Шевченко у ХХІ столітті: спроба перезавантаження

Лекція Оксани Забужко, з текстовим конспектом.

1.02.2014, ГКО «Культурний проект»  та ДОК «Майстер-клас», «Шевченко у ХХІ столітті: спроба перезавантаження».

1.20 хв. Лекторій – культурна самопоміч  (горизонтальна: українці для українців), це і є громадянський спротив.

2.50 хв. Життя – найкращий сценарист. Про чергову хвилю звернення уваги на постать Шевченка.

8.50 хв. «Удушение посредством объятий» (опошлення і профанація образу: Шевченко в кожусі і шапці як селянський син – свій і всім зрозумілий) – ліквідує культурну ієрархію всередині нас.

11.30 хв. По смерті у Т.Г. Шевченка залишилось 143 рублі! Незадовго до того він за 500 рублів купив золотий годинник для Марка Вовчка від української громади Петербурга!

Це були інші люди, з іншою етикою і системою цінностей.

Помітно ставлення Шевченка до грошей з аристократичною легкістю (козацька етика).

14.20 хв. Ми перестали інтуїтивно впізнавати духовну велич (це початок розтління та деморалізації народу).

Шопенгауер: «Нація складається не з живих обивателів, а з мертвих героїв».

17.40 хв. Класика – довготермінові програми, які спільнота впізнає.

Наші програмісти

Ролан Барт вважав, що кожне покоління має перекласти її на свою мову.

19.50 хв. «Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу» – книга О.Забужко. Важливо відчувати силове поле Шевченкової присутності. Про власні дитячі враження від Шевченка.

Для дітей в творчості Шевченка – естетика, не варто вимагати повного розуміння.

24.10 хв. Декламації Шевченка – часто фальшиві.

Шевченко – модерний, має інтонаційне багатство поетики (в ХІХ столітті так не писали; лише в ХХ столітті вірш береться на голос, живими інтонаціями).

Першим змінив поезію В. Маяковський, він – продукт «Кобзаря», походив з імперських козацьких старшин (всі російські ліберали мали таке походження).

Другою була М.Цветаєва, яка розкріпостила рядок. Ще покоління шестидесятників тримали планку. Потім пішов верлібр – поплило, суцільна інтонування, ритм індивідуального дихання.

В часи Шевченка так не писали в Європі!

27.37 хв. М. Драгоманов (молодший на одне покоління) не сприймав Шевченка, вважав еклектикою, браком вишколу, культури, тобто сленгом – зниженою культурою.

Шевченко надовго випередив свій час.

29 хв. Вірш його – ллється, він обпікаючо-живий. Це не розмовні фолькові інтонації.

Звідки вони взялись?

Владімір Ульянов, білогвардієць, дослідник, емігрант, 30-і роки, монографія «Проблеми українського сепаратизму» (10 років тому перевидана в Росії).

Ненависть теж робить людину зрячою.

«Шевченко-мужика» нема. Поезія Шевченка «интелигентская, городская, направленческая».

31.30 хв. Шевченко – продукт 3-х культур.

Шевченко – людина унікальної долі і біографії.

«Історія мого життя є частиною історією моєї Батьківщини» (плюс основні інтелектуальні та духовні магістральні тренди ХІХ століття, історія Західної та Східної Європи).

33.33 хв. В 30 років (вже мала досвід морального вибору)  Оксана Забужко ввімкнулась від естетики Шевченкових творів – до поетики їх. Це відбулось на вірші «В казематі», що був присвячений Костамарову у 1847 р.

38 хв. Кирило-Мефодієвське братство – інтелектуальна еліта.

Шевченко, який отримав шалений соціальний ліфт, – був один разночинець в братстві, інші – всі дворяни Полтавської і Херсонських губерній (за них кинулись «хлопотать» родичі у графа Орлова та Дубельта).

40.50 хв. Сюжет для кінофільму: Костомарова забрали просто з весілля з Аліною Крагельською.

Опанаса Марковича – вислали в Орел (протеже Катерини Кернстен, кузени).

45.10 хв. Тарас Шевченко – був позитивний, світився, співав, сміявся, любив людей, грів собой простір, йому були раді в найкращих домах, а коли був не в настрої – мовчав (не плакався, поганим не ділився). Шевченка любили, був душею товариства, а негідники відшаровувалися.

47.40 хв. Ми – клітини, які обмінюємося енергією!

Хворим суспільство стає тоді, коли критична маса людей починає працювати за логікою ракових клітин, тобто: все собі, на себе, чим сіють Зло. Як наслідок – стає хворим Світ!

