КАНІВСЬКА ГАЕС: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?

В умовах війни ключове питання — енергетична незалежність держави, щодо якого зобов'язані дійти згоди і політики, і промисловці, і громада

Сьогодні наша країна живе і працює в стані війни. Сьогодні  кожен центнер вирощеного врожаю, кожна тонна виплавленої сталі, кожен мегават виробленої електроенергії - на вагу золота, тому що вони, в першу чергу, спрямовуються на зміцнення нашої обороноздатності. У цих надзвичайно складних умовах нехтувати шансом наростити енергетичний потенціал Батьківщини шляхом завершення вже розпочатого будівництва гідроакумулюючої станції (під яку ще за часів СРСР було виконано значний обсяг підготовчих робіт) бу-ло б прикладом безгосподарності й недалекоглядності. Звісно, згоду на будівництво, перш за все, мусить дати місцева канівська громада. Свідома, патріотично налаштована, відповідальна громада.

Існує п'ять ключових моментів, на яких грунтується позиція ініціатора будівництва - Публічного Акціонерного Товариства "Укргідроенерго".

• Момент перший. Україна прямує до Євросоюзу.
• Євросоюз не дасть збудувати в Україні об'єкт, що нестиме екологічну загрозу населенню.

Україна - не бананова республіка, якою керують дрімучі й жорстокі диктатори, експлуатуючи її населення лише для власного зиску. Цю істину довели Майдан, Небесна сотня, наші гвардійці, котрі нині стоять на захисті східних рубежів країни. Ми позбулися ярма попередньої влади і нині послідовно рухаємося до Євросоюзу: підписали угоду про асоціацію з ЄС, домоглися спрощення візового режиму, прагнемо і будемо невдовзі прийняті до євроспільноти. Будь-яке будівництво, що наразі планується чи розгортається в нашій державі, узгоджується з європейськими законами та нормами, підганяється під стандарти розвинутих країн, моніториться на предмет екологічної безпеки, зрештою, контролюється фінансовими аудиторськими компаніями. Сьогодні в Європі чи десь-інде в цивілізованому світі ви не знайдете жодної банківської установи, яка візьме на себе відповідальність інвестувати в завідомо ризикований в плані техногенної безпеки об'єкт, який може завдати збитків. До речі, переговори з інвесторами, що їх провело ПАТ "Укргідроенерго", дали позитивні результати. Отож, про жодного кота в мішку не йдеться.

Якщо говорити зрозумілою мовою, суть полягає ось в чому: Європа не допустить, щоб у неї під боком, у країні, яка невдовзі вступить до ЄС, була закладена, як кажуть, "міна вповільненої дії".

Світ став глобальним, будь-яке порушення балансу у будь-якій із країн може призвести до відчутних збоїв у роботі цілої енергосистеми континенту. Європейці сім раз відміряють, перш ніж один раз відріжуть. Цих принципів вони навчають і нас. Український уряд був би самогубцем, якби паралельно із рухом до Європи готував нашим західним партнерам такий собі "сюрприз" у вигляді будівництва "шкідливої" гідроакумулюючої станції.

Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк є переконаним євроінтегратором, рішуче виступає за європейські цінності. Ось його думка щодо бу-дівництва Канівської ГАЕС (цитата з листа-відповіді на запит народного депутата від Черкащини Леоніда Даценка від 18.04.2014 р.): "У 2013 році державним підприємством "Укрдержбудекспертиза" здій-снена комплексна державна експертиза проекту "Будівництво Канівської ГАЕС" щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності, експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки та енергозбереження. За підсумком експертизи було отримано позитивний екс- пертний звіт".

Важливий факт: ПАТ "Укргідроенерго" не приватна контора чи зареєстрована на підставних осіб офшорна фірма. Публічне Акціонерне Товариство "Укргідроенерго" є цілком публічною державною компанією - 100% її акцій належать державі Україна. Отже, і відповідальність компанії - державна. І перед Європою, і перед власним народом, і перед жителями Канева та сіл району, зокрема.

