Крім минулого в України має бути й майбутнє
У цій статті, як ніколи, боюся залишитися незрозумілим. Тому спробую детально розшифрувати спрощену символіку асоціації. Хай друкують ті, хто вміє читати між рядками. Хай зрозуміють ті, хто звик трактувати друковане слово як остаточну істину. Тут написано не одкровення, попри всю одкровенність, а лише передчуття правди.
Не люблю нинішню Україну. І не лише сьогоднішню, заматеріалізовану, тобто дану в об\'єктивній…
Неможливо любити не лише клерків-хапуг, а й непідкупних патріотів, які розуміють patria як стару діву у вишиванці й незатрасканому вінку або як мікроцефала з налитими кров\'ю очима при слові \"москаль\" або \"жид\".
Годі любити Україну містичну - компіляцію поганських вірувань, героїчних традицій та сентиментальних вивержень. \"Заунывные песни моей Родины\", влучно визначив цей стан свідомості Шевченко.
\"Заунывно\" бути наприкінці XX століття січовим стрільцем. Вульгарно співати, що \"ми тую червону калину піднімемо\", якщо кущ отої калини знаєш лише з малюнка в дитячій читанці.
Жлобно правити тризну за померлими від голоду 33-го в Оперному театрі. У театрі треба слухати оперу, бо будь-яка театральна споруда служить у першу чергу для видовищ.
Мої батьки пухли з голоду в 33-му, а тисячі галичан, які демонстрували свою жалобу в річницю Голодомору, про голод знають лише те, що він був. І те, що Сталін його спровокував. Для одних важливо те, що вони не здохли, для інших - те, що вони дістали престижне запрошення на урочистість по тих, хто здох.
Я не можу любити містично-героїчну Україну з її кредо \"пан або пропав\". Колись мої предки - простодушні східняки - перейшли Батиєві дорогу до Європи, не думаючи наскільки це доцільно.
Принципові українці врятували європейців ціною власного життя, свободи і врешті-решт - свого місця в Європі. А хитренький галичанин Данило зігнувся перед Батиєм і збудував державу, з якої пішла сучасна Україна.
Врешті, необов\'язково ходити вглиб віків. Поет Стус ціною власного життя ствердив нескореність неіснуючої нації, а в той час відомий поет ціною лизоблюдства сприяв формуванню цієї нації.
Власні імена в даному контексті - не самоціль. Це радше повчальний приклад для тих, хто відчуває лише гордість чи втіху від приналежності до українського народу.
Господь покарав дуже тяжко - велів народитися українцем в Україні. Ця думка не нова. Подібне писали Пантелеймон Куліш та Іван Франко. Я не тягнуся стати в ряд з ними. Ми всі й без того в одному ряду.
Бути українцем - це покута. Любити покуту - значить бути мазохістом. Цього дива не бракує в нашім краю - від банальних проявів солодунства через спів патріотичних пісень за чаркою до більш вишуканих форм масового маразму, як-от відродження козацтва (добре, що хоч німців-тевтонців не відроджують).
Синдром мазохізму розлився повсюдно - від дідусів у строях січових стрільців на вулицях Львова до мешканців Новограда-Волинського, де в кафе горілку можна заїсти лише сирниками і нічим іншим.
Можна бути щасливим, тяжко покутуючи. Такими щасливцями, здається, були перші християни. Хоча порівняно з сумнівами й стражданнями самого Христа їхня одержимість виглядає надто українською.
Моральний імператив \"пан або пропав\" вигадали ще наші предки лише для того, аби закамуфлювати неминучий вислід колізій українського буття - звісно ж, що пропав. А перспектива стати паном - розрада на зразок царства небесного, в яке всі вірять, але мало хто надіється побачити.
Врешті, про яку Україну можна говорити наприкінці XX століття? Природні умови та довкілля після всіх експериментів змінилися настільки, що порівнювати їх навіть з недалеким минулим ризиковано. Матеріальне виробництво, етика відносин, система вірувань зазнали кардинальних змін.
Український генотип після всіх етноцидів, з Чорнобилем вкупі, змінився, мабуть, і на молекулярному рівні. На зміну традиційній селянській етнічній спільності приходить модерна урбаністична політична єдність.
