Ми перетворюємо океани у суп із пластику. Нещодавні оцінки показали, що приблизно вісім мільйонів цього матеріалу щорічно потрапляє в океани.
Фото: Прибирання берега річки Кукс, м. Сідней
Пластик може бути корисним, але коли він перетворюється на одноразовий матеріал, - з'являється велика проблема: просто не існує такого місця, куди б можна було його викинути. Тому він просто дуже довго дрейфує планетою. Багато такого сміття легко потрапляє в океани. Більшість з нього ви просто не побачите, адже воно розпадається на маленькі шматочки. Впродовж довгого часу цей "мікропластик" потрапляв у харчовий ланцюг морських істот, і вже зараз він неочікувано проявляється у рибі й та морській солі, котрі ми споживаємо. Більші ж шматки пластику з'їдають морські птиці, риби, черепахи і кити, які помирають з купою пластику у шлунку. Вони вважаються щасливчиками, котрі не потрапили в пастки, але ж їх до цього вбив пластик.
Ця проблема потребує глобальних рішень, але скоріш за все, потрібно просто перестати викидати пластик у непідходящі для цього місця. І це те, з чим може впоратись кожен з нас. Кожен шматок невикористаного пластику, не викинутий чи не покинутий лежати десь на узбіччі пластик -- це хороший вчинок. У цьому криється проста ідея: "Зменшуй - Використовуй повторно - Переробляй" (Reduce, Reuse, Recycle). Я впевнений, що ми чули ці слова вже тисячу раз, але зараз вони є найбільш актуальними стосовно пластику.
Оскільки зараз пора новорічних обіцянок, ось вам список з 5 пунктів, котрі допоможуть зрозуміти, що варто робити, аби покращити ситуацію з пластиком:
При поході до магазину беріть з собою свій пакет. Використовуйте повторно пляшки для води, а також пластиковий посуд і соломинки для напоїв.
2. Уникайте мікросфер.
У це важко повірити, але той самий пластик, котрий використовують для виготовлення пакетів, знайшли у вигляді мікросфер у складі косметичних засобів. Адже, косметика змивається водою й через стічні труби потрапляє в океан. Це жахливо, й багато корпорацій вже почали звертати увагу на таку проблему увагу, але все ж перевіряйте склад продукту перед тим, як купувати будь-яку косметику.
3. Переробляйте для повторного використання.
Я не збираюсь говорити, щоб ви не смітили, адже це й так очевидно, чи не так? Але якщо ж ви все ж використовуєте пластик, то:
придбайте речі зі вторинної сировини;
переробляйте його після використання. Якщо ж у вашому районі немає пунктів прийому й переробки пластику, - поскаржтесь на це місцевій владі.
4. Влаштовуйте суботники.
Свіже повітря корисне для вас. І кожен шматок пластику, який ви приберете з узбіч і пляжів - хороша справа, до того ж якщо вона допоможе вберегти ще одну пташху чи черепаху від смерті.
5. Переконайте друзів і членів родини виконувати вищезазначені пункти.
Якщо ви читаєте цю статтю, то існує вірогідність, що ви виконуєте всі вищезазначені пункти, але на цьому не варто спинятись. Менше пластику й сміття - це хороша новина для всіх нас і для планети, тому поширюйте свій запал та ідеї!
slavikf,Пункт прийому знаходиться на міському ринку за магазином-кафе "хвилинка", а поруч зупинка маршруток №1, №5, №4 ( четвірка тут зупиняється тільки в дні роботи ринку).
Телефон є на контейнері. Жіночка-приймальниця казала,що якщо ви не встигли в години прийому підійти, то можете зателефонувати і вона швиденько підійте,бо живе поруч
Про пункт прийому використаних батарейок це магазин "Електрик", що на міському ринку теж знаходиться. В цій же лінії магазин "мисливець та рибак" та "Платон". Знайти легко
За даними нових досліджень, дев’яносто відсотків морських птахів планети харчуються пластиковими відходами. Ці відомості, отримані в результаті вивчення випадків отруєння морських птахів пластиком, були опубліковані у провідному американському науковому журналі «Праці Національної академії наук».