• Момент другий. Війна і енергетика.
• Або чому одними лише гаслами ворога не здолати?

Сьогодні в Україні важко знайти людину, яка б не задавала собі запитання: а що особисто я можу зробити для країни, для армії, для перемоги? Настав час істини для кожного. Працівники установ, орга-нізацій, великих і дрібних підприємств, середнього біз-несу - всі намагаються віднайти можливість внести посильну дещицю до спільної справи - зміцнення обороноздатності України. Хтось збирає і передає на передову продукти харчування, хтось купує за власний кошт каски й бронежилети, хтось плавить сталь, хтось лікує поранених, хтось вирощує пшеницю, хтось виробляє електроенергію.

Останнє є особливо актуальним. Адже Україна продовжує залишатися енергетично залежною державою. Ціна на природний газ, який постачають для української промисловості та населення наші ж кривдники, практично ставить державу на межу банкрутства. Нам слід терміново позбуватися газової кабали. Модернізовані Київська ГЕС, Канівська ГЕС, Кременчуцька ГЕС, Дніпродзержинська ГЕС, ДніпроГЕС, інші гідроелектростанції України, в тому числі, й побудована в недалекому майбутньому Канівська ГАЕС, покликані допомогти нам звільнитися від енергетичної залежності в умовах російської військової агресії. Це не приватна ініціатива, це - стратегія держави. І програми, що впроваджує ПАТ "Укргідроенерго" у цьому зв'язку, продиктовані насамперед державними інтересами. Слід зазначити, що в цьому процесі задіяні не лише профільні енергетичні підприємства та організації, а й місцеві громади.

Для декого з канівчан може видатися дивним, але, приміром, у тій же Львівській області одним із перспективних шляхів нарощування власних енергетичних резервів сьогодні називають так звану малу енергетику. Про це йшлося на недавньому круглому столі "Інвестиційне середовище Львівщини на ринку виробництва енергоносіїв в умовах російської військової агресії". Як зазначив Андріан Фітьо - провідний експерт моніторингового проекту, в умовах використання Росією ціни на природній газ як чинника постійного тиску на Україну, надзвичайно актуальним є пошук шляхів вирівнювання видобування енергоносіїв та споживання енергії в Україні.

На думку заслуженого енергетика України, геолога Ярослава Шпака, попри насторожливе ставлення громадських організацій щодо малих ГЕС карпатських річок, вони не зашкодять екології регіону. "На наш погляд, малі ГЕС карпатських річок будуть не шкодити Карпатам, а прикрашати їх. Бі-ля кожної ГЕС з'являється не-велика водойма - це умови для відпочинку. ГЕС фільтрує річкову воду, щоб та була чистою. Тобто є цілий ряд факторів позитивного впливу ГЕС, - зазначив Ярослав Шпак. - Тільки в одній Львівській області щорічно на таких електростанціях можна виробляти приблизно 500 млн. кВт год.".

До речі, проведення круглого столу ініціювали не енергетики, а самі громадські активісти, жителі Львівщини. Одними лише гаслами ворога не здолати. Слід оперативно нарощувати міць країни, базовою складовою якої є енергетика.

Виступаючи на нараді, що пройшла 23 травня ц.р. на базі Канівської ГЕС, Генеральний директор ПАТ "Укргідроенерго" Ігор Сирота підкреслив, що Канівська ГАЕС збільшить системний резерв об'єднаної енергосистеми України на 1000 МВт швидкостартуючої маневрової потужності в її центрі, а використання повною мірою від-новлюваних джерел енергії буде  безумовним кроком забезпечення енергонезалежності нашої країни.

• Момент третій. Обпікшись на молоці...
• Будь-яке нове починання спершу зустрічає несприйняття з боку населення...

