ВО \"Свобода\" - анатомия лжи. С картинками.
В октябре 2012 года в Будапеште проходил двухдневный конгресс Альянса европейских национальных движений. На нем присутствовали 10 националистических партий Европы, включая двух новых членов.
Вот скриншот сайта принимающей стороны, венгерского движения «Йоббик», на котором перечислены страны, принявшие участие в конгрессе – Польша, Франция, Бельгия, Италия, Испания, Португалия, Словения, Болгария, Швеция и Венгрия:
Странно, что в перечне нет Украины. А вот фото участников конгресса, и опять странно, что на фото нет представителей «Свободы»:
А вот коммюнике по итогам конгресса. И опять странно, что Украина не упомянута как член Альянса:
Как вы помните, 10 января появилась статья в еженедельнике «2000», где объяснялся этот странный феномен. Оказывается, ВО «Свобода» еще в начале осени была изгнана с Альянса за нацистскую идеологию и расистские лозунги. В ответ на эту информацию ВО «Свобода» разразилась гневной статьей на своем сайте:
\"Свобода\" повідомляє, що зазначена інформація не відповідає дійсності. Це підтвердив голова Альянсу європейських націоналістичних рухів Бруно Голніш, який був щиро здивований неправдивою інформацією, розповсюдженою деякими українськими виданнями.
Но, как оказалось, Бруно Голниш был удивлен только в глазах пресс-службы ВО «Свобода», потому что в своем блоге он пишет:
... чтобы продемонстрировать, что член партии Альянса европейских национальных движений (AEMN) под председательством Голниш (в особенности Йоббик, Свобода ...) это не одна и та же банда про-нацистских фанатиков и прочих фашистов, антисемитов и расистов.
И напоследок – свежая Википедия:
Бывшие партии, члены Альянса:
ВО «Свобода» была членом Альянса с 2009-го года. Но с октября 2012 ни ВО «Свобода», ни какая-либо другая партия с Украины не является членом Альянса.
11 января 2013 г. ВО «Свобода» на своем вебсайте самозаявила себя членом Альянса.
Точка.
- Перегляди
- 20424
- Подобається
- 11
- Не подобається
- 5
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 486
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Усі біди від невігластва, хоча деякі прихильники "Свободи" навіть хизуються цим. Смішно.
22 січня 2013, 20:49 Пане Олександр, я вам аплодую.Якраз про це я тут весь час і спілкуюсь. Можливо є прихильники і іншої точки зору, але потрібно їм розьяснити що емоціям не місце в розбудові України. Вам легко можуть закинути що раз вам не подобається тема, і в випадку що ви не можете аргументовано на неї відповісти ви цю тему мінусуєте. На справді кожна така тема є площадка для донесення до українців іх власну точку зору.
відсутність влади
свобода від примусу
свобода асоціацій
взаємодопомога
різноманітність
рівність
братство
Але ти звичайний провокатор ніякого відношення до анархізму не маючий.
Відкритий лист до лідерів української демократичної опозиції щодо участі партії "Свобода" у Комітеті опору диктатурі
Ми, громадяни України та громадяни інших країн українського походження, є групою дослідників, журналістів, редакторів, публіцистів, експертів, активістів, викладачів тощо. Ми професійно займаємося моніторингом, аналізом та роз\'ясненням української політики. Упродовж останніх років ми стежимо за заявами та діями колишньої Соціал-націоналної партії України, яка зараз називає себе Всеукраїнським об\'єднанням "Свобода". Грунтуючись на власних спостереженнях і дослідженнях, а також на думках інших експертів, ми закликаємо лідерів української демократичної опозиції переглянути питання щодо участі партії "Свобода" у Комітету опору диктатурі і щодо подальшої співпраці з цією партією.
Партія Тягнибока називає себе "Свобода". Водночас, це принципово антиліберальна партія, яка часто, відкрито і недвозначно заперечувала ключові політичні та економічні свободи.
Представники "Свободи" часто видають себе у медіа за толерантних демократів. Утім, багато ознак вказують, що фундаментальні переконання партії відзначаються нетерпимістю до меншин і прагненням до виняткової форми етнократії.
Тягнибок і команда демонстративно плекають історію спротиву УПА нацистській окупації України. Попри це, деякі члени "Свободи" проявляють інтерес до праць представників фашистського руху Німеччини, що виходить за рамки винятково академічних зацікавлень.
"Свобода" стверджує, що є проєвропейською партією. Але її етноцентричний і гомофобний світогляд прямо cуперечить принципам, на яких відбувалася європейська інтеграція.
