"РЕВЕ ТА СТОГНЕ" В ПЕРЕДСМЕРТНИХ МУКАХ: ЕКОЛОГИ КАЖУТЬ ПРО ЗАГИБЕЛЬ ДНІПРА
Найбільша річка країни може перетворитися на суцільне болото.
Гордість і символ України Дніпро цвіте, міліє, заростає та гниє. Екологи попереджають, що ріка втрачає здатність самоочищуватися і це може мати непоправні наслідки, йдеться в сюжеті ТСН.19:30. На Бортницькій станції аерації щоденно збирають до 12 тонн сміття. Вміст сучасних стоків геть інший, ніж 70 років тому, коли звели ці очисні споруди. Біологічний спосіб очистки з навантаженням не справляється. Навіть за офіційними показниками ситуація погіршилася в кількадесят разів. Широке застосування миючих засобів утворює сполуки, котрі не здатні зруйнувати системи очистки. Як наслідок, поєднання азоту з фосфором виливається у Дніпро. У Мінекології констатують, що станція аерації стала дуже небезпечним забруднювачем води. На ній жодного разу з моменту побудови не очищували скидний канал. Тимчасові завищені норми допустимих скидів перевищуються. Ситуацію мала б виправити реконструкція станції. Однак її немає.
Ті самі проблеми мають Дніпро, Запоріжжя та Херсон. Нездатність видаляти фосфати, нафтопродукти, хімію – все це вбиває річку. Ніде модернізації очисних споруд водоканалу не відбувається. Додаткова проблема – ливнівки у великих містах. По всій країні їх ніхто не чистить – вода з брудом вулиць після дощів стікає у Дніпро. До цього варто додати незаконні врізання підприємств у стічні конструкції. Забруднень додають автомийки – тільки в столиці їх майже 3 тисячі. А також приватні будинки на берегах, розриті до води поля. Все, чим їх оприскують, дощем несе у річку. "Ми самі наплювали на природу, а тепер природа нам мститься. Раніше ж можна було з річки пити воду, ми ж пили ще в 1940-ві роки! Зараз страшно… Що ми залишаємо правнукам?", - задається питанням рибалка, який уже не ризикує їсти свій вилов – годує ним котів.
Ріка гниє – кажуть екологи. Там, де після створення греблі виникли каскади озер, тепер майже болото. Риба в цій воді задихається. Дніпро замулюється і щороку мілішає на один метр. Береги заростають на 2-3 метри та осипаються. У селі Мозоліївка Полтавської області у воду впав старий цвинтар. П'ять років тому там почали укріплювати берег, але зупинилися. "Неодноразово людськими рештками, черепами вода у футбол грала. Всі гроби, все під водою. Хто їх прибирати буде? Ніхто їх не прибирав", - кажуть місцеві. Врятувати Дніпро ще можна. Для цього необхідно розчистити дно, змінити систему очистки каналізацій, на зливоскиди встановити локальні очисні системи, заборонити мийні засоби із фосфатами, навести лад із несанкціонованими скидами відходів. І все це слід робити негайно, кажуть екологи. Інакше може бути пізно.
Більше читайте тут: http://tsn.ua/ukrayina/reve-ta-stogne-v-peredsmertnih-mukah-ekologi-kazhut-pro-zagibel-dnipra-741606.html
- Перегляди
- 6055
- Подобається
- 4
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 19
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
"Зелений бульйон" черкаського Дніпра видно з космосу
http://vikka.ua/novini/12634-zelenij-buljon-cherkaskogo-morya-vidno-z-kosmosu-fotofakt.htm
Поясню своє обурення цією писаниною.
Поперше:
навіть діти в школі, котрі не прогулюють та не "просиджують" біологію знають, що так звані "синьо-зелені водорості" - це ціанобактерії. Тобто аж ніяк не водорості! А БАКТЕРІЇ!;
водяний горіх - поперше, - це теж не водоость, а вища судинна квіткова рослина;
окрім того він, водяний горіх (Trapa natans L.), рослина рідкісна (третинний) реліктовий вид, рослина занесена до Червоної книги України, угрупування з участю водяного горіха охороняються як рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення (читати на ст. 298-300): "Зелена книга україни, Київ 2009 р.
Отже з водяним горіхом не боротись треба а всебічно його охороняти так само як і рослинні угрупування з його участю!
Абсолютне невігластво, позорище, та не компетентність!
Що вбиває наші річки
https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwj4y5KvlP_OAhXKCCwKHXWCBPwQFggkMAE&url=http%3A%2F%2Fgopri.in.ua%2Fnovini-oblast%2F538-scho-vbivaye-nash-rchki.html&usg=AFQjCNFa5orX47X2Jg7cJzlMEW8cm-Ud1A&sig2=CNYQwZtp0PulS_ftSY_xfA
Асоціація рибалок України досить дивна громадська організація єдине, що заважає їм водяний горіх це стелити сітки і ловити рибу! Аж ніяк не охороняти! Зарості водяного горіха, як і будь-якої водної рослинності це місця прихистку риби, особливо малька різних видів. Всі зелені рослини фотосинтезуючи забезпечують повітря і воду киснем, тому шкодити в цьому плані аж ніяк не можуть! Водяний горіх із своїми поживними плодами добре поїдається диким кабаном, зелені стебла і плоди - лосем, отже він створює сприятливу кормову базу для збільшення чисельності крупних ратичних диких тварин!
