Герой України Степан Бандера (01.01.1909 - 15.10.1959)
В історії кожного народу є люди, які опиняються в центрі доленосних подій, стають ініціаторами, організаторами і провідниками масштабних суспільних рухів. З часом їх імена набирають символічного значення і для наступних поколінь служать віхами й орієнтирами, що ними нащадки позначають довгий шлях свого народу до свободи.
Має таких людей і Україна. І крізь морок століть та отруйний пропагандивний чад окупацій пробивалися до свідомості народу імена Івана Мазепи, Симона Петлюри, Степана Бандери. Їх не вдалося замовчати навіть нашим найлютішим ворогам, бо вони ввійшли називними в історичну парадигму багатосотлітніх українських визвольних змагань: козаччина, Хмельниччина, мазепинство, гайдамаччина, коліївщина, петлюрівщина, бандерівщина.
За ставленням до цих особистостей і досі свої і чужі розрізняють серед нас українців і малоросів, друзів і ворогів, борців і рабів.
Однією з найяскравіших знакових постатей в нескінченному ряді подвижників українського національно-визвольного руху є Степан Бандера — Провідник ОУН, теоретик, організатор і символ героїчної і безкомпромісної боротьби українців за власну державність і свободу народів у 30—50 роках XX століття. Та лише в останні роки в українців, особливо на Великій Україні, з\'явилася можливість одержати об\'єктивну інформацію про цю незвичайну Людину. Зараз, перед 2012 роком, коли сповнюється 103 роки від дня його народження і 53 роки з дня смерті від рук московського найманця, з\'являється все більше відомостей про його діяльність. Так знетямлена окупантом Україна наново відкриває для себе Степана Бандеру.
Ірина Фаріон - Степан Бандера, практик, теоретик, містик націоналістичного руху(аудіокнига)- http://music.i.ua/user/34416/11765/
- Перегляди
- 10930
- Подобається
- 5
- Не подобається
- 3
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 70
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
У тому змісті – точка зору цих зайд на українських Велетів духу, що посміли позбутися їхньої влади і до тієї цілі провадили свій народ...
Постать Степана Бандери – не виняток в одвічній чужинецькій тактиці національного збезчещення українців. Його, вихованого в інтелігентній галицькій священичій родині на високих християнсько-гуманістичних та національних цінностях, на новітньому лицарському кодексі честі Української Скаутської Організації «Пласт», і польська, і російсько-большевитська пропагандиські машини зображали таким собі політично-кримінальним вурдулакою. І це при тому, що державні репресивні органи жодного окупанта не в змозі були, окрім голослівного пропагандиського шумовиння, навести хоча б один приклад особистої збройної розправи Бандери з ворогами Нації. Хоча «на війні – як на війні»...
«Бандерівець!» - найвищий ступінь національної зневаги в арсеналі комуністичної пропаганди. Та для свідомих своєї боротьби українців таке її шаленство символізувало найвищу міру пошанування затрачених у цій борні зусиль і змарнованих у концтаборах років. «Казахський бандерівець», «таджицький бандерівець» - сама того не помічаючи, ця машина підняла ім’я Бандери до рівня міжнародного національно-визвольного символу...»
Олександр Сич «Боротьба за Степана Бандеру».
Хто бажає повніше ознайомитися з твором Олександра Сича «Боротьба за Степана Бандеру», більше пізнати С. Бандеру як політика, теоретика запрошую 1-го січня на 14.00 у залу лікарняної каси (вулиця Шевченка, 17).
Бандеры. А интересно кто эти торжества придумал, официально это не праздничные дни.Свобода гуляет.
- Меня зовут Олег Петрович, я либерал. Дети, по очереди представляйтесь так же, как и я...
- Меня зовут Маша, я либералка...
- Меня зовут Стёпа, я либерал...
- Меня зовут Вовочка, я сталинист.
- Вовочка, почему ты сталинист?!!
- Моя мама сталинистка, мой папа сталинист, мои друзья сталинисты и я тоже сталинист.
- Вовочка, а если бы твоя мама была проституткой, твой папа — наркоманом, сестра — шлюхой, а друзья — геями, кем бы ты был тогда?!
- Тогда бы я был либералом.
Це все цікаве тим, що до цього має відношення Канів - духовна столиця, в основі духовности якої лежить дух наших предків русичів, тобто українська національна ідея.
Лідер "Свободи" зазначив:
"Яким же має бути бандерівець сьогодення?! Які його прикмети? Що необхідно, аби ним бути?
Про Бандеру неможливо говорити в минулому часі. Бандера як прапор, як носій Священної ідеї буде актуальним, доки триватиме боротьба за Велику Україну, за національну та соціальну справедливість, вічне змагання між Добром і Злом.
У родині Степана Бандери бандерівцем був кожен. Батько Степана Бандери отець Андрій був добрим душпастирем, староугринівським парохом і, водночас, опікувався народною освітою, прекрасно розумівся на рільництві, а коли стало потрібно – дістав шаблю і пішов проголошувати Українську державу – Західно-Українську Народну Республіку в Калуші. Був капеланом Української Галицької Армії, пройшов з нею всі кола військових лихоліть, натерпівся від польських окупантів, загинув у московській большевицькій неволі. Жив в умовах окупації, але творив повноту українського буття навколо себе. Творив Українське Життя – тотальне, вільне і повновартісне, ніколи не йшов на компроміси з окупантами, не зневірювався і не здавався.
Степан був добрим сином свого батька. Це лише в уяві ворогів України він не вилазив із криївки та не знімав з плечей кріса. Бандера теж творив повноту національного буття навколо себе: був активним пластуном, творив сільські "Просвіти", молодіжне товариство "Луг", організовував народну самодіяльність та брав у ній найактивнішу участь, співав у хорі, був активним діячем студентського товариства "Основа", навчався в сільськогосподарській академії, організовував сільські кооперативи, працював у бюро товариства "Сільський господар", був членом гуртка студентів-рільників і, звісно, бойовиком УВО та Провідником ОУН. Марнувати час, зневірюватися – не було коли. Плекав Українське Життя. І теж не йшов на жодні компроміси зі Злом. За кожним його Словом йшов Чин. А перед ними – Віра та Ідея.
Бандерівцями були брати Степана – Олександр, Василь та Богдан, які до останнього подиху не здавалися і до кінця виконували свою місію. Прізвище Бандера з честю пронесли його сестри Оксана, Марта-Марія та Володимира, що перетерпіли всі лихоліття польської і совєцької окупації, не зрадили, не здалися, не зневірилися і не зупинялися, доки жили. Бандерівцями були мільйони українців їхнього покоління. Вони вірили, боролися, гинули – але не зневірювалися і не здавалися.
Тому бути бандерівцем сьогодні, як і тоді – це вірити у нашу Велику Ідею, щохвилини, в будь-якому місці творити повноту українського буття. Не марнувати часу. Не йти на компроміси зі злом. Кожне слово звіряти з ідеєю та підкріплювати чином. Пам\'ятати, що у Нашій Справі немає дрібниць, але не розмінюватися на дріб\'язковість.
1 січня 2012 року марші, мітинги та інші акції до дня народження Провідника української Нації Степана Бандери відбулися у Києві, Луганську, Полтаві, Умані, Запоріжжі, Харкові, Горлівці, Одесі, Кіровограді, Сумах, Тернополі, Рівному, Львові та багатьох інших великих і малих населених пунктах України.
Приєднуйтесь! Бо ми – бандерівці! І ми – йдемо!".
Прес-служба ВО "Свобода"