«Зубні щітки, запальнички, корки з-під пляшок і навіть рука пластикової ляльки – це ще далеко не повний перелік того, що іноді їдять морські птахи», - каже доктор Кріс Вілкокс з відділу морських та атмосферних досліджень державного науково-дослідного інституту Австралії CSIRO.
Відповідно до результатів попередніх досліджень, на один квадратний кілометр океану припадають близько 580 000 одиниць пластикових частинок. Водночас зростає кількість повідомлень пропластик, що знаходять у внутрішніх органах черепах, риб, дельфінів і морських птахів.
Щоб зрозуміти масштаби загрози, яку становить пластик для морських птахів по всій планеті, доктор Вілкокс та його колеги порівняли карти, що відображають поступову зміну щільності пластикового сміття в океані із картами, що демонструють розподіл видів морських птахів. Вони також переглянули опубліковані раніше результати спостережень за вмістом пластику в організмах морських тварин. У рамках досліджень, здійснених з 1962 по 2012 рік, були обстежені 135 видів морських птахів. До прикладу, пластик становив близько 10% ваги тіла деяких птахів на острові Лорд-Хау.
Отримавши всі ці дані, вчені змогли розробити модель, яка встановлює зв’язок між кількістю пластику, що оточує морського птаха, та кількістю пластику, яку він споживає. «Чим більше пластику оточуватиме птахів, тим більше частинок пластику міститимуть їхні внутрішні органи і, навпаки, якщо вони стикатимуться з меншою кількістю відходів, вони менше їх вживатимуть», - пояснює доктор Вілкокс. Скориставшись цією моделлю, дослідники виявили, що пластик споживають 90% морських птахів. Науковці також припустили, що 99% видів морських птахів перебувають під загрозою. «За допомогою цієї моделі ми можемо зробити висновок, що приблизно до 2050 року пластиком будуть уражені майже всі види морських птахів. Випадки поїдання пластику, схоже, траплятимуться найчастіше у Тасмановому морі, на південний схід від Австралії, де багато птахів та висока щільність пластикового забруднення», - каже доктор Вілкокс.
«Дослідникам досі точно не відомо, чому птахи їдять пластик, але причиною може бути те, що пластикові залишки нагадують їм здобич», - припускає доктор Вілкокс. Думку вченого підтверджують експерименти з черепахами та пластиковими пакетами, проведені одним з його аспірантів. «Схоже, черепахи помилково приймають пластикові пакети за медуз. Крім того, пластик може потрапляти до організму птахів разом зі справжньою їжею, наприклад, риб’ячою ікрою, що пристає до нього.
«Кількість пластику, що виробляється у світі, кожні 11 років зростає вдвічі. Отже, з 2004 по 2015 рік ми виробили стільки ж пластику, скільки з дати винайдення пластику по 2004 рік. Кількість знову подвоїться з 2015 по 2026 рік. Вирішити проблему пластикового сміття в океанах можна, посиливши контроль за незаконним скиданням відходів у розвинених країнах та покращивши інфраструктуру для переробки відходів у країнах, що розвиваються», - каже доктор Вілкокс.
«Однак моделі стимулювання є також ефективними у боротьбі з нашою "культурою одноразового використання"», - стверджує дослідник, посилаючись на законодавчі ініціативи в Південній Австралії щодо заставної вартості тари*. Вони дозволили втричі зменшити кількість пластикових пляшок, що потрапляли в навколишнє середовище.
*Суть заставної вартості тари полягає в тому, що у вартість напою відразу включається вартість пластикової пляшки, приблизно 10% від звичайної вартості. Щоб отримати заставну вартість, покупцю потрібно просто повернути пляшку в магазин. Навіть якщо людина «не донесла» пляшку в магазин, швидше за все, її хтось підбере і віднесе туди, щоб отримати гроші. З іншого боку, через зміну ціни, виробник також відчуває вплив продукту, який він продає, на довкілля (прим. перекладача).
