Щодо будівництва Канівської ГАЕС:

Окрім того необхідно: 

- провести археологічні дослідження  щодо пам'яток культурної спадщини;

- відновити берегові причали;

- виконати розбивку основних осей будівельного майданчику, виконати лісорозчистку території і зняття з перенесенням родючого шару землі та ін.

Проведення підготовчих робіт заплановано на третій-четвертий квартали  2016 року.

- Скільки коштів потрібно на будівництво Канівської ГАЕС?

- Відповідно до Титулу будови, затвердженого розпорядженням КМУ від 11.12.2013 р. року №1050-р, загальна вартість проекту складає 11,98 млрд. грн. в цінах 2012 року.

- Яка шкода буде завдана навколишньому середовищу від будівництва ГАЕС чи в процесі подальшої експлуатації?

- Проект будівництва Канівської ГАЕС пройшов державні екологічні та будівельні експертизи в порядку та в обсягах, встановленими чинним законодавством України. Висновки експертиз разом з іншими матеріалами по проекту, зокрема, щодо впливу на нав-колишнє середовище, розміщено на офіційному сайті ПАТ "Укргідроенерго".

- Чи буде завдана шкода від будівництва чи експлуатації ГАЕС саме селу-музею Бучак Канівського району Черкаської області та Державному історико-культурному заповіднику "Трахтемирів"?

- Щодо "села - музею Бучак", то зазначене питання потребує наступних роз'яснень. У 1995 році приватний виробничий кооператив "Товариство творчих ініціатив "Бучак" (код ЄДРПОУ 25658829) із статутним капіталом у розмірі 0 (нуль) гривень,  на підставі рішення Пшеничницької сільради від 26.01.1995 р. на території села Бучак отримав у постійне користування6,86 газемельної ділянки з цільовим призначенням для створення ландшафтно-архітектурного й історико-етнографічного культурного центру на території села Бучак.

Окрім цього, зазначений кооператив :

- отримав у приватну власність недіючий вітряк у селі Бучак для його повної реконструкції з метою збереження цієї споруди як діючого пам'ятника виробничої культури й народної архітектури і створення в подальшому на його основі так званого Хутора мірошника із включенням його до єдиної експозиції та експлуатації творчого містечка;

- отримав дозвіл на використання в якості тимчасових опорних пунктів розміщення в будівлях села Бучак (згідно з планом-схемою - в десяти будівлях) для виконання пошукових, науково-дослідних, проектних робіт на місці та охорони території;

- погодив пропозицію на створення на сільському кладовищі села  Бучак дерев'яної каплиці пам'яті затоплених сіл і створення в ній відповідного музею-пантеону.

Однак за двадцять років, що минули з моменту прийняття відповідного рішення Пшеничницької сільської ради, від-повідні ландшафтно-архітектурний й історико-етногра-фічний культурний центр ТТІ "Бучак" так і не був створений, вітряк не був реконструйований, Хутір мірошника й каплиця так і не бу-ли побудовані.

У той же час будівлі села Бучак, надані в якості опорних пунк-тів для проведення відповідних пошукових, науково-дослідних, проектних робіт, використовуються для постійного або сезонного проживання, а земельні ділянки - для ведення сільського господарства або самочинного будівництва.

При цьому, слід зазначити, що всі вищезазначені земельні ділянки села Бучак, надані для створення ландшафтно-архітектурного і історико-етнографічного культурного центру та об'єкти (вітряк, опорні пункти, місце розташування майбутньої каплиці), ні в той час, ні в поточний час не знаходяться на території будівництва Канівської ГАЕС.

На додаток слід зазначити, що місцезнаходженням кооперативу "Товариство творчих ініціатив "Бучак" зазначено село Бучак, гора Козачий шпиль, де фізично відсутні будь-які приміщення (там знаходиться меморіал загиблим воїнам і вітряк), де може бути розташований виконавчий орган зазначеного кооперативу, а фактично знаходиться пагорб у геологічному розумінні цього слова.

Будівництво Канівської ГАЕС на терито-ріях, що належать заповіднику "Трахтемирів", не планується.

Із повагою - Ігор Сирота, генеральний директор ПАТ "Укргідроенерго"

Джерело: Дніпрова зірка