“Нема Гонти; нема и?ому хреста, ні могили”. Він закатовании? хресто-любцями, які мали хрести на грудях тоді, коли и?ому відрубували руки, ноги, пасами здирали шкіру з спини и? грудеи?. На могилі Великого Украі?нця ростуть волошки, маки, шовкова трава. “Дві тисячі літ тому умер Христос, промучившися декілька годин на хресті, а я знаю сотки таких Христів, що все життя своє мучилися в казематах, кріпостях, в Сибіру і умирали в тисячу раз страшнішою смертю. ...Падаємо ми щодня перед образом Христа, то що ж ми повинні почувати перед сими невідомими героями, кістками котрих засіялася вся земля, а імен і?х не знає ніхто” (Гнат М. Хоткевич, “Вони”).

Если московский патриархат не признает киевский патриархат, как по мне, так он и не признает незимое от России государство Украина, и чхать они хотели как на людей так и на невинных ни в чем детей.

На скільки мені відомо, церква визнає навіть хрещення здійснене православним мирянином, якщо це відбувалося за якихось екстримальних умов. А щоб не визнати хрещення здійснене священником, ну це вже зовсім потрібно втратити глузд та совість.

«Після хрещення Русі, переслідувані князями та греками волхви, жерці і воїни-охоронці храмів об’єднувалися у таємні громади і у віддалених від міст місцях почали створювати Січі. На островах Дніпра, побережжях Бугу і Дністра, в Карпатах і багаточисельних лісах України (Русі) волхви заснували школи бойового гартування і вишколу, в яких шлях воїна до вершин досконалості опирався на рідну віру, одвічні звичаї та обряди». Тут ми можемо згадати попередників козаччини XVI ст., таємничих степових бродників, вигонців галицьких та інші військові громади.

Доказом того, що багато хто з характерників не були християнами, було те, що «Їх ніколи не ховали попи, а ховали їх запорожці по-своєму».

Химородники - чаклуни січіhttp://kolovolhviv.top/%d0%bc%d0

Тисячолітнє прокляття волхвівhttps://www.ridivira.com/uk/suspilstvo/tysiacholitnie-prokliattia-volkhviv