка боротьба проти загального ворога - кровожерного гітлеризму ", - написав Сталін Рузвельт.

‘The Russian government wants to hide the fact that it receives help from outside’

And yet, during the war the Soviet government diminished the role of foreign aid. This made U.S. Ambassador to the USSR William Standley indignant.

«Российское правительство хочет скрыть тот факт, что оно получает помощь извне»

И все же во время войны советское правительство уменьшало роль иностранной помощи. Это вызвало возмущение посла США в СССР Уильяма Стандли.

"It seems that the Russian government wants to hide the fact that it receives help from outside. Obviously it wants to ensure its people that the Red Army is fighting this war alone," he said during a press conference in March 1943.

"After stormy five-hour telephone talks the Russian censorship allowed Standley's text to be published," the BBC's Moscow correspondent Alexander Werth later recalled.

"The employees at the press department were angry. Chief censor Kozhemyako was white with rage putting his stamp on the telegram.

«Схоже, що російський уряд хоче приховати той факт, що воно отримує допомогу ззовні. Очевидно, що воно хоче забезпечити своїм людям, що Червона Армія веде цю війну самостійно », - сказав він на прес-конференції в березні 1943 року.

«Після бурхливих п'ятигодинних телефонних переговорів російська цензура дозволила опублікувати текст Стендлі», - згадував пізніше московський кореспондент Бі-бі-сі Олександр Верт.

«Співробітники прес-служби розсердилися. Головний цензор Кожемяко був білим від люті, ставлячи свою печатку на телеграмі.

After the end of WWII the U.S. asked countries to pay for the civilian supplies they received (steamboats, trucks, power plants). The U.S. believed that the USSR had to pay $1.3 billion, yet Soviet government officials said they could only pay $170 million.

Obviously, the U.S. did not accept these conditions, which led to talks in 1972 at which the two countries signed an agreement whereby the USSR was obliged to pay the U.S. $722 million by 2001.

In the course of the following year the Soviet Union paid $48 million, but due to the American Jackson-Vanik amendment the Soviet Union ceased the payments. The amendment restricted trade with countries that impeded emigration and violated other human rights.

Після закінчення Другої світової війни США попросили країни заплатити за цивільне постачання, яке вони отримали (пароплави, вантажівки, електростанції). США вважали, що СРСР повинен сплатити 1,3 мільярда доларів, проте радянські урядовці сказали, що вони можуть платити лише 170 мільйонів доларів.

Очевидно, що США не прийняли ці умови, що призвело до переговорів у 1972 р., На яких дві країни підписали угоду, згідно з якою СРСР був зобов'язаний сплатити США 722 мільйони доларів до 2001 року.

Протягом наступного року Радянський Союз сплатив 48 мільйонів доларів, але через поправку американського Джексона-Ваника Радянський Союз припинив виплати. Поправка обмежувала торгівлю з країнами, які перешкоджали еміграції та порушували інші права людини.

"Никто в долг не дает, когда страна завтра перестанет существовать. Темболее во время военной экономики."

При владі в адекватних країнах знаходяться прагматики, які вміють рахувати гроші. Сполучені Штати не могли допустити поєднання розвинених німецьких технологій і ресурсної бази СРСР - США вже були в стані війни з Німеччиною і час прямого зіткнення немунуче наближався. Тому ця кредитна допомога "ленд- ліз" була викликана прагматичним бажанням недопустити загибелі Радянського Союзу з мінімальними втратами. Щоб не довелося воювати з Великим Рейхом від Нормандії до Чукотки.

Proposed in late 1940 and passed in March 1941, the Lend-Lease Act was the principal means for providing U.S. military aid to foreign nations during World War II. It authorized the president to transfer arms or any other defense materials for which Congress appropriated money to “the government of any country whose defense the President deems vital to the defense of the United States.” By allowing the transfer of supplies without compensation to Britain, China, the Soviet Union and other countries, the act permitted the United States to support its war interests without being overextended in battle.