Зменшити кількість пластикових відходів вже сьогодні - легко
Ймовірно, ви ще не готові раз і назавжди покінчити з усім пластиком, але є кілька простих способів, які значно зменшать кількість разового пластику у вашому житті.
Хоча переробка може допомогти зменшити кількість сміття, що залишається на сміттєзвалищах, водостоках та екосистемах - лишень декілька видів пластику може перероблюватися.
Продукт цієї часткової переробки досі вимагає багато енергії та води і далеко не в задовільних пропорціях, коли доходить до предметів одноразового використання. Пластиковому сміттю, що потрапляє на звалища і у океани, потрібні сотні років, щоб розкластися, а тим часом занепокоєння з приводу токсинів, які вивільнюються у навколишнє середовище під час його розкладання, все зростає.
Але життя сучасної людини оточене пластиком і думка відмовитися від нього здається приголомшливою.
Цей знімок зроблено на острові Тенеріфе (Іспанія) в Організації по утилізації відходів у 2013 році в рамках змагання «Викидай розумно» (Waste Smart) від Європейського агентства по навколишньому середовищу.
Далі ви знайдете декілька дуже простих порад (багато з них вже вам добре відомі) з чого можна почати:
1. Ходіть за покупками з власною сумкою.
Корисність цих тоненьких пакетиків, які швидко рвуться, вкрай обмежена, але згідно з одним із підрахунків, щороку у світі використовується близько від п'ятимільярдів до трильйону пластикових пакетів. Так, вони безкоштовні для покупців, та вони мають високу екологічну вартість і є однією з найпоширеніших форм сміття.
Порада ходити в магазин з власною сумкою загальновідома, але дійсно добра, настільки, − що деякі уряди намагаються залучити до цього більше людей. Наприклад, одноразові пакети для покупок були заборонені в ряді міст, як Сан-Франциско та Вашингтон, округ Колумбія.
2. Припиніть купувати воду у пляшках.
Не менш популярна порада. Якщо немає критичної ситуації з забрудненням, пластикові пляшки з водою є легкою мішенню для скорочення відходів. Натомість, зручно тримати багаторазову пляшку під рукою (зрозуміло, що можна зробити з одноразової пляшки – багаторазову).
3. Приходьте до кав’ярень з власними термосами.
Говорячи про предмети багаторазового використання, власні термоси або термочашки, щоб купити каву з собою, − це ще один спосіб зменшити ваш пластиковий слід. Одноразові стаканчики для кави можуть виглядати паперовими, та вони, як правило, футеровані поліетиленом, видом пластичного полімеру. У теорії ці матеріали можна переробляти, але для цього у більшості місць не вистачає інфраструктури. Ще є кришечки, мішалки та стаканчики з пінополістиролу − яких можна уникнути з власним посудом.
4. Оберіть картон.
Загалом, картон переробляється легше за пластик. Вироби з паперу, як правило, також розкладаються легше за скляні або алюмінієві банки. Тому маючи вибір, оберіть пасту у коробці, а не у пакеті, або миючий засіб у коробці, а не у пляшці.
5. Скажіть "ні" соломинкам.
Зазвичай, одноразове використання пластикових соломинок вдома або в барі чи ресторані при замовленні напою взагалі непотрібно.
6. Приберіть пластик зі свого обличчя.
Більшість пластику, що забруднює океани, є пластикові мікросфери – це крихітні шматочки, які майже неможливо відфільтрувати. Зазвичай вони входять до складу споживчих товарів, як засоби для вмивання та зубна паста. Ці маленькі кульки призначені для відлущування, та водоочисні споруди не в змозі їх зупинити.
Замість того, щоб викидати пластикову бритву в сміттєву корзину щомісяця, розгляньте варіант про перехід на бритву, яка дозволяє замінювати тільки лезо.
8. Переходьте з одноразових підгузків на тканинні.
Якщо у вас є малюк, то ви знаєте, наскільки багато підгузків врешті викидається у сміття щодня.
9. Переосмисліть підхід до зберігання продуктів харчування.
Використання пластикових мішечків, пластмасової обгортки і пластикових контейнерів для зберігання варто переглянути. Замість контейнерів чи не краще покласти бутерброд у коробку з-під печива?
