НАЙ ЖИЄ МАЙДАН ШЕВЧЕНКА!!!
БРАТИ-ПАНОВЕ! Радий Вас вітати з приємною новиною, ба більше того – з перемогою!
Адже, сьогодні на черговій сесії міської ради більшістю голосів депутатів було прийнято, можна сказати, не побоюсь цього слова, епохальне рішення про перейменування центральної площі міста, яка віднині тепер носитиме у своїй назві ім’я нашого Пророка, Батька Тараса, а саме – маємо площу чи то пак майдан Шевченка!!!
Велика вдячність національно-свідомій частині депутатського складу, а особливо слід відзначити побратимів-свободівців, які це надто важливе та актуальне питання не раз піднімали та своєю активною громадянською позицією відстоювали і, нарешті, довели до свого логічного завершення!
До речі, на черзі перейменування вулиці Лєніна, тієї що веде до площі Соборної - на вулицю, як пропонують, святого Макарія Канівського.
ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ!!! ТРИМАЙТЕ ПОРОХ СУХИМ!!!
- Перегляди
- 6847
- Подобається
- 12
- Не подобається
- 4
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 104
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Но не понятно, в чем озвученный эпический вкус победы?
Название вещей их сути не меняет.
Проясните мне слепцу, почему годами люди с завидным постоянством всегда переименовуют улицы, площади, скверы?
Какой собстевнно повод для радости?
Только не надо про "свидомисть" и т.д. А конкретно для холопа.
Я сейчас расплачусь! Это ж надо быть таким зашореным, чтоб такое выдать.
Раб - это вы. Вы тут сидите, обсуждаете иллюзорные методы борьбы за демократию. Не было возможности выхода в инет, вас что то не слышно было. Где были ваши лозунги и обширная критика всего что движется в этом захолустьи? А тут толика свободного слова, за которое не дадут по шапке и тут вы, и вас легион. Только вам непонятно одно - многие не тратят жизнь на борьбу бессмысленную, а используют таких как вы для себя, и будут. И я буду. И использую.
Я - раб.
Да называйте как хочете - только если хотите конструктивного разговора, будтье добры поумнейте. Идиотам власть опасно в руки давать, история тому подтверждение...
а взагалі то радив би тобі не псувати нам гарний настрій... добре?!.
Вітаю Канів і Україну з черговою перемогою національного духу - того, чого не розуміють підневільні духом раби. Пригнічені духовно, вони ніколи не зрозуміють присмак свободи, а тому їм все що залишається - пишатися ілюзією свободи, якою вони - раби - буцімто володіють.
Щодо перейменування. Будемо перейменовувати доти, доки не щезнуть всі окупаційні назви, які зайняли місце національного бачення, або посіли місце споконвічної назви.
не була проти, адже гості на порозі. Як під це не вийде змінити назву вулиці Леніна то наступна нагода буде не скоро.
I тодi, по-перше, вiдразу стане зрозумiлим, що вiд переймування нiчогiсiнько не змiнилось, а по-друге – може, нарештi, займуться реальними справами...
Збудовано за 25 рокiв, з 61-го по 86-й.
А що збудовано за останнi 20 рокiв?
Дивно, що такому дорослому дядi приходиться пояснювати елементарнi речi.
продовжувати чи мо досить про “успіхи”?..
Але факт залишається фактом - вся iснуюча iнфраструктура на сьогоднi збудована комуняками.
Можна сказати, що цiна збудованого комуняками дуже висока. Але ж за все треба платити. I в порiвняннi з днем сьогоднiшнiм - чекаємо, поки остаточно розвалиться побудоване комуняками, а грошей недостатньо навiдь на переймування збудованого ними.
I платити не хочеться, i саме чомусь не будуєтся...)
я правий чи ні?..
Так що не варто тут тільки Свободі компліманси розкидати. Без підтримки інших вони так би і стояли з прапорцями під білим будинком, а так - перемога...
Але ж щось та залишилось, я правий чи нi?)))
На, жаль, у Свободівців на це не вистачило ні креативу, ні вчасної реакції...
