Законопроект більшою мірою лобіює інтереси роботодавців, а не працівників – експерти

Зараз Верховна Рада працює над ухваленням проекту Трудового кодексу України. Наразі його ухвалили в першому читанні й відправили на доопрацювання. Якщо проект ухвалять у цілому, він набуде чинності з 1 січня 2016 року. Втім, новий Трудовий кодекс більшою мірою лобіює інтереси роботодавців, а не працівників, кажуть експерти. Які є важливі нововведення у проекті та що в ньому зміниться? Про це Радіо Свобода розповіла Галина Юрчик, кандидат економічних наук та доцент кафедри трудових ресурсів і підприємництва Національного університету водного господарства та природокористування. Пропонуємо звернути увагу на 5 важливих речей, які необхідно знати.

Новий Трудовий кодекс: 5 важливих речей, які необхідно знати

Робочий час

У новому кодексі зберегли норму про 40-годинний робочий тиждень із 5 днями роботи. Але є один нюанс. Роботодавець зможе встановлювати 6-денний робочий тиждень або 10-годинний робочий день, – правда, якщо в сумі це не буде перевищувати 40 годин на тиждень. Також з’явилася норма про так звану гнучку трудову функцію, що дозволяє збільшувати обов’язки працівника. Це означає, що роботодавець може додати обов’язків, якщо обсяг роботи є замалим і не забезпечує повної зайнятості. Є ще один важливий момент: працівників можуть залучати до роботи у вихідні дні без їхньої згоди. Крім того, допускається робота і під час державних та релігійних свят, якщо це передбачено в Трудовому договорі.

Зарплата

Тут зміни позитивні. У новому кодексі доплата за роботу в нічний час становить 30%, на відміну від 20%, які є зараз. Крім того, оплата праці у понаднормовий час за проектом буде здійснюватися не в двократному, а вже у трикратному розмірі.

Профспілки

Запропонований проект значно зменшує вагу рішення профспілок. Зокрема, щодо звільнення. У кодексі не потрібна згода профспілки на звільнення працівників через неналежне виконання трудових обов’язків, невідповідність обійманій посаді, неявку на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності та низки інших причин.

Відпустка

У новому проекті її мінімальна тривалість збільшена із 24 до 28 днів на рік – така норма прописана в Європейській соціальній хартії. Суттєво збільшили також можливу тривалість неоплачуваної відпустки – із 15 максимальних днів до трьох місяців (за сімейними обставинами). Втім, звужуються права на «канікули» тих осіб, які хочуть здобути другу вищу освіту. Їм додаткову відпустку зможуть дати лише тоді, якщо сам роботодавець відправляє свого працівника на навчання.

Звільнення

За чинним Трудовим кодексом, роботодавець має попереджати про майбутнє звільнення свого працівника не пізніше, ніж за два місяці. У новому проекті цей термін скорочується – згідно з ним вас можуть сповістити про звільнення за один місяць. Крім того, додано нові підстави звільнення працівника з ініціативи роботодавця за розголошення «комерційної таємниці» (хоча чіткого визначення, що є комерційною таємницею, немає).

Новий Трудовий кодекс України. Основні зміни, які принесе з собою

Вже дуже давно, майже з 2000-х років йде обговорення того, що необхідно прийняти новий Трудовий кодекс, який замінить чинний Кодекс законів про працю України (КЗпП України), який був прийнятий ще в далекому 1971 році, а набув чинності в 1972 році. Слід сказати, що КЗпП України не відображає у повній мірі економічні реалії та реалії правового регулювання трудових відносин, а формування ринку праці зовсім не вписується в парадигму КЗпП України.

І от в кінці кінців, народні депутати України нарешті взялися за дане питання, і 5 листопада прийняли в першому читанні за основу проект Трудового кодексу України (законопроект № 1658). 

Сам Трудовий кодекс, в цілому, складається з дев’яти частин, а точніше кажучи дев’яти книг, а це 398 статей. Виходячи з Прикінцевих та перехідних положень, Трудовий кодекс, якщо буде прийнятий в другому читанні, то набере чинності вже з 1 січня 2016 року.