Усім відома фраза: "Стратити не можна помилувати". Від того, де в ній буде поставлено розділовий знак, залежатиме життя людини. Краще, звичайно, крапку поставити таким чином: "Стратити не можна. Помилувати". І людина залишиться живою. А як бути із станцією? "Будувати ГАЕС не можна. Відмінити!". Чи навпаки: "Будувати ГАЕС! Не можна відмінити". За звичкою люди наїжачуються наразі проти будь-якого нововведення. Нічого дивного: 80 років радянського "одобрямсу", коли всі плани партії одноголосно втілювалися в життя, стали для населення справжньою кісткою в горлі. З приходом незалежності, коли з'явилася можливість вільно висловлювати власну думку, і влада почала з нею рахуватися, люди за інерцією продовжували владі не довіряти. Цей процес триває донині. Нічого дивного тут немає.

Взяти той же Канів. Місто та села району свого часу ощасливили і "курячими", і "грибними" запахами, та так, що жителям і досі в носі крутить. Власники підприємств знай собі рахують прибутки, а людям тимчасом доводиться "аромати" через власні легені фільтрувати. Звісно, усе це робилося за згоди та безпосередньої участі влади. Тож недовіра до будь-яких починань і нововведень цілком виправдана. Обпікшись, як кажуть, на молоці, канівці готові вже й на воду дмухати.

Проте жодна будова на Ка-нівщині не розпочиналася й не проходила за такого прискіпливого моніторингу з боку громадськості, як будівництво Ка-нівської ГАЕС. Від самого початку і донині всі дії, пов'язані з проектуванням Канівської гід-роакумулюючої станції, відбувалися відкрито, з чітким дотриманням чинного законодавства. Так, у газеті "Дніпрова Зірка" (№49-50 від 23.06.2006 р.) була оприлюднена Заява про екологічні наслідки будівництва Канівської ГАЕС. У листопаді 2008 року в селах Пшеничники й Бобриця Канівського району Публічне акціонерне товариство "Укргідроенерго" провело відкриті громадські слухання з питання продовження будівництва Канівської гідроакумулюючої станції та отримало позитивну оцінку що-до будівництва й експлуатації гідроакумулюючої станції з боку місцевих громад, про що було складено відповідні протоколи.

Неодноразово протягом останніх років відбувалися зустрічі керівництва ПАТ "Укргідроенерго" з представниками громад, органів місцевої влади, засобів масової інформації та громадських організацій. 11 вересня 2013 р. енергетики тримали іспит перед депутатами на сесії Канівської райради, а через два тижні, 26 вересня, винесли питання будівництва ГАЕС на сесію Канівської міськ-ради. "Навішування ярликів, безпідставна критика, провокаційні запитання - все це в минулому, - заявив нашому кореспонденту представник ПАТ "Укргідроенерго". - На обох депутатських форумах ми побачили бажання народних обранців об'єктивно розібратися в ситуації, прийняти правильне рішення й донести його до своїх виборців".

До речі, з метою донесення до громадськості своїх планів ПАТ "Укргідроенерго" 23 травня 2014 року у місті Канів провело вже згадуване спіль-не засідання Громадської ради Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Президії та Науково-техніч-ної ради Всеукраїнського громадського об'єднання "Укргідроенерго", відділення енергетики Всеукраїнського громадського наукового об'єднання "Українська академія наук" і Ради ветеранів енергетиків України. У роботі засідання взяли участь представники Верховної Ради України, Міненерго та вугільної промисловості України, Громадської ради Міненерго та вугільної промисловості України, Всеукраїнського громадського об'єднання "Укргідроенерго", Всеукраїнського громадського наукового об'єднання "Українська академія наук", Ради ветеранів енергетиків України, ПАТ "Укргідроенерго", представники місцевих орга-нів влади, органів місцевого самоврядування, представники провідних підприємств галузі відновлюваних джерел енергії та відомі науковці.

