Давайте відійдем від своїх амбіцій: хто в якій партії, посаді, бізнесі. Звернемо увагу на екологію Канева, Канівського району, області, України і всього світу. Природа німа, вона не може спілкуватись, плакати від болю, проситись, кричати «рятуйте». Саме суспільство, «цивілізація» дійшла найвищого рівня – знищення природи. Але природа сама за себе може постояти. Ви самі бачите, які зараз відбуваються природні аномалії. Вода і вогонь – це велика сила від якої неможливо врятуватися нікому. Тоді уже непотрібна ні політика, ні бізнес, ні будувати свої плани на майбутнє. Залишаються одні тільки руїни і обездолений народ – через недолугу політику наших олігархів, які думають про себе та своє збагачення. Тільки в голову собі не вкладають, що вони покинуть після себе для своїх дітей і майбутнього покоління. Хочеться донести до населення України, якої шкоди завдають великі промислові ферми.
Промислове тваринництво – це утримання та розведення сільськогосподарських тварин чи птиці в промислових масштабах, коли поголів’я окремих ферм сягає тисяч, сотень тисяч або навіть мільйони голів.
За останні 30 років виробництво м’ясних та м’ясо-молочних продуктів в світі зросло майже в двічі, переважно завдяки промисловим фермам. Україна не становить винятку в розвитку промислового виробництва. У нас значну частину тварин розводять саме на великих промислових фермах. Через утримання великої кількості тварин на обмеженій площі великі промислові ферми пов’язані з масштабними екологічними проблемами. В Україні промислові ферми зараховують до об’єктів підвищеної екологічної небезпеки – це потребує ретельної оцінки щодо їхньої загальної доцільності. Відповідно до п.23 Постанови Кабінету Міністрів України №808 від 28 серпня 2013р. «Про затвердження переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять велику екологічну небезпеку», тваринницькі комплекси для вирощування свиней (5 тис. голів і більше), великої рогатої худоби (2 тис. голів і більше), хутрових тварин (3 тис. голів і більше), птиці (60 тис. кур-несучок і більше, 85 тис. бройлерів і більше), м’ясокомбінати та м’ясопереробні підприємства, а також виробництва з перероблення та утилізації відходів тваринного походження, зокрема птахівництва, рибництва та операції з дублення шкіри належить до діяльності та об’єктів підвищеної екологічної небезпеки.
Промислові ферми виробляють набагато більше відходів, ніж може бути утилізовано на прилеглих землях. Забруднення від промислового тваринництва може загрожувати якості ґрунтів, води, повітря, біорозмаїттю та, зрештою, здоров’ю людей. Шкода від забруднення особливо велика, коли промислові ферми розміщені поблизу населених пунктів або водних ресурсів. Відходи (гній чи послід) часто відводяться до навколишнього середовища та зберігаються у великих лагунах, звідки можуть потрапити у підземні та поверхневі води. Шкідливі гази викидаються в атмосферу, призводить до розповсюдження неприємного запаху, утворення атмосферного аерозолю, підвищення концентрації парникових газів в атмосфері, кислотних дощів.
Велика концентрація поголів’я худоби або птиці потребує великої кількості води, що істотно впливає на водний баланс території. У світі близько ¼ використовуваної прісної води йде на потреби тваринництва або суміжних галузей. Це не дивно, адже одна промислова ферма залежно від розмірів потребує близько 300-500 м куб. води на добу, що дорівнює водоспоживанню невеликого селища. Ці розрахунки враховують тільки утримання тварин, а є й інші супутні витрати, наприклад витрати води на вирощування кормів. Загалом, на виробництво 1 кг курятини йде біля 4 300 літрів води, для порівняння, це 25 наповнених ванн із водою на два місяці її дозрівання, а курей за два місяці 1 000 000 голів . Один рік – це 12 місяців, дозрівання курки 2 місяці – значить 1 000 000 помножити на 6, а тепер подумайте -- на два місяці – 4 300 000 000 літрів, на рік – 25 800 000 000 літрів води. А це в такій кількості рік у рік використовується артезіанська вода. На 1 кг свинини – 6 000 літрів, а 1 кг яловичини – 15 000 літрів води. Такі обсяги водоспоживання не можуть не впливати на водний баланс території.
До основних загроз для довкілля та здоров’я людей, пов’язані з великою кількістю гною (чи посліду) промислових ферм належить:
Забруднення поверхневих вод, евтрофікація. Евтрофікація виникає, коли вода забруднюється азотом, фосфором та іншими поживними речовинами, що призводить до «цвітіння» водоростей, які використовують кисень у воді. За відсутності кисню гине риба та інші мешканці водойм. Промислове тваринництво було визнано основним наземним джерелом нітрогену, яке призвело до масштабних цвітінь водоростей у Південно-Китайському морі, включно з цвітінням 1998 року, коли загинуло близько 80% риби на 100 кв. км прибережної зони Гонконгу та південного Китаю.