Це занадто просто? А ви вже дотримуєтесь цих порад і шукаєте способи зменшити відходи у вашому житті ще більше? Діліться своїм досвідом у соцмережах.
Дайвери провели 33 дні, збираючи сміття на віддалених тихоокеанських атолах, в тому числі купи старих рибальських сіток, в яких заплутувалися морські черепахи. Тепер ці сіті подрібнять і спалять; з них Гавайї отримають електроенергію.
Пташеня альбатроса стоїть біля сміття, яке прибило до атолу Мідуей (Midway Atoll) в північній частині Тихого океану.
У найбільшому океані Землі, на площі у 1200 миль (1920 км) довкола північно-західних Гавайських островів, розкидані всього 10 крихітних атолів – настільки острови віддалені. На них проживають декілька «сезонних жителів», але немає постійного населення. Натомість острови – величезний дім для коралів, риб, морських птахів, морських ссавців та інших представників дикої природи.
Проте, незважаючи на віддаленість від цивілізації та приналежності до морського заповідника площею 140 000 квадратних миль (362 598,334 км2), ці зазвичай дивовижно чисті острови усіяні сміттям. Під час нещодавнього прибирання 17 водолазів з Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (НУОАД) за 33 дні зібрали 57 тон сміття – від кришок для пляшок і запальничок до давно забутих рибальських сіток.
Це 114 тисяч фунтів (51 709 кг), або щодня в середньому 203 фунтів (92 кг) на водолаза. Хоча важка техніка і допомагає із підйомом тягарів, через крихкість коралових рифів дайвери вимушені виконувати більшу частину роботи вручну.
"Кількість сміття, яке ми знаходимо на цьому віддаленому, недоторканому місці, шокує", - говорить в заяві про очищення Марк Мануель (Mark Manuel), керівник робіт відділу моніторингу екологічного стану коралових рифів НУОАД.
Як туди потрапило стільки сміття? Острови знаходяться у Великій тихоокеанській сміттєвій плямі(Great Pacific Garbage Patch), одному з кількох місць на Землі, де океанські вихори накопичують пластик, який наноситься із річок, берегів, судів та інших джерел. Багато що з цього повільноперетворюється у підступний мікропластик, який також може становити безпосередню загрозу – наприклад, частини пластику, які з’їдають птахи або ж рибальські сітки, в яких можуть заплутатися кити, дельфіни, тюлені і черепахи.
Дайвери НУОАД побачили останні безпосередньо під час чищення, рятуючи трьох зелених морських черепах, представників зникаючого виду, які заплуталися у викинутих сітках. "Ми, ймовірно, встигли якраз вчасно," - сказав Мануель в інтерв’ю «Hawaii News Now». "Хто знає, як довго вони би протрималися в живих, якщо б ми їх не врятували".
Зелена морська черепаха бореться в сітці біля атолів Pearl і Hermes , одна із трьох черепах, врятованих під час очистки НУОАД 2014 року.
Щорічні очищення на цих островах проходять із 1996 року, а всього за 19 років було зібрано 904 тон сміття. Цього року зібрали 57 тон – на 9 тон більше за середній показник. "Ця місія надзвичайно важлива для того, щоб сміття не стало пам’ятним знаком," - говорить Кайл Коянагі (Kyle Koyanag), координатор тихоокеанських островів у програмі морського сміття НУОАД. "Сподіваюся, ми зможемо знайти способи запобігти потраплянню рибальських сіток до цього особливого місця, але до тих пір очищення – чи не єдиний спосіб уникнути шкоди, яку вони можуть заподіяти цій тендітній екосистемі".
Хоча рибальські сітки часто становлять основну загрозу для коралових рифів і великих морських тварин, невеликі пластикові відходи – також велика проблема і в воді, і на суші. Отже, водолази, прочесали пляжі і морське дно, лише на берегах атола Мідуей (Midway Atoll) знайшли більше 6 тон пластику. Було знайдено 7436 твердих фрагментів пластику, 3758 кришок від пляшок, 1469 пластикових пляшок від напоїв та 477 запальнички. Багато з цих неїстівних предметів становлять смертельну небезпеку для морських птахів, які часто мимоволі годують ними своїх пташенят.
