Міжнародний день сім\'ї

Міжнародний день сім\'ї - один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об\'єднаних Націй. Цей день щорічно святкується 15 травня.
- Перегляди
- 5783
- Подобається
- 2
- Не подобається
- 1

Міжнародний день сім\'ї - один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об\'єднаних Націй. Цей день щорічно святкується 15 травня.
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 17
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
..вшановування інституту сім\'ї – інша...
slavikf - треба ж розрізняти, зерно від полови..
На этом сайте в разновидность крестиков-ноликов играют по группам сторонников и противников политической ориентации блогеров.)))
Такі розмови про націоналізм і націоналістів у відриві від аналізу епох, регіонів, в яких жили діячі націоналізму і причин створення і активізації націоналістичних організацій не приведуть нас до порозуміння, а лише далі сваритимуть. Наші дії в порівнянні проблемного суспільства з хворим організмом, відповідатимуть боротьбі з хворобами тіла з допомогою кремів для зовнішнього змащування виразок, замість системного лікування організму.
Того, хто є творцем причин наших проблем, влаштовує саме наше відволікання на нашу внутрішню гризню від реальних причин проблемного життя. От і дожилися ми на сайті до того, що мінуси ставимо за авторство, а не за зміст...
Проведених тут розмов, приведених пояснень, матеріалів, для мене досить, щоб з\'ясувати, що учасники розмов не шукають розуміння істини, а вперто, але без успіху, намагаться щось нав\'язати один одному. При цьому нерідко застосовують прямі образи. Тому дискусії такі перестали мене цікавити. Але коли матиму інформацію і відчуватиму, що частині відвідувачів сайту вона буде потрібною, чи корисною - я її викладу. А так, є багато інших справ, яким доцільніше віддати свій вільний час.
То може і похід Гітлера Европою можна пояснити й виправдати нелегкими часами та баротьбою за світле майбутнє? А що, теж арійці.
Ось вам і стрижень українського нацизму від УНА-УНСО та послідовників: "Без насильства і без залізної безоглядності нічого не створено в історії … насильство – се одинокий засіб, яким розпоряджують нації, схудобілі через гуманітаризм … прагнути величності своєї країни, се значить прагнути нещастя своїм сусідам
Неоколоніальні імперії – шлях арійців" - так говорять восхвалені вами "класики".
Та що цікаво, вся ця гидота представлена на сайтіУкраїнська національна асамблея (УНА-УНСО)
Українська національна асамблея (УНА-УНСО) не як матеріал історичного дослідження діячів минулого, а як запальна стаття з обгрунтуванням необхідності практики імперіалістичного насилля, виправданого "арійською" вищістю і інтересами держави.
Слава Україні!
Колись питав пан Бургамістр, а зараз я хочу спитати,
пане Олександре, ВАМ ДІЙСНО НЕ СОРОМНО?!
Скажу більше, Ви берете складні дискусійні теми з готових матеріалів на сайтах, а я свої відповіді маю наклацувати по-символьно з клавіатури, не будучи впевненим, що мої слова будуть сприйняті так, як я вкладую в них зміст. Тому мені шкода стало свого дорогоцінного часу. Говорячи це,я хочу щоб Ви зрозуміли, що я не з усім згідний у тому, в чому беру участь. Тому беру участь в аналізі та оцінці дій і подій при їх внутрішньому обговеренні в організаціях. Бо будівництво нашого майбутнього має відбуватися колективними зусиллями. Тому, підкреслюю, коли тут критикуються політичні сили (організації, партії, їх тимчасові чи відносно тривалі об\'єднання) я постійно останнім часом запитую критикуючих: "Назвіть кращу силу, з якою нам гідно продовжити боротьбу за наші з Вами спільні цілі". Але, як првило, я не отримую на такі запитання ніяких підповідей. То що тоді злишається: байдуже очікування? стороннє критиканство? Ви вважаєте такі шляхи кращими, чи пропонуєте свій?
Сьогодні я не бачу нічого в своїх діях, за що маю соромитися. І безсоромність інших розумію, бо йдуть вони до своїх цілей. І не очікую я від них сорому, поки хтось не зрозуміє, не усвідомлять і не визнає ганебність цілі, до якої йшов.
На цьому покищо все. Решта - в живих бесідах.
Різниця між Свободою і УПА-УНСО лише в тому, що УНА-УНСО говорять про свої погляди чесно і відкрито, а свободівці керуються правилом націоналістів №6: „Про справу не говори, з ким можна, а з ким треба.”.
Яскравим прикладом хитро зробленої популістської свободівської політики є голосування закону про депутатську недоторканість” З самого початку ніхто і не збирався голосувати за її зняття. У світі дуже мало країн застосовують практику недоторканості депутатів. Причини зрозумілі: 1-депутатам це заважатиме працювати, 2-у депутатів є справи не для пресси.. Зняття недоторканості з суддів та президента – взагалі не знаю, чи таке існує. Всі прекрасно розуміть, що цього не буде. Отже, Тягнибок розвів виборців СВІДОМО!
Скільки ще брехні брехні ви готові проковтнути? Таки прихильникам подобається, коли їх а бидло мають.
Олександр Скорина, На сайті завичай користуються ніками. Реєстрація під власним ім’ям було вашим власним вибором, вас ніхто не заставляв. А Це означало, що ви готові вести дискусії з користувачами, що пишуть під ніками. То які у Вас можуть бути претензії до тих, хто себе не озвучив? Вони вам нічого не винні.
Дійсно, не завжди діалоги бувають коректними та по суті. Що поробиш, як зібрались до купи гарячі голови? Особисто мене це не тішить. Зі співрозмовниками, що мають манеру хамством заміняти відсутність думок чи доводів, ще й потім „Слава Україні” крикнути, намагаюсь не спілкуватися. Поводжусь жорстко з користувачами лише у відповідь на хамство.
Разом Вами, пане Олександре, хотів з’ясувати ще пару питань, та, передбачувано, у незручний момент ви ображено надули губки і самоусунулися. Жаль.
«я постійно останнім часом запитую критикуючих: "Назвіть кращу силу, з якою нам гідно продовжити боротьбу за наші з Вами спільні цілі".”))))) – жодна провідна політична сила наразі не відповідає визначенню „з якою нам гідно продовжити боротьбу”. Легше розприділити політичні сили за ступенем потенційної шкідливості для України на президентських виборах 2015. Ідучи від більшого до меншого зла, я б розприділив так:
1) Тягнибок
2) Янукович
3) Симоненко
4) Тимошенко
5) Яценюк і Кличко – куди не йшло. Не ідеальні, але зі здоровим глуздом і не зловживають смердючим популізмом.
Нагадаю, Кличко – єдиний опозиціонер що не обіцяв боротися за зняття депутатської недоторканості. Сподіваюсь, що балатуватиметься Гриценко і, можливо, з’являться нові кандидати від громадських органіацій.
«І не очікую я від них сорому, поки хтось не зрозуміє, не усвідомлять і не визнає ганебність цілі, до якої йшов.” – під цими словами пана Олександра я б підписався.