Націоналізм шкодить. Краще творити культуру, ніж героїчно вмирати
Люди, які звикли до ритуального плачу \"Україна гине!\" і бачать навколо одні змови, навіть не замислюються, наскільки далекою є занурена в історичне минуле ідеологія інтегрального націоналізму від сьогоднішніх потреб української нації.
На чималу частину політично активних українців і досі має вплив ідеологія інтегрального націоналізму, котру розробила і проповідувала у 30-х роках минулого століття ОУН. Це звідти \"культ боротьби\", ниття про \"націю рабів\", шкодування, що напередодні Голоду-33 не було масового повстання, бажання знайти якусь переможну битву і гучно її відсвяткувати тощо.
Насправді українців важко назвати миролюбною нацією. Проте досвід інших націй доводить: аби здобути свободу і незалежність, краще вести мирну політичну боротьбу, ніж героїчно умирати і змушувати до цього співвітчизників.
Погроми часів Хмельниччини і Коліївщини... Безбашенні і абсолютно деструктивні з точки зору української державності, але геніальні з військової точки зору походи Сірка на турків і татар... Війна з усіма без будь-якої зрозуміло сформованої мети Нестора Махна... Жорстокість і героїзм оборонців Холодноярської республіки, яку яскраво описав Горліс-Горський, а за ним і Василь Шкляр - свідчать далеко не про наш мирний характер.
Але зацикленість на насильницькій боротьбі в час цифрової культури, толерантності і відкритості - в нашому українському випадку - тільки шкодить, часто перетворюючи \"героїчно налаштованих\" молодих людей на обмежених і однобоких...
За матеріалами сайту \"Українська правда\" (подано із сутєвими скороченнями, повний текст тут http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/08/9/50668/
- Перегляди
- 25092
- Подобається
- 4
- Не подобається
- 8
Розмова громади
КОМЕНТАРІ 50
Історичні коментарі доступні лише для читання.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Але ж настільки цікавіше жити, коли в тобі, українцеві, будуть бачити рівню американцю, англійцю, німцю, французу... Саме тому українцям і треба добре попотіти на націоналістичному поприщі, аби приблизити себе до світових канонів.
чому в німемеччині, франції та навіть у словянській польщі патріотизм і націоналізм всіляко підтримуються.
а ми...
німець каже: ви - моголи. моголи, моголи.
золотого тамерлана онучата голі.
німець каже: ви - слов\'яни. сов\'яни слов\'яни.
славних прощурів великих правнуки погані.
далі без коментатрів
Россия, П.А. Столыпин
нам это толерантное дерьмо тупо навязывают
- а зачем ? - это на самом деле, очень серьйозная история
Толерантность - оправдание для паразитического псевд-симбиоза вытеснения.
пока вот такие "толерантные" и "аналитические" статьи промывают вам мозги - азиаты-мусульмане захватывают твое жизненное пространство.
мир очень жесток, прагматичен и не терпит сентиментальных толерантных соплей. Такие поглощаются. То что вы живете в теплой сиюминутно-миролюбивой каше под названием Украина, не должно создавать ложных иллюзий о глобальном мироустройстве.
так же как это сделал о баскетболе.
Вы хотите, чтобы к вам относились как к равным в Германии, Италии, Испании, Америке, Канаде (где, кстати, 4% населения украинцы), но по отношению к другим проявлять толерантность не собираетесь...
Какая-то однобокая толерантность получается, не находите?
Шесть миллионов украинцев по всему миру с вами не согласятся.
места для "толерантности" тут нет
Сейчас очень много "правых" идиотов среди молодежи которые играются со свастикой, не понимая всего смысла, которую она собой несет для жителей СНГ!! Это что ли патриоты?) Да если 95% молодежи готовы сдаться США тогда о каком патриотизме мы говорим? Грош цена тем громким словам и вышиванкам по праздникам!
пока что встречал только подобных националистов - со свастикой и с идиотским поведением!!! Не знаю кто у вас восхищался русскими скин-хэдами, но я никогда)
Нація, яка залишилася без власного націоналізму, ВМЕРЛА. У світі є багато бажаючих мати Україну з мертвою і похованою українською нацією. Вони бачать своєю саме таку Україну. Залишать вони собі і назву її, і мову, і символіку, й вишиванки надягнуть і пісні козацькі співатимуть. Але без нас, без українців.
Але ми ж не дамося їм на таку толерантність ???
