Новий відкритий лист до президента України від пані Бардо
Доброго дня,
щойно отримала від пані Бардо нового відкритого листа до президента України.
з повагою
вільний журналіст Панасевич Ліана
Франція
Париж, 19 березня 2012
Відкритий лист до Президента України
Пане Президенте,
Незважаючи на мої багаторазові заклики та письмові на них обіцянки українського уряду, вбивства собак у Києві,Одесі та інших містах продовжуються. Здається ніщо не в силі спинити цю прискорену майбутнім приїздом футбольних команд та їх вболівальників бійню.
Я благаю вас втрутитись. Засудити ці винищування безпритульних тварин, спричинені в переважній більшості бажанням очистити вулиці перед «великою подією» червня. Я прошу вас не про політичний жест, а про людяність. На підтвердження цієї різні надсилаю вам фотографії зроблені в Одесі, які я щойно отримала...
Отруєння, агонії і все це на очах у дітей. Невже ви справді маєте бажання продовжувати як ні в чому не було ?
Тисячі людей в соціальних мережах шаленіють з люті, інтернаціональна преса та мільйони захисників тварин у цілому світі піднімаються проти таких дій. Україна тепер відома своєю жорстокістю та байдужістю. Бездіяльність є спільницею в цій засудженій публічно та інтернаціонально ситуації.
В очікування вашої реакції, Пане Президенте, з повагою
Бріжит Бардо
- Перегляди
- 8385
- Подобається
- 2
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 66
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Беспокоит то, что ближе...
Надо бы ей карманного хохла завести, чтобы о людях подумала. Есть у меня тут парочка на примете...
Російський п’є горілку з солоним огірком. Француз любить жаб. Кореєць є собаче м’ясо. Все це, звичайно, стереотипи, але вони не зовсім вже безпідставні. Корейці, дійсно, їдять собак. Строго кажучи, в своїй пристрасті до собачого м’яса вони не самотні – їдять собак і в Південному Китаї, і у В’єтнамі, і в Полінезії. Етнографи бачать в пристрасті до собачатіне ще одне підтвердження давніх зв’язків корейців з Південно-східною Азією, адже ні північні китайці, ні японці собаку харчовою твариною не вважають. Треба відзначити, що корейці ніколи не споживають в їжу домашніх собак: сумний кінець чекає тільки спеціально вирощених на фермах тварин.
Корейські кухарі розробили безліч способів приготування собачатіни. З неї можна, наприклад, підсмажити шашлик з овочами і імбиром. Це блюдо в дорогих ресторанах зазвичай доводиться на газовій плитці безпосередньо перед відвідувачем, а їдять його так само, як корейський шашлик «пулькоги» – загортаючи м’ясо в листя салату. З собачого м’яса можна приготувати і солодко-гострий соус, чималою популярністю користується і лікер (нібито лечебний), але найчастіше використовується собачатіна для супу, який відомий в корейській кулінарії під назвою «посинтхан», тобто «суп довголіття». Вважається, що суп цей надзвичайно корисний для здоров’я і здатний продовжувати життя. Стверджують також, що він підвищує чоловічу потенцію (властивість, яка традиційна корейська медицина приписується чи не всім екзотичним блюдам). Є собачий суп належить в задушливі дні корейського літа, коли температура часом доходить до +40, а вологість – до 100%. Собаче м’ясо допомагає легше переносити духоту (принаймні, так прийнято вважати в Кореї).
Перші згадки про вживання собачого м’яса в їжу відносяться ще до IV в. н.е., а в сучасній Кореї собачатіна є четвертим по популярності видом м’яса, поступливим лише свинині, яловичині і курятині. За рік в країні споживають 8,4 тис. тон собачого м’яса (в середньому – по 25 тон в день), а блюда з цього продукту готують 6 тисяч ресторанів. Відмітимо до речі, що необоснованни страхи тих іноземних туристів, які бояться, що їх нагодують собачим м’ясом під виглядом, наприклад, баранини. Це настільки ж маловірогідно наскільки маловірогідна, скажімо, підміна в російському ресторані минтаю севрюгою. Собаче м’ясо коштує дорого – у багато разів дорожче, ніж, чим баранина або яловичина. Порція «супу довголіття» обійдеться не менше чим в 20 тис. он (15 дол.) на людину. За корейськими мірками це – достатньо солідна сума, адже в сеульськом ресторані середньої руки можна грунтовно пообідати за 4-6 доларів. Додатково, останніми роками ціни на собаче м’ясо швидко ростуть, збільшуючись на 20-25% в рік – куди швидше, ніж ціни на інші види м’яса.
