КАНІВ: ВІЙНА ДАЄ СЕБЕ ЗНАТИ
Цей коментар до повідомлення про музей під відкритим небом десь загубився в нетрях сайту. А тема здається актуальна для Канева, тому вирішив повторити.
Війна давно закінчилася, а контузії дають себе знати... Накидали серед міста списаної техніки як у воєному городку. Каніву треба увічнити своє. Це, наприклад, місто рибалок, цілі кутки займалися цим промислом, ще живі шановані люди, що працювали в рибколгоспі, вони заслуговують бронзової скульптури. А майстри, які робили дерев\'яні човни-плоскодонки... А канівці, які заліснили канівські яри, які тепер можна впізнати по концентричних лініях терас на космічних знімках у Гуглі.
До Бронепоїзда правильніше було б вернути спалений вагон-музей і берегти його. Оце місцева історія, а не післявоєнна списана техніка. Хіба що дітям радість. Дорослі ж розуміють - це наслідок запору мислення. Чергова кампанійщина.
А яких пам\'ятників таки потрібно Каневу?
- Перегляди
- 8051
- Подобається
- 4
- Не подобається
- 1
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 13
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
на рахунок памятників - памятники повинні виховувати гармонію і смак до життя... так наприклад, памятники варенику, салу(можна в шоколаді), галушці виховують почуття ідентичності, гордості за те, що тобі пощастило народитися українцем...
Безумовно події війни 41-45 років, а радше наші діди-прадіди, які були їх учасниками, заслуговують на увіковічення. Це потрібно їхнім правнукам. Але ж не можна робите це так тупоголово.
Майданчик з військовою технікою (і то один для такого містечка як наше) можна було б розмістити в районі колишнього музею Гайдара (навідь ціною певного компромісу, бо таки ж було…) враховуючи до того ж сусідство меморіального комплексу. Собор залишався б, як то очевидно і має бути, в полі зору, але достатньо віддаленим. Мали б тематично- завершений меморіально-туристичний комплекс – Музей ветеранів, меморіальний сквер воїнів-афганців, військовий музей під відкритим небом, монумент учасникам війни.
Пам’ятник бронепоїзду БП-56 був унікальним і самодостатнім. Єдине, чого бракувало- уваги, популяризації цієї дійсно героїчної сторінки нашої історії, невміння презентувати собі і світові.
про рыбалку (именно промысловую) Вы, погорячились, вылов рыбы сетями и электроудочками это реальный бич нашего региона, неважно, кто этим занимается, промысловики или браконьеры, вычерпали почти всё, а ещё переводят половину, выкидывая тухрую из сетей, а то, ведите ли, им ездить каждый день не выгодно, бензин дорогой...
убивать их надо, а не памятники ставить...
Чех? Чим зараз займаються ці люди чи не перетворилися на браконьйєрів і де можна узнати про історію цих людей?