В нашому Дніпрі не краща ситуація. Висновки просяться- робіть їх самі!
Нещодавно пішла в той пункт прийому і "викинула сміття" на 50 гривень ( сміття все моє ))))
За последние несколько столетий у этих амазонских, индийских или австралийских "дикарей" накопилось очень много вопросов. Они спрашивают, например, зачем вы столько много работаете против своего желания? Вас что держат за рабов? Мы работаем только когда нам хочется, ну редко если очень-очень надо, если лень, не работаем. Почему ваши женщины идут к врачам, чтобы рожать, они что у вас все больны? Зачем вам дома, на которые нужно работать 20-30 лет и потом всё равно платить за них? Они что из золота? Зачем вам детские сады и школы, где большинству детей неинтересно? Зачем вы тратите столько времени и здоровья на зарабатывание денег, чтоб потом ими же оплачивать дорогостоящее лечение болезней, пришедших как следствие этого суматошного образа жизни? Почему в мальчиках вы воспитываете покорность и послушание, а в девочках цените силу и самостоятельность? Разве не должно быть наоборот? Почему вы учите своих детей сложным математическим формулам, но не учите свойствам многочисленных лекарственных трав, ремёслам, навыкам жизни на природе? Зачем зарабатывать и покупать в детском магазине игрушки развивающие мелкую моторику, когда куча камушков и веточек всегда в изобилии на каждой лесной поляне? Зачем лечиться дорогими лекарствами, синтезированными фармакологами, а потом лечиться от побочных действий этих лекарств, а потом третьими лекарствами восстанавливать уже убитую напрочь имунную систему, почки и микрофлору желудка и кишечника? Вы не знаете о лекарствах, данных природой? У нас у индейцев-аборигенов, как вы нас называете, есть десятки способов излечить, например, ваш рак на начальных стадиях и всего за неделю и совершенно бесплатно, терпким соком банановой пальмы, например. Но вы, кажется, так зазомбированы, что даже не предполагаете, что такое возможно, и отдаёте десятки тысяч долларов на сложное лечение с сомнительной эффективностью. При этом вы вырубаете джунгли с сотнями бесценных лекарственных трав, лишая дома тысячи видов животных, которые жили тут задолго до вас.Вы странные, говорят они нам. Вы больны душой, вам нужно восстановить связь с природой, со своим изначальным духом. И начинать лучше прямо сейчас.
Найкраще відказатись від пластику, а перейти на скляну тару. В пластикових бутилках товар довго не рекомендують зберігати. Одне горе, що сміття кругом. Це ще від людей залежить, від їхньої культури. Відпочивати любимо, а прибрати за собою -- зась. З дому винесли сміття і викинули в кручу. Починати треба із себе.