П"яту до 1913 року в світі економіку комуністи зміняли на першу в світі армію і при цьому спромоглися досягти найбільших втрат у другій світовій.
Економічні та військові генії ті комуністи, чес слово!
Ну, i якi iндустрiальнi надбання залишила Росiйська iмперiя бiльшовикам?
Тiльки конкретно, будь-ласка.
Щиро тішимося, що в канівців росте розуміння необхідності надання місту українського обличчя, і як приклад - ініціатива депутата Максим\'юка щодо перейменування частини вулиці Леніна. Отже, посіяні нами зерна гордості за своє, за українське проростають. Що може бути краще?
Геть не здивував мараз першого канівського комуніста, який у своєму виступі прирівняв тих, хто готовий голосувати за перейменування площі Ленінського комсомолу - до фашистів. Що з них ще можна чекати? Хіба що навести фразу міського голови "Якщо вже Шевченко фашист, то тоді ..."
Представляю, якою була б міська рада, якби там було більше свободівців. Їх всього три представники, а голос України чути все виразніше й виразніше!
Незабаром звалимо ідола, і Канів перетворимо на справжній український ідеал, в якому не буде місця жодному тоталітарному символу!
Коммуняки, шановний, що будували, те й нарiкали. Все, що ти бачиш навколо, збудовано комуняками.
Збудовано за 25 рокiв, з 61-го по 86-й.
А що збудовано за останнi 20 рокiв?
Про колективiзацiю, «шарашки» та вбивство товариша Кiрова я знаю не менше, якщо не бiльше вашого.
У кожного хронічно хворого трапляються відрізки часу коли хвороба трохи відступа, але це тільки відтерміновує летальну кінцівку. Більшість з названого вами часу економіка СРСР просиділа на голці з нафтобаксів. Проте незважаючи на це на початку 60 новонародженим видавали картки для того щоб їх батьки мали змогу придбати в ЛІКАРНЯХ крупи для харчування. Ближче до середини 60 коли в Дніпропетровську повним ходом будували ракети села цієї області сиділи без електрики тому що її там ще взагалі не було. Коли Микита відібрав в селян корів і ціна на молочні продукти значно виросла дядьки вивчили мене віршика "Товарищ верь прийдет она на мясо прежняя цена і молоко подешевеет когда Никита околеет".
А потім у "райдужні" 70 канівчани два рази на тиждень шикувались в довгі черги в одненькому універмазі в надії придбати пару кіло ліверної або докторської бо інших сортів до міста майже не завозили. Також можна пригадати продовольчі електрички з Білгороду до Харкова трохи пізніше та такі ж самі автобуси з Канева до Києва. А також визначний та судьбоносний, забув який за рахунком, зїзд КПРС де було з помпою прийнято "Продовольчу программу" - програму боротьби з їжею оскількі після того її стало ще меньше.Бо саме її нестача призвела майже до бунту в одному з міст великого СРСР коли у "блатної" дами з сумки випадково випав продуктовий "дефіцит". Можна розповісти про значимість товарознавців при розподілі завезених з закордону шмоток.
Значимість з тої причини що "чорну чуму" жодна жінка взувати не мала жодного бажання. Можна також пригадати обіцянки того ж часу про те що кожна сімя до 2000 року буде жити в окремій квартирі та куплений за нафтобакси під ключ завод по виробництву "Фіатів".
І це в вибраний вами "золотий вік" СРСР.
Можна ще багато чого пригадати. Як попрохаєте то пригадаю. А зараз на пригаданому. Так що було розбудовано у вказаний вами час :
1.Сільське господарство?
2.Харчова промисловість?
3.Легка промисловість?
4.Будівельна промисловість?
5.Легке та сільгоспмашинобудування?
"Зато мы делаєм ракеты и покоряем Енисей а так же в области балета мы впереди планеты всей."
Економіка зіграла над труною СРСР потрібну музику.
А ваше запитання належить до арсеналу дуже розповсюдженої манери вести дискурсію назва цієї манери " Сам дурень"
Що збудовано за останні 20 років питаєти ви. Я відповім тільки ви уточніть - ким, де і коли побудовано.
