Лише за кілька десятиліть Південна Корея перетворилася з аграрної країни у передову економіку та експортера автомобілів і електроніки.

Можливо, справа у тому, що вони все роблять із блискавичною швидкістю.

Зробивши замовлення в ресторані Ttobagi Driver у районі Кванакку на півдні Сеула, я вирішив непомітно засікти час, за який мені принесуть страви.

Неквапливо рухаючись між столиками, офіціантка повернулася із закускою кімчі та салатами лише через дві хвилини і 20 секунд.

Ще за півтори хвилини на моєму столі з'явився хеджангук (суп зі свинячого хребта, який корейці вважають чудовим засобом від похмілля). Страва шалено парувала.

Цікаво, що так обслуговують у країні, де чайові залишати не прийнято. Ще більш дивує те, що сервіс у Ttobagi - невибагливому ресторанчику, який відвідують переважно таксисти, - не є чимось винятковим.

Нація, що створює роботів. Чому саме корейці?

Швидкість - одна з головних рис ментальності південних корейців, і не дивно, що насамперед вона помітна в столиці.

Самі корейці пояснюють цей феномен культурою ppalli-ppalli, вимовляючи це слово із напруженим приголосним на початку, так, ніби голосовий апарат перетворюється на натягнуту струну.

Ppalli-ppalli приблизно перекладається як "швидше-швидше" і символізує нетерплячість корейців, які намагаються все робити якомога швидше і не люблять зволікати. Корея1

Культ швидкості південних корейців, можливо, пояснює неймовірний економічний успіх країниКорейська культура ppalli-ppalli - це й найшвидший в світі інтернет, й курси іноземних мов, на яких результат обіцяють ледь не у лічені тижні, і популярні в країні бліц-побачення (speed-dating).

З такою ж блискавичною швидкістю корейці оформлюють стосунки - церемонія вступу в шлюб триває одну годину, а розкішні палаци одруження за вихідні пропускають безліч пар.

Ppalli-ppalli - це також гасло розвізників їжі, які, нехтуючи правилами дорожнього руху, ба більше, законами фізики, доставляють замовлення в неможливо короткий час.

Щоби скласти їм конкуренцію, в 2007 році південнокорейська мережа McDonald's розпочала власну кур'єрську доставку фастфуду.

Втім, ще зовсім нещодавно Корея була набагато повільнішою аграрною країною. На початку 1960-тих цілих 72% населення проживали в сільській місцевості.

Тож, як корейцям лише за кілька десятиліть вдалося перейти від обробки рисових плантацій до найшвидших торентів світу?

Хто живе найдовше в світі і як їм це вдається?

Натуралізований кореєць Гарі Ректор, який приїхав до Сеула в 1967 році волонтером Корпусу миру, пригадує: "Пам'ятаю, як я здивувався, адже я очікував побачити націю, яка веде неквапливе, усвідомлене життя за принципами дзен-буддизму".

"Але виявилося, що темп життя тут швидший, ніж навіть в Америці. Літні люди, можливо, не поспішали, але корейці мого віку, мені тоді було 24, кудись постійно бігли, намагаючись покращити своє життя", - розповідає Ректор.

Він приїхав до Південної Кореї за часів величезних змін. На початку 1960-х уряд країни розпочав серію п'ятирічних планів покращення економіки, запропонованих тодішнім

президентом Паком Чон Хі.

Корея2

У 2007 році південнокорейській McDonald's розпочав власну кур'єрську доставку фастфуду

Жорсткі реформи Чон Хі створили "корейське економічне чудо", перетворивши зруйновану війною країну на передову економіку світу, представлену такими корпоративними гігантами, як Samsung, Hyundai та LG.

Дивовижні плоди, які приніс стиль життя ppalli-ppalli, сьогодні можна побачити у Національному музеї сучасної історії Кореї в центрі Сеула.

У певному сенсі дух блискавичного прогресу Південної Кореї народився саме тут. Задовго до появи музею в будівлі розміщувалися Верховна рада національної перебудови і Рада економічного планування.

У виставковому залі, присвяченому 1961-1987 рокам, періоду стрімкого зростання економіки в країні, я спостерігав за молодою парою, яка роздивлялася один із перших зразків корейської побутової електроніки. Це був радіоприймач A-501, створений у 1959 році.

Поруч батько показував сину блакитний кутастий Hyundai Pony - першу самостійну модель "Хюндая", яка зійшла з конвеєра в 1975 році.

Жити тут і зараз: уміння японців, яке наслідує весь світ

Експорт країни в ці роки збільшувався на приголомшливі 30-40% щороку. Сміливість економічних реформаторів та ревність працівників дозволили країні здійснити величезний стрибок від експорту сировини (шовку та залізної руди) до фабричних виробів, як-от перуки і текстиль.

А потім, навчаючись практично на льоту, нація перейшла до виробництва побутової електроніки, нафтових танкерів та напівпровідників.

Як вважає антрополог Кім Чхонг Сун, успіх Південної Кореї в експорті великою мірою пояснюється захопленістю швидкістю. Корея3

На початку 1960-тих цілих 72% населення проживали в сільській місцевості

"Культура ppalli-ppalli - це не просто частина повсякденного життя корейців, оперативність є базовою цінністю нації, глибоко вкоріненою в ментальність", - пише він у культурологічному дослідженні "Колись у Кореї" (Way Back into Korea).