Просочування нітратів до підземних вод, що обмежує доступ до питної води. У США 1998 року було проведено дослідження 1600 свердловин, розташованих поблизу промислової ферми та виявлено, що 34% забруднено нітратами, а у 10% свердловин рівень нітратів перевищує стандарт для питної води.
Накопичення надлишку поживних речовин та важких металів у ґрунті, що призводить до зменшення родючості ґрунтів та скорочення кількості земель для сільського господарства. У деяких азіатських країнах близько ¼ від загальної площі сільгоспугідь потерпає від надлишкового внесення поживних речовин.
Забруднення ґрунтів і води патогенами та бактеріями, стійкими до антибіотиків, поширення хвороб. Близько половини всіх антибіотиків у світі використовуються саме в тваринництві для запобігання хворобам. Надмірне використання антибіотиків на фермах призводить до виникнення та поширення вірусів та бактерій, стійких до антибіотиків. Вони потрапляють до навколишнього середовища і спричиняють захворювання тварин та людей. Наприклад, у відходах промислових ферм може бути смертельно небезпечна бактерія, стійка до антибіотиків – метицелін-резистентний стафілокок. Промислові ферми можуть бути основними осередками виникнення або поширення свинячого чи пташиного грипу.
Викиди аміаку, метану та інших газів у повітря є шкідливими для людей та довкілля. Викиди аміаку призводять до кислотних дощів та осадження азоту, які пошкоджують посіви, природні екосистеми. Крім того, викиди аміаку пов’язані з формуванням аерозолів, що можуть створити небезпеку для здоров’я. Через великі викиди тваринництво є одним з основних джерел парникових газів. Тваринництво відповідає за 18% від усіх викидів парникових газів людства – це більше, ніж викиди від транспорту.
Місцеве населення, яке проживає біля промислових ферм, часто скаржиться на значний неприємний запах, зниження рівня води в криницях, забруднення гноївкою вод, ґрунтів, погіршення самопочуття. Під час будівництва та експлуатації ферм великі вантажівки проходять селами та деформують дороги та житло. Крім того, робочі місця на виробництві, жителі сіл майже не отримують, через санітарні вимоги (за вимогами санітарної безпеки працівники підприємств мають бути позбавлені контакту з домашньою худобою або птицею, а переважна більшість селян має власні дрібні господарства).
З початку року уже є захворюваність на свинячий грип, і в Канівському районі. По всій Україні вирує епідемія грипу із смертельними випадками. А що буде в наступному році, коли відбудеться мутація свинячого та пташиного грипу?
Для людського організму потрібно два продукти – це повітря і вода, без якого людина не може жити. Від забруднення навколишнього середовища залежить і наш стан здоров’я. Ми вдихаємо викиди аміаку, метану та різні парникові гази – а це вірусні, алергійні та інфекційні захворювання.
Велику роль у природі відіграє вода. Без водного балансу, не існує життя. Через буріння артезіанських свердловин використовується велика кількість води, великими промисловими фермами, а це процес зневоднення ґрунтів. Можна порівняти із зневодненням в організмі людини – спочатку ацетон, а далі температура. Раніше робили меліорацію для висушування боліт, саме осушення та подальше використання торфовищ призводить до колосальних викидів вуглекислого газу, а це величезний негативний ефект на клімат.
Меліорація значно скорочує біологічне розмаїття флори і фауни. Раніше на Прип’яті росло величезна кількість різних осок, верб, були навіть орхідеї, тепер це – меліоративний луг.
Є у боліт, ще одне важливе завдання – регулювати вміст в атмосферу парникових газів: двоокису вуглецю (CO2), метану (CH4) і закису азоту (N2O). Виходить, що болото вилучає вуглекислий газ з атмосфери, який вони поглинають в процесі фотосинтезу, не виходить з екосистеми, залишаючись там, депонованими.
За підрахунками вчених, якщо весь органічний вуглець, який зберігається в болотах, менералізується і вийде в атмосферу у вигляді вуглекислого газу, це призведе до катастрофи, оскільки концентрація цього газу в атмосфері зросте в 1,5 рази. Отже, осушене болото не знижує викиди парникових газів, а, навпаки є її джерелом. Всім відомо, надмірне виділення парникових газів, призводить до глобальної зміни клімату. В середньому температура відхилилась на 1градус .
Атмосферні забруднювачі поділяються на первинні, котрі надходять безпосередньо до атмосфери, і вторинні, котрі утворюються внаслідок перетворення первинних забруднювачів. Наприклад, сірчистий газ в атмосфері окислюється до сірчаного ангідриду, котрий взаємодіє з водяною парою і утворює краплинки сірчаної кислоти. Розглянемо вплив деяких забруднювачів на організм людини.