"Свобода" заявляє, що є типово європейською партією. Втім, вона належить до ультранаціоналістичного Альянсу європейських національних рухів, що включає деякі найбільш екстремістські праворадикальні партії ЄС, які викликають збентеження, відразу і сором в більшості європейців.
Об\'єднання "Свобода" називає себе "всеукраїнським". Тим не менше, воно залишається регіональною партією, що розділяє, а не об\'єднує Україну і про що свідчить невідповідність здобутих нею результатів на виборах у Галичині, з одного боку, та на решті території України, з іншого.
Партія Тягнибока виступає як найбільш рішучий захисник України проти російського іредентизму та колоніалізму. Проте вона непрямим чином допомагає московським неоімперіалістичним схемам, оскільки її громадська діяльність та відкриті заяви, як правило, поглиблюють відчуження і сприяють сепаратистським настроям у Західній та Південно-Східній Україні.
"Свобода" позиціонує себе як найбільш послідовний противник напівавторитарному режимові Януковича. Попри це, її лідерів часто запрошують висловлювати свою точку зору на телеканалах, які пов\'язані з Партією Регіонів.
"Свобода" заявляє про свою підтримку українській демократії та інтеграції з Заходом. Проте її амбівалентна позиція стовно української ліберальної традиції, єврейської спадщини, відносин із Польщею, мультикультурного суспільства та низки інших питань свідчить про те, що розуміння "Свободою" демократії і Заходу має, щонайменше, специфічний характер.
З цих причин ми вважаємо, що "Свобода" не може належати до Комітету опору диктатурі і пропонуємо лідерам української демократичної опозиції переглянути питання партнерства з цією партією.
Нам нічого сказати тим виборцям, які голосують за "Свободу" і підримують цю партію через свої расистські, антисемітські чи ксенофобські погляди.
Проте ми хочемо звернутися до тих українських виборців, хто підтримує європейську перспективу України. Ми усвідомлюємо, що ви можете віддати свій голос за "Свободу" на знак протесту антиєвропейській політиці Віктора Януковича. Утім, зростання політичної підтримки "Свободи" не допоможе, а лише перешкоджатиме процесу включення України в Європу, поглибить міжнародну ізоляцію нашої країни і буде наносити шкоду її іміджеві у світі. Це ускладнить внутрішню консолідацію, геополітичну стабілізацію та міжнародну інтеграцію молодої української держави.
Якби "Свободи" не існувало, Кремль змушений був би винайти таку партію: "Свобода" є найкращим інструментом для ворогів України у діях, спрямованих за правилом "divide et impera" ("розділяй та владарюй").
Підтримка кандидатів від "Свободи" демократичними опозиційними партіями на майбутніх парламентських виборах може бути використана владою та Партією Регіонів з метою дискредитації української демократичної опозиції, а відповідно – для відновлення втраченої підтримки Януковича та його партії у східній та південній частинах України. За таким сценарієм, будь-яка форма співпраці з "Свободою", швидше за все, призведе не до зміцнення, а до втрат, і навіть поразки демократичної опозиції у жовтні 2012 року.
Ми закликаємо українських політиків утриматися від підтримки кандидатів від "Свободи" у мажоритарних округах і від формування єдиних виборчих списків із представниками цієї партії. Хоча участі у спільних протестних акціях із "Свободою" буде важко уникнути, ми закликаємо всіх відповідальних політичних лідерів України утримуватися від постійного партнерства і тіснішої співпраці з цією політичною силою, яка шкодить фундаментальним національним інтересам України.
Ми закликаємо усіх українців висловити свою незгоду з ідеологією "Свободи" заради демократичного, толерантного, відкритого і рівноправного українського суспільства.
