Завод «Магніт»: «кузня кадрів» для Канева початку 90-х років

А хто «накує» кваліфікованих кадрів для міста сьогодні? 

Переоцінити роль великих підприємств у житті міст складно. Вони дають робочі місця, наповнюють бюджети, дбають про соціальну складову, сприяють розвитку інфраструктури. Деякі підприємства стають символами міст, де розташовані їх потужності. А деякі називають містоутворюючими - навколо яких міста розбудовуються. У Каневі є декілька таких підприємств - Канівська ГЕС, завод "Магніт", Дніпробуд, база "Закордоненерго", Канівський маслосирзавод та інші. У часи будівництва гідроелектростанції стрімко зростала кількість населення міста, розбудовувався його житловий фонд. Свою визначну роль у розбудові Канева зіграв завод "Магніт" - він не лише збільшив кількість населення нашого міста, а й став "кузнею кадрів" фахівців, які займали ключові посади в Каневі у перші роки незалежності. Фролов, Шацьких, Ліховий, Гузь, Скорина - знайомі прізвища, чи не так? Про цих та про інших відомих магнітівців читайте в цьому матеріалі.

Колишні магнітівці нині працюють у Каневі в багатьох сферах - тримають власний бізнес, очолюють комунальні підприємства міста, працюють у виконкомі міськради, у його структурних підрозділах. Практично скрізь у Каневі можна зустріти колишнього магнітівця, що й не дивно - у свій час кількість працівників заводу доходила до 5000 осіб. Мабуть, жодне інше підприємство не дало місту стільки кваліфікованих кадрів для інших сфер, як завод "Магніт".

Варто згадати про те, що першому директору заводу "Магніт", авторитетній людині Володимиру Фролову канівці в 1998 році  довірили високу посаду - на місцевих виборах його обрали міським головою.

Першим заступником міського голови працював свого часу й чинний радник міського голови, творча людина, поет у душі Микола Москалець. На заводі «Магніт» він працював інженером-конструктором, 2 роки очолював комсомольську організацію підприємства. Він пригадує, що на початку 90-х років, коли СРСР розпався, і Україна здобула незалежність, виникла потреба у створенні в Каневі структурних підрозділів податкової інспекції, казначейства. Тоді колишні магнітівці стали цінними кадрами для новостворених організацій.

Близько двох десятиліть очолював комунальне підприємство "Управління водопровідно-каналізаційного господарства" магнітівець, колишній начальник цеху, нагороджений орденом «Знак Пошани» Володимир Цюкало, який продовжує трудитися в КП «Управління водо-каналізаційного господарства» на посаді головного інженера.

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора" також очолює колишній майстер, а згодом і заступник начальника цеху №53 заводу "Магніт" Андрій Шацьких.

Працював заступником міського голови, а після того 15 років очолював підприємство теплових мереж, нині, на жаль, покійний, Олександр Гузь. На «Магніті» він працював начальником експериментального цеху №67.

Серед депутатів  Канівміськради також завжди були магнітівці. Заводські конструктори, друзі Володимир Петренко та Олександр Скорина, котрі не лише були депутатами міськради, а й власноруч встановлювали вперше в історії Державний прапор України над будинком рад у Каневі, також свого часу працювали на "Магніті".

Декілька скликань був депутатом міської ради колишній магнітівець, інженер-конструктор Юрій Гамалій.

У нинішньому, восьмому скликанні також є колишні магнітівці. Приміром, конструктор-електрик Володимир Коржов, який перекваліфікувався і вже кілька десятиліть  успішно «конструює» пиріжки і тістечка у власній кондитерській. Паралельно встигає реалізувати себе як депутат міськради.

Розпочинали трудову діяльність на "Магніті" й керуючий справами виконкому міськради Володимир Святелик і директорка Центру надання адміністративних послуг, заступниця міського голови Наталія Матінова.

Кількадесят років віддала роботі на посаді начальника відділу грошових виплат і компенсацій управління соцзахисту й досі продовжує працювати, допомагаючи канівцям отримати виплати, що передбачені законодавством, колишня працівниця лабораторії заводу «Магніт» Світлана Рикова.

Започаткував і 30 років поспіль видає у Каневі свою власну газету "Віка" колишній магнітівець, технолог Валерій Рева. Його видання користується популярністю серед працівників заводу «Магніт», як нинішніх, так і колишніх.

Працює над розбудовою туризму в нашому краї  та допомагає це робити сусіднім громадам магнітівець, інженер-конструктор Яків Прогнімак.

Є серед колишніх магнітівців і такі відомі постаті, як народний депутат України Микола Воєвода,  міністр культури і туризму, посол України в Білорусі, перший заступник міністра культури України, а нині заступник гендиректора Шевченківського заповідника Ігор Ліховий.

Аби розповісти про усіх відомих магнітівців не вистачить й декількох випусків газети. Проте усі вони гідні того, аби написати про них. Можливо, колись ми зробимо це.

Каневу неабияк пощастило, що в перехідний період завдяки "Магніту", котрий тоді сам переживав не найкращі роки, місто було забезпечене потрібною кількістю кваліфікованих кадрів. Це стало одним із чинників, що дозволили Каневу уникнути глибокої кризи й зберегти ключові комунальні підприємства.

У чому ж секрет успіху магнітівців? Чому десятки вихідців легендарного заводу упродовж десятиліть не лише ведуть активне громадське життя, а й стають успішними керівниками комунальних підприємств, бізнесменами?

"Магнітівський" вишкіл - відповідна освіта, досвід роботи на найбільшому підприємстві міста, вміння працювати у колективі, системно виконувати відповідальні завдання, рости професійно й будувати кар'єру - це те, чого не вистачає випускникам сучасних університетів. Тепер, на жаль, керівну посаду може отримати людина випадкова, без належної освіти і досвіду роботи, безвідповідальна.

Легендарний завод "Магніт", мужньо переживши важкі часи, вистояв і сьогодні знову нарощує потужність. Це відбулося завдяки магнітівцям, котрі залишилися вірними рідному заводу - директору Сергію Чернову й ще кільком десяткам патріотів.

Жити в часи змін на зламі епох - складно. 30 років тому радянська епоха соціалізму скінчилася, й почалася нова - складна й неоднозначна епоха капіталізму. Яким буде майбутнє Канева, в умовах, коли старі кваліфіковані кадри остаточно підуть на відпо-чинок за віком, а якість нових, котрі прийдуть їм на заміну, доволі сумнівна? Відповідь може дати лише час.

Але в будь-якому випадку - спасибі вам, магнітівці, за розбудову рідного міста.

Марія ГЛАМАЗДІНА,
Євген БРУСЛІНОВСЬКИЙ

Джерело: Дніпрова зірка