Атмосферний вплив. Особливо небезпечним є токсичний тонкодисперсний пил з розміром частинок 0,5-10 мкм. Ці частинки глибоко проникають в органи дихання. При неповному згоранні палива утворюється сажа - високодисперсний порошок, котрий на 90-95% складається з частинок вуглецю. Сажа має високу адсорбційну здатність до важких вуглеводнів, що робить сажу дуже небезпечною для людини. Встановлена залежність між зниженням рівня забруднення атмосферного повітря та зниженням захворюваності.
Таблиця Залежність захворюваності від запиленості атмосферного повітря
Захворювання Зниження числа захворювань на 1000 чоловік з небезпечного рівня до допустимого
Грип та катар верхніх дихальних шляхів 292
Пневмонія 12
Бронхіт 14
Туберкульоз органів дихання 3
Хвороби серця 2
Гіпертонічна хвороба 3
Оксид вуглецю СО. Це безколірний газ котрий не має запаху. Він впливає на нервову та серцево-судинну системи, викликає задуху. Поява головного болю (первинний симптом отруєння) виникає через 2-3 години після перебування в атмосфері, котра містить 200-220 мг/м3 СО. При більших концентраціях СО виникає відчуття пульсації у скронях, запаморочення. Токсичність СО зростає за наявності в повітрі оксидів азоту.
В атмосферу викидається переважно діоксид азоту NO2. Це безколірний отруйний газ, котрий не має запаху. Спричиняє подразнювальну дію на організм. Небезпека дії оксидів азоту підвищується в містах, де вони взаємодіють з вуглеводнями вихлопних газів і утворюють фотохімічний туман - смог. Ознакою отруєння оксидами азоту є легкий кашель. При підвищенні концентрації NO2 виникає сильний кашель, блювання, часом головний біль. Контактуючи з вологою поверхнею слизових оболонок, оксиди азоту утворюють кислоти HNO3 та HNO2, котрі призводять до набряку легенів.
Діоксид сірки SO2. Це безколірний газ, що має різкий запах і навіть при малих концентраціях (20-30 мг/м3) викликає неприємний присмак в роті, подразнює слизові оболонки очей та дихальні шляхи. Діоксид сірки згубно діє на хвойні та листяні ліси. Коли концентрація SO2 в повітрі сягає 0,23-0,32 мг/м3, відбувається всихання сосни протягом 2-3 років. Подібні зміни у листяних дерев виникають при концентрації SO2 0,5-1,0 мг/м3.
Таким чином, болота виконують важливу функцію сховища органічного вуглецю. Крім того – газорегуляторну, біологічну, ресурсо-сировинну, кліматоутворюючу та інші функції.
Це великий резервуар прісних вод. Фактично, це губка, що утримує воду, яка потрапляє в болота з атмосферними опадами. Болота очищають воду від розчинених в ній хімічних сполук і твердих частинок. Вони є природними фільтрами забруднених вод, притягують і поглинають частки пилу, що знаходяться в повітрі. Вода випаровується і робить клімат прохолодніше. Великі болота зупиняють лісові пожежі.
Упродовж багатьох років багатства надр, ресурси біосфери споживались і витрачались в максимально можливих обсягах. Людство вступило у ХХ ст. під гаслом «Природа не храм, а майстерня», але своє робоче місце потрібно прибирати. Такий підхід не міг не завершитись глобальною деградацією природного середовища земної кулі.
По всій Україні розміщені великі промислові ферми (холдинги) по вирощуванні курей і свиней. Мешканці українських сіл зустрічаються з численними екологічними проблемами, зумовленими швидким розвитком промислових тваринницьких підприємств. На українських селян тиснуть, якщо вони виступають проти розширення таких виробництв на своїй землі, доходить і до побиття людей. Усі комплекси розміщені недалеко басейнів річок: Дністер, Південний Буг та Дніпро.
Компанія «Даноша» -- заснована у 2004 році, працює в Івано-Франківській області, має п’ять свинокомплексів загальною потужністю 125,800 голів. Отримавши позику в 70,6 млн. доларів від Міжнародної фінансової корпорації (МФК, Група Всесвітнього банку), збільшує свої потужності, нехтуючи впливом на навколишнє середовище та місцеве населення. Всі свиноферми знаходяться в басейні річки «Дністер», який є транскордонним водотоком регіонального значення під юрисдикцією Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків (Гельсінкі 1992р.) В 2010р. місцевий референдум 100% висловили проти розміщення ще двох об’єктів ТзОВ «Даноша». «Миронівський хлібопродукт» (МХП) вертикально інтегрований агрохолдинг, монополіст у вир’єктів ТзОВ «Даноша».