Цьму нашому стремлінню прислужить нам наший український націоналізм.
А я, до речі, завтра їду у Київ на Форум українців, як делегат від ОУН...
Ребята, тут iakiv туры до славного городу до Парыжу организовывает. Недорого – 180 евро, дорога, проживание и завтраки включены. Прокатайтесь, мир посмотрите, может, в мозгах просветлеет, посмотрите, что такое национализм, а что такое толерантность, и как они уживаются между собой.
Не бойся, того, что насмотрелся в вышеприведенных фильмах, там не увидишь...) хотя отдельные случаи случаются, не хочу пугать заранее...)
И вообще – толерантность обозначает всего лишь терпимость, к чему бы то ни было, будь то другое мнение, язык или цвет штанов. И к национализму имет такое же отношение, как известное растение к известному киевскому дядьке.
Украина и Молдова неизбежно войдут в состав Союзного государства России и Беларуси. Об этом заявил вице-спикер Госдумы Владимир Жириновский в интервью Новому Региону.
"И Украина с Молдавией войдут не только в общее таможенное пространство, но даже в союзное государство Россия-Беларусь. В перспективе создание нового союзного государства из тех же пятнадцати республик. Только мы предлагаем систему федеральных округов. Вот восемь есть, девятый – столичный будет в этом году. Десятый – белорусский, Минский. В перспективе туда войдет Прибалтика. Одиннадцатый – Киевский, двенадцатый – Одесский вместе с Молдавией, тринадцатый – Южносибирский, северный Казахстан, четырнадцатый – Ташкентский, среднеазиатский и пятнадцатый – прикаспийский, Азербайджан. Все! Все вернулись обратно, в семью народов Российской империи и Советского Союза", – сказал Жириновский.
По мнению лидера ЛДПР, Евросоюз теряет свою привлекательность и движется к закату.
"Сегодня Восточная Европа с удовольствием бы вернулась обратно. Никто из них не выиграл, вступив в Евросоюз, в НАТО, в Шенгенскую зону, ВТО. Никто не выиграл, все проиграли. Нормально себя чувствует только три страны: Германия, Франция и Британия. Все остальные проиграли, и Евросоюз рухнет. Германия первая выйдет из него. И из НАТО она выйдет, и из Шенгена и зоны евро. Поэтому будущее у Евросоюза тусклое и все, кто в него стремятся, уже опоздали", – утверждает Жириновский.
http://mignews.com/news/politic/world/170811_191016_72484.html
Только один парень треснул убийцу Брейвика камнем. Это был чеченец...
"Чеченские подростки, выжившие на острове Утойя, где от рук террориста погибли 69 человек, стали героями норвежской прессы!
Выходцы из семей чеченских беженцев - 16-летний Рустам Даудов и 17-летний Мовсар Джамаев - оказались в числе подростков, по которым 22 июля Андрерс Брейвик (ему предъявлено обвинение в терроризме) открыл огонь. Как пишет норвежская газета "Дагбладет", когда Брейвик, убив нескольких детей, затем звал к себе других под видом полицейского, Рустам хотел выйти из укрытия, но Мовсар запретил: по его мнению, человек в форме мог быть не тем, за кого себя выдает. Вскоре "полицейский" начал расстреливать подошедших к нему детей на глазах у Рустама и Мовсара...
Была версия, что 17-летний Мовсар позвонил отцу и тот сказал сыну, что мало спастись самому, надо спасать других детей. Рустам и Мовсар стали бросать в террориста камни, причем Мовсар точно попал, пишет издание. Когда это не помогло остановить убийцу, ребята нашли пещеру и спрятали там 23 человека. Некоторых приходилось вести силой. Подростки охраняли вход в пещеру. Мовсар также помогал тем, кто попытался спастись от террориста вплавь, но начал тонуть.
С Рустамом Даудовым говорили по телефону:
- Вызывали ли тебя в полицию, где ты рассказывал, как вы с другом спасали людей? Как это стало известно?
- Про эту историю мы раньше никому не говорили. Не хотели выпендириваться. Я сам до конца не понял, как журналисты это узнали. Они сказали, что им кто-то позвонил и рассказал, что происходило. Это были девушки, которые увидели, что мы сделали. Тогда журналистка позвонила нам. Мы подумали - ну, ладно, раз это уже рассказали, тогда мы тоже расскажем.
- Полиция, наверное, ведет расследование.