Так же пляшут и местные власти под дудку троих месных полудурочек пенсионного возраста. И главное, никто ни с ними, ни с их подопечными ничего делать не собирается. А правду сказать слабо: БРОДЯЧИЕ ПСЫ ВСЕМ ОСТОЧЕРТЕЛИ, ИХ ВСЕ БОЛЬШЕ, А ДЕНЕГ И ДЕТЯМ СИРОТАМ, И ТЯЖКО БОЛЬНЫМ НЕТ И НЕ БУДЕТ!!! ВСЯ ЭТА ЗАТЕЯ С ПРИЮТАМИ И ГУМАННЫМ СОДЕРЖАНИЕМ - БРЕД. Пора бы послать подальше "активистов" или заставить взять на себя заботу о тварях, которые им дороги, а обычным людям мешают.
Бардо выступает не за гуманное содержание собак, а за гуманное очищение улиц. Чтобы не бросали собак живьем в передвижные печи - на таких примерах и вырастают подонки, которые изнасиловали и пытались сжечь недавно девушку.
Казалось бы, простое решение - выловить собак, отдать в приют, содержать месяц, после чего усыпить.
Первый раз отдать хозяину бесплатно, второй раз - за половину полной оплаты, третий и последующие разы - с полной оплатой содержания.
Что мешает?
Але ж – самих господарів куди подівали?!? Й хто таке вчинив???
..собаки.. залишились..
Знаючи менталітет поціновувачів „творів” М.Булгакова припускаю – собаки їм треба для виготовлення Шарікових... з ними краще робити „Революцию во всём мире”.
Так що – питання комплексне, одноразовим винищенням собак питання невирішити.
Будемо господарями на своїй землі – „собаче питання” відпаде!
Й Бріджит Бардо тут ні при чому..
Маленький хлопчик, побачивши цю картинку, до мами:
- Мамо, собачки склеїлись. Треба розклеїти.
Бідна мамочка від сорому не знала куди себе подіти. Розшарівшись, щось там незрозуміло пояснюючи, потягнула те бідне дитя разом з валізами, щоб швидше загубится в натовпі.
А мені так захотілося, щоб на місці тієї мами з дитиною був міський голова. Цікаво, що він відповів би тій дитині...
Потеплішало, сніги розтанули, але перебування на вулиці стало ще більш некомфортним, ніж взимку – як завжди, весна показала хто де срав. Різнокаліберне собаче лайно беззахисно вигрівається на сонечку і спонукає несобачників проклинати собачників («если у вас нет собаки – ее не отравит сосед»).
Уже неодноразово висловлювалась думка про впровадження штрафів за неприбрані какашки - і думка конструктивна. Попри те, лайно нікому горлянку не перегризе. Заросте травою. Можливо, в цьому хтось навіть побачить урбаністичну естетику чи символізм. Домашні собаки при належному нагляді великої шкоди не принесуть. На відміну від приблудних.
Кажуть, любов до тварин – показник, за яким можна визначити, чи людина добра. Цей стереотип yже й не подолати.
Любов, як відомо, поняття розпливчате і багатогранне. Задумайтеся: чому дітей змалечку вчать, що зривати листочок з дерева чи квіточку не можна, бо рослині «боляче», а морквинці чи яблучку – ні? Жери скільки влізе. Я вже мовчу про курочку чи поросятко.