Необхідно відзначити, що ухвалення даного законопроекту (в першому читанні) викликало в суспільстві не аби які дискусії, щодо деяких змін, які пропонуються в цьому проекті Кодексу. 

Які новації очікують працездатне населення у новому Трудовому кодексі

Ми б поділили їх на два види: позитивні і негативні.

До позитивних віднесли б такі новації:

- пропонується ввести обов’язковість укладання  письмових договорів абсолютно з усіма працівниками. А на противагу цьому з трудових відносин взагалі виключається поняття трудового контракту. На переконання законотворців, такі зміни дозволять захистити права працівників і покладуть край заробітним платам в конвертах. Хоча, не зовсім зрозуміло, чому контракти виявилися тією основною проблемою, яка породжувала зарплатню в конвертах, чим аргументують це автори проекту не зрозуміло;

- розмір вихідної допомоги при скороченні буде залежати від тривалості роботи працівника у цього роботодавця. Якщо термін роботи становить до 5 років, розмір вихідної допомоги дорівнює місячній заробітній платі, якщо термін роботи до 10 років - 2-місячній зарплаті, а якщо перевищує 10 років - 3-місячній зарплаті;

- нові види режиму робочого часу, а саме такі, як: поділ робочого дня на частини, самостійне планування працівниками свого робочого часу, гнучкий графік роботи тощо.

- вводиться нове дисциплінарне стягнення у вигляді "попередження". Нагадаємо, що зараз таких видів дисциплінарних стягнень два: догана та звільнення;

- строк позовної давності по трудових спорах був продовжений з 3-х місяців до 1-го року;

- збільшення тривалості щорічної основної оплачуваної відпустки з 24-х до 28-ми календарних днів; оплата понаднормових робіт у потрійному розмірі.

До негативних віднесли б такі новації:

- роль профспілок, згідно з проектом нового Кодексу знижується. І тепер, наприклад, в деяких випадках роботодавець лише повідомлятиме профспілку про свої рішення, а не буде зобов’язаних отримувати від неї дозвіл. На наш погляд, це безумовно може негативно відобразитися на реалізації і захисту прав працівників;

- можливість роботодавцю збирати інформацію про минулу роботу працівника, хоч, як і передбачено законопроектом, це буде робитися за згодою самого працівника; 

 - надається право роботодавцю звільнити за своєю ініціативою одиноку матір в тому випадку, якщо вона не виконує або неналежним чином виконує свої трудові обов'язки. Сюди включаються випадки систематичного невиконання трудових обов'язків, прогул, поява на роботі в робочий час у нетверезому стані тощо. 

На перший погляд, саме в у цій нормі не має нічого поганого, адже цілком логічно, що навіть якщо це одинока матір, вона все одно повинна виконувати свої трудові обов’язки належним чином. Але, звісно, хочеться сподіватися, що роботодавці не будуть даною нормою зловживати і знаходити «надумані» підстави для звільнення даної категорії громадян;

- застосування технічних засобів для контролю за виконанням працівниками своїх трудових обов'язків. Застосування таких технічних засобів (відео і аудіо спостереження, засобів GPS відстеження) дозволено за умови повідомлення про це працівників. 

І тут знову ж таки, виникає питання, як контролювати те, аби роботодавці не порушували особистий простір і право на особисте життя працівників.

Важливою нормою є нововведення, яке полягає у тому, що в Кодексі будуть чітко визначені підстави, за яких можуть укладатися строкові трудові договори. Таких підстав, у законопроекті визначено 12 (стаття 60 законопроекту), а саме: 

- коли є необхідність заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи (посада); 

- коли потрібно здійснити заміщення вакантної посади, якщо за звільненим з цієї посади працівником зберігається право повернення на дану роботу;

 - коли потрібно виконати певну роботу, строк закінчення якої не може бути визначений конкретною датою, з урахуванням характеру такої роботи, умов її виконання; 

- у випадку якщо працівник запрошується на роботу пов’язану з тимчасовим (до одного року) розширенням виробництва або обсягу послуг, що надаються відповідним роботодавцем; 

