В Стеблеве нашли капусулу с посланием отца Нечуя-Левицкого к потомкам
.jpg)
В поселке Стеблев Черкасской области на месте храма, который сгорел в 1923 году, возводят новую церковь. Во время поисков старого фундамента из-под краеугольного камня выкатилась капсула с посланием Семена Левицкого, отца величайшего украинского писателя Ивана Нечуй-Левицкого, к потомкам.
Реликвия пролежала в старом фундаменте 160 лет. На находку случайно натолкнулись строители во время восстановления Свято-Вознесенской церкви. Металлический предмет, длиной 27 сантиметров, 4,5 - в диаметре, случайно выкатился из-под камня фундамента. В этот момент строители из Закарпатья начали подготовительные работы к сооружению новой церкви.
Капсула из плотного кровельного материала, залитая смолой, хранила послание на трех страницах, написанное рукой отца Ивана Нечуя-Левицкого. Его почерк директор музея Сергей Хаврусь узнал сразу. В музее хранится церковная книга, написанная Семеном Левицким.
Сергей Хаврусь, директор литературно-мемориального музея Ивана Нечуй-Левицкого: "На русском языке написано с использованием латыни. Первые слова таковы: "Святой Троице Слава!", а дальше "10 сентября закладається церква з волі Самодержця Государя Ніколая Павловича, з благословення Митрополита Київського і Галицького Філарета".
По документальным источникам, на горе Спаса в Стеблеве когда-то были две церкви. Одна - деревянная и уже трухлявая, ее разобрали в 1860 году. Рядом стояла новая, сосновая, просторная, в форме креста. Ее возвели в честь Преображення Господнего 19 августа 1852 года. Отец Василий, священник Стеблевской Свято-Преображенской церкви: "Эта церковь была очень больших размеров. Ведь, от колокольни к основе фундамента было 45 метров. Величество церкви было прекрасным. Грустно вспоминать, на Усекновение в 1923 году церковь была сожжена".
На месте церквей остались два кладбища, где похоронены три священника. Среди них Стефан и Семен Левицкие - дед и отец Ивана Нечуя-Левицкого. В настоящее время на этом месте строят новую церковь Свято-Вознесенскую. А послания предков будут хранить в литературно-мемориальном музеи Ивана Нечуя-Левицкого.
Джерело: "Реальна політика"
- Перегляди
- 6023
- Подобається
- 0
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 4
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
— На тому місці йшли пошуки фундаменту старої церкви Вознесенської. Капсулу першим побачив будівельник Василь Король. Вона склепана з товстої покрівельної жерсті. Довжиною 27 сантиметрів, а в діаметрі майже 5 сантиметрів. Закрита ковпачком і добре засмолена. Російською з використанням латині написані молитви ”Святій Тройце слава” та на честь Ісуса Христа. Далі, що в містечку Стеблів Канівського повіту Київської губернії за повелінням Миколи Павловича, самодержця і государя, з благословення Філарета, митрополита Київського і Галицького, з дозволу власника вотчини Зенона Головінського будується храм, — розповідає завідувач Стеблівського літературно-меморіального музею письменника Івана Нечуя-Левицького 71-річний Сергій Хаврусь.
Три листки були згорнуті вдвоє. Після слова ”поклали” першим стоїть прізвище батька Нечуя-Левицького. Далі церковний староста Андрій Кайдаш. Прізвища управляючого поміщика, священика села Кошмак прочитати не вдалося. Датований лист 10 вересням 18... Останні дві цифри не видно.
— Капсула є добрим знаком, що ми на правильному шляху. Бо деякі скептики говорили, що церква стояла не на цьому місці, — каже Хаврусь. — Вона з усім начинням згоріла в 1923 році на свято Усікновення. Сільський дядько на прізвисько Маліновчик злостивив: ”Бач, святе, а як горить!”. А потім на його хату впав шматок даху, — додає Семен Левкович.
Є версія, що церкву підпалили.
Любов КАРНАРУК
Любопытно, что сам писатель церковное духовенство в своих произвидениях не жаловал и всячески высмеивал за корыстолюбие, склонность к наживе и пр.
Вот бы в музее побывать.