"Завдяки природній квапливості корейцям вдалося здійснити індустріалізацію та досягти такого дивовижного економічного розвитку за дуже короткий проміжок часу".

Утім, головним досягненням культури ppalli-ppalli, дуже символічно стала залізнична магістраль Кьонбусон, що з'єднала два найбільших міста країни Сеул і Пусан на відстані 428 км.

Залізницю завершили в 1968 році, побудувавши її за два роки і п'ять місяців, замість запланованих трьох з половиною. За підрахунками, на здійснення проекту знадобилося близько дев'яти мільйонів людино-днів праці.

Втім, швидкість будівництва у Південній Кореї жодним чином не знизилася. У 2004 році на рекультивованій території на південному заході від Сеула було зведено смарт-місто - найсучасніший міжнародний діловий центр Сонгдо.

Лише за п'ять років першого етапу забудови в місті з'явилися парк, конференц-центр, готель Sheraton і житлові багатоповерхівки.

Нація, яка любить сумувати

Ще більш амбітним і швидшим стало будівництво адміністративного центру Седжон за 120 км на південь від Сеула. Місто, яке почали будувати з нуля в 2010 році, у 2012-му вже було відкрите.

Хоча неймовірна продуктивність асоціюється насамперед із Південною Кореєю, її північний сусід, здається, також обладнаний магічним прискорювачем.

Засновник Північної Кореї Кім Ір Сен закликав своїх підданих працювати зі "швидкістю чхолліми", міфічного крилатого коня, який міг долати близько 400 км на день.

А онук Верховного лідера, Кім Чен Ин, підняв планку ще вище, оголосивши, що Північна Корея має рухатися зі "швидкістю малліми". Малліма - це також міфічний кінь, але він у 10 разів швидший і витриваліший за Чхолліму.

Перший етап будівництва міжнародного ділового центру Сонгдо завершили лише за п'ять роківІ північні корейці, безперечно, почули його. Розкішний житловий комплекс на вулиці Рйомонг у Пхеньяні було зведено протягом 2017 року.

Це наштовхує на думку про те, що корені культу ppalli-ppalli, вочевидь, лежать глибше сучасної доби. Антрополог Кім Чхонг Сун підтверджує це припущення.

"Будівництво в минулі епохи також завершували в блискавичні строки", - пише він, наводячи як приклад фортецю Хвасон в Сувоні.

Величну споруду, визнану об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, завершили 1796 року, на сім років раніше, ніж планувалося, але вона дотепер перебуває у відмінному стані.

Вочевидь, й вишукану порцеляну селадон, вкриту ніжнозеленою глазур'ю, доби династії Корьо (918-1392 роки) створювали на гончарному колесі з такою ж старанністю і бездоганною якістю, яка сьогодні притаманна всій корейській продукції.

Спритність рук і художня майстерність, безумовно, цінувалися ще в XVI столітті, коли каліграф Хан Сьок Бонг розробляв рукописні шрифти для запису китайськими ієрогліфами.

Виведення поетичних рядків, не відриваючи руки від паперу, вимагало неабиякої точності рухів - і швидкості.

Хоча сучасні південні корейці навряд чи вміють так володіти пензликом, багато хто має дуже розвинуту ручну моторику.

На змаганнях з набору текстових повідомлень LG Mobile World Cup, що проходили в Нью-Йорку в 2010 році, перемогла команда Південної Кореї.

Символічно, що культ ppalli-ppalli втілила швидкісна залізнична магістраль Кьонбусон, будівництво якої завершили достроково в рекордно короткий час

І, схоже, не випадково, південнокорейські олімпійці досягли таких висот у спортивній стрільбі з лука та вогнепальної зброї.

А абсолютними чемпіонами стали в шорт-треку, бігу на ковзанах на коротку дистанцію. У цьому виду спорту вони мають 48 олімпійських медалей.

Звичайно, філософією ppalli-ppalli не можна пояснити всю корейську культуру, як іноді намагаються журналісти з інших країн.

"Таке пояснення стає схожим на карикатуру", - зазначає Ку Се Вонг, редактор видання Korea Exposé, присвяченого справам Корейського півострова.

"Я розумію, що таким чином автори намагаються підкреслити продуктивність корейців, але зазвичай вони спотворюють первісний сенс вислову", - додає він.

І хоча багато корейців призвичаїлися до локшини швидкого приготування та доставки інтернет-замовлень за один день, є й такі, кому не подобається суєта міського життя.

Багато знаменитостей, приміром, переїхали на південний острів Чеджудо, де життя є набагато повільнішим і спокійнішим.

Серед них поп-дива Лі Хіорі та її чоловік Лі Санг Сун, які демонструють свій умиротворений заміський спосіб життя у реаліті-шоу Hyori's Bed and Breakfast.

Втім, передбачити, як довго триватиме це "повернення до землі" також досить важко.

Адже з блискавичною швидкістю змінюються й соціальні тренди корейців.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою можна на сайті BBC Travel.

Джерело BBC Travel Метт Кроуфорд

10 липня 2018

;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;;

Все про Корею.

Повертаючись до наших реалій.

Це не бонус

. Краще, щоб такого не було взагалі.