Та чому саме ними і там, а не іншими і в іншому місті?
29 квітня 2011, 16:14 :
“Коммуняки, шановний, що будували, те й нарiкали. Все, що ти бачиш навколо, збудовано комуняками.
Збудовано за 25 рокiв, з 61-го по 86-й.
А що збудовано за останнi 20 рокiв?”
Відірвав думки від справ і поглянув на наш Канів.
Не можу погодитися з тим, що все, що оточує нас, успадковане лише від комуністів.
Перш за все вважаю за потрібне відзначити, що в СССРі керували комуняки, але будували і творили люди, народ, з яких лише близько 3% вдавалося ідеологам спокусити вступити до лав КПРС. А щирими і переконаними в торжество перемоги комунізму були дише незначна частка комуністів. Тому й режим той загнив і легко впав в наслідок білорусських подій 1991 року. Але навіть після падіння режиму у 90-ті роки керували нами комуняки. Хто, як не комуністи “благословили” в президенти України Леонідів Кравчука і Кучму. Лише правління Вікторів Ющенка і Януковича умовно можна віднести до некомуністичних. Але і Янукович своєму обранню має завдячити колишнім комуністам. Тобто завдяки тій ідеології ми ще й досі обираємо неправильно.
Багато змін у вигляді Канева відбулося за часів Незалежної України. Не все, правда, покращило вигляд міста. До прикладів невдалих перебудов слід віднести, у першу чергу, зіпсований музей Т.Г. Шевченка. Але на Тарасовій горі є значні й позитивні зміни у порівнянні з її радянським виглядом. Та все ж, і держава, не зважаючи на економічну скруту, значні кошти вкладає в Канів, і запрацювали інвестиції внутрішнього приватного капіталу.
Нажаль, нове будівництво багатоповерхових житлових будинків на цей час зупинилося. А суспільство має повернутися до такого будівництва житла, яке має бути віднесене до соціального і яким мають забезпечуватися в першу чергу молоді фахівці, які залучатимуться у вирішення проблем економіки і управління, лікарі та інший медперсонал, вчителі та викладачі інших навчальних закладів, необхідні працівники комунальної сфери, правоохоронці, військовослужбовці, обділені долею інваліди та пристарілі люди, які не мають опіки близьких. Поживуть в соціальному житлі, а хто буде спроможним поступово збудує, чи придбає власне, за смаком і можливостями.
Покищо не можемо похвалитися ми достатністю капіталовкладень у сучасне високотехнологічне та науковоємне виробництво. Але ж, погляньте хоч би на майдан Т.Г. Шевченка. Це ж вже далеко не пл. Ленінського Комсомолу з радянських часів. З\'явилась в місті також низка сучасних споруд. Наприклад, той же “Спар”, чи “Євразія”. Багато старих приміщень реконструйовано і ми маємо в них заклади сучасного вигляду. А скільки людей зробили євроремонт у своїх оселях. А які красиві приватні будинки виросли в місті і по селам. Правда, в селах поряд з живими сучасними окремими господарствами панує повсемісний страшний занепад...
Але слід нам усвідомлювати об\'єктивність негараздів і труднощів. Діють природні закони інерції, які обійти не вдавалося нікому. Свідомість наших людей, наш менталітет настільки спотворено руйнівною дією на природні людські можливості комуністичною ідеологією, що вставати нам з духовних руїн доводиться довго і важко. А це відбивається на всіх сферах життя.
Але ж таки встаємо!!!
яке таке відношення до комуністів?
Невідповідність комуністичного правління вимогам часу я відчув ще в кінці 70-х ролків. Один київський дисидент, що повертався в Київ після свого візиту до Косигіна в одному купе зі мною (я повертався з відрядження, працюючи на “Магніті”) ще у 1978 році перевернув за одну ніч мою свідомість, викликав подальше критичне ставлення до радянської дійсності. Але я не міг тоді ще повірити його словам, що “міцна” радянська система зникне не проживши вже наступних 15- 20 років. Але його слова справдилися і СРСР зник через 13 років по тому, не зважаючи навіть на те, що й дисиденти не хотіли такого краху системи. Вони апелювали до розуму, вказували на фатальні помилки, які ведуть до краху системи. А система замість того, щоб зважити на пропозиції здорового глузду, переслідувала думаючих по іншому.