Закон про ленд-ліз, запропонований в кінці 1940 року і прийнятий у березні 1941 року, був основним засобом надання військової допомоги США іноземним державам під час Другої світової війни. Він уповноважив президента передавати зброю або будь-які інші оборонні матеріали, на які Конгрес виділив гроші «уряду будь-якої країни, захист якої Президент вважає життєво важливою для оборони Сполучених Штатів». Допускаючи передачу поставок без компенсації Великобританії, Китай, Радянський Союз та інші країни, закон дозволив Сполученим Штатам підтримати свої військові інтереси, що не перенапружуючись в бою.

"...Republican senator Robert Taft, opposed it. Taft correctly noted that the bill would “give the President power to carry on a kind of undeclared war all over the world, in which America would do everything except actually put soldiers in the front-line trenches where the fighting is."

"...сенатор-республіканець Роберт Тафт. Тафт правильно зауважив, що законопроект «дасть президенту повноваження вести якусь неоголошену війну по всьому світу, в якій Америка буде робити все, крім як насправді садити солдат в передові окопи, де ведуться бойові дії»

Офіційний сайт музею 32-го президента США Франкліна Делано Рузвельта :

On December 17 FDRheld a press conference in which he introduced to the public the idea of lending, as opposed to selling, military supplies to Britain. He likened the plan to lending a garden hose to a neighbor so that the neighbor could put out a fire in his house; the neighbor would then return the hose “intact” or, if it got “smashed up—holes in it—during the fire,” replace it with a new one.

17 грудня ФДР ( Франклін Делано Рузвельт - A-g) провів прес-конференцію, на якій представив громадськості ідею кредитування, на відміну від продажу військових поставок до Великобританії. Він уподібнив план позичити садовий шланг сусіду, щоб сусід міг загасити пожежу в своєму будинку; Тоді сусід поверне шланг «неушкодженим» або, якщо він «розбитий - отвори в ньому - під час пожежі», замінить його новим.

*

І допомога США продовжується тим країнам, які відповідають доктрині безпеки Сполучених Штатів. Теж все виключно меркантільно.

Це потрібно розуміти. Але і від допомоги відмовлятися не слід.

Анті-гоблін, "ви самі згадали крейсер Единбург, а потім самі ж від нього і відкритилися "Что за золото на крейсере - не понятно". Та це й зрозуміло - навіщо докази, достатньо віри." - так сам почитай что накидал. Где указанно что 5 тон золота это за другие поставки не связанные с ленд-лизом, другой источник пред ленд-лизом. Четкости нет. У Вас разные источники по разному поют. Что это? Почему добыча золота с 1941 и далее увеличивалась? Танки не нужны были?

Что бы размыть нестыковки - просто необходимо кинуть "простыню"

Я писал, что СССР платил за поставки золотом во время войны. Я не писал "какие хорошие одни и какие плохие другие". Если в моем тексте есть предвзятое отношение - найдите, а потом уже строчите текста "А піднімають цю хвилю росіянські ортодоксальні ура-поцріоти - коли, мовляв, Радянський Союз відбивався від фашистів, кровожерливі янки вимагали золото за вкрай необхідну зброю, техніку... ну і далі за списком."

Если Вас устраивает жизнь папуасов - ваш личный выбор.

теперь за помощь:

Из сухопутных войск Украины общей численностью 41 тыс. человек боеготовыми оказались только 6 тыс. (около 14 %), а среди экипажей бронированных машин этот показатель составил лишь 20 % от их общей численности. Более 70 % бронетехники украинской армии составили морально и физически устаревшие советские танки Т-64 со сроком эксплуатации 30 и более лет. В ПВО Украины готовыми к выполнению боевых задач оказались только 10 % личного состава, а у ракет комплексов С-300П и С-200В истёк гарантийный срок эксплуатации[45]. Из почти 507 боевых самолётов и 121 ударных вертолётов ВВС Украины только 15 % оказались исправными и способными подняться в воздух, а к боевым вылетам оказались готовы только 10 % экипажей.

Хлопаем в ладоши за джавелины дальше...

Шановний it-kanev, все пізнається в порівнянні.

"...кинуть "простыню" . Як на мене, все стисло, максимально стисло.

Але ж я вас розумію, добре розумію - велика кількість "букав" вас бентежить.