Протилежна крайність – ті, що все хороше віддають, жертвують собою, оздоровлюють Світ (плач в собі, а світло людям).

Світло може бути темне, гнівне, розжарене, але світлоносність проступить крізь текст.

50.10 хв. – приклад етичної хірургії: поводження з негідниками і людською підлістю (зі спогадів Афанасьєва-Чужбинського про київський період 40-х років)

52.15 хв. У Шевченка був журнал – публічна форма самовияву (щоденник для себе, як і вірші), писав в засланні, подарував Лазоревському.

57 хв. Відчуття автора – видні крізь текст (це важливо, бо це вже діалог з мертвим чи живим).

59.30 хв. Шевченко – дитя 3-х культур (продукт культурного перехрестя):

1. Української культури.
2. Варшавсько-віленських середовищ.

«Українські ночі, або Родовід генія» – польська лектура (Єжі Єджиєвича), 60-і рр.

Друга мова Шевченка – польська, був на «ти» з польською культурою.

Листопадове (Польське) повстання 1830 року.

3. Петербурзького культурного середовища середини 30–40-х років.

2 година

«Кобзар»– написав до заслання, це діалогічна та полілогічна книга, що деконструює міфи Петербурга.

3.45 хв. Відомі описи Петербурга зробили:

• Міцкевич, «Дзяди» – портрет Петербурга як міста, збудованого демонами, міста на крові, фантасмагорії, міста-симулякру, продукт логіки сатанинської гордині ума.
• Астольф де Кюстін.
• Достоєвський.

Бродський про Петербург: «Перенос італійського портика на широту тундри».

Петербург – хвороблива, моторошно-прекрасна пам`ятка архітектури.

6.34 хв. «Медный всадник» Пушкіна – відповідь на «Дзяди» Міцкевича.

7.15 хв. Поема «Сон» Шевченка – образ Петербурга.

Адам Міцкевич – обурення, Пушкін – любов, Шевченко – оплакування загиблих на будівництві багнища, Петербург – в категорії зниженого, Київ – вгорі (перевертає вісь світобудови).

10.40 хв. Шевченко не має страху перед Злом.

Є комедія, гротеск, іронія, на це та на ігнорування («мій медведик») імператор Микола І і образився. Шевченко показав роздуту бюрократичну систему, що продукує лише владу.

13.44 хв. Проблема Зла висвітлена після ІІ світової війни Ханною Арендт, «Банальність зла. Суд над Айхманом в Єрусалимі» – Зло не демонічне (його являє собою системний бюрократ) нудне, нецікаве, банальне. Оруела Зло ще заворожує.

16.25 хв. У Гоголя (продукт української культури) Зло – основна тема творчості. Це комплекси дрібного чиновника, це вірусна колонія, яка сильнішає від зростання маси. Гоголь трохи зачарований Злом.

17.30 хв. – зачитує уривок з поеми «Сон»; Зло не страшне – сказав Шевченко за століття до Ганни Арент

20.30 хв. У Достоєвського – Зло не страшне, Шевченко розчакловує диявола.

23 хв. Шевченко – наш духовний аналог Французької революції.

Шевченко вчився на Сковороді і «Три царіє со дари» – колядці, про що свідчить у вірші «А.О. Козачковському», зачитується уривок.

«Хрестами і квітками кругом листочки обведу»; – щоденники-«песенники» – це ще з культури ХІХ століття (ми мало знаємо про освіту того часу).

Шевченкова іронія – сократична (спрямована на самопониження), маєвтика – продуктивна іронія, що звернена на себе.

28.20 хв. «Виспівую і плачу»: Шевченко вчився на кантах, релігійній поезії українського бароко, з цього виріс. Шевченків голос отримав саме звідси первісний заряд і ключ. Тоді ще була неперерваною традиція низового бароко, виріс не з фольклору, а з книжкової традиції. Від цього багатство інтонацій.

30.50 хв. Шевченко картає Сковороду за те, що той не став українським Робертом Бернсом.

Котляревського критикує, вважає сміховиною на московський кшалт (1847 рік, передмова до «Енеїди» – приклад класицизму, на думку Дмитра Чижевського).

До Шевченка – література писана порядком панського жарту (панство змирилось з поразкою, з втратою гетьманщини, але дітей вдавалось вивчати: дві генерації робили кар`єру в столицях).

Еліти були (як і зараз) неадекватні історичному моменту, не могли об`єднатись, мали архаїчне мислення: кожний вважав, що проскочить і зуміє влаштуватись в системі, націю ототожнювали з аристократією, не помітили Французької революції.