«Миронівський хлібопродукт» (МХП) вертикально інтегрований агрохолдинг, монополіст у виробництві курятини. За рік на промислових фермах компанія виробляє більше 500 000 тон курятини (60% виробництва курятини в Україні). МХП («Наша Ряба») – працює на внутрішній ринок, та на експорт, в тому числі і країн ЕС. Одна промислова ферма споживає 300м3 води на добу.
Центр дослідження транснаціональних корпорацій (SOMO) своєю чергою дослідив, звідки українські компанії беруть гроші на розширення виробництва. За попередніми даними «Миронівський хлібопродукт» отримав більше ніж півмільярда доларів кредиту від Європейських фінансових інституцій та Світового Банку. Проте у SOMO впевнені, що подальша підтримка великих проектів збільшить негативний вплив на довкілля. Починаючи з 2009р., для розвитку українського агросектору Європейський банк реконструкцій, Міжнародна фінансова корпорація та Європейський інвестиційний банк разом, надали Україні позик на 1,4 млд. доларів.
Розширюється будівництво «Нашої Ряби» у Вінницькій області. В місті Ладижині громада пішла проти будівництва курників. 13 жовтня 2015р. побито громадського діяча Андрія Скакодуба.
Голову Яснозірської сільради Черкаської обл. Василя Ткаченка жорстоко побили прямо в сільській раді. В. Ткаченко виступає проти будівництва «Нашої Ряби» (компанія холдинг «Миронівський хлібопродукт» -- Юрія Косюка). Компанія планує поставити біля села 9 комплексів, 1,8 мільйонів поголів’я курчат. Більше 85 тисяч – це вже об’єкт підвищеної екології. Громада не дає згоди на будівництво.
У Канівському районі Черкаської області працює уже 24 майданчики, іде будівництво ще двох. Хоч громади сіл: Козарівки, Синявки та Яблунева були проти, на це ніхто не звертає уваги. Коли запрацює 26 курників – це дасть змогу вирощувати 33,8 млн. курчат-бройлерів. Якщо на 1кг курячого м’яса іде 4300 літрів води (ми про це вже писали), то тепер гарненько подумайте, чого в людей немає води в криницях. Не забувайте, що курка росте 45 діб.
Після погодження Канівською районною радою клопотання ПрАТ «Миронівська птахофабрика» від 23.02.2012р. №286 та №287 згідно «Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011р. №615 «Наша ряба» отримала право користуватися артезіанською водою на 20 років.
Згадуючи тему про болота, ми усвідомлюємо, яку важливу роль вони відіграють в природі і житті людини, утримують водний баланс у в повітрі, водоймах і на суші. Нажаль багато боліт уже знищено. З метою поліпшення родючості земель для сільського господарства на болотах була зроблена меліорація.
Зараз великі тваринницькі ферми використовують в необмеженій кількості питну воду. Велика кількість забору води приводить до висушування ґрунту, а це викликає зневоднення довкілля. Порівнюючи з організмом людини, коли виникає обезводнення -- зразу іде отруєння організму -- піднімається ацетон, з подальшим підняттям температури. Якщо не приймати ніяких мір, людина може померти. Те саме і в природі. Через висушування боліт і обезводнення ґрунті іде отруєння довкілля. Температура землі, піднялася на 1градус. Недостатня кількість випаровування і опадів приводить до пожеж торф’яників і лісів. Це ми вже відчули в 2015 році -- запах їдкого диму навіть і в столиці. Цей рік на мою думку буде, ще більше в диму, якщо добавляться новобудови, проти яких виступає громада. А це і є, парниковий ефект, проти якого бореться увесь світ. Над природою дальше продовжують знущатися – це вирубка лісів, забруднення водойм, перенасичення ґрунтів відходами, висушування боліт, викидів парникових газів у повітря і т. ін. Коли немає спасіння від людства, природа сама починає діяти. Через обезводнення і підняття температури -- починають танути льодовики, для насичення ґрунтів водою. В зв’зку із тим відбуваються різні катаклізми в природі.
Людині потрібно лицем повернутися до природи. Початкові дохристиянські вірування українського народу були найтісніше зв’язані з життям, -- з природою свого довкілля. Це були вірування натуралістичні, на природі побудовані. Людина хотіла бути із своєю природою в найкращих стосунках, бо ясно бачила, що в усьому залежить від неї. Власне на певному ставленні до цього довкілля, -- до сонця, води, землі, повітр’я, дерев і т. ін., а особливо до звірини. Це була релігія реального життя, пізніш хліборобська, як частина життя людини, коли її віра і життя були нерозірвально пов’язані сотнями ниток. Віра, що все кругом неї живе; почуває, розуміє, має свої бажання, бореться за своє існування, як усяка жива істота, а тому до природи первісна людина ставилась, як до істоти живої.
депутут Канівської міської ради Г.Я.Карєтнікова
https://www.facebook.com/profile.php?id=100004292084960&pnref=story |
0
0
