Найбільше штучне озеро Європи
Найбільше штучне озеро Європи – це Дніпровський каскад водосховищ. Сорок років попри всі застереження воно створювалось заради дешевої енергії.
В результаті знищина більша частина великих і малих річок, тисячі й тисячі гектарів найплодородніших земель, і т.д. і т.п., дешевої електрики більше немає, ГЕС стоять.
Як не крути, а єдиний вихід – тихесенько, років знову так за сорок,а може й за всі сто випускати ті озера, заодно в міжчассі може й ГЕС знову трохи покрутяться.
Але ж, кажуть, ось збудуємо ще ГАЕС. Хоч електрики більше не стане, та вона буде краща. Мо й буде, але ж як тоді озера випускати… http://chask.net/?p=14811
- Перегляди
- 6850
- Подобається
- 3
- Не подобається
- 3
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 41
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
1. Дніпровський каскад водосховищ під визначення озера ніяк не підпадає;
2. Створювався він не для дешевої енергії, а як ефективна ланка в ланцюгу енергосистеми країни;
3. "...знищина більша частина великих і малих річок..." - не аргумент;
4. "...тисячі й тисячі гектарів найплодородніших земель..." - а скільки земель вивільнено?
5. "...дешевої електрики більше немає..." - а вона була "тоді"?
6. "...ГЕС стоять..." - брехня. Варто привести порівняльну характеристику продуктивності ГЕС "тоді" та "зараз";
7. "...тихесенько, років знову так за сорок,а може й за всі сто випускати ті озера..." - і Дніпро "раптово" стане несудоходним (назва Запоріжжя вам нічого не говорить?).
Я не маю такої чіткої позиції як ви щодо будівництва ГАЕС, але ваші методи відстоювання своєї думки поваги не викликають
Відновлювані джерела енергії-сонце,вітер та вода.Випав сніг чи пройшов дощ-водоймище поповнилось.Можу поспорити,якщо на Чабанських горах поставити вітрові електростанції або вкрити їх сонячними батареями,знайдеться баба яга,котра буде проти і приведе безліч причин,чому не треба цього робити.Але прогрес не зупинити,скільки можна блукати в куширях?
«Безсумнівно, люди, обізнані з географією, скажуть – найбільшою штучною водоймою Європи є Куйбишівське водосховище. Завдовжки500 км, площею водного дзеркала 6 450 кв. км й об’ємом 58 кубічних кілометрів. Але зважте, Куйбишівське водосховище розташоване на найбільшій європейській річці – Волзі. На 3200 кілометрах її русла збудовано 9 гідровузлів, тоді як на українських 980 кілометрах Дніпра розташовано шість водосховищ із загальною площею водного дзеркала 6 979 кв. км й об’ємом 43,8 кубічного кілометра. В історичному руслі залишилося ненабагато більше, ніж70 кмДніпра, з них 50 кілометрів – гирло річки нижче дамби Каховської ГЕС. Тож, чому тоді Дніпро називають річкою? Сьогодні це найщільніша у Європі система штучних озер.» http://chask.net/?p=14811
Треба мати здоровий глузд,щоб розцінити ситуацію
ІНІЦІАТОРИ КГАЕС РОЗПОЧАЛИ КАМПАНІЮ БРУДНОГО ПІАРУ ПРОТИ СВОЇХ ОПОНЕНТІВ У районній газеті Дніпрова Зірка за 1.12.16, у черговому випуску рекламної сторінки гідроенергетиків надруковано інтерв'ю з функціонером ПАТ УГЕ Ю.Литвиненком. Вже навіть вріз поряд із шапкою сторінки свідчить, що ініціаторам будівництва урвався терпець - вони перейшли на мову ворожнечі та дозволили собі емоційні оцінки, хоч поки загальні та безадресні. Тепер для них противники будівництва - "шахраї" та чомусь "олігархи". Що ж - виклик прийнято. Хоч і тут, і на інших дискусійних майданчиках противники ГАЕС намагалися уникати образ і емоцій, зосереджуючись на фактах. Але кількість протестних заяв, листів громадськості та публікацій у ЗМІ, очевидно, наших опонентів таки дістала. І вони грають на випередження, назвавши противників "олігархами", бо розуміють, що рано чи пізно це звинувачення буде пред'явлено їм самим. Оскільки сума кредитів у понад 1 млрд євро (сумарно за запитами у міжнародних банків), яку хоче отримати УГЕ під державні гарантії для будівництва сумнівного об'єкту - це класична схема, неодноразово використана для дерибану грошей. Не кажучи вже про те, що за такими структурами як УГЕ, попри їхню державну власність, стоять добре відомі за прізвищами "смотрящіе" з ТОП-100 українського бізнесу. Ну, а фрази типу "ГАЕС збереже ландшафт у власності держави" - це вже свідчення елементарної малограмотності піарників, нанятих для писання текстів на користь УГЕ. Бо "ландшафт" за дефініцією - специфічний простір на даній ділянці чи просто кажучи краєвид. Він не може належати нікому, так само як небокрай чи атмосфера. Але ж треба відпрацювати замовлення, вішаючи лапшу на вуха читацького загалу районки! Те, що цей багатостраждальний ландшафт Бучака не можна "зберегти" через спорудження бетонного корита у 17 млн кубометрів і там все буде сплюндровано - це вже нікого не обходить. Виставу у театрі абсурду розпочато! Інші "пьорли" вишукуйте у тексті самі...
