На Черкасщине массово гибнет рыба
.jpg%5C%22)
В Кременчугском водохранилище в урочищах «Байкал» и «Очеретяное» Черкасской области гибнет рыба. Это одни из крупнейших нерестилищ области, их площадь достигает 250 гектаров.
В результате чрезвычайной ситуации потери рыбного хозяйства Черкасской области составляют свыше 2,5 млн.грн. По предварительным данным управления госрыбохраны, от удушения погибло 7 тонн молодняка карпа, леща, сома, плотвицы и сазана. Рыба гибнет от того, что 15-сантиметровый слой льда давит мальков рыбы на мели, и от недостатка воздуха они погибают.
Проблема в том, что осенью уровень воды в этих урочищах падает, и рыба оказывается отрезанной от водохранилища. Если выкопать ров, который бы соединял урочища с Кременчугским водохранилищем, то проблемы не было, заявили в управлении госрыбохраны. На дноуглубительные работы нужно около 1 млн.грн. и разрешения от прилегающих к водохранилищу сел. Деньги уже есть, но нет согласования двух сельских советов - Лесковского и Червонослободского.
В прошлом году в урочищах «Байкал» и «Очеретяное» погибло свыше 30 тонн рыбы.
Джерело: ForUm
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 4
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
И также также рассказывали как обеспечить рыбу кислородом - просто воткнуть пучок камыша в лунку.
На все 250 га надо косу, ледобур, снегоход и 2 человеко-дня.
И, самое главное, желание.
Жаль, что дяди из Госрыбохраны в школе не учились...
А этих ребят я встретил пару дней назад:
— Сніг придавив кригу, а крига придавила рибу. Може бути те, що й 10 років тому, коли тут лягло 400 тонн риби, якщо нічого не будемо робити, — розповідає державний інспектор рибохорони Юрій Трофименко.
Щодня на кригу з лопатами та палицями виходять працівники рибохорони та рибалки. Гуртом пробивають лунки. Рятують рибу і спеціальними помпами. Перекачуючи воду з однієї лунки в іншу, таким чином насичують водойму киснем. Торік за такий пристрій обласна влада віддала понад 12 тис. грн. Проте щоб зарадити ситуації, потрібно принаймні 10 таких помп.
— Я дзвонив і в Кабмін на гарячу лінію, і до обласної влади ми зверталися, але ніде ніякої реакції. Риба всім потрібна тільки тоді, коли йде її вилов, тоді всі нам допомагають, — скаржиться рибінспектор.
Торік у Черкасидержрибоохороні розробили проект, який міг би допомогти рибі вижити взимку. Нерестилище мали з’єднати з Дніпром, щоб мальок під час морозів переходив у річку. Проте сільські ради прилеглих сіл на такі дії своєї згоди не дали.
Наталія ТАВАНЕЦЬ
З переходами-перекурами це буде 60 лунок за годину без особливих зусиль.
Якщо порiвняти вартiсть бура 2500 гривен з вартiстю загиблоi риби...