= БЛИЗЬКО 8 МЛН ТОНН ПЛАСТИКА щорічно потрапляє в ОКЕАН =Учені з декількох американських університетів під керівництвом Дженни Джембек (Jenna Jambeck) змогли кількісно оцінити масштаби забруднення світового океану пластиковим сміттям, при цьому враховувалися не тільки поверхневі забруднення, але і ті, що знаходяться під водою. За їх підрахунками, щорічно в океан потрапляє близько 8 мільйонів тонн пластику, за більшу його частину відповідальні держави Азії. Результати дослідження описані в статті, опублікованій в журналі Science.Для побудови своєї моделі вчені використовували дані про щільність населення різних регіонів планети, кількості вироблених пластикових відходів, економічної ситуації в країнах. За підрахунками групи Джембек, масштаби забруднень пластиком світового океану в 2010 році склали від 4,8 до 12,7 мільйонів тонн. А середня цифра за рік становить близько 8 мільйонів тонн.Вчені також оприлюднили список з 20 країн, які вносять найбільший внесок у забруднення океану пластиковим сміттям. Перше місце в цьому списку посідає Китай - країна відповідальна приблизно за мільйон тонн сміття, що потрапляє в океан за рік. У першій п'ятірці також Індонезія, Філіппіни, В'єтнам і Шрі-Ланка. Вчені пов'язують сумне лідерство азіатських країн у цьому списку з великою чисельністю населення в цих країнах, зосередженого в основному уздовж берегових ліній, а також з недостатньо ефективною політикою з переробки та контролю над сміттям.Серед відповідальних за забруднення також кілька африканських країн, південноамериканський континент представляє Бразилія. США в цьому списку на 20 місці, а всі країни Євросоюзу сумарно - на 18 місці.За підрахунками дослідників, при збереженні нинішньої тенденції кількість пластикових відходів, що виявляються в океані, до 2025 року збільшиться на порядок. Раніше Наукова Росія писала про іншому дослідженні, згідно з яким зараз в там плаває більш 5000000000000 часток пластику, загальною вагою близько 270 тисяч тонн. Питання, куди дівається різниця між 8 мільйонами тонн на рік і настільки скромними «запасами» пластикового сміття. Можливо, справа йде навіть гірше, ніж ми припускаємо, тому що велика частина пластику являє собою мікроскопічні частинки, що утворюють суспензію під поверхнею води, тому дати точну оцінку обсягом і вагою не так-то просто.Але тенденція очевидна, і щоб перешкодити їй, необхідні активні заходи з боку всіх країн світу. Це і скорочення індивідуального споживання пластику, і підвищення контролю над переробкою сміття, розробка та використання нових технологій у цій сфері.
( Такі таблички розвісили по всьому нашому лісі) ніби дрібниця, але на психологічному рівні стимулює прибирати сміття за собою , і навіть за тим "бидлом" шо його не прибрала...
Це пише людина з іншої області. Було б непогано подібні розмістити у нас по лісах,бо "поларунків" від людини там хватає
Забруднення природи не тільки руйнує нашу єдину домівку, нашу Землю, але повільно вбиває нас. А ми, найбільш егоїстичні істоти на планеті, не те щоб подумати про тварин і рослин, навіть не можемо забезпечити собі здорове життя в чистому та здоровому середовищі.Одним із вирішень проблеми є - сортування сміття, але хто це буде робити, спитаєте ви. Дійсно легше все скинути в один мішок і позбутися його одним кидком в смітник. Хотілось би, щоб люди подолали лінощі і сортували хоча б на органіку і неорганіку. От у Японії сміття розподіляють на 34 контейнери, в Німеччині — на п’ять. Це потроху стає досить реальним навіть для України: "...систему роздільного збору інноваційна компанія «Грінко» уже запровадила в Печерському районі Києва. Було встановлено 46 контейнерів для роздільного збирання. В ці контейнери викидають свої відходи 14 тисяч мешканців на території Печерського району. Відходи забирає окремий сміттєвоз, їх доставляють на сортувальний комплекс «Грінко Центр», де відсортовують ту сировину, яка може бути повторно використана."
www.kaniv.net не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті користувальницьких рецензій, оскільки вони висловлюють думку користувачів і не є редакційним матеріалом
semko А що молодших та і взагалі нових людей немає? Нам в Місту потрібно енергійного, грамотного, ініціативного місьного голову до 50 років, який хотів і мав сили та бажання трудитися для людей. Хорошу.. [весь] Канів через 100-98 років [3]
klimenko_2015 ПЕВНО ЩО НАМ ПОТРИБНИЙ АКТИВНИЙ ЗНАЮЧИЙ НАШИ ГРОМАДСЬКИ ПРОБЛЕМИ ХАЗЯЙНОВИТИЙ МУДРИЙ ТА ПРОКАТАНИЙ ЖИТТЯМ ДЯДЬКО З МИСЦЕВИХ, В НИВЯКОМУ РАЗИ НЕ З ЧИНОВНИКИВ КАНИВСЬК.. [весь] Канів через 100-98 років [3]
WayBe Буду дуже усім Вам вдячний!
Зараз це критична потреба, як для мого підрозділу, так і для мене особисто.
Дякую, куме! Дякую друзі! Збори для Володі Буренка [1]