Заходи з нагоди Дня пам’яті жертв Голодоморів

26 листопада відбулися заходи з нагоди Дня пам’яті жертв Голодоморів. Проведено  молебні за загиблими під час голоду; покладено траурні вінки і композиції із житніх та пшеничних колосків до пам’ятних знаків та місць поховання жертв голодоморів у м. Каневі. Патріотичними силами проведено акцію “Засвіти свічку”; до заходів залучено лідерів та членів міськрайонних осередків політичних партій: НСНУ, УНП, БЮТ, НРУ, ВО «Свобода», членів Канівського об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка, членів правління Благодійного Фонду “Тарасова земля”, громадськість міста.

Свічка пам’яті

У тридцять другий рік і тридцять третій,

Компартія з вождями у Кремлі,

Щоб українську націю  зітерти –

Голодомор зробили на селі.

А ниви - наливалися хлібами.

Спасіння люди бачили в зерні :

Голодні діти в полі із торбами

Шукали колосочки по стерні.

Батьків саджали в тюрми і гноїли,

Останнє грабувалося в народу.

А люди - гниль і листя з дерев їли,

Могли лише із їжі - пити воду.

Народ – вмирав, компартія – раділа,

Кремлівським догоджала дармоїдам.

Пухле дитя малесеньке просило :

«Хоч крихту хліба, дядю, дайте хліба».

Та чи ж почує ситий кат дитя те ?

(Худюще: лише шкура на кістках),

А поруч – помирала пухла мати,

Тримаючи дитинку на руках.

Вже й не стогнала, падала безсило,

Не мала змоги, щоб відкрити рот.

Не, дивлячись на вік, зла смерть косила

Родини, сім’ї, села - весь народ.

Ніхто не скаже і не зможе взнати -

Скільки лежить народу у землі,

В канави мертвих мусили скидати :

Батьки лежали, дітоньки малі.

Росли могили по усій Вкраїні.

Бо по землі пронісся страшний мор…

Це – сталінізми-комунізми для країни

Творили «блага» ці – Голодомор !

«Совєцьку» роботу - Москва вихваляла :

За п\'ять  колосків – в каземати !

А хто ще не вмер – то його заставляли

«Батьками» катів своїх звати.

Та дехто ще й нині до їхніх портретів

Вклоняється, ставить їм квіти,

Катам, що зігнали мільйони зі світу,

Що в голоді знищені діти ?

Народе, не спи, а борись, я благаю,

За пам\'ять, ім’я убієнних.

Хай пам’яті свічка горить – не згорає !

Хай ворог – сконає в гієні !

Схилімо голови і станьмо на коліна,

Перед живою пам’яттю в родинах

Гори свіча.  Був Геноцид країни …  

Не даймо знищить нашу Україну !

Віра Носенко

Лауреат Всеукраїнського поетичного конкурсу
імені Максима Рильськогом. Канів

26.11.2011