ГАЕС на Канівщині — куди йдемо?
Протягом останніх кількох років Кабінет міністрів, Міненерго та ПАТ «Укргідроенерго» планують відновлення будівництва Канівської ГАЕС та шукають інвестиційні кошти для цього. Будівництво цього об’єкту було заплановане ще за радянських часів як компенсуючі потужності для нових атомних енергоблоків, які мали будуватися на території УРСР. Активним прихильником будівництва був уряд Януковича – станом на кінець 2013 ро…
Організатори:
- Національний Екологічний центр України (НЕЦУ)
- Національний Шевченківський заповідник
Учасники:
- Володимир Усатенко - експерт з енергетики, один з розробників Енергетичної концепції України, екс-народний депутат;
- Володимир Цибулько - екс-народний депутат, політолог;
- Микола Чорний - кандидат біологічних наук,
- Віктор Мельничук – гідролог, член Ради НЕЦУ
До участі запрошені керівники Канівської РДА, райради, представники депутатського корпусу, громадські активісти.
Дискусія відбудеться у конференц-залі Музею Шевченка, що на Тарасовій горі у Каневі.
Початок – об 10.30.
Вхід – вільний
Довідки для представників ЗМІ:
Дмитро Іванов, заступник директора підрозділу НЕЦУ-Бучак - 0662159546
- Перегляди
- 8183
- Подобається
- 6
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 60
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
19 липня 2015, 15:10 Воды в Днепре не хватает для максимального использования ГЕС, Возможно вы и видели работу генераторов на электростанции, но дело в том что далеко не всё время генераторы работают в режиме выработки полезной активной электроенергии, частично они работают как компенсаторы реактивной энергии и поэтому создаётся илюзия, что ГЕС "работает", кстати это ещё одно полезное свойство генераторов ГС.
19 липня 2015, 15:04 Ну это, как бы помягче сказать... полная ерунда, демонтировать не будут поскольку они нужны.
Дата публікації: 20/07/2015 09:00У: Актуально, ЕкономікаНемає коментарів
Цієї п’ятниці у канівському музеї Шевченка відбулась експертно-громадська дискусія на тему: “ГАЕС на Канівщині — куди йдемо?”. Відразу варто зазначити, що переважна більшість учасників заходу, а це науковці, екологи, біологи, енергетики, інтелігенція висловили свою стурбованість з приводу будівництва небезпечного об’єкту.
«Природу можна ґвалтувати протягом певного часу, а потім вона відомстить», – зазначив у вступному слові директор Шевченківського національного заповідника Мар’ян Піняк. Після чого, учасники дискусії змогли подивитися на ту природу, яку знищить будівництво канівської ГАЕС, переглянувши фрагменти фільму «Голлівуд над Дніпром».
002
Експерт Національного екологічного центру України Ірина Головко повідомила присутнім, що «у 2008 році нам вдалося зупинити процес будівництва Канівської ГАЕС, переконавши міжнародного інвестора, а саме Європейський банк реконструкції та розвитку, що даний об’єкт може завдати шкоди екології. А зараз уряд уже знову залучає міжнародні структури до фінансування даного об’єкту.»
Про недолугу діяльність уряду Яценюка щодо будівництва Канівської ГАЕС, висловився і екс-нардеп, один з розробників Енергетичної концепції України Володимир Усатенко, який зазначив, що вкладання величезних коштів у будівництво ГАЕС може призвести до того зросте собівартість електроенергії, а це неодмінно спровокує нове підвищення тарифів для населення.
Проте найбільше учасників дискусії турбувала екологічна небезпека пов’язана із будівництвом гідро-акомулюючої електростанції.
«У кожного проекту має бути і своя ціна і три складові – економічна, соціальна, екологічна. І якщо ці складові не є збалансовані, то це не проект, а омана», – висловився еколог Віктор Мельничук. На його думку, шкоду для довкілля цей проект несе величезну. Адже дане будівництво може призвести і до підняття з дна Дніпра радіаційного мулу, який тоді питимуть жителі міст, що черпають дніпровську воду. Також можливо, повисихають криниці в людей з навколишніх сіл. Та й взагалі, порушується ціла екосистема, адже різкі перепади води, температури завдають шкоду рослинному і тваринному світу.
Кандидат біологічних наук Микола Чорний, щоб відвернути небезпечне виробництво, запропонував створити на території Канівського. Золотоніського і Черкаського районів Середдньодніпровський національний природний парк. У якому не можна буде полювати, вирубувати ліси і будувати шкідливі для довкілля підприємства. Також Микола Чорний закликав жителів Канева та району бути більш активними, навівши приклад сіл Мошни т а Яснозір’я, де громада «воює» з не менш шкідливим будівництвом «Нашої ряби».
Проте не всі учасники виступили проти будівництва, група селян із Пшеничників, намагалися переконати виступаючих, що для їх села ГАЕС принесе лише користь. Саме для них було продемонстровано фільм, про вже побудовані енергетичні об’єкти, зокрема Дністровську ГАЕС. Відео було вражаючим, розбиті дороги, тріщини в хатах, відсутність води в колодязях і сльози стареньких які просять виселити їх до будинку престарілих, аби лише не жити серед хаосу будівництва.
Перед прийняттям Резолюції експертно-громадської дискусії, присутні вклонилися пам’ятнику Тараса Шевченка, поклали квіти. «Аби Тарас був живий, він би боровся проти цього будівництва», – зазначила канівчанка, активістка місцевої «Просвіти» Віра Носенко.
011
На завершення заходу, після бурхливої дискусії, було прийнято Резолюцію, у якій було зокрема зазначено:
Проекти будівництва потужних та техногенних об’єктів типу Канівської ГАЕС вимагають не лише національного, а й міжнародного рівня оцінки ризиків;
Доля Канівської землі має вирішуватися відповідно проінформованою громадою Канівщини, а не лише Кабміном та Міненерго;
Доцільність будівництва Канівської ГАЕС у сучасних умовах політики енергоефективності не є остаточно доведеною ;
Результатом будівництва КГАЕС буде знищення унікальної комплексної пам’ятки історії та культури національного значення. А також спотворення природніх об’єктів таких як Канівські дислокації та праліси Канівських гір.
Тому учасники заходу звертаються до Кабміну, Генеральної прокуратури України, ряду профільних міністерств та представників місцевої влади оцінити ризики будівництва КГАЕС на міжнародному рівні, перевірити законність дозволів на будівництво та враховувати думку канівчан провівши місцевий референдум.
Наталя Писарева