Під час засідання обговорювалася низка важливих питань. Серед них: проект будівництва Канівської ГАЕС та перспективи його реалізації у 2014 році; концепція, поточні проблеми та перспективи розвитку малої гідроенергетики; вітрова та сонячна енергетика: сьогодення та майбутнє. Авжеж, учасники засідання ухвалили рішення, в якому, зокрема, йдеться про підтримку відновлення будівництва Канівської ГАЕС у 2014 р. для виконання планів Енергетичної стратегії України на період до 2030 р.

На жаль, в одній із публікацій, розміщених в інтернеті, було допущено помилку - вказано, що відбулися громадські слухання на тему будівниц-тва Канівської ГАЕС, а не звичайна нарада, як було насправді. Офіційно заявляємо: це було планове засідання Громадської ради Міненерго та суміжних організацій, видавати це засідання за проведення  громадських слухань ніхто не збирався. Про громадські слухання повідомляється заздалегідь у ЗМІ, до них ретельно готуються, запрошують громадськість, слухання протоколюються, потім присутні голосують і приймають те чи інше рішення більшістю голосів.

Важко працювати в умовах, коли кожен твій крок від-стежують, в кожній твоїй дії шукають приховані мотиви, коли до тебе виявляють підвищену увагу і навіть підозріливість. Але ПАТ "Укргідро-енерго" немає що приховувати. Воно саме йде до людей, ді-литься планами й упевнено дивиться в перспективу. Зрештою, ми вже це проходили. Так було, наприклад, з Канівською ГЕС. Її теж багато хто в Каневі не хотів. Люди думали так: нехай Дніпро тече як і раніше - в бур'янах і верболозах, нехай тут не буде ні сучасних підприємств, ні багатоповерхових житлових будинків, ні шкіл, ні дитсадків, ні хорошої роботи. Нехай містечко й надалі буде схожим на велике село. Зате греблю не прорве, зате риба не пропаде, зате люди сидітимуть у своїх хатах і буде їм щастя...

Але Канівську ГЕС збудували. І коли турбіни запрацювали - багато канівців виявили бажання трудитися якраз саме тут, на новозбудованій електростанції. Чому? Тому що на станції були чудові умови праці, найвища в місті заробітна плата, соціальний захист робітників. І жити канівці хотіли "як у місті", тому стали перебиратися із своїх хатин у ба-гатоповерхові будинки з усіма зручностями, які зводилися завдяки будівництву ГЕС.

Минуло майже 40 років, а Канівська ГЕС і нині є одним із кращих підприємств міста, стабільно наповнює місцевий бюджет, забезпечує роботою сотні канівчан, надає людям допомогу і в радості, і в горі. Завдяки Канівській ГЕС у місто прийшли такі потужні підприєм-ства як будівельне управління "Дніпробуд", електромеханічний завод "Магніт", виробничо-комплектувальна база "Закордоненергобуд", комбінат консервованої продукції "Верес", відновив роботу Канівський маслосирзавод. Зрештою, завдяки ГЕС місто стало міс-том: виросли багатоповерхівки, з'явилися магазини, школи, дитсадки, будинок культури, кінотеатр, були заасфальтовані та забетоновані дороги.

• Момент четвертий. 300 мільйонів гривень.
• Можливо, декому з полі-тиків вони зайві. А Каневу будуть якраз

- Будівництво Канівської ГАЕС передбачає виділення коштів на соціальну інфраструктуру Канева й Канівського району. На сьогодні в проекті закладені кошти на соціальні потреби в розмірі 302 млн. грн. За 6,5 років, протягом яких триватиме будівництво, Ка-нівщина щороку отримуватиме близько 45 млн. грн. Це кошти, які будуть спрямовані на соці-альний розвиток краю. Крім того, у зв'язку із спорудженням Канівської ГАЕС буде створено більше 2000 робочих місць. Варто нагадати, що нині діюча Канівська ГЕС приносить сьогодні до місцевих бюджетів приблизно 35 млн. грн. податків, Канівська ГАЕС даватиме ще стільки ж, - повідомляє генеральний директор ПАТ "Укргідроенерго" Ігор Сирота.