Вишневих садків лишилося обмаль, хрущів нема взагалі, чуб оселедцем уже давно не є ознакою приналежності до певної соціальної касти, чорнобриві кохаються з москалями, турка воювати не треба.
Сьогоднішня Україна подібна на колишню, плекану уявою, приблизно так само, як сьогоднішня Франція - на королівство якогось з Людовиків. Чи люблять французи Францію, я сумніваюся, особливо жовтошкірі або чорношкірі вихідці з колишніх колоній. Цікаво, чи зросла б їхня національна свідомість від публічного носіння кимось мушкетерських строїв або вуличних співів про Трістана та Ізольду?
Любити міфічну Україну легко у стані юнацького максималізму. Варто ж статус одержимого героя мимохідь змінити на статус пересічного гречкосія, як зміниться шкала цінностей.
Любов до абстрактної стражденної України поступається місцем прив\'язаності (може, і любові) до конкретного ландшафту, міста, квартири, дітей, кулінарних виробів, цигарок, сусідів, приятелів, автомобіля тощо. Не випадково саме гречкосії завжди будували державу, залишаючи героям гинути за її побудову.
Не мною сказано, що в одну річку зайти двічі важкувато. Можна, звичайно, спробувати відродити кобзарську традицію, але тоді випускникам консерваторії треба виколювати очі. Воно, звичайно, нескладно, от тільки чи потрібно?
Можна згадати традиції Івана Гонти і різати ляхів (жидів, москалів) задля побудови Української держави. От тільки як бути з тим фактом, що ті ляхи (жиди, москалі) є громадянами вже існуючої держави?
Якщо сьогодні хтось голосить \"Україна для українців\", то йому слід би уточнити - для політичних українців. Бо етнічних українців залишилося, мабуть, чоловік сорок, враховуючи всі кровозмішення з часів половецьких.
Якщо обстоювати ідею етнічної України, то треба насамперед відмовитися від колонізованих українцями Донбасу, Криму, південних степів, Слобожанщини, частини Буковини, а про Кубань і Зелений Клин взагалі слід забути.
Чомусь жоден із безкомпромісних апологетів формування нації та держави на етнічному принципі подібні думки не висловлює. Побоюючись, мабуть, за своє реноме правовірного націоналіста.
Між тим, і націоналізм - як засіб здобути національну державу - після грудня 1991 року потребує переосмислення. Сьогодні на часі не виборювання держави як такої, а її захист - політичний, військовий, економічний, культурний, соціальний, екологічний. Захист не лише від Росії, а й від Заходу. Захист як зміцнення, розвиток, збагачення.
Мало би йтися не про вимушену агресивність поневоленої нації, а про органічну агресивність державної нації. Не про націоналізм, а про щось ближче до шовінізму. Українська культура й духовність, українське інтелектуальне й матеріальне багатство мають втрутитися в усталену ієрархію світових авторитетів.
Хлопчаки, які волають \"Україна для українців\", нагадують мені дідусів на дискотеці. Люди з молодою кров\'ю мислять інакше - \"Світ для України\".
\"Зрівняємось з вами, хлоп\'ята\",- думаю я, дивлячись на американців чи німців. Маємо вже досить маргінальної, забиченої, вузьколобої України. Я люблю іншу.
Олександр Кривенко, написано в 1993 році для газети \"Поступ\"
http://www.grytsenko.com.ua/blog/view-krim-mynuloho-v-ukrajiny-maje-buty-y-maybutnje.html
- Перегляди
- 8272
- Подобається
- 5
- Не подобається
- 5
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 50
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
..але й біліберда повна, не варте уваги..
Короче, ты намек понял?
..коє-кого треба банить...
Хотя...
"Но если туп как дерево - родишься баобабом,
И будешь баобабом тыщу лет, пока помрешь...")
Толковая статья +
18 лютого 2013, 18:25
Твоя тема, девушка, набирает еще большей актуальности.
Вот так надо путинские ордена зарабатывать.
Автор статті має свій погляд, інший від Вашого.