Тарганів і комарів ми вбиваємо, а жучків-сонечок любимо, і навіть дозволяємо їм гадити собі жовтеньким на руки. Отже, можна зробити висновок про існування подвійних стандартів у cтавленні людей не лише одне до одного, але й до інших істот.
У сучасному цивілізованому світі заборонено вбивати і їсти людей. Тому захисні організації, які займаються людськими правами, - це адекватно і нормально. Але як логічно пояснити діяльність захисників тварин, якщо вбивати і їсти тварин вважається прийнятним?
Захисники тварин – одне з найбільших сучасних непорозумінь. Не знаю, як вони почуваються у своєму стані когнітивного дисонансу. Дивна любов: любити одних тварин, смакуючи м\'ясцем інших. Про вегетаріанців промовчу, їх меншість, та й більшість членів вищевказаних твариннозахисних організацій вегетаріанством не страждають, і залюбки смакують шашличком на «майовках».
Нормальна здорова людина їсть тварин. Не буває абсолютної любові, ми любимо лише обраних, тому можна розслабитися і дати комунальним службам можливість боротися з небезпечними бродячими собаками так, як зараз можливо. Боги вас пробачать за такі бажання.
Думаю, у кожного є хоча б один знайомий, якого кусали бездомні пси. Особливо страждають віддалені райони міст і провінція, але тварюка може чекати на вас навіть біля дверей під\'їзду будинку у центрі столиці. Скажений собака може забігти на майданчик, де граються ваші діти, напасти на них по дорозі зі школи і т.п.
Як можна забороняти очищенню населених пунктів від цієї біди? Чи ж не аморально це – не зважати на потенційну небезпеку і прикриватися фіктивною «любов\'ю до тварин», завдаючи цим шкоду людям?
Звісно, і серед людей трапляються маніяки і просто вбивці, яких не зупиняють ні моральні норми, ні страх покарання. Але тварини взагалі не підозрюють, що існують якісь там закони, за порушення яких можна сісти за грати. І кусають тоді, коли їм хочеться.
Завдати шкоди людині, звісно ж, може і домашня собака. Але тоді хоча б є шанс покарати власника. За безпритульних собак не відповідає ніхто.
Я не проти так званих гуманних методів – стерилізації, утриманню в притулках і т.д. Але зовсім негуманним буде витрачатися на собак, поки гроші, які необхідні на це все, можна віддати людям, - у інтернати, лікарні, малозабезпеченим.
Вам шкода собачих сліз? Отже, вам не шкода дітей, яким ці собаки відкушують пальчики, а то й цілі ручки. Що ж, телефонуйте Брижіт Бардо, нехай виділить трохи грошей на притулок.
Поки чекаєте, заберіть кілька псів з вулиці до себе додому. А інших підгодовуйте, щоб плодились побільше. Ви ж любите тварин. А я їх їм.
І безпринципно подякую будь-якій владі, яка нарешті прибере хоча б одне джерело небезпеки з вулиць мого міста.
Тут на відео дата не виставлена, відзнято було минулого тижня при виїзді від центрального ринку Канева до водоканалу.
[youtube]http://youtu.be/Kl1uwti6DK8[/youtube]
Краще б ти, "аналітику", спробував робити висновки по темі дискусії. Невже, крім машини нічого не помітив? Наприклад, зграю псів на дорозі?
А пані Коробська може пишатись, в неї є однодумці на канівнеті )))
nnn, і на думці не було ображатись: я велика дівчинка, щоб перейматися коментами людей з подібними поглядами.. Гриша, згодна))
А свої поради по контролю за популяцією бродячих псів давай краще народнообраній владі. Якщо цій владі байдуже до санітарного стану міста і безпеки громадян, треба згадати хоча б про Евро. Пси першими зустрінуть гостей біля новозбудованого терміналу. Там завжди тусується зграя, 5-6 собак постійно валяється біля виходу. Ганьба!
А якщо тобі, Міхалич, стовби заважають пересуватись містом - терміново зменшуй вміст токсинів в організмі.
Может, наш голова расскажет на пресконференции чесно, на каком этапе решения находится собачий вопрос?