Нині звідусіль тільки й лунають гучні заклики: "Україні потрібні інвестиції!". Дещо тихі-ше при цьому говорять: "Для приходу інвестицій потрібно створювати належний інвестиційний клімат". Простою мовою це означає: хочеш, щоб у твій район чи місто хтось вклав гроші - будь ласкавий,  забезпеч інвестору належне ставлення з боку населення, гарантуй, що на будівництво не приїдуть місцеві бандити й не почнуть вимагати відкату, потурбуйся про те, аби окремим "активістам" не спало на думку ні з того, ні з цього влаштувати пікетування чи блокування будівництва та під'їзних шляхів. Інвестор хоче надійно вкладати кошти й спокійно працювати. Гроші, як відомо, люблять тишу. Тож місцевій громаді і місцевій владі слід докласти зусиль, аби такий клімат у Каневі та районі було створено. Ціна питання того варта.

Сьогодні на сході країни йде війна, в деяких інших регіонах панує безвладдя. Люди не знають що робити, підприємства закриваються, виробництва згортаються, працівників відправляють в неоплачувані відпустки, а то й просто звіль-няють. А Каневу пропонують розпочати велике й перспективне будівництво. Такого шансу більше не буде. Втрачати його? На це питання мають відповісти самі канівці. Можливо, декому з політиків (як місцевим, так і столичним) сума в 300 млн. грн. видається дріб'язковою. А Каневу вона була б якраз доречною. Головне, щоб громада чітко контролювала надходження та ви-трачання інвестиційних коштів з тим, аби чиновники не "розпиляли" їх для власних потреб.

• Момент п'ятий. Ще раз про екологію.
• Для ПАТ "Укргідроенерго" питання екологічної безпеки Канівської ГАЕС - першочергове

Уже набили оскому твер-дження окремих діячів про те, що з початком роботи Канівської ГАЕС на місцевість довкола чекають всілякі екологічні негаразди. Аби не бути голо-слівними, наводимо ще одну цитату з офіційного листа-відповіді Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка на запит народного депутата від Черкащини Леоніда Даценка від 18.04.2014 р.: "Щодо відомостей про висновки екологічних експертиз проекту будівництва Канівської ГАЕС. За інформацією Міненерговугілля, висновки експертиз ДП "Укрдержбудекспертиза" та Мінприроди проекту будівництва Канівської ГАЕС оприлюднені на сайті ПАТ "Укргідроенерго". Крім того, на цьому сайті є також розділ оцінки впливу на навколишнє середовище проекту будівництва Канівської ГАЕС.

Щодо радіоактивного забруднення водних мас Канівського водосховища (нижня водойма для Канівської ГАЕС) слід зазначити, що фахівцями Інституту гідробіології був детально розглянутий найгірший варіант зміни радіоекологічної ситуації внаслідок роботи Ка-нівської ГАЕС. Навіть за такого сценарію збільшення концен-трації радіонуклідів у воді, в зоні активного розмиву (1,6-1,7 відсотка площі дна Канівського водосховища у безпосередній близькості від ГАЕС) буде значно нижче допустимих рівнів для питної води і становитиме не більш як 3% допустимих рівнів. Через рік після пуску ГАЕС режим каламутності буде стабілізовано і концентрація радіонуклідів у воді практично не відрізнятиметься від сучасної. Така позиція підтверджується результатами досліджень мулу водосховища в зоні дії Київської ГАЕС, виконаних у 2011-2012 роках".