- Нас полиция еще не вызывала. Мы один раз им уже дали интервью. Они сказали - этого хватит.
- Что вы делали на этом острове?
- Мы приехали как в летний лагерь - посмотреть, узнать для интереса. Ну и, конечно, ради Рабочей партии… Мы хотели посмотреть на будущее, чтобы ориентироваться в политике.
- Там, наверное, было много места, куда можно спрятаться?
- Да, там было, где спрятаться. Просто у всех началась паника, все в шоке были. Никто не мог поверить. Многие даже не знали - правда это или нет, то, что происходит. Никто не подумал о том, что такое может случиться в Норвегии. И у убийцы был целый час...
- А ты не звонил родителям?
- Нет, я никому не звонил, ничего не делал. Решил, если умру - так умру, если выживу - так выживу.
- Как-то сопротивляться - например, бросить камни в Брейвика - пытались только вы с Мовсаром?
- Да. Дело в том, что я-то чеченец. А в Норвегии не привыкли к такому. Мы войну пережили, а они думали, что такого никогда не может произойти.
- Сколько тебе лет было, когда в Грозном была война?
- Восемь – девять…
Как рассказали в чеченской диаспоре Норвегии, Рустам позвонить своему отцу не мог: его отец погиб в 2003 году в Чечне.
О поведении подростков - в частности, что в Брейвика бросали камни, - изданию "Дагбладет" рассказали вначале выжившие девочки. Эту информацию подтвердил и адвокат самого Брейвика, говорит журналист издания Лине Бруста:
- Адвокат Брейвика подтвердил: все это было правдой. Он поговорил с Брейвиком и тот сказал, что кто-то действительно бросал в него камни на том острове.
Тем временем на родине, в Грозном, Рустама и Мовсара решили наградить. Издание "Лайфньюс" даже сообщило, что проживающие в Норвегии Рустам Даудов и Мовсар Джамаев станут "почетными гражданами Чечни".
- Подростки вели себя действительно мужественно, в той ситуации, когда даже взрослый человек мог растеряться и прежде всего подумать о спасении своей собственной жизни, они спасали жизни других детей. Это заслуживает глубокого уважения. И они, естественно, заслуживают того, чтобы их подвиг был отмечен.
Еще один чеченец, 17-летний Анзор Джукаев, тоже оказался на острове Утойя во время бойни, устроенной Андерсом Брейвиком. Но Анзора полиция заподозрила в пособничестве убийце и арестовала прямо на острове. В камере подросток провел 17 часов. В это время родители считали его погибшим, так как телефон у Анзора конфисковали. Оказывается, на чеченца указал выживший норвежский мальчик: ему показалось странным, что во время паники Анзор вел себя хладнокровно и не плакал.
"Мне западло плакать. Как мужчине", - пояснил подросток. Норвежским изданиям подросток сообщил, что во время войны в Чечне уже видел трупы.
Анзор Джукаев отказался долго разговаривать и только подтвердил, что "обязательно пойдет в суд" с иском о своем незаконном задержании. Полиция Норвегии уже принесла подростку свои извинения."
Анастасия Кириленко, Радио Свобода
ось вам зовсім свіжа повчальна історія... зробіть для себе висновок, що в даній ситуації мали би робити ці два чеченські юнаки - думати як і далі творити культуру чи робити те, що вони й зробили, ставши ГЕРОЯМИ!..
Для меня вы скорее патриот!
вот именно! вы не сколько патриоты а просто против России!! Пришли бы к нам США - вашей радости не было бы предела))))
Свого часу Німеччина прийняла курс на побудову “мультикультурного суспільства”. Для іммігрантів були створені тепличні умови, надані робочі місця, гарні соціальні гарантії (розмір соціальних платежів у Німеччині такий, що багато з іммігрантів взагалі не вважає за необхідне працювати, а якщо ще й дітей наробити, то взагалі можна жити безбідно, ще й батькам в Турції фінансово допомагати).
