Блоґи

Ви готові спонсорувати вбивць за рахунок здоров’я наших дітей?

БлоґиMr.Tony2 коментарів

Конті

Вже ні для кого не є секретом, що саме будується на місці колишньої фабрики «Мівівна» - це горезвісна кондитерська фабрика «Конті», яка належить відомому регіоналу,  колишньому віце-прем’єру в уряді Азарова, Борису Колеснікову. Як він повідомив у своєму інтерв’ю, за рахунок відкриття виробництва в Каневі він має намір повернути собі друге місце на кондитерському ринку.

А платити за його збагачення будемо ми і наші діти своїм здоров’ям, адже при виробництві солодощів в повітря виділяються у величезній кількості феноли та вуглеводисті сполуки, на фоні яких той самий Ергопак здається квітником. Недарма, в Києві Московська площа, де стоїть загальновідома фабрика солодощів, є одним з найбільш забруднених небезпечними викидами місць.


Другий жахливий факт стосовно цієї фабрики – це те, КОГО спонсорує власник кондитери Колесніков. Всім відомо, що він підтримує руський мир, путлєра і загарбників нашої рідної землі. Покійний ватажок динири Захарченко розхвалював друга на всі боки, підтримуючи його та пишаючись його досягненнями. З тих пір нічого не змінилось. Окрім фабрики в Костянтинівці Донецької області та логістичного центру в Дніпрі, прерасно собі працює дочірня "Конти-рус" в Курській області в Росії. Отже, дозволяючи цьому сєпару відкривати в Каневі, серці України, чергове виробництво на крові, ми всі стаємо спонсорами вбивства наших захисників на сході країни.

Думай-те!.

Розмова громади

КОМЕНТАРІ 2

Історичні коментарі доступні лише для читання.

  1. Анті-гоблін
    На городі бузина, а в Києві дядько

    (невесела пісня)

    Віктор Ох (1959)

    Село собі тупіє.
    В столиці – безнадія.
    Стидаємось свого ми – диваки.
    В селі нудьга на лицях.
    Столиця – веселиться.
    У безладі все робим навпаки.
    У нашому городі бузина.
    А в Києві сидить мордатий дядько.
    Порожніх хат в селі вже не одна,
    по Києву тиняються безхатьки.
    -

    З садку не хочем груші,
    Давай китайське «суші»
    Стидаємось свого ми – диваки.
    Ліси повирізали.
    Все, що було, роздали.
    У безладі все робим навпаки.
    Позаростали бур’яном поля,
    спустіли, як «чорнобильськії зони».
    Зате принадна київська земля
    вже продана сто раз за міліони.

    -Вже в гречку не стрибаєм,

    бо й гречки ми не маєм.
    Стидаємось свого ми – диваки.
    І чай, і все до чаю
    купляємо з Китаю.
    У безладі все робим навпаки.
    Старенькі «Запорожці» й «Жигулі»
    бува’ ще їздять на сільських просторах.
    А дорогезні «МЕрси» й «Ауді»
    стоять в дорожних київських заторах.

    -
    Чужу культуру й мову
    беремо за основу.
    Стидаємось свого ми – диваки.

    Вже повно примітиву
    московського розливу.
    У безладі все робим навпаки.
    Все менше нас! А наче не війна…
    Не хочем дядька ми! Нам треба батько!
    На нашому городі бузина.
    А в Києві сидить мордатий дядько.



    Дата публікації
    2012-03-07 17:53:46




    євген уткін, 03.02.2012 - 11:21

    Ех Вікторе, Вікторе! Гірка , принизлива, образлива правда у Ваших словах.Не лише в Києві мордатий,
    глухий, сліпий, жорстокий та пихатий.
    Ми ж дурні, а не диваки.

    У пику б зацідить - ми ж навпаки
    перед мордатим на коліна,
    а він на шию та й жене до згину.hi
  2. Анті-гоблін
    На городі бузина, а в Києві дядько

    (невесела пісня)

    Віктор Ох (1959)



    Село собі тупіє.

    В столиці – безнадія.



    Стидаємось свого ми – диваки.

    В селі нудьга на лицях.

    Столиця – веселиться.

    У безладі все робим навпаки.

    У нашому городі бузина.

    А в Києві сидить мордатий дядько.

    Порожніх хат в селі вже не одна,

    по Києву тиняються безхатьки.



    - З садку не хочем груші,

    Давай китайське «суші»

    Стидаємось свого ми – диваки.

    Ліси повирізали.

    Все, що було, роздали.

    У безладі все робим навпаки.

    Позаростали бур’яном поля,

    спустіли, як «чорнобильськії зони».

    Зате принадна київська земля

    вже продана сто раз за міліони.



    - Вже в гречку не стрибаєм,

    бо й гречки ми не маєм.

    Стидаємось свого ми – диваки.

    І чай, і все до чаю

    купляємо з Китаю.

    У безладі все робим навпаки.

    Старенькі «Запорожці» й «Жигулі»

    бува’ ще їздять на сільських просторах.

    А дорогезні «МЕрси» й «Ауді»

    стоять в дорожних київських заторах.



    - Чужу культуру й мову

    беремо за основу.

    Стидаємось свого ми – диваки.

    Вже повно примітиву

    московського розливу.

    У безладі все робим навпаки.

    Все менше нас! А наче не війна…

    Не хочем дядька ми! Нам треба батько!

    На нашому городі бузина.

    А в Києві сидить мордатий дядько



    Дата публікації

    2012-03-07 17:53:46





    євген уткін, 03.02.2012 - 11:21

    Ех Вікторе, Вікторе! Гірка , принизлива, образлива правда у Ваших словах. Не лише в Києві мордатий,

    глухий, сліпий, жорстокий та пихатий.

    Ми ж дУрні, а не диваки.

    У пику б зацідить - ми ж навпаки

    перед мордатим на коліна,

    а він на шию та й жене до згину.