Хоча я особисто проти!
Хм, може тут ще анекдот про альтернативу розказати? Може так дійде до тих людей з "праведною метою" та не достойними засобами????
От би ці "недостойні засоби" та застосовували до відповідних об`єктів та суб`єктів...можливо і користь якась була б.
Якщо підняти рівень ріки так метрів на 20, то куди потечуть її притоки ?... Еге ж, знову таки через зад.
Одне питання - ви, часом, не на намиві проживаєте?
Ясно, що незручні питання від жителів прибережних сіл нижнього б??'єфу до уваги не беремо.
Влаштуємо в Межиричі українську Венецію, а ліпше - Амстердам, або ж хоча б квартал червоних ліхтарів. Туристів понаїде...
А скільки проектів ГЕС було відкинуто, які створювали справжні вчені, а не ті,що "лизали" Сталіна, потім Хрущова і реалізовували абсурдні злочинні плани КПРС по спорудженню каскаду Дніпровських ГЕС, що стали могильником Дніпра?
Ви читали роман С.Плачинди "Ревучий"? Ваша прихильність до будівництва ГАЕС схиляє мене до думки, що скоріше ні, не читали. Спробуйте знайти його і почитати. Радянська цензура не пропускала його до друку на протязі понад 20 років. Уперше надрукований під назвою "Шугаї" у 1986 році. Потім вже під назвою "Ревучий" надрукований видавництвом "Дніпро" у 1988 році. Більше видань мені не відомо. Зараз в інтернеті я не можу витягти текст цього романа. Очевидно не подобається він тим, хто контролює інформацію сьгодні. Якщо Ви знайдете його в текст в інтернеті - прошу дати мені посилання. Але мені пощастило спілкуватися з Сергієм Петровичем Плачиндою, коли він в 90-х роках очолював міжнародний Комітет захисту Дніпра. Одна із конференцій цієї організації за участі вчених з України, Росії і Білорусі тоді відбулася у Каневі на території природного заповідника. Я брав у ній участь і наслухався тоді, як про шкоду Каскаду ГЕС і неприпустимість будівництва ГАЕС, так і про історію вибору проектів споруд гідростанцій на Дніпрі, які його загубили, перетворивши в ланцюг боліт.
Свій плюс за ваш коментар від 6 грудня, 15:29, я поставив вам помилково, натиснувши + замість ".
1. "...навіщо Канівській ГЕС 24 агрегати?" - ми отримали їх у спадок, давайте відштовхуватися від того що є. Якщо економічно недоцільно утримувати 24 агрегати, давайте заглушимо надлишкові, проте для подібних рішень є люди відповідної компетенції;
2. Я розумію ваші претензії щодо злочинних дій "папєрєдніків", але називати каскад ГЕС "могильником Дніпра", на мою думку, не справедливо. Свої плюси від нього є;
3. Роман С.Плачинди "Ревучий" при нагоді почитаю. Посилань в інтернеті не знайшов;
4. Не розумію, чому ви вирішили, що я являюсь прихильником будівництва КГАЕС. Я не маю вагомих підстав до прийняття якоїсь із сторін. До дискусії я вступив якраз з метою пошуку істини та задля критики дешевих аргументів топікстартера;
5. Повертаю вам ваш +
І що з цього всього? На що все це впливає? Про це варто поговорити?