Пройшло багато років, до Німеччини приїхало багато іммігрантів з Турції, Ірану, африканських країн. Вони оселились тут, завели дітей. Проте багато хто з них так і не вважає за необхідне яка мінімум вивчити мову та поважати культуру країни перебування. Німецька сім\'я має в середньому трохи більше однієї дитини. Сім\'я іммігрантів має в залежності від національності та культурних традицій 2-6 дітей, інколи й більше. На даний час дійшло до того, що в багатьох школах великих міст Німеччини німецькі діти виявились у меншості, мало того дуже розповсюджені випадки цькування німецьких дітей, знущання над ними. Та й дорослі, яким “пощастило” жити в кварталах, де іммігранти зайняли майже всю нерухомість, відчувають себе доволі незатишно. Ігноруючи культуру Німеччини, її мову, іммігранти активно будують осередки своєї культури, будують мечеті, вимагають все більше преференцій для себе.
Ситуація з роками ускладнювалась, проте піднімати цю проблему вважалось не політкоректним, існувало свого роду табу на цю тему.
Але в минулому році таки прорвало. Існування проблеми з інтеграцією іммігрантів в німецьке суспільство відкрито визнала бундесканцлер Німеччини пані Ангела Меркель. У своєму виступі вона прямо сказала: “Ми мусимо визнати, що ідея побудови мультикультурного суспільства повністю провалилась.” Також вона зауважила про необхідність інтеграції іммігрантів в німецьке суспільство, як мінімум вивчення ними німецької мови:
Табу на мовчання було знято. Про те, що Німеччина не повинна бути соціальною службою для всього світу, заговорили й інші політики, навіть ті, які зазвичай є опонентами пані Меркель.
В сусідніх Нідерландах з цього приводу виступив лідер партії “За свободу” Герд Вілдерс. Він сказав, що якщо відомий політик такої сильної держави, як Німеччина говорить такі речі, за які в Нідерландах зазвичай постають перед судом, це вже щось означає. Вона говорить те, про що думають мільйони людей. Пан Вілдерс відкрито заявив: “Пані Меркель, Ви праві!”
Я ні в якому разі не прихильник радикальних дій, але інша крайність, безоглядна так звана толерантність теж неприйнятна. Будуючи свою міграційну політику, Україна повинна враховувати світовий досвід, часто доволі сумний, національні інтереси України. Якщо мігрант, кваліфікований працівник, інвестор, в яких Україна має потребу, вирішив жити в Україні, він повинен інтегруватись в суспільство, поважати українську культуру, знати її мову, історію. Інакше матимемо ті ж проблеми, що мають наразі Німеччина, Франція, Данія та багато інших країн, які в силу свого економічного розвитку стали привабливими для масового напливу легальних та нелегальних мігрантів. Почасти нинішній економічний та політичний стан і слабка соціальна захищеність в Україні рятує нас від такого масового напливу.
Ролики на немецком языке - это 5)))
Интересно что же делать с украинскими диаспорами по всему миру?))))
Глава держави пропонує Верховній Раді розглянути як невідкладний проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо закордонних українців»
я так считаю что если мы должны выгнать иностранцев на территории из территории Украины то и украинцев нужно депортировать назад к нам)))
PS: в Коране написано что Аллах создал этот мир многокультурным и многонациональным для того что бы мы друг друга познавали во благо развития человека на Земле!
спасибо КЭП!
Кораном я не керуюсь, бо вважаю, що віра і релігія то різні речі.
А те, що Ви назвали, було б прямим порушення Декларації про права людини:
Стаття 13
1. Кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання в межах кожної держави.
2. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися в свою країну.
Мова про інше. Якщо Ви вибрали для постійного проживання якусь країну, Ви повинні поважати культуру та історичні цінності країни проживання, і як мінімум знати мову цієї країни. Інакше рано чи пізно об\'єктивно розвинеться конфліктна ситуація.
«Свого часу Німеччина прийняла курс на побудову “мультикультурного суспільства”.»
Германия, как и другие страны Европы, не от доброты своей начала принимать иностранных рабочих, а от нехватки собственной рабочей силы. Не хотелось бюргерам перетруждаться и убирать собственное дерьмо, они привыкли еще с 30-х годов, что это может сделать кто-то. А уже после пошло воссоединение семей, когда количество турок удвоилось. В итоге - хотела Германия мультикультурное общество – она его получила.
Но пока в Германии немцы составляют 92% населения – размытие немецкой нации не грозит.)
От доброты своей, точнее, как замаливание грехов, Германия приняла лишь евреев да поволжских немцев (в количестве большем, чем турки), и нареканий на эту категорию не слышно. Что говорит о том, что эта категория успешно интегрировалась в общество.
А Украине наплыв мигрантов вообще не грозит. Одна из причин экономическая, вторая – историческая.