34 хв. Стали провінційною елітою, займаючись історіографією, «Історія русів» Квітки-Основ`яненко з`явилась саме в цьому середовищі, всі письменники XIX ст. (два покоління) були гоголівського розливу. Гоголь – найталановитіший з них, зробив найкращу кар`єру.

35.35 хв. Шевченко прийшов на етапі, коли був потрібен культурний «Євромайдан».

Шевченко – наш аналог Французької революції, вніс в середовище радикально новий модерний тип свідомості, концепцію нації, побудованої на демократичних засадах: «Обніміте, брати мої, найменшого брата».

Шевченко в очі сказав на емоційному рівні «чогось ви чванетесь, ви…» і згуртував ліберально-прогресивну молодь.

1848 р. – європейська весна, Шевченко зробив переворот в свідомості.

38.45 хв. «Заповіт» – українська «Марсельєза», написав в Переяславі, бо думав, що помирає. Є цитата з «Марсельєзи» – пряма культурна алюзія, тому «Заповіт» співався стоячи.

39.55 хв. Європейські цінності:

1. Рим – верховенство права (Закон один для всіх: «Dura lex, sed lex»).
2. Париж – Французька революція (Декларація прав людини і громадянина).
3. Каноса, 1077 рік – розборки папи з імператором: Генріх ІV прийшов каятись перед Григорієм VII. Ходити в Каносу – означає ходити на покаяння.

Західне християнство та європейська цивілізація – розмежування духовної і світської влади.

42.17 хв. Східне християнство (Візантія) – імператор водночас і папа, «влада свята» – викликає страх перед сірими айхманами.

Російські  інтелігенти вважали, що «таинство власти должно быть» – держава має потужний апарат духовного опромінення і закріпчення (Гітлер не дійшов до арійської церкви, тому виявився слабшим за Сталіна).

44.25 хв. Східні деспотії стояли на нерозмежуванні духовної і світської влади.

Обраного гетьмана через 1 рік переобирають, могли й обкидати лайном.

А у монархів (монархія – спадкова штука), які визнають сакральну інституцію – відповідальність перед предками. Є щось стримуюче і гальмуюче (від абсолютизації влади) поза монархом. Це по-європейськи, по-шевченківськи.

Вибраний президент – найманий клерк, має звітувати перед людьми.

46.20 хв. «Кобзар» – війна з візантійством.

Шевченкова релігійність полягає в тому, що він християнський реформатор, проявляє активну антиклерикальність: «Візантійський Саваоф обдурить, не обдурить Бог».

48.22 хв. «Кобзар» – рештки низової барокової культури, запуск нового національного проекту в момент національного будівництва в умовах колоніальної держави.

Нація була з нечинною державою.

49.25 хв. Функції кобзарів:

1. Інститут національної пам`яті (хранителі переказів).
2. Засіб масової інформації (новини, як на агорі в античних полісах).
3. Розвага (шоу-бізнес) – емоційний вплив.

Кобзар – смислоутворючий зв`язківець, наріжний камінь творення культури!

51 хв. Радянські шестидесятники виросли з Шевченка (його томик завжди був у радянського ліберального інтелігента). З Т. Шевченка і Галич – бардівська пісня; максимально проявлений він і у В.Висоцькому.

Назва «Кобзар» – від усвідомлення місії (знайшов ключову метафору до власної творчості).

53.25 хв. Юрій Макаров – фільм «Мій Шевченко» (4 серії). Опис життя Шевченка – найкращий матеріал для книги.

55 – 58.15 хв. О. Забужко читає свій улюблений вірш Шевченка:

«Десяте літо, як людям дав я «Кобзаря», а їм неначе рот зашито…», «…громада – капуста головата…», «…а на громаду хоч наплюй».

58.35 хв. Відповіді на записки

3 година

Нова думка має долати опір, долати нерозуміння та інерцію. Буде й ворожість.

Це кобзар – дармограй.

1.23 хв. Якщо ваша мета всім подобатись – то не виходьте з дому.

2.05 хв. – про прозу є в книзі лекторки

Шевченка на «великорусском языке». Багато масок має його творчість.

Шевчеко – синкретична, художньо-обдарована особистість (як усякий універсальний геній), в тому числі актор.

4.50 хв. Шевченко дає рецепти внутрішнього програмування чи психологічного перепрограмування, що допоможе вам зробити правильний вибір.

Звертатись до літератури за якимись рецептами треба лише тоді, коли берете кулінарну книгу…

5.54 хв. У Шевченка є позви пророка з Богом за свій народ, він висуває претензії, йде боротьба з Богом, як і у Якова з янголом, після чого Яків став називатись Ізраїлем.

Джерело: Сам Ум Рай