Одним із видів забруднень є:
Евтрофікація водойм - це підвищення рівня продукції первинних водойм завдяки збільшенню в них концентрації біогенних елементів, переважно нітрогену та фосфору.
Розрізняють евтрофікацію водойм природну і антропогенну.
Природна евтрофікація триває тисячоліття, повільно і поступово. Внаслідок неповної мінералізації водних рослин спостерігається накопичення органічних речовин і збільшення концентрації біогенних елементів у водоймах.
Антропогенна евтрофікація наступає набагато швидше, особливо у водоймах із повільним стоком - озерах, водосховищах, ставках. Це пов'язано зі значним надходженням біогенних речовин - нітрогену, фосфору у вигляді мінеральних добрив, миючих засобів, стоків тваринницьких ферм, атмосферних аерозолів.
Біогенні елементи надходять у водойми внаслідок зливу з полів мінеральних добрив, а також з промисловими і мінеральними стоками, з атмосферними опадами, із ґрунтів.
При евтрофікації водойм на початкових етапах підвищується до певного рівня первинна продукція, а саме, створюється більш багата кормова база для розвитку риб. Це сприяє збільшенню її чисельності, однак пізніше внаслідок різкого збільшення фітопланктону погіршується якість води, виникає "цвітіння", зменшується її прозорість, вміст у ній кисню, тому високий ступінь евтрофікації водойми викликає замори риб, пригнічує розвиток інших гідробіонтів і супроводжується зменшенням різноманітності видів, що призводить до втрати генофонду, зменшення здатності екосистеми до гомеостазу і саморегуляції.
Для боротьби з евтрофікацією водойм вживають різних заходів, а саме, зменшують надходження біогенних елементів у водойми внаслідок очищення стічних вод, проводять агротехнічні і лісотехнічні заходи для зниження виносу біогенних елементів із площі водозбору.
Такий собі лікбез із основ загальної екології. Не ведіться на всілякі популістські вислови та "навколо наукову" писанину )))
Екологи волають про проблему, однак не знають, як її вирішити. 90% відсотків підприємств України, що стоять на Дніпрі, мають приватних власників. Витрачати кошти на очищення своїх стоків їм не вигідно, тож вони отруюють річку, йдеться в сюжеті ТСН.19:30. За даними Мінекології, абсолютна більшість цих підприємств не очищують свої стоки. Або ж роблять це умовно, бо забруднення ріки минається для них безкарно. За 12 км від очисних споруд скидає воду промислова зона міста Обухів. Це місце знають усі місцеві, бо там вода регулярно стає коричневою. Навіть за умови дотримання діючих в Україні методик очистки, знищити всі хімічні сполуки до потрапляння води в Дніпро неможливо.Більше читайте тут: http://tsn.ua/ukrayina/cherez-skidi-neochischenih-vidhodiv-voda-v-dnipri-staye-chervonoyu-fioletovoyu-i-chornoyu-740831.html
Зрозуміло, що економіці України сьогодні не до цього. Але, якщо цю проблему брати до уваги на майбутнє, як можна сьогодні дозволяти витрачати мільярди гривень, долларів чи евро на будівництво Канівської ГАЕС?
Буде не менша екологічна шкода ніж є зараз, якщо не більша.
Потрібна багаторічна державна програма виведення гідроспоруд каскаду їз експлуатації та рекультивація земель, що знову стануть суходолом. Але оскільки на такі заходи потрібна сила силенна грошей (в рази, якщо не десятки разів) більша ніж на проведення реконструкції гідроспоруд та ГЕС - то, логічно, держава вже зараз витрачає кошти на проведення таких робіт з кап. ремонтів та реконструкції, і Канівська ГЕС не виняток.
О сносе малых ГЭС в США. Причины и последствия | Блог РусГидро
blog.rushydro.ru/?p=4834
Зарубежный опыт спуска водохранилищ | Биржа инновационных ...
solex-un.ru/dams/reviews/spusk-vodohranilishch/zarubezhnyy-opyt
Переважна більшість із викладеної вами інформацції, знову ж таки проекти, деякі з них, у фазі реалізації, але жоден з них не реалізований до кінця. Тому говорити про наслідки рекультивації спущених водосховищ поки зарано. Чи будуть мінімізовані екологічні загрози довкіллю від повної реалізації таких проектів буде відомо з роками.
Нагадаю, головна дифиніція цієї писанини була - відродити річку Дніпро. Не говорити про можливість чи не можливість щось зробити з греблями і каскадами на Дніпрі - а саме відродити близький до природного стан річки, позбітись забруднень, відродити рибні запаси і т.д.
Як побудувати так і демонтувати людство може зараз що завгодно і де завгодно - голоне щоб було бажання, фінансування, і час.