Виставка „М.Ю. Лєрмонтов. До 200-річчя від дня народження”.

З 8 листопада 2014 року і уподовж місяця

у виставковому залі музею Тараса Шевченка – робота виставки

„М.Ю. Лєрмонтов. До 200-річчя від дня народження”.

 

Тарас Шевченко і Михайло Лєрмонтов народилися у 1814 році.

Вони є і назавжди залишаться високими світочами для  своїх народів  і усього світу.

Цього року гідно вшановуємо їхні ювілеї, уважно читаймо і научаймося жити за їхніми заповітами і мріями.

 

Повна підбірка оригінальних творів і музейних предметів екпонувалася на ювілейній виставці на батьківщині поета. Тоді було представлено рукописи поета, що відносилися до різного часу, - це кілька послань з портретами адресатів, знаменитий вірш „Родина (Отчизна)”, список славнозвісного вірша „Смерть поета”. Важливою частиною виставки стали фотографії меморіальних предметів, що належали Лєрмонтову: кавказький кинджал, короткий олівець, кортий був у кармані сюртука поета у день його загибелі. Фотографії інтерьєру будинка Лєрмонтоваа та пам’ятник великому поету, котрі завершували виставкову експозицію.

Дані матеріали є відібраною частиною, представленою у цифрованій і роздрукованій версії. Вони збагачені експонатами з фондів, та книгами з наукової бібліотеки Шевченківського національного заповідника.

 

Значну частину виставки складають живописні і графічні роботи Лєрмонтова. Любов до малювання виявилася у нього ще в дитинстві. Уже тоді він досить майстерно володів аквареллю та ліпив картини з фарбованого воску. Обдарування Лєрмонтова-живописця повною мірою розкрилося під час та після першого заслання. Майже всі кращі його твори пов’язані з Кавказом. Живописні роботи Лєрмонтова відзначені яскравим колоритом і романтичним трактуванням. На виставці представлено живописні полотна, олівцеві малюнки і акварелі. Окремий інтерес становлять рисунки із так званого „юнкерського зошита”, створені під час навчання поета у Школі кавалерійських юнкерів у 1833 – 1834 рр. По альбомам і на полях розсіяно безліч портретних замальовок, що відрізняються чудовою витонченістю характеристик.  Неймовірним самостійним твором є обкладинка до незавершеного роману „Вадим” – фантастичний грифонаж, скомпонований із численних мініатюрних портретів та сцен.

Михайло Юрійович Лєрмонтов належав до старовинного дворянського роду Росії. Сьогодні є відомими акварельні зображення герба роду Лєрмонтових, портрети батька і матері поета – Юрія Петровича Лєрмонтова і Марії Михайлівни, вродженої Арсеньєвої, а також бабусі – Елизавети Олексіївни, роль котрої у вихованні онука була особливо значною. До цього ж розділу належить створений юним Лєрмонтовим фантастичний портрет міфічного предка – іспанського герцога Лерми, в обличчі якого вгадуються риси самого поета.

Складна натура всебічно обдарованої людини відобразилася у мінливій зовнішності поета: суперечливі свідчення сучасників забарвлені неоднорідним ставленням, та кардинально відрізняються одне від одного. Але ж і портрети, виконані у досить короткий відрізок часу – з 1837 по 1841 рік, - виявляють по-різному його образ. Вірогідно, причина цього криється не в роботі художників-портретистів, а у своєрідній невловимості зовнішніх рис поета. До нашого часу дійшло 15 прижиттєвих зображень Лєрмонтова, з котрих на виставці представлено три: 6-8 річним хлопчиком; 23-річним офіцером-засланцем Нижньогородського драгунського полку у кавказькій бурці; портрет роботи К. Горбунова 1883 р. – виконаний художником за власною аквареллю для Лєрмонтовського музею при Миколаївському кавалкрійському училищі, який сьогодні вважається одним з кращих посмертних портретів поета.

                                                                     

Чекаємо на Вас у виставковому залі музею Тараса Шевченка у всі дні окрім неділі і понеділка