Наталя Амельченко, к. філос. н., доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія", Україна
Максим Буткевич, журналіст, співкоординатор Проекту "Без кордонів" ГО "Центр Соціальна Дія", Україна
Тарас Возняк, головний редактор Незалежного культурологічного журналу "Ї", Україна
Катарина Вольчук, д-р філос. (пол.), доцент університету Бірмінгема, Сполучене Королівство
Кирило Галушко, к. і. н., голова Всеукраїнського наукового гуманітарного товариства, Україна
Сергій Гірік, аспірант Інституту української археографії і джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України
Олександр Дем\'янчук, д. пол. н., професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", Україна
Володимир Дубровський, старший економіст Центру соціоально-економічних досліджень CASE, Україна
Володимир Єрмоленко, д-р філос. (пол.), старший викладач Національного університету "Києво-Могилянська академія", Україна
Сергій Жук, д-р філос. (iст.), доцент Державного університету Болла, США
Тетяна Журженко, к. філос. н., стипендіат програми ім. Шкляра Гарвардського університету, США
Олександр Івашина, старший викладач Національного університету "Києво-Могилянська академія", Україна
Сергій Кисельов, к. філос. н., доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія", Україна
Оксана Кісь, к. і. н., старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України
Карина Коростеліна, д. психолог. н., доцент університету Джорджа Мейсона, США
Олег Коцюба, аспiрант Гарвардського університету, США
Надія Кравець, д-р філос. (пол.), стипендіат програми ім. Шкляра Гарвардського університету, США
Остап Кривдик, політичний аналітик, член Комітету Київської незалежної медіа-профспілки, Україна
Сергій Куделя, д-р філос. (пол.), дослідник університету iм. Джорджа Вашингтона, Вашингтон, США
Тарас Кузьо, д-р філос. (пол.), старший науковий співробітник університету Торонто, Канада
В\'ячеслав Ліхачев, директор програми Конгресу національних громад України
Євген Магда, к. пол. н., політичний аналітик, Україна
Юрій Макаров, ведучий каналу TVi, оглядач журналу "Український тиждень", Україна
Юрій Мацієвський, к. пол. н., стипендіат програми ім. Фулбрайта Інституту ім. Кеннана, Вашингтон, США
Михайло Мінаков, д. філос. н., доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія", Україна
Андрій Мокроусов, відповідальний редактор часопису "Критика", Україна
Світлана Оксамитна, к. соц. н., доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія", Україна
Олексій Полтораков, к. пол. н., старший консультант Ради національної і регіональної безпеки України
Олександр Полянічев, аспірант Європейського університету в Санкт-Петербурзі, Росія
Кирило Савін, к. е. н., керівник представництва фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні
Інна Совсун, старший викладач Національного університету "Києво-Могилянська академія", Україна
Іван Сойко, к. філол. н., доцент Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Україна
Вікторія Сюмар, журналіст, виконавчий директор Інституту масово інформації, Україна
Ігор Тодоров, д. і. н., професор Донецького національного університету, Україна
Вадим Трюхан, аспірант Національної академії державного управління, Україна
Євген Фінкель, аспірант університету Вісконсин-Медісон, США
Олександр Фісун, д. пол. н., професор Харківського університету ім. В.Н. Каразіна, Україна
Джон-Пол Хімка, д-р філос. (iст.), професор університету Альберти, Канада
Валерій Хмелько, д. філос. н., професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", Україна
Василь Черепанин, к. філос. н., старший викладач Національного університету "Києво-Могилянська академія", Україна
Оксана Шевель, д-р філос. (пол.), доцент університету Тафтс, Медфорд, США
Антон Шеховцов, к. пол. н., співробітник університету Нортгемптону, Сполучене Королівство
Олена Яцунська, к. пол. н., директор Центру розвитку місцевого самоврядування, Миколаїв, Україна
Ви напевне не зрозуміли мене. Я точно так же як і Ви маю право на власну думку. Не тільки право, але і можливість відстоювати її. Я вкотре наполягаю що я не є прихильником ні Батьківщини ні Свободи ні тим більше будь яких інших партій. Я є прихильником здорового глузду і лише він мені підказує що як де і коли мені потрібно робити. Всі Вами перераховані особливості мають одну спільну ваду. Вони є прихильниками тієї чи іншої ідеології.
Невже й там достають? І правильно роблять. Людиноненависникам не має бути місця на землі, якими б улесливими словесами не прикривалися б...
До речі, злостиві мінуси україножерів для мене найвища оцінка. Яка свідчить про вашу лють і безсилля.
Це ж треба, щоб український націоналізм так зачепив...
Цікаво, чим він загорожував і загрожує світові?
Та звичайна русофільська політика в сотні разів перевершує найсуворіший прояв українського національного радикалізму! І це вважається за норму. А якщо українці лише піднімають питання про мову - то вже агресія! Бачите, вони загрожують існуванню світу! Оце і є ваша неповноцінність, а якщо хочете, то й недоумкуватість. Думайте трохи головою, якщо вона у вас є...
Ще краще було б як би вони в підтримку своєї правди звернулись до Чечетова.
Ніякої різниці.
А про ворогів, вигадки, внутрішніх і зовнішніх недругів - то все в даному контексті другорядне.
Як завжди, з повагою.
Хотів я відійти вже від компа, маю інші справи, та Ви затримали мене.
Так вже сталося, що моя хата дійсно тривалий час була скраю і це мені подобалося. За моїм двором було колгоспне поле... Тепер на тому полі розбудовано новий мікрорайон "на Пушкіна".