В часи Горбачовської перебудови я теж робив спроби співпрацювати з комуністами, щоб виправити стан нашого життя. Навіть покійного В.Л. Бондаря діставав своїми візитами. А він спочатку імітував бурхливу діяльність і засипав обіцянками. Та недокладаючи навіть зусиль реально щось змінити став навіть смішно виглядати в своїх ініціативах по національному відродженню і в екологічних напрямках.
Тож складі перших рухівців (а Рух, якщо пам\'ятаєте спочатку був “Народним Рухом України за перебудову”) я став з помічників лукавій перебудові в лави борців за Незалежність. Я був в числі організаторів і ведучим першого антикомуністичного мітингу у Каневі, проведеного у 1990 році. За цей мітинг райком компартії тоді вимагав мого арешту. Та прокурор, до честі йому, не давав санкцію на арешт, не вбачаючи підстав для цього. Але на міліцію таки “натиснули” з райкому і тодішній начальник райвідділу Г. Танана присилав до мене додому офіцера з повісткою. Та я вже був обраний депутатом двох рад — міської і обласної і захищений на той час імунітетом. Тому не взяв повістки і в міліцію не пішов.
Ми усвідомили на той час, що нове життя можливо побудувати лише засудивши комуністичну ідеологію і змінивши життєві ідеали.
Я проти перейменувань. Висловлю свою думку. Вважаю, що потрібно називати нові площі, вулиці, майдани. І право назви має той, хто створив. Назву можна змінювати:
- поверненням її історичної назви;
- визнання злочинцем людину або злочинною організацію в судовому порядку, чиє ім’я носить вулиця або площа;
- та шляхом прийняття рішення всією громадою, тобто через референдум.
Це є цивілізована норма. А те, що відбулося на сесії міської ради - це той же більшовизм, і нічим не відрізняється від подій після революції минулого сторіччя, коли змінювали всі назви, які хоч якимсь чином нагадували царський режим.
Чому за роки незалежностi в мicтi не збудовано нiчого нового, крiм закладiв торгiвлi, нiяких соцiальних об’єктiв?
Схоже, що при згадцi про «клятих комуняк» начисто вiдключаються процеси мислення.
Clipper пише дитячi дурницi На 70 років вистачило комунякам того що набудувала та надбала імперія а як закінчилось те надбання то закінчились і комуняки. , але ж це, як бачу, подобаєтся... Як то кажуть, пiпл хаває, заривши голову в пicок...))
Нi, шановнi. Справа в змiнi бачення майбутнього. При всiх недолiках, комуняки дивились дещо далi нинiшньої правлячої iдеологiї, змiст якої полягає в двох словах – «збагатитись, i зараз».
Ось тому i будуються заклади торгiвлi (де оборот капiталу найшвидший), не потрiбнi людям вокзали та вертольотнi площадки ( де можна отримати добрий вiдкат), в той час як розвалюється недобудований комуняками будинок по Шевченко та оптимiзуються школи.
Побачимо, на скiльки рокiв хватить того, що було збудоване комуняками. Але хоч за те, що це було збудоване та перейшло нащадкам, варто подякувати їм. Бо не скоро, дуже не скоро побачимо нову школу чи дитсадок в мiстi...
---------------------------------------------------
«Якщо ви хочете збудувати якусь iнфраструктуру в Українi, то це буде коштувати як мiнiмум в два рази дорожче нiж в любiй країнi ЄС. Тому що половина вартостi робiт йде на корупцiю. Тому ми не будемо вкладувати грошi в країну до тих пiр, поки цi проблеми не будуть вирiшенi.» Жозе Мануель Пiнту Тейшейра, представник ЄС в Українi