Ми живемо і працюємо в умовах ведення військових дій. Тому не менш важливим аніж питання екологічної безпеки є питання забезпечення на-дійної охорони гідротехнічних споруд. Не воєнізованою охороною із старими карабінами, а професійними військовими з найновішим озброєнням, включаючи підрозділи протиповітряної оборони. ПАТ "Укргідро-енерго" робить усе можливе, аби спільно з Міноборони, іншими силовими структурами вже найближчим часом якісно посилити охорону електро-станцій та інших об'єктів.

І останнє. В одній статті відповісти на всі питання немає змоги. Тому ПАТ "Укргідроенерго" обіцяє відповісти на всі можливі запити, надати через засоби масової інформації жителям міста Канів і Канівського району всі дані, всю необхідну інформацію, щоб під час ухвалення рішення люди керувалися не чутками й домислами, а зробили свій вибір усвідомлено, з відчуттям упевненості, що гідроакумулююча станція не зашкодить Каневу, а навпаки - у цей складний час допоможе йому вижити, дасть робочі місця, дасть інвестиції, сприятиме розвитку міста, зростанню добробуту людей. Канів і канівці на це заслужили.

За матеріалами ПАТ "Укргідроенерго"

Коментар Канівського міського голови Ігоря РЕНЬКАСА: 

- Я людина прагматична. Як міського голову, мене насамперед цікавить, що отримає в результаті будівництва ГАЕС місто Канів. 300 мільйонів - це добре. Але очевидно цю суму доведеться розділити між містом і районом. Кошти надаватимуть не всі відразу, а кількома траншами протягом 6 років. Це занадто довго. Тим часом уже сьогодні для Канева гострою проблемою є будівництво другої черги об'їзної дороги. Я проти того, щоб містом їздили великовагові автомобілі з будматеріалами. Таке вже було під час будівництва об'єктів "Нашої Ряби". Дорогу розбили вщент, а ремонтувати її довелося за міські кошти. Якщо "Укргідроенерго" розраховує на підтримку своїх планів щодо будівництва Канівської ГАЕС з боку населення та влади Канева, слід ввести в свій кошторис конкретний об'єкт - будівництво другої черги об'їзної дороги в Каневі (від шлюзу вздовж захисної греблі до бази ГАЕС в районі маяка). Ввести і збудувати цей об'єкт.

Крім того, фахівці "Укргідроенерго" мають донести до населення міста і району всю належну інформацію щодо екологічної безпеки гідроакумулюючої електро-станції та надати докази (розрахунки, аналізи, результати експертиз), що засвідчують ці факти. Жодне із запитань не повинно залишитися без відповіді. Це дозволить знизити рівень недовіри громади до будівництва. Важливим є посилення охорони гідротехнічних об'єктів. Тільки це питання слід вирішувати не колись, а сьогодні: на території України йдуть військові дії, від провокацій та актів агресії не убезпечений жоден регіон. Треба бути готовими до всього.

Мене переконувати щодо доцільності будівництва ГАЕС не потрібно. Так, я погоджуюся: Каневу потрібні інвестиції, робочі місця, житло, дороги тощо. Але разом з тим Каневу потрібні гарантії безпеки, чиста екологія, спокій. Істина лежить посередині. Сьогодні необхідно приймати зважені, взаємовигідні рішення - і для підприємства, і для громади. Якщо ПАТ "Укргідроенерго" буде переслідувати корпоративні інтереси, дбати лише про власну вигоду - з будівництвом нічого не вийде. Якщо ж енергетики готові вкласти кошти в конкретні об'єкти інфраструктури Канева - громада міста піде назустріч. 

ВІД РЕДАКЦІЇ. Тема, порушена в матеріалі, є надзвичайно актуальною. Запрошуємо читачів газети висловити свою думку з приводу будівництва Канівської ГАЕС, навести свої аргументи "за" чи "проти", задати питання, які вас хвилюють. Обговорення на шпальтах "Дніпрової Зірки" сприятиме прийняттю зваженого і правильного рішення по цій проблемі, яка набуває нового змісту в умовах ведення нашою країною воєнних дій проти агресії з боку Росії.