Ви і з малою не можете дати собі ради :

ось ви написали 3 вересня 2019, 23:32 саме про "Едінбург" - "...На борту мав близько 5,5 тонн золота — часткова оплата радянських закупівель у Великої Британії і США, зроблених по програмі ленд-лізу.". Однозначне розуміння ?! Так, золото за ленд-ліз.

А 5 вересня 2019, 19:26 - "Я писал, что СССР платил за поставки золотом во время войны". Це прокоментую вашими словами - це "чёткости нет...Что бы размыть нестыковки" ?

Пишу коротенько :

1. Радянський Союз не платив золотом за ленд-ліз під час війни. Все інше - це підступи росіян та комуністів.

2. Радянський Союз продавав золото задля отримання валюти. Валюта йшла на закупівлю необхідного - а) до програми ленд-лізу б) понад ленд-лізу в) в країнах, які до ленд-лізу (а це лише Сполучені Штати) не мали жодного відношення.

І ваша іронія відносно Javelin недоречна - її, а цьому я переконаний, не поділяють ні в Збройних силах України, ні в військах будь-якого потенційного супротивника, проти якого вона може застосовуватися (це дуже сучасна і могутня зброя).

Я припиняю цей холівар - все вже ясно, як божий день.

Далі тут знаходитися мені неприємно, тому я залишаю цю гілку.

І просто пару слів на закінчення, це так собі грюкнути дверима :-)

"...теперь за помощь" :

Cправжня допомога нашим збройним силам буде, звісна річ, не від Сполучених Штатів, а коли поприбирають (ні не на нові посади, а куди подалі) шахраюватих тефлонових чиновників

А щоб цей мій комент не був зовсім пустим - БОНУС !Всі, офіційно зареєстровані на kaniv.net зможуть безкоштовно подивитися це відео.

Анотація - це про ось такого, як там не є, справжнього янкі. Не побоюся цього слова, справжній імперіаліст в звичайному для себе середовищі існування. Прямо, можна сказати, у своєму лігві

Дивимося:

Lend-Lease was not charity. In June 1941 Harry Truman was quoted in the pages of New York Times saying, “If we see that Germany is winning the war, we ought to help Russia; and if that Russia is winning, we ought to help Germany, and in that way let them kill as many as possible …”

In addition, the USSR paid for the Allied shipments with gold. In fact, one British cruiser, the HMS Edinburgh, was carrying 5.5 tons of that precious metal when it was sunk by German submarines in May 1942.

For example, John D. Rockefeller Jr. owned a controlling interest in the Standard Oil corporation, but the next largest stockholder was the German chemical company I. G. Farben, through which the firm sold $20 million worth of gasoline and lubricants to the Nazis. And the Venezuelan branch of that company sent 13,000 tons of crude oil to Germany each month, which the Third Reich’s robust chemical industry immediately converted into gasoline. But business between the two nations was not limited to fuel sales – in addition, tungsten, synthetic rubber, and many different components for the auto industry were also being shipped across the Atlantic to the German Führer by Henry Ford. In particular, it is no secret that 30% of all the tires produced in his factories were used to provision the German Wehrmacht.

In June 1942, SS Port Nicholson was sunk en route from Halifax, Nova Scotia to New York, allegedly with Soviet platinum, gold, and industrial diamonds aboard; the wreck was discovered in 2008.[93] However, none of this cargo has been salvaged, and no documentation of its treasures has been produced.

Reverse Lend-lease was the supply of equipment and services to the United States. Nearly $8 billion (equivalent to $124 billion today) worth of war material was provided to U.S. forces by her allies, 90% of this sum coming from the British Empire.[75] Reciprocal contributions included the Austin K2/Y military ambulance, British aviation spark plugs used in B-17 Flying Fortresses,[75] Canadian-made Fairmile launches used in anti-submarine warfare, Mosquito photo-reconnaissance aircraft, and Indian petroleum products.[76] Australia and New Zealand supplied the bulk of foodstuffs to United States forces in the South Pacific.[75][77]

Though diminutive in comparison, Soviet Union supplied the United States with goods that the latter badly needed, including 300,000 tons of chrome ore, 32,000 tons of manganese ore, and large supplies of platinum, gold and wood.[78]