Якщо мігрант, кваліфікований працівник, інвестор, в яких Україна має потребу, вирішив жити в Україні, він повинен інтегруватись в суспільство, поважати українську культуру, знати її мову, історію.
Должен ли следовать этому правилу Лакшми Миталл, единоразово вложивший в экономику Украины половину ее годового ВВП?))
цитата из КОрана была написана не в контексте веры, а в контексте проблемы мультикультурности и глобализации!
ага а еще вы верите что вам простят все грехи, даже если вы их намеренно совершаете - нет смысла в вере без действий так же как и нет смысла в действиях без веры! Это так отойдя от основной темы блога!
Я еще раз отмечу 5 за ролики на немецком языке)))) Кроме вас их кто-то понимает?
Щодо "ага а еще вы верите что вам простят все грехи, даже если вы их намеренно совершаете". То ніщо інше як інсинуація з Вашого боку. Не читаючи коран чи євангеліє, не відвідуючи церкву, синагогу чи мечеть, я живу можливо більш по-божому і гріхів роблю менше, ніж багато з тих, хто це робить.
Але я знаю багато прикладів, коли іноземці, що часто приїздять сюди, або навіть планують працювати тут, беруться за вивчення російської, або української мови. У мене такі люди викликають повагу.
Я зараз спілкуюсь з людиною, яка опікується інвестиційним проектом в Україну, хай не на мільярди, як Лакшмі Міттал, але на кількасот мільйонів євро точно. Обставини вимагають присутності людини в Україні у найближчі кілька років. Так от, ця людина вже трохи розмовляє російською і шукає мовні курси, щоб довести рівень мови до розмовного.
Інший приклад. Знаю такого хлопчину, Антон Смітт з Голландії. Папіки купили йому село в Сквирському районі Київської області (власне не саме село, а селоутвоююче сільгосппідприємство). За іронією долі село зветься Антонів (такий собі іменний маєток). Почав хлопчина з інтенсивних кількамісячних курсів української мови у Львові, тепер вільно спілкується українською, розуміє жарти, може сам анекдот про москалів розповісти. Хочу сказати, що у селі Антон користується авторитетом і повагою. Йому трохи за двадцять, але він справно керує господарством, власне реанімував його, платить зарплату людям. Починав з батьківських грошей, а в минулому році техніку купував вже за зароблені гроші.
Про таких людей не кажуть “панаєхалі тут” ні в Україні, ні в Німеччині, ні в Канаді, ні де інде.
Митталы в Украину не поедут. Квалифицированные работники не поедут. Поедут искатели приключений, авантюристы, или те, чей уровень жизни изначально гораздо ниже украинского. Кто едет в Намибию слонов лечить и изучает африкаан, кто в Украину кроликов разводить и изучает жарти про москалiв.
Приведенные примеры - как исключение, подтверждающее правило. Но итог будет закономерен, о чем чуть ниже.
В 1993-м Украина объявила налоговый мораторий на 5 лет для иностранных инвестиций. Через пару лет мораторий был снят. А у инвесторов длинная память.
Я тоже знаю людей, имеющих инвестиции в Украине, преимущественно в энергетике. Эти чувстуют себя более-менее спокойно. Знавал людей, подобных Антону Смиту, поднимавших сельское хозяйство. Ну еще бы - за стоимость квартиры в Цюрихе можно все село купить!))
Но... Зависимость экономики от политики, вкупе с политической нестабильностью и высочайшим уровнем коррупции рано или позно приводит к закономерному итогу - инвесторы несут потери и, проклиная Украину, уносят ноги. Для Антона Смита это немного впереди - неоперившегося цыпленка не ощипывают.
могу только восхищаться Вами!
«ПАТРІОТ»
Усе я бистро виджу,
Все оплюю, все збриджу,
Все сквашу, все розстрою,
Всіх гіркістю напою.
Де треба, всізу в душу,
Де схочу, честь нарушу,
На кожного подвір’я
Посію недовір’я.
На кождного підсіння
Положу підозріння –
І все те, все буквально,
Я вчиню так формально,
Спокійно, і прилично,
І вповні методично,
Що все уйду скандалу,
Не нюхну криміналу.
А хто би мав охоту
Назвать мою роботу
Яким поганим словом,
Я судом гоноровим
Йому прикручу роги
І чистий, без тривоги,
Неначе пес за плотом,
Все буду патріотом.