- коли є необхідність виконання невідкладних робіт із запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи умови життєдіяльності людей; - у зв'язку з обранням на визначений строк до складу виборного органу або на виборну посаду, а також прийняттям на роботу осіб, які безпосередньо забезпечують діяльність членів виборних органів або посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України; 

- якщо призначення (обрання) на посаду відповідно до закону здійснюється за результатами конкурсу на визначений строк (з педагогічними, науково-педагогічними, науковими працівниками); 

- з творчими працівниками засобів масової інформації, організацій кінематографії, театрів, театральних і концертних організацій, цирків та іншими особами, які беруть участь у створенні та/або виконанні творів, професійними спортсменами відповідно до переліку професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України; 

- з керівником юридичної особи;

- для виконання громадських робіт за направленням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів;

- в тих випадках, коли встановлення строкових трудових відносин чітко передбачено законом; 

-  за бажанням працівника.

Також, вводяться деякі норми, які визначають процедуру припинення чи призупинення трудових відносин. Наприклад, припинення трудових відносин на вимогу батьків, у зв'язку з непередбаченими обставинами.

Безумовно, необхідно пам’ятати, що це ті зміни, які наявні в проекті, що прийнятий лише в першому читанні. Тобто є велика імовірність того, що вже до другого читання, текст проект Трудового кодексу України ще зміниться. Тут слід додати, що термін підготовки до другого читання був скорочений народними депутатами до 3-х тижнів, а тому вже скоро ми зможемо дізнатися про можливі нові зміни.

Але, виходячи навіть з тих змін, які запропоновані в даному проекті, виникає не мало питань. Адже в деяких випадках зміни, як на нашу думку взагалі недоцільні, в деяких – можливо і виправдані, але є питання в практичній реалізації цих нововведень.

Тому, на даний момент залишається лише сподіватися, що до другого читання, проект набуде того вигляду, який задовольнить всіх – як працівників, так і роботодавців.

ЯКИМ БУДЕ НОВИЙ ТРУДОВИЙ КОДЕКС ?

Після першого читання законопроект відправлять на експертизу в Міжнародну організацію праці. Висновки цієї експертизи врахують при підготовці документа до другого читання.

Головні зміни до Трудового кодексу

1

При прийомі на роботу обов’язковим стане укладення письмового трудового договору між роботодавцем і співробітником. Зараз це відбувається за згодою обох сторін.

2

Вагітні жінки не відбуватимуть іспитовий строк при прийомі на роботу.

3

Причиною звільнення співробітника може стати розголошення службової таємниці, грубе порушення правил техніки безпеки, недостатня кваліфікація. Зараз начальник може звільнити співробітника лише за пияцтво, прогули і злодійство.

4

Трудовий тиждень не буде перевищувати 40 робочих годин, а при шкідливих умовах виробництва – 36 годин. При письмовій згоді співробітника кількість годин може бути збільшено до 44. У цьому випадку за кожну годину понаднормової роботи співробітнику будуть платити в три рази більше. Зараз понаднормовий тариф – в два рази вище звичайного. При необхідності працювати з 22:00 до 6:00 оплата робочого часу зросте на 30% (зараз – на 20%).

5

Вводиться поняття гнучкого графіка і можливості роботи на дому. Іншими словами, відпрацьований час буде фіксуватися, але основним критерієм при таких умовах стане якісне виконання роботи в строк.

6

Чоловіки і жінки з рівним досвідом роботи і аналогічними обов’язками отримуватимуть однакові зарплати. Зараз це питання не регламентується.

7

Керівникам дозволять стежити за співробітниками за допомогою відеокамер. При цьому працівники повинні бути попереджені про це, а камери забороняється встановлювати в приміщеннях, де відеоспостереження може принизити гідність людини. Наприклад, у вбиральні. Зараз можливість відеоспостереження не прописана в Трудовому кодексі.

8

Щорічна відпустка збільшать з 24 до 28 днів. Обідня перерва теж буде регламентована – не менше ніж 30 хвилин, але не більше двох годин. У новому проекті прописано, що працівник має право на короткі перерви протягом дня.

9

Розмір вихідної допомоги працівника у разі скорочення буде збільшений. Сума залежить від стажу співробітника.