Називаючи каскад ГЕС "могильником Дніпра" я був надто стриманим у виразі своїх почуттів до нього. Я бачив іншим Дніпро і сам, обманутий радянською пропагандою, брав участь в будівництві Канівської ГЕС. Навчаючись у старших класах канівської школи № 1 ми з однокласниками мріяли їхати всім класом після закінчення школи на будівництво Сибірських ГЕС, ставили "на вуші" райком комсомолу, щоб шукали нам комсомольські путівки, а тут у рік закінчення школи (1963) велика будова вже розпочалася у Каневі...
slavikf, невже Ви не бачите перетворення Дніпра в ланцюг боліт і не визнаєте суттєвого вкладу в це каскаду ГЕС? Штучні моря розлилися на просторах лугів і чороземів центральної України, з'єднавши водний світ з наземним рослинним та з органікою побережних земель, змінили швидкість течії, зменшивши її, створили застійні водойми... Тож перш ніж піднімати питання нових будов, якими далі "запрягати" Дніпро в роботу на енергетичний комплекс, потрібно спочатку спасти ріку, дати силу її течії і відновити чистоту. От цим би й мали б зайнятися першочергово фахівці ПАТ "Укргідроенерго" за кошти, вже зароблені ними на експлуатації Дніпра.
Бачите, не пускають "у люди" текст роману "Ревучий" С. Плачинди, щоб не заважав відмивати іноземні кредити на проекті Канівської ГАЕС. Треба звернутися до ПАТ "Укргідроенерго", щоб видали роман своїм коштом масовим тиражем і дарували всім, хто підтримує ідею спорудження Канівської ГАЕС та іноземним кредиторам (варіанти з перекладами на їхні мови).
А повертати мені + зайво. Я повідомив про свою помилку лише для того, щоб ви бачили не спотворений помилкою рейтинг свого попереднього коментаря.
Чи може Ви думаєте, що вони самостійно, без рішення уряду, можуть залучити якісь кошти для реалізації "власних" проектів (це я тут про кошти на будівницто ГАЕС, якщо що...)???
Якщо, ви справді так думаєте - то в мене вже немає запитань...але якщо ні, то є ще одне запитання.
Навіщо ця полеміка???
Щодо роману, на мою думку, ви драматизуєте.
Для викладення його в мережу мені, як користувачу, необхідно лише мати цей матеріал в електронному виді, і ніякі "зацікавлені" не завадять мені викласти його на загальнодоступних ресурсах.
Проблема якраз в оцифровці, а для цього необхідно затратити масу часу тільки для простого сканування, не кажучи вже про розпізнавання, вичитку та верстку книги.
Просто немає ентузіаста, який це зробить, а державним структурам це просто не цікаво
Аааааааааа)))))))
Это жесть )))))))
жги дальше)))))
Читаю там: Приветствуем Вас на сайте электронной библиотеки RoyalLib.ComНа нашем сайте представлены книги для бесплатного скачивания в 5 электронных форматах: doc, rtf, fb2, html, txt.Для удобства пользования библиотекой, имеется "читальный зал", Вы можете читать книги прямо на сайте, не загружая к себе на компьютер. Читалка позволяет настроить формат книги "под себя" - выбрать тип, размер, цвет шрифта, цвет фона, длину строки.Функция закладки. Страницу, на которой Вы прерываете чтение, можете сохранить и при следующем посещении сайта продолжить чтение, не теряя времени на её поиск. Все сохраненные книги будут отображаться в блоке "Ваши закладки", который появится в левой части сайта.Для поиска интересующей литературы рекомендуем пользоваться поисковиком по сайту, расположенным в верхней левой части страницы. Это самый простой и эффективный способ найти искомое: книгу, автора, серию книг. Если же интересуют книги определенного жанра, посетите эту страницу.Если Вы точно не уверены что хотите почитать, воспользуйтесь навигацией по первой букве фамилии автора, названия книги, серии книг, расположенной в верхней части каждой страницы сайта, либо посмотрите отзывы о книгах, опубликованные читателями библиотеки, возможно, вы найдете для себя что-то интересное.
slavikf,Там океан літератури! Замовив Кобзар Т.Г. Шевченка - будь ласка, читай, чи скачуй безкоштовно! Поцікавився творчістю Олеся Гончара - на тобі всі його твори. Доступний навіть заборонений в радянські часи роман "Собор".
Зробив я запит по першій букві прізвища автора - П (Плачинда). Знайшов список сотен авторів на букву П. Але прізвища Плачинда серед них я не знайшов. І так в усій всесвітній паутині - немає доступу до роману "Ревучий". Я навіть знаходив колись у бібліотечних інтернет-каталогах роман С.Плачинди "Ревучий". Але взяти його для прочитання було неможливо навіть за гроші. Всі примірники за даними каталогів були комусь виданими, тобто де-факто - НЕДОСТУПНИМИ. Бо не до душі такі твори тим, хто наживає капітали на "розвитку" вітчизняної енергетики.