А им (нацикам) ВСЕ чье личное мировозрение отличается от их безбашенных взглядов, кажутся предателями. И вот результат-сначала банить, потом депортировать, и в итоге будет расстрелять. Таким не место во власти.
Ні принципів, ні моралі, ні духу!
Загалом - воно... Ви прагнете такої України? Я - ні!
Мають бути якісь рамки, критерії, принципи, в межах яким і має розбудовуватись держава,а не воно...
20 лютого 2013,
Чья б корова мычала.
Навіть закінченому дурню - і тим зрозуміло, як з усіх сил пнуться недруги, очорнюючи націоналістів, свободівців і взагалі весь український народ. Немов агенти КГБ в совєцькі часи засіли на сайті і давлять, давлять, давлять... Дивіться, не лопніть від натуги. Смердотою на всю Україну понесло...
Але вітер вольний вже повіяв. Вивіє, вивітрить всю цю смердотну нечисть з нашої землі. Вас час скінчився. Замовляйте попередньо квиточки в одну сторону, бо можете не втовпитесь... Ті до кого я звертаюся, добре мене розуміють... ДОСВІДОС...
А завдяки жадоби влади вашого тягнисрака Україна має шанс знову отримати президентом Яника.
Не все так сталося як гадалося після помаранчевої революції, та Тимошенко була мудрішою і поступилася Ющенку заради спільної перемоги, бо інакше влада б могла дістатись Януковичу. А Тягнибоку - аби до корита, навіть не думає, що якщо пролетить опозиція, то і він з нею. Чи ні?
-=для націоналістів влада не є ціллю, вона є засобом відновлення справедливості=-
Олекса-да что вы говорите??? НЕ ВЕРЮ!!!!!!! (К.С. Станиславский)
..а було!!!
Чому так???
Честно говоря верю я или не верю в предоставленный вами баннер не могу сказать т.к. с новостью для меня не знаком. Дайте пож ссылку на не заангажированный сайт я почитаю.
Но вопрос-то не в этом был, а о власти Свободовцев. Так вот у мен уверенность в том, что Свобода хочет добиться власти почти любой ценой. А дальше..., ну скорее всего тоталитарный порядок как минимум. Но этого благодаря Господу-Богу не случится!
Не чутно розмов про те, як розбудувати економіку, міркувань про шляхи евроінтеграції, про прагнення згуртування всіх українців ( не навколо тягнисрака) і тому подібне. Не подобається мені все це.
Чудная партия, если у неё такие лидеры. Партия воров у нас в парламенте уже была,Президентом от неё был знвтный "бджоляр- бухгалтер), партия бандитов тоже,действующий Президент,было несколько партий импотентов, а вот партии неадекватов ещё не было.и от них ПРЕЗИДЕНТА тоже не было. Может попробуем!? Или пожалеем родную Украину и себя заодно? как думаете соотечественники?
Класс!!! Спасибо, посмеялся, только стало потом грустно, что некоторые особи-граждане доверяют и поддерживают этих неадекватов.
чи від Івана Белебехи.
По цьому посиланню є й інші «блага» від «старшого брата»
До того ж українці не збираються нікому мстити, але пам"ятати зло, щоб уберегти від зла наступні покоління, українці зобов"язані. Що власне й пропагує "Свобода", і що власне находить відгук у людей. І наступні президентські і парламентські вибори підтвердять це. Бо щоб там не дзявкотіли про "Свободу" та її лідерів, люди побачили хто є хто. Я нічого не маю проти "Батьківщини" й "Удару", з якими у союзі "Свобода", але з усього видно, що осатання -найпослідовніша і найзгуртованіша сила, здатна постояти не тільки за себе, а й за людей. І помирати ми не збираємось, як того дехто хотів. У нас є над чим працювати. За нами - майбутнє!
Слава Україні!
Ясно, сайты приведенные Вами ПОЛНОСТЬЮ АНГАЖИРОВАННЫЕ.
Официально подтверждающих сайтов у вас нет?
Не певен, що "Свобода" мститись нікому не збирається. А як же вороги нації, яких тут на кожному кроці? Навіщо "Свобода" зібрала базу даних на користувачів, щоб на свята листівками вітати? І кого там хто збирався покарати, як би й чим не прикривались?