Ми втрачаємо головне в метушні повсякденності...
Холодним січневим ранком на станції метро Вашингтону розташувався чоловік і став грати на скрипці. Упродовж 45 хвилин він зіграв 6 творів. За цей час, оскільки була година пік, повз нього пройшла більше тисячі чоловік, більшість з яких йшли на роботу.
За 45 хвилин гри тільки 6 чоловік ненадовго зупинилися і послухали, ще 20, не зупиняючись, кинули гроші. Заробіток музиканта склав $32. Ніхто з перехожих не знав, що скрипалем був Джошуа Белл - один з кращих музикантів у світі. Грав він одні з найскладніших творів, з коли-небудь написаних: Крейслера, Шуберта, Массне и Баха, а інструментом служила скрипка Страдиварі, вартістю $3, 5 мільйона. За два дні перед виступом в метро, на його концерті у Бостоні, де середня вартість квитка складала $100, був аншлаг.
Гра Джошуа Белла в метро є частиною соціального експерименту газети Вашингтон пост про сприйняття, смак і пріоритети людей, принципи якого були: у буденному середовищі в непідходящий момент чи відчуваємо ми красу? Чи зупинимося щоб оцінити її? Чи розпізнаємо талант в несподіваній обстановці?
Один з виводів з цього експерименту може бути наступним: якщо ми не можемо знайти час на те що б ненадовго зупинитися і послухати кращі з коли-небудь написаних музичних творів у виконанні одного з кращих музикантів планети; якщо темп сучасного життя став настільки стрімкий, що ми стаємо сліпі і глухі до таких речей. тоді навіщо ж нам таке життя? Навіщо нам безперестанна гонитва за чужими нав\'язаними цінностями? І що ще ми втрачаємо в цій божевільній гонці?
Відповідь одна : ми втрачаємо саме життя!
- Перегляди
- 5806
- Подобається
- 4
- Не подобається
- 0
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 7
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
І ми дійсно ВТРАЧАЄМО СВОЄ ЖИТТЯ!
Але це - ПОЕЗІЯ ЖИТТЯ! А ми основний час витрачаємо на БУДЕННУ ПРОЗУ ЖИТТЯ!
І в цій буденній прозі просто не замічаємо поезії.
Непевний, що навіть з тих, хто був на концерті у Бостоні, йдучи у метро повз музиканта, зупинився б вислуховувати його геніальне виконання. Не те середовище, не та акустика, не в тому місці і не в той час... Коли можна вивернути кишеню за хвилину задоволення. А в житті людини трапляються й такі моменти, що за якусь прожиту не так хвилину віддав би усе життя.
еМісце явно від: н7аІ навіть ті, хто ще