Тож я й попросив тебе, якщо тобі пощастить знайти, бажано - електронну версію роману, повідомити мені адресу щасливої знахідки. Якби я мав електронний примірник цього твору, який у паперовому виді я маю у власній бібліотеці, я б рекомендував би його прочитати кожному небайдужому до долі Дніпра та до екології середовища, в якому ми живемо.
Якщо ПАТ "Укргідроенерго" готове до чесної публічної дискусії з приводу сприйняття ідеї спорудження КГАЕС чи відмови від неї, то має видати цей твір масовим тиражем і дарувати його кожному учаснику фокус-груп та громадських слухань. А до того, поки вони це не виконають, то я вважаю, що вони не дискутують з суспільством, переконуючи його у своїй правоті в безальтернативну неохіднісь для користі енергетичної системи України спорудження Канівської ГАЕС, а "пробивають" дорогу шкідливому і надто дорогому проекту відмивання грошей і наближення фінансового краху держави.
Щось Ви у власних коментарях губитесь: "...Якби я мав електронний примірник цього твору, який у паперовому виді я маю у власній бібліотеці..."
Беріть сканер, скануйте, ставте на компа FineReader - розпізнавайте, верстайте чи то в Word чи PDF та викладайте нам сюди! Почитаємо!
Хоча, якщо серьозно, то в бібліотеках цього твору "хоч греблю гати"!!!
Загалом останні Ваші коменти щодо цієї болючої теми нагадали хрестоматійний твір Олени Косач Contra spem spero...
Твір життєстверджуючий, високе поєтичне мистецтво - та життєвий кінець прозаїчний та невблаганний.
Ви пишете: "Щось Ви у власних коментарях губитесь...". Не вважаю так. Скоріше, між нами є непорозуміння. Я хотів звернути Вашу увагу на те, що є океани світової літератури, оцифрованої фахівцями, які мали ціль найповніше представити літературні здобутки. І в цьому безкрайньому масиві немає твору, про який я вище писав. Для того, щоб ми могли його побачити спільно й обговорити ви радите мені завести техніку й програми, освоїти технологію сканування книг заради цього твору. Але ж, чому його таки немає в існуючому електронному океані???
Скажу Вам більше. Шукав я в квітні цього року цей твір в електронних бібліотеках і натрапив на слід за адресою http://ukrclassic.com.ua/katalog/p/plachinda-sergij/1881-sergij-plachinda-biografiya . Сайт орієнтований для підготовки школярів до ЗНО. Там розміщена біографія С.Плачинди, перелічені написані ним твори, у тому числі й роман "Ревучий". Є доступ до текстів деяких творів, але не до "Ревучого". В біографії були "ляпи". Під фото вказані дата народження і дата смерті, а в тексті біографії пишуть чим він займається в даний час (тобто, після смерті). Писав я їм листа. Цитую тут його частину: "Нажаль бібліографи не висвітлють в біографії письменника його турбот про долю Дніпра. Ніби змова існує з енергетиками. Може з цієї причини неможливо знайти й електронної версії роману “Ревучий”, який довго йшов до читача, заборонений радянською цензурою. Складається враження що на нього поширюється табу і в наші часи. Але, не дивлячись на те, що на сторінці біографії під портретом письменника вказано дати його народження і смерті, читаю в тексті біографії: “Нині -старший науковий співробітник Національного науково-дослідного інституту українознавства. Досліджує праісторію та найдавнішу міфологію України.” Не розумію, як це може бути після смерті людини? І рік написання роману “Ревучий” в біографії 1936, коли він написаний в 60-х роках, а виданий лише у 1986". У відповідь я отримав подяку за уважність. "Ляпи" виправили, дату написання роману поставили 1986 р., але доступу до роману "Ревучий" в електронних бібліотеках як не було, так і немає.
хоча, якщо людина карти не бачила, то ось:
Стосовно друкованих видань і їх оцифрованих аналогів...нажаль ДУЖЕ велика кількість україномовної літератури досі не оцифрована, тут нам до Європи чи США "...як до Києва рачки." І тому хочеш мати - роби! Інших варіантів не існує.
Тому, треба відвідувати бібліотеки...шукати зараз простіше стало, в інтернеті можна знайти в каталогах тих чи інших бібліотек,. ось оде посилання, - а ось інше. Звичайно це видання є і в центральній науковій бібліотеці. Це я так, за хвилинку в тих бібліотеках глянув, що сам користуюсь, але якщо довше шукати то можна, я певен, багато знайти.