Мені хотілося б бути "скраю", а точніше осторонь від проблем суспільства. І, відчуваю, що міг би досить добре подбати про власний та сімейний інтерес. Для цього до своїх здібностей варто б залишитись тихеньким і маленьким та байдуженьким до спільних громадських проблем. Та природа наділила мене іншою вдачею, тому я причетний до пошуку вирішення політичних і громадських проблем укроаїнського суспільства...
Я українець. І батько і мама у мене - українці. Та доводилося їм жити і в Росії, де я народився і жив до 9-ти річного віку. Але виміряти, на скільки в мені більше, чи менше українського, ніж у Вас, я не можу. Якщо Ви здатні на це – поміряйте, і я дозволяю оприлюднити ці мої персональні дані.
Зверхності не маю. Думками власними і досвідом від прожитих на цьому світі 67 років з гаком тут я ділюся. Повчаю? Вам не подобається - не сприймайте. Але ще шкільні мої вчителі вбачали у мене педагогічні схильності і рекомендували здобувати педагогічну освіту. Та я всеж обрав технічний профіль освіти. Але в житті значні відрізки часу займався освітними та виховними справами. 5 років працював вчителем в школі, 12 років викладачем вечірнього технікуму при заводі "Магніт". А в кінці 90-х і на початку 2000-х років через Черкаський "Центр знань" всеукраїнської організації "Товариство "Знання" та через Золотоніський навчальний центр я працював викладачем на різноманітних курсах підвищення кваліфікації робітничих професій і комп\'ютерної грамотності. Та й на основній роботі на "Магніті" мене відзначали, як одного з кращих наставників молоді. Але головною нагородою в педагогічних справах для мене були і залишаються успіхи моїх колишніх учнів, їх привітні посмішки і підтримка при зустрічах...
Ви знаєте, мене стурбувало, як тільки я помітив на сайті нік "Злий". Злість не повинна бути іменем. В усякому разі українець постійно злим (бо відобразив це у віртуальному імені) може бути в результаті спотвореного менталітету. Я раджу Вам, не зважаючи на зневагу до мого повчального тону, прислухатися і змінити свій нік.
А за комплімент, віднесення мене до бандерівців, дякую Вам.
Хотя, Коломойский так и просится... А еще те, кого он прикормил.
Не на часі розмова про долю славного і багатостраждального "Народного Руху". Але скажу Вам, що ця політична сила, членом якої я був від заснування організації до 2005 року, внесла значний вклад в історію України кінця 80-х та в 90-х роках минулого століття. Але в 2000-х роках знайшлися діячі, які в цій організації мене зрадили.
А на Volodimir я долгое время старалась не реагировать, так что не говорите, что он просто сорвался. Давно желчью плевался направо и налево.
Я думаю, что такому поведению способствуют накрутки от партийных лидеров, увереность во вседозволеносте всякого быдлячества, если оно прикрыто громкими лозунгами и криками "Слва Україні! (причем не думая, чем для Украині єто может обернуться, ведь за них Фарион подумает) Но, по моему, это варварство не имеет ничего общего с духовностью, интеллектом и порочит национальную идею. Разве для ее раскрытия нужна истерия, ложь, стремление унизить кого-то, чтоб возвыситься на его фоне? Так может думать только убожество, которое не может претендовать называться истинным украинцев и брать на себя наглось говорить от имени народа Украины.
Я смотрела много программ с участием лидеров Свободы. Чем дальше - тем хуже. Сплошная истерия. Имею много материала, но просто уже надоело...
Цiкаво вислухати Вашу думку з приводу такого конфузу - чи то зовсiм недалеких поставили в прес-службу, чи може, були якiсь iншi причини замовчувати? I як ви особисто будете себе вiдчувати коли це вiдкриється. Вам за таких друзiв соромно не буде? Адже вiдомо, що брехнею пiвсвiту пройдеш, та назад не повернешся...
Слава Україні!
Всем привет! Вот в последнее время не хотел влазить в спорные политические темы-себе спокойнее, НО это высказывание Volodymyrа меня разозлило.
"Своє підле лице ви вже розкрили й невідворотня кара чекає на вас, як би ви й чим би ви не прикривалися б!"
Вы так называемый пАН пугайте ими своих детей, а не взрослых мужей. Вот бандеры! Достали я уже смотрю многих на сайте.
А то взял моду - как только в дерьме, так сразу Шевченко вспоминать и "Слава Украине " кричать. Он бы с таким убожеством на одной меже не